Плоскі пластини закріпляють на стійках пристосувань
Установчі опори (пальці, штирі) запресовують в корпус пристосування
|
|
|
|
|
|
Для змінних опор в отвір пристосування запресовують втулку. Це забезпечує швидку заміну зношених опор на нові.
Опорні штирі і пластини повинні виступати над корпусом пристосування, щоб їх не засмічувала стружка.
Для базування заготовок з необроблюваною плоскою головною базуючою поверхнею інколи замість указаних опор застосовують регульовані опори, щоб була можливість змінити висоту опор відповідно до величини припуску у заготовок різних партій.
Регульовані опори можуть бути як основні так і допоміжні.
Рисунок 2 - Приклади конструкцій і установки заготовок на регульовані опори
Допоміжні опори використовують для збільшення стійкості та жорсткості заготовок в процесі обробки.
Бувають самовстановлюючі, плаваючіта підводящі опори.
Рисунок 3 - Самовстановлюючі основні опори : 1,2- жорсткі опорні штирі, 3,4 – плаваючі опори, 5- плаваючий елемент з двома (трьома) точками А,Б,В
Підводящі опори– механізовані (переміщення за допомогою механізованого приводу).
Опори для встановлення заготовок зовнішніми і внутрішніми поверхнями обертання
Установку заготовок по зовнішнім циліндричним поверхням проводять в опорнихпризмах, втулках, кільцях і самоцентруючих патронах.
|
|
|
При встановленні заготовки отворами - застосовують установочні пальці – циліндричні та зрізані.
Призми– для циліндричних поверхонь. Робоча поверхня призми розташована одна відносно одної під кутом 
Для точної установки призми на корпусі її з’єднують штифтами і закріплюють гвинтами.
Виготовляють робочі поверхні дуже точно.
Рисунок 4 - Установочні призми: а – цільні призми – для установки невеликих валів – 1 – штифти, 2 –гвинти; б – вузькі призми – для установки довгих або ступінчатих валів
Основними розмірами призми є – В, Н, C, h, які приймаються конструктивно, і кут α. Розмір С - потрібендля розмітки і її чорнової обробки, а розміриН і h – для остаточного контролю призми.
ВідстаньН між віссю вала, який встановлено в призму, і основою призми міняється в залежності від допуску на діаметр D вала і кута α;
при 
залежність між розмірами C, Н і h визначається по формулі :
H=h+0,707D-0.5C
Допустимі навантаження по вимогам контактної точності.
Q = 0,7·b·D
де b– довжина контакту заготовки з призмою,
D - діаметр заготовки
Для чистових базових поверхонь деталі застосовують широкі опорні призми (рисунок 1а)
|
|
|
Для чорнових базуючи поверхонь застосовують вузькі призми (рисунок 1в) або в бокові поверхні призми запресовують опори циліндричні рисунок 1б), якщо поверхня заготовки має нерівну, бочкоподібну поверхню або інші похибки форми, тоді заготовка займає в таких призмах цілком стійке положення.
а) б)
| в) |
| г) |
Рисунок 1 – Опорні призми
Для великих заготовок або ступінчатих валів застосовують збірні призми (рисунок 1г).
Матеріал призм сталь 20Х, цементація h 0,8…1,2мм, HRCэ 57…63
У пристосуваннях знаходять застосування, головним чином, призми з кутом α= 90°. При обробці звисаючих (консольних) частин заготівки використовують опори, що підводяться і самовстановлюються, у вигляді плоских або призматичних елементів.
Призми великих розмірів роблять з сірого чавуну з прикрученими сталевими розжареними щоками. Недолік цієї конструкції — знижена жорсткість через наявність додаткових стиків. Призми кріплять до корпусу пристосування гвинтами і фіксують контрольними штифтами. Нижню і бічні (робочі) поверхні призм шліфують доRa0,4 класу чистоти.
Якщо деталь має базові шийки і вони виготовлені по 2-3 му класу точності, тоді застосовують установку на втулку.
|
|
|
Рисунок 3 – Схема установки заготовки на втулку
На рисунку 3 показано приклад установки корпусної деталі 1на втулку 2 збазуванням по циліндричному поясочку і торцю фланця. Три (3) опорні точки по торцю і дві (2 по циліндру.
Втулки виготовляють із сталі 20Х, передбачаючи цементацію на глибину 0,8—1,2 мм з твердістю робочих поверхонь HRCэ 57…63.
Установочні пальцізастосовують при базуванні заготовки по площині або торцях і отворам; для установки на них одним або двома отворами оброблюваної деталі.
|
|
Установлюючи пальці – бувають - постійні циліндричні і зрізані, змінні.
Рисунок 5 – Установка на довгий палець
Основнабазова поверхня – отвір А – 4 опорні точки
Допоміжна база – торець Б - одна опорна точка.
Деталь має одну степінь свободи – обертання навколо пальця.
Рисунок 6– Установка на низький ( короткий ) палець
|
|
Якщо основною базою є торець, то застосовують низькі пальці.
Б – три опорні точки;
А – дві опорні точки
Деталь має одну степінь свободи – обертання навколо пальця.
2 2
|
|
|
Можна застосовуватикомбіновані установочні елементи
1 – заготовка; 2 – пластина; 3 – установочний палець
Заняття №9(2 години)
Продовження теми 3
ТЕМА:Графічні позначення опор і установчих елементів пристосувань /ГОСТ- З.1107
ПЛАН: 6 Установка заготовки по центровим гніздам, різьбі, одночасно декількома поверхнями, по складному контуру
7 Приклади розрахунку похибки установки заготовок на типові установочні елементи.
Мета заняття: Придбання теоретичних навиків по установці заготовок на типові установочні елементи
Література:(1,с. 23-31; 2,с. 28-66)
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 464; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!