Логіко-психологічні основи експертної діяльності




 


 


б) формальна рівність всіх членів комісії, відсутність службової
залежності;

в) необхідність взаємної координації інтелектуальної діяльності
всіх членів комісії і прийняття комплексного рішення [7, с. 23-24];

Комісія експертів формується відповідно до постанови слідчо­го (ухвали суду) або розпорядження керівника експертного закла­ду. Тобто створення групи не залежить від бажання її членів, її склад формується виходячи з необхідності вирішення в інтересах правосуддя експертного завдання.

Серед труднощів комплексної діяльності можна вказати на відповідність індивідуальних і спільних дій членів комісії, не­обхідність прийняття самостійних рішень з погодженням кінцево­го колегіального рішення, необхідність перевірки даних, встанов­лених іншими експертами, відчуття постійної напруги при вико­нанні дослідження в присутності інших членів комісії тощо.

Для усунення зазначених труднощів та інших недоліків (нега­тивні наслідки, групове навіювання, конформізм тощо) суттєве значення має морально-психологічний клімат роботи групи. Під час організації роботи групи недостатньо сумісності членів екс­пертної комісії, ЇЇ єдності, взаєморозуміння, взаємної поваги. У цьому може допомогти лідер групи — провідний експерт, який завжди виступає неформальним лідером. Таким може бути й інший експерт, який має великий досвід і авторитет.

їх загальним завданням є така організація діяльності групи, яка б мала стійку психологічну установку на усунення труднощів, що виникають під час вирішення експертних завдань; створення умов для активних розумових процесів, зосередженість, спрямованість пошуку.

Провідний експерт повинен поставити завдання, визначити строки його вирішення, переконати експертів у можливості його розв'язання. Моральним обов'язком провідного експерта є враху­вання у своїй діяльності індивідуальних етико-психологічних особливостей інших експертів.

З метою визначення впливу особи на групу і групи на особу в умо­вах експертної діяльності в Київському НДІ судових експертиз були проведені серії експериментів за відомими в психології методиками. Результати експериментів підтвердили залежність ступеня навіюван-

90


ня і конформізму особи від досвіду її експертної роботи, індивідуаль­них особливостей експерта, кількісного складу групи тощо.

Проведені експериментальні дослідження, як і соціально-пси­хологічний аналіз діяльності комісією експертів, дали змогу сфор­мулювати пропозиції та напрями вдосконалення їх діяльності [8, с. 23-24]:

а) роботу експертних комісій слід організовувати таким чином,
щоб забезпечити можливість вільного обміну думками, позбавле­
ного критики опонентів, нав'язування думки більшості експертів
тим, хто з нею не згоден;

б) до комісії доцільно включити експертів, які мають приблиз­
но однаковий досвід роботи і склад розуму, щоб знизити навіюван­
ня і вплив групи та експерта з малим досвідом роботи; враховую­
чи можливість мати неформального лідера, слід обережно підхо­
дити до призначення провідного експерта, щоб така можливість не
була виключена.

Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок

У плані реалізації логічних і психологічних установок в екс­пертній діяльності виникає ціла низка проблем.

Передусім це організація роботи групи, що проводить комі­сійну (або комплексну) експертизу. Вона повинна бути єдиним динамічним процесом, який має певні фази: з'ясування завдання, вивчення матеріалів справи кожним експертом, висунення й обго­ворення версій (гіпотез), вибір методів і засобів дослідження, його планування і координація, оцінка результатів формування інди­відуальних і загальних висновків, оформлення експертизи.

Побудова експертної гіпотези під час проведення комісійної (комплексної) експертизи має свої особливості (відмінності). Са­ме завдання окремим членам комісії містить деяку обмеженість (менший обсяг) для побудови гіпотези порівняно з тим, яке вису­вається з усіх поставлених питань.

Важливим моментом є оціночна діяльність комісії експертів. Во­на в багатьох аспектах визначається узгодженістю результатів про­веденого дослідження (відсутністю розбіжностей у результатах).

Процес формування колективного переконання комісії екс­пертів має свої особливості, які відрізняють його від формування

91


Лекція 5

індивідуального переконання. Колективне переконання — це ре­зультат взаємного спілкування під час творчого процесу дослі­дження, тому не слід розглядати його як просте складення думок окремих осіб [7, с. 23].

Під час проведення комісійних експертиз однаково загрозли­вим є як конформізм членів експертної комісії, так і їхня зайва са­мовпевненість. Колективне переконання повинно бути відобра­женням усвідомленим і переконанням кожного індивіда (члена).

Порівняно з комісійними експертизами повторні мають деякі особливості. Тут найбільш важливим є психологічне ставлення ек­сперта до висновку первинної експертизи. Це зіткнення внутрішнього переконання експертів, які проводили первинну і повторну експертизи, зіткнення не тільки наукових думок, але й етичних і психологічних компонентів можливих висновків.

Під час проведення повторних експертиз часто роблять виснов­ки про неможливість вирішення питання. Психологічно це пояс­нюється тим, що проведення повторних експертиз відрізняється, як правило, підвищеною складністю, проявляється як сукупність таких психічних якостей, як обережність, обачність [10, с. 161]. Слід розрізняти обережність як слабкість позиції експерта, його некомпетентність, його бажання «перестрахуватися» від обереж­ності як прояву обачності, мудрості експерта. Перше — мало­душність — ознака слабкості, друге — моральна позиція.

Під час проведення повторних експертиз особливого значення набувають психологічні якості експерта, бо вони характеризують­ся підвищеною складністю, відповідальністю, емоційним наванта­женням і необхідністю вирішення протиріч. Поряд із загальними ідеологічними установками експерта необхідно врахувати потреби організації психологічних якостей експерта [1, с. 26].

Отже, як закони і категорії логіки, так і проблеми психологічно­го характеру пронизують всю експертну діяльність. Вони вплива­ють як на сам процес цієї діяльності, так і на її результати.

92


 


Лекція 6


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 259; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!