МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ 



4.1 Складання вступудо курсової роботи

“Вступ” випереджає розроблену курсову роботу, але оформляється, як правило, останнім.

У вступі коротко викладають оцінку сучасного стану проблеми формування творчих здібностей та актуальність даної курсової роботи, а також задачі, які необхідно розв’язати у ході виконання курсової роботи.

Виконання розділу “Вступ” рекомендується розробляти відповідно до плану:

1.  Соціальна необхідність щодо формування творчих здібностей у майбутніх фахівців заданої галузі.

2.  Об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження в межах курсового проектування.

3. Основні етапи дослідження, у ході яких вирішуються поставлені завдання.

4. Результати дослідження й особливості їх використання.

5. Обсяг і структура роботи.

Дослідницький апарат включає об'єкт, предмет, мету, завдання.

Об'єкт дослідження – це частина матеріального світу.

Наприклад: об'єкт дослідження - процес навчання кравців з художнього оформлення та моделювання верхнього одягу. Або, об’єкт дослідження – процес навчання майбутніх виробників морозива.

Предмет дослідження – це той бік об’єкта дослідження, де було ідентифіковано проблему, яка потребує дослідження та розв’язання.

Наприклад: предмет дослідження – методична система креативного навчання учнів ПТУ при художньому оформленні і моделюванні верхнього одягу. Або, предмет дослідження – методична система креативного навчання майбутніх виробників морозива з теми: «Упакування, транспортування та зберігання морозива».

Мета дослідження повинна відбивати бажаний результат.

Наприклад: мета дослідження – теоретично обґрунтувати і розробити урок креативного навчання майбутніх виробників морозива за темою: «Упакування, транспортування та зберігання морозива».

Або, мета дослідження – підвищення якості навчання майбутніх кравців з художнього оформлення і моделювання верхнього одягу на творчому рівні.

Сукупність підцілей, заданих у деякій послідовності, що забезпечують, тим самим, бажаний результат дослідження, являють собою завдання дослідження. Завдання дослідження і зміст роботи повинні бути приведені у відповідність.

Цей розділ повинен міститися на 1-1,5 сторінках.

 

4.2 Виконання першого розділу «Проблеми креативного навчання майбутніх фахівців певної (заданої) галузі»

В першому розділі слід описати існуючі проблеми креативного (творчого) навчання учнів, сучасний підхід до навчання творчості і існуючі підходи в сучасній педагогіці до розвитку творчих здібностей.

При цьому необхідно врахувати проблеми підготовки майбутніх фахівців до професійної творчої діяльності; розвитку творчих психічних процесів; необхідності врахування і використання закономірностей протікання процесу творчості: його шести етапностей і того, що сам процес впливає не тільки на результат, а й на творчий розвиток суб'єктів творчості; психофізіологічні передумови розвитку творчого потенціалу студентів, зокрема: пам’ять, праве - та лівопівкульове мислення, зв’язок між рівнем інтелекту, знаннями і творчістю.

    При описі існуючих підходів в сучаснійпедагогіці до розвитку творчих здібностей необхідно врахувати найбільш поширені з них, а саме особистісно-орієнтоване навчання, проблемне навчання та евристичне навчання. Їх необхідно коротко описати, при цьому зробити акцент на характеристиці підходу та його перевагах.

В кінці даного розділу необхідно обрати  підхід, що застосовуватиметься, відповідно до мети та теми курсової роботи. Пояснити свій вибір.

Цей розділ повинен міститися на 2-2,5 сторінках.

 

4.3. Виконання другого розділу «Мета і зміст креативного навчання. Побудова «дерева рішень» як змісту навчання»

Метою навчання є знання, уміння та навички, які повинен отримати учень у результаті навчання. Тож, виходячи з цього, можна уточнити, що мета – це отримання: знань з конкретної предметної області, умінь застосовувати різноманітні методи і алгоритми, навичок вирішення задач, оцінки здобутих знань, умінь та навичок.

Метою ж креативного навчання є, перш за все, навчання творчому мисленню, розвиток творчих здібностей та уміння застосувати їх на практиці. Креативне навчання вчить не звичайній праці по заданому алгоритму, а розроблянню того ж алгоритму, але з коректуванням на себе.

Мета креативного навчання сьогодні – це підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі; виховання в молоді довіри до динамічних знань та усвідомлення потреби розвитку своїх творчих здібностей.  

Традиційна система навчання орієнтує учня не на здобуття, а на отримання знань через викладачів, що зумовлює переважно безініціативний, пасивний стан його особистості. Але в умовах постійного оновлення наукової інформації, головним для спеціаліста стає самостійний пошук і відбір інформації, яка необхідна йому для подальшого вдосконалення професійної діяльності. Набуті знання дуже швидко старіють, якщо їх не оновлювати. До того ж освіченим стає той фахівець, який не лише постійно поповнює свої знання, а й виявляє творчість у розв'язанні професійних проблем.

Мета креативного навчання полягає в тому, щоб пробудити творчу активність студентів, сприяти становленню їхньої самостійності у мисленні та діяльності. Для цього студент повинен підходити до навчання як до творчого процесу, самостійно оволодівати знаннями. А це, в свою чергу, потребує такої технології навчання, яка б містила би різні способи активізації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх педагогів.

Особливостями креативної технології є те, що вона визначає стосунки між викладачем і студентом як партнерські, а основним елементом навчального процесу виступають не знання, а інформація. При цьому студент не засвоює готові уявлення і поняття, а сам з різноманитних одиниць інформації видобуває власне уявлення про оточуюче середовище.

Зміст навчання, зазвичай, визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних можливостей і практичної підготовки учнів, досягнутий у результаті навчально-виховної роботи. Це традиційний підхід до визначення суті змісту навчання.  Зміст навчання – це готова програма дій, навчальний план, конспекти та ін.

Зміст креативного навчання, навпаки, спрямований на здобування знань, які будуть потрібні за певною темою, бо креативне навчання орієнтоване на розвиток творчих здібностей в управлінні та роботі. Воно розширює кругозір бачення проблем та проектування способів їх вирішення.

Креативний підхід – це коли перед учнями ставлять завдання відшукати і вирішити наукові проблеми досліджуваного предмета. Творча орієнтація навчання складається в поглибленому вивченні матеріалу: від учнів вимагається «дивитися в корінь», знаходити рішення складних проблем. Це навчання розвиває інтелектуальні та творчі здібності.

Творча діяльність учня розширюється з предметної області досліджуваних курсів на весь загальноосвітній процес, включаючи і його організацію: постановку цілей, конструювання змісту освіти, вибір траєкторії навчання .

Хуторський виділяє дві частини змісту креативного навчання інваріативну - задану зовнішніми факторами і вивчену учнями, та варіативну - здобуту кожним учнем окремо. Отже, зміст креативного навчання включає в себе дві частини: інваріантну (базову), зовні задається і засвоювану учнями, і саме варіативну (креативну)- створювану кожним учнем в ході навчання.

Варіативна (креативна) частина змісту креативного підходу створюється учнями на основі їх суб'єктивного пізнання фундаментальних освітніх об'єктів, а також в ході реалізації особистісно значущих цілей, програм, проблем і видів діяльності. У особистісний компонент змісту освіти входять освітні продукти учнів, які поділяються на методологічні, когнітивні, креативні.

Креативний підхід у даній курсовій роботі визначається змістом навчання, який представлений у вигляді «дерева рішень». «Дерево рішень» (рис.1) - це графічне зображення процесу прийняття рішень, у якому відбиті альтернативні рішення поставленої проблеми.

Як було вже сказано, весь об'єм змісту не може бути створений студентами, тому зміст повинен містити базову (інваріантну)частину – навчальний матеріал, що дається зовні викладачем і засвоюється студентом, і креативну (варіативну) частину, що створюється кожним студентом в процесі діяльності. До базової частини змісту навчання технічних дисциплін може належати той навчальний матеріал, без якого неможливе створення студентами креативної частини змісту навчання. По-перше, до базового навчального матеріалу необхідно віднести елементарну інформацію за темою, що розглядається. Для технічних дисциплін такою інформацією може бути:

-  визначення об’єкту (процесу), що розглядається;

-  визначення базового технічного рішення ТРо;

-  опис ТРо (призначення, склад, принцип дії та основні параметри, технологія виготовлення, тощо).

По-друге, для створення пізнавальної потреби (мотиву) у студентів необхідно для базового технічного рішення сформулювати проблему (суперечність) цього об’єкту (процесу) у вигляді параметру, що не відповідає необхідним вимогам. Також, для кращого розуміння сформульованої проблеми необхідно визначити причини її появи.

І, по-третє, для ініціювання процесу мислення студентів на основі аналізу проблеми, причин їх виникнення необхідно сформулювати задачу. Усвідомлення задачі студентом означає, що він розуміє логічні зв’язки і відношення між відомим та невідомим. При цьому виникає можливість пошуку рішення. На цьому етапі студент потрапляє в проблемну ситуацію в психологічному сенсі, суперечністю якої є суперечність між пізнавальною потребою і відсутність можливостей її задоволення. Саме постановка задачі і визначає технічний напрямок моделювання розвитку технічного об’єкту. Покращення недостатнього параметруможливе за рахунок вдосконалення базового технічного рішення і появою нового технічного рішення. Тому, і необхідно сформулювати постановку конкретної задачі вдосконалення технічного об’єкту в деякому технічному напрямку.

Структура базової частину змісту навчання технічних дисциплін повинна мати вигляд, що представлено на рис. 1.

Рис. 1 Структура базової частини змісту навчання технічних дисциплін

 

Для прикладу, розглянемо етапи формування базової частини місту навчання студентів за темою «Хлібобулочні вироби підвищеної харчової цінності» дисципліни «Технологія харчової галузі» при підготовці майбутніх технологів харчової галузі.

1 етап. Формування навчального матеріалу, без якого неможливе створення студентами креативної частини змісту навчання:

- Визначення об’єкту (процесу), що розглядається. Сама тема натякає на те, що об’єктом будуть хлібобулочні вироби. Хлібобулочні вироби — харчові продукти, які випікаються з борошна, дріжджів, солі, води та додаткової сировини для хлібобулочних виробів [2,14]. Хлібопекарська промисловість випускає великий асортимент хлібобулочних виробів. Вони можуть бути в залежності від: виду борошна — житніми, пшеничними і житньо-пшеничними; рецептури — простими (з основної сировини) і поліпшеними (з додаванням допоміжної сировини — солоду, патоки, цукру, молочної сироватка, кмину або коріандру), в тому числі здобними; способу випікання — формовими (у формі) і подовими або череневими (на поду); форми — буханець, коровай, батон, плетінка, булка, булочка, калач та ін; призначення — загального та спеціального дієтичного призначення.

- Визначення базового технічного рішення ТРо. Весь асортимент хлібобулочних виробів вивчати окремо немає сенсу. Адже студент розібравшись детально з одним із типових об’єктів, зможе перенести ці знання на подібні об’єкти самостійно. Таким чином, об’єм інформації зменшується, а якість формування знань за заданою темою збільшується. З усього асортименту хлібобулочних виробів обираємо один, наприклад, батон нарізний масою 400 грам.

- Опис ТРо. Для формування у студентів базових знань за темою «Хлібобулочні вироби підвищеної харчової цінності» викладачу необхідно надати мінімальну базову інформацію за цією темою. В даному випадку такою інформацією буде: інгредієнти для виготовлення батону нарізного та технологія його виготовлення – рецептура (рис. 2).

 

 Рис. 2 Базова частина змісту навчання технологів харчової галузі за темою «Хлібобулочні вироби підвищеної харчової цінності "

2 етап. Створення пізнавальної потреби (мотиву) у студентів:

- Формулювання проблеми (суперечності). Проблемі харчування завжди приділяли велику увагу в усіх країнах світу і основним напрямком вирішення цієї проблеми є забезпечення фізіологічних потреб населення в харчових речовинах і енергії залежно від норм споживання, що враховують стать, вік та інтенсивність праці людини. Неповноцінність харчування – це дефіцит повноцінного білка(10–26% потреби); "прихований голод" макро- і мікроелементів; дефіцит вітамінів, передусім, антиоксидантного характеру і фолієвої кислоти; нестача поліненасичених жирних кислот. Білкові речовини у хлібі складають 6,5-11%. Вони представлені власне білками, а також продуктами їх гідролізу - пептидами, поліпептидами, амідами, амінокислотами.

Тому, відповідно до теми та визначеного базового технічного рішення – батону, проблема матиме наступний вигляд «Низька харчова цінність батону».

- Визначення причини появи проблеми «Низька харчова цінність батону». Харчова цінність хлібопродуктів залежить від виду і сорту борошна, рецептурних добавок і вологості виробу. Першою причиною низької харчової цінності батону є нестабільна якість борошна (останні 10 років нормою був вміст клейковини в борошні 30 %, то зараз звичайним явищем стало 25 %). Другою причиною є зниження якості зерна порушенням аграрних циклів (недостатньою кількістю мінеральних добрив при вирощуванні зернових культур). Третьою – невеликий вміст білкових речовин у батона (близько 8 %, а потреби 10-26 %)(рис. 2).

3 етап. Ініціювання процесу мислення студентів.

- Постановка конкретної задачі. Недостатні параметри були вже сформульовані, а їх покращення можливе за рахунок  вдосконалення базового технічного рішення. В зв’язку з тим, що причини появи проблеми «Низька харчова цінність батону» пов’язані з низьким вмістом білкового складу та щоб звузити поле діяльності студентів сформулюємо задачу наступним чином: «Розробити технічні рішення, що дозволяють підвищити харчову цінність батону нарізного шляхом підвищення білкового складу рослинного походження» (рис. 2).

Таким чином, базова частина змісту навчання містить дані описового характеру – знайомить з характеристиками та особливостями об’єкту, формулює технічну проблему, містить перелік завдань, що відображають цілі навчання за темою. Ця частина матеріалу формує у студентів знання ознайомчо-орієнтовного рівня, тому зміст навчання необхідно викладачу давати майбутнім інженерам за допомогою традиційних методів та засобів навчання: розповіді, бесіди, демонстрації зображення об’єкту чи процесу. В результаті у студентів формується загальне представлення про об’єкт та створюються однакові умови для подальшої пізнавально-пошукової діяльності.

Креативна частина змісту навчання технічних дисциплін – це та частина змісту навчання, що може створюватися кожним студентом самостійно (під керівництвом викладача) в процесі діяльності. Розглянемо елементи креативної частини змісту навчання технічних дисциплін.

Зміст креативного навчання студентів технічних дисциплін повинен бути моделлю предметної галузі, яка постійно розвивається. Тобто, зміст креативного навчання студентів технічних дисциплін повинен відображати еволюційний розвиток заданої предметної галузі. Тому, при формуванні змісту навчання необхідно створити реальну виробничу ситуацію та природнє одержання арсеналу засобів технічних рішень, який в будь-який момент часу можливо подовжити. Для покращення недостатнього параметра базового технічного рішення ТРо, що визначено в базовій частині змісту навчання студент розв’язує сформульовану задачу за одним із технічних напрямків самостійно (під керівництвом викладача), за допомогою дидактичних засобів, одержуючи при цьому технічне рішення 1.1 (рис. 3).

Формується самостійно студентом (під керівництвом викладача)

Рис. 3 Структура креативної частини змісту навчання технічних дисциплін

Наступним кроком є визначення переваг та недолік цього рішення, значення параметру Pi, різниці ∆ значень показників для поточного та попереднього технічних рішень. Далі студент для покращення параметра Pi переходить до одержання наступного технічного рішення, і визначення його характеристик. В результаті студент отримає низку технічних рішень у визначеному технічному напрямку. Якщо ∆→0, то це свідчить, що резерв вдосконалення за поточним напрямом використано. У цьому разі необхідно здійснити перехід на формування та розв’язання студентом задачі за іншим напрямом (рис. 3). Далі процеси одержання технічних рішень в іншому технічному напрямі циклічно повторюються. Одержаний студентами зміст навчання наповнюється тільки в процесі самостійної діяльності студента. Таке формування змісту навчання дозволить отримати майбутнім інженерам досвід творчої діяльності, а тому й здійснювати підготовку майбутніх інженерів до майбутньої професійної діяльності.

Приклад, креативної частини місту навчання студентів за темою «Хлібобулочні вироби підвищеної харчової цінності» дисципліни «Технологія харчової галузі» при підготовці майбутніх технологів харчової галузі представлено на рис. 4.

.


 

   
   
   
   

 

Рис.4 Креативна частина змісту навчання технологів харчової галузі за темою «Хлібобулочні вироби підвищеної харчової цінності»

 

 


 

Таким чином, в цьому розділі необхідно дати визначення мети навчання, мети креативного навчання, їх порівняти; змісту навчання, змісту креативного навчання, їх порівняти; розробити та описати «дерево рішень» як зміст креативного навчання. «Дерево рішень» повинно відповідати заданій поставленій меті курсової роботи. В ньому повинні бути представленні всі знання, які необхідно сформувати у майбутнього фахівця за заданою темою.

Цей розділ повинен міститися на 1,5-2,5 сторінках.

 

4.4. Виконання третього розділу «Організація навчального процесу (методи,

засоби і форми креативного навчання)»

 В цьому розділі необхідно обрати потрібні методи, засоби та форми креативного навчання для формування креативної частини розробленого змісту навчання, що представлений у вигляді «дерева рішень».

Креативні методинавчання орієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів. До креативних методів належать методи, які у традиційному розумінні є інтуїтивними: метод «мозкового штурму», метод емпатії, педагогічні методи учня, що виконує роль учителя, тощо. Такі методи спираються на не логічні дії учнів, які мають інтуїтивний характер. Інший вид креативних методів навчання базується на виконанні алгоритмічних приписів та інструкцій (методи синектики, «морфологічного аналізу»). Їх мета — побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції. Наступний вид креативних методів — метод евристики, тобто прийоми, які дозволяють учням вирішувати завдання шляхом «наведення» на можливі правильні їх рішення та скорочення варіантів таких рішень. Креативна педагогічна система передбачає використання різноманітних методів навчання, серед яких дослідницький та частково-пошуковий займають визначне місце. Методичні орієнтири креативного навчання: теоретичне дослідження, експериментальне дослідження, екскурсійне навчальне дослідження, вільний діалог (Аристотелівські бесіди), керований діалог (Сократівські бесіди), евристичні бесіди, наукові дискусії, наукові та навчальні семінари, моделювання особистих розробок, захист науково-дослідних робіт, наукові звіти (виступи, доповіді, статті, реферати).

Для даного курсового проекту за заданою темою необхідно обрати метод креативного навчання, пояснити свій вибір та описати його.

Наприклад, для формування змісту креативного навчання за темою: «Конструювання виробів з суцільнокроєним рукавом та відрізним бочком» був обраний метод евристичних питань. Це питання, які вже мають часткову відповідь та дають інформацію для роздумів. Це найбільш дієвий, ефективний та простий у використанні метод. Запитання, що ставляться виступають стимулом для формування стратегії і тактики рішення завдання, розвивають інтуїцію, формують алгоритми мислення, приводять людину до ідеї рішення, спонукають до вірних відповідей. В результаті відбувається розвиток креативного мислення в цілому. Цей метод можна використовувати у групах людей з різним рівнем базових знань з потрібного предмету. Ключові запитання вже наштовхують учнів на вірні відповіді.

Метод креативного навчання майбутніх фахівців вимагає для розв’язання задач інформаційної підтримки у вигляді дидактичних засобів. Одна з основних вимог до засобів креативного навчання студентів - наочність, не тільки на фізичному рівні, а й на логічному. При розв’язанні технічних задач управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів можливе за допомогою дидактичних засобів покрокового управління.

На сьогодні розроблено досить велику кількість дидактичних засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів при реалізації методів креативного навчання.

Дидактичними засобами управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів при реалізації методу евристичних питань є підготовлений список спеціальних питань. Розрахунок робиться на те, що при пошуку відповіді на поставлені питання і буде знайдена необхідна ідея розв’язання задачі. Існують списки евристичних питань А. Осборна та Т.Ейлоарта. Списки питань за А. Осборном містять 9 груп питань, серед яких наступні: яке нове застосування технічному об’єкту ви можете запропонувати?; чи можливе розв’язання задачі шляхом спрощення, пристосування, скорочення?; які модифікації технічного об’єкту можливі? що можливо збільшити в технічному об’єкті? та інші.

У зв’язку з тим, що питання спрямовані на конкретну відповідь, то оригінальних ідей і рішень можна і не отримати.

Список питань за Т. Ейлоартом представляє собою програму роботи кваліфікованого досвідченого винахідника. В даному випадку використовуються такі завдання: перерахувати всі якості технічного рішення, що пропонуються; змінити їх; знайти біологічні, економічні , молекулярні та інші аналоги; побудувати математичну, механічну, гідравлічну та інші моделі системи, що розглядається.

Дидактичними засобами при реалізації методу Г.С. Альтшулера, що найбільше використовується на практиці для розв’язання творчих задач, є алгоритм розв’язання творчих задач (АРТЗ). За цим методом процес розв’язання полягає в тому, що шляхом порівняння ідеального і реального стану технічної системи виявити технічне або фізичне протиріччя та усунути його, перебираючи відносно невелику кількість варіантів. Перевагами таких дидактичних засобів є можливість покрокового управління діяльністю студентів, наявність в якості інформаційної допомоги великого фонду спеціальних прийомів розв’язання технічних і фізичних протиріч, а також спеціальних методів та фізичних ефектів. 

Найбільш відомим прикладом інформаційної допомоги є розроблена Г.Альтшулером таблиця подолання технічних протиріч. Змістом таблиці є пошук відповідних евристичних прийомів для подолання технічних протиріч, у випадку, якщо не вдається розв’язати задачу відомими способами. За допомогою цієї таблиці скорочуються витрати часу на розв’язання творчих технічних задач. Але в даному випадку студент повинен володіти знаннями досить великої кількості евристичних прийомів та й рішення будуть отримані вузькопрофільними.

Таким чином, для обраного методу слід розглянути засоби навчання.

 Наприклад, для обраного метод евристичних питань дидактичним засобом є таблиця з евристичними питаннями.

Наступним кроком необхідно провести вибір форми навчання учнів, що здатні забезпечити засвоєння розробленого змісту креативного навчання у вигляді «дерева рішень». Найбільш ефективною формою навчання для формування творчих умінь є колективна форма. Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів – це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання викладач керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь креативного рішення навчальних задач.  

Також необхідно обрати форму організації навчання (евристичну лекцію, евристичний урок, евристичний семінар чи урок евристичного занурення). Пояснити свій вибір.

Цей розділ повинен міститися на 2-2,5 сторінках.

4.5 Виконання третього розділу «Розробка евристичних питань»

Як було вже сказано, креативну частину змісту навчання технічних дисциплін студенти отримують самостійно (під керівництвом викладача). Але студенти дуже часто не можуть правильно себе організувати, вчасно виявити свої помилки при самостійному формуванні змісту навчання тощо. Крім цього творчому процесу заважає висока комфортність, тривожність, емоційна пригніченість, слабка мотивація діяльності, низька самооцінка. Тому викладач має спрямовувати студента у цій справі, коригувати його фрагментарні творчі здобутки, допомагати у осмисленні, систематизації тощо. Розглянемо яким чином можна керувати процесом самостійного формування креативної частини змісту навчання технічних дисциплін. Повернемося на одержання студентом технічного рішення 1.1. та його характеристик. Студент самостійно одержати технічне рішення не завжди в змозі, тому для розв’язання сформульованої задачі студенту необхідна інформаційна підтримка дидактичними засобами. Для студента порція інформаційної підтримки дещо знижує вихідний рівень інформаційної невизначеності задачі. Одним із способів інформаційної підтримки можуть бути евристичні питання, що містять мінімальну інформацію про нове технічне рішення. Розрахунок робиться на те, що при пошуку відповіді на поставлені евристичні питання і буде знайдена необхідна ідея розв’язання задачі. Це відбувається за рахунок того, що шляхом поставлених питань рівень інформаційної невизначеності проблеми знижується до такого рівня, який дозволяє знайти розв’язання задачі. Наприклад, для креативної частини змісту навчання технологів харчової галузі за темою «Хлібобулочні вироби підвищеної харчової цінності» (рис. 4) технічним рішенням 1.1. є додавання бобів в вигляді порошку на стадії замісу тіста. Це технічне рішення має свої переваги та недоліки (рис.2). В даному випадку інформаційною підтримкою у вигляді евристичних (контрольних) питань для отримання технічного рішення 1.1 та його переваг і недоліків можуть бути:

Евристичне питання Відповідь, що очікується
1. Які бобові культури мають високе стебло, насіння крупне та видовжене? 2. В якому вигляді треба додати бобові для того, щоб в тісто перейшли всі корисні речовини в повному складі? 3. На якій стадії приготування батону треба вводити порошок з бобових, щоб не травмувати тісто і воно гарно підійшло? 4. Яку назву має речовина, яка складається з «не засвоюваних частин» їжі для переробки яких в шлунково-кишковому тракті не має відповідних ферментів? 5. Яку назву мають речовини, яка проходить через травну систему в не переробленому вигляді? 6. Яку назву мають речовини, які потрібні для нормальної життєдіяльності організмів в дуже малій кількості? 7. Який вітамін має другу назву «ретинол»? 8. Який вітамін найбільше всього міститься в печінці морських риб і ссавців? ………… 18. Які ви знаєте хімічні елементи, присутні в організмі в низьких концентраціях? 19. Який мікроелемент міститься в гемоглобіні крові та бере участь в окисно-відновних процесах? 21. Що за необхідний мікроелемент для синтезу гемоглобіну, ферментів, білків сприяє нормальному функціонуванню залоз? ………….. Боби   В вигляді порошку     При замішуванні тіста (після опари)   Харчові волокна   Баластні речовини   Вітаміни     Вітамін А Вітамін А   ………… Мікроелементи   Залізо   Мідь  

Для отримання самого технічного рішення обов’язково повинні бути саме евристичні питання, а для отримання переваг та недоліків цього технічного рішення можуть бути як евристичні, так і контрольні питання. Таким чином, виникає можливість контролю знань з попередніх тем дисципліни, що вивчається чи з суміжних фахових дисциплін. Інформацію, що студент може і не знати, наприклад кількість харчових волокон у бобах (7,5 %) необхідно надати викладачу після отримання відповідей на поставлені питання. Отримуючи рішення заданої проблеми студенти також поглиблюють і синтезують знання із суміжних фахових дисциплін.

Таким чином, в цьому розділі необхідно розробити евристичні питання до розробленого «дерева рішень», які представити в таблиці 1.

 Таблиця 1

Евристичні питання

№ технічного рішення Евристичне питання Очікувана відповідь
1 2 3

Технічний напрямок 1

   
   
   

Технічне рішення 1.1.

   
   
   
   

Технічне рішення 1.2

   
   

Технічне рішення 1…

   
   
   
Технічне рішення 1.n    
     
Технічний напрямок 2    

Технічне рішення 2.1

   
   
   
………..    

Евристичні питання повинні бути складені до кожного технічного рішення «дерева рішень». Кількість евристичних питань до технічних рішень може бути різною. До складених евристичних питань навести відповідь, яку викладач очікує отримати від учня. Загальна кількість евристичних питань повинна бути не меншою ніж 60.

Цей розділ повинен міститися на 3-6 сторінках.

 

 

4.6 Складання висновкудо курсової роботи

Викладаються найважливіші результати, одержані при виконанні курсової роботи. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи досягання мети та вирішення поставлених завдань курсової роботи.

4.7Складання списку використаних джерел

Бібліографічні описи в переліку посилань подаються у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті, або в алфавітному порядку. Порядкові номера посилань вказують в тексті у квадратних дужках, наприклад, [3, 7]. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи: ДСТУ 2394-94, ДСТУ 3582-97.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Сисоєва С.О.Основи педагогічної творчості: Підручник. – К.: Міленіум, 2006. - 346 с.
2. Дичківська І.М.Інноваційні педагогічні технології.- Київ: Академвидат, 2004 -351стр.
3. Фокин Ю. Г. Преподавание и воспитание в высшей школе. Методология, цели и содержание, творчество : Учеб. пособие для высш. учеб. заведений/ Ю. Г. Фокин. -М.: Академия, 2002. -224 с.
4. Кузнєцов Ю. М. Теорія розв'язання творчих задач : навч. посібник для вищих навч. закладів/ Ю. М. Кузнєцов; Нац. техн. ун-т України "Київський політехн. ін-т". -К.: ЗМОК, 2003. - 296 с.:iл.
5. Клименко В. В. Психологія творчості : навч. посібник для вищих навч. закладів/ В. В. Клименко; Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини "Україна". -К.: Центр навч. лiтератури, 2006. - 480 с.
6. Хуторской А. В. Дидактическая евристика. Теория и технология креативного обучения/ А. В. Хуторской. -Спб., М.: Изд-во НГУ, 2003. -416 с.:ил.
7. Хуторской А. В. Практикум по дидактике и современным методикам обучения/ А. В. Хуторской. -Спб., М., Х., Минск: Питер, 2004. -542 с.:ил.
8. Морозов А. В. Креативная педагогика и психология : Учеб. пособие для вузов/ А. В. Морозов, Д. В. Чернилевский. -2-е изд., испр. и доп.. -М.: Академический проект, 2004. -560 с.
9. Маригодов В. К. Педагогика и психология: аспекты активизации творчества и готовности к профессиональной деятельности : учеб. пособие для высш. учеб. заведений/ В. К. Маригодов, С. Е. Моторная; Севастопольский нац. техн. ун-т. -К.: ВД "Професiонал", 2005. -192 с.:a-ил.
10.  Моляко В.О. Стратегії творчої діяльності [школа В.О. Моляко] / за загальною редакцією В.О. Моляко. – К.: «Освіта України», 2008. – 702 с.
11. Лазарєв М.І. Теоретичні та методичні засади креативного навчання студентів технічних дисциплін [монографія] / М.І. Лазарєв, Н.П. Рубан, Т.А. Лазарєва; УІПА – Горлівка: ПП «Видавництво Ліхтар», 2010. – 112 с.

(титульна сторінка)                                  Додаток

Затверджено

Наказ Міністерства освіти та науки,

Молоді та спорту України

29.03.2012 N 384

 

Форма N Н-6.0

Українська інженерно-педагогічна академія

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра Креативної педагогіки та інтелектуальної власності

(повна назва кафедри, циклової комісії)

 

КурсовА робота

з  Креативних технологій навчання

(назва дисципліни)

на тему: Дидактичний проект креативного навчання майбутніх тісторобів за темою «Хлібобулочні вироби підвищеної харчової цінності»

Студента курсу      ДТ-Х10-1 групи

напрямку підготовки  Професійна освіта

спеціальності 6.010104.20 Професійна освіта. Технологія харчової промисловості та організація громадського харчування

Іванов І.І.

(прізвище та ініціали)

Керівник к.п.н., доцент Рубан Н.П.      

(посада, вчене звання, наукова ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала                                

Кількість балів:                                        Оцінка: ECTS         

 

Члени комісії ______  ____________

 (підпис)          (прізвище та ініціали)

______  ____________

 (підпис)          (прізвище та ініціали)

______  ____________

 (підпис)          (прізвище та ініціали)

м. Харків - 2013 р.


Навчальне видання

 

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 126; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!