Логіко-психологічні основи експертної діяльності
логічні категорії, як індукція і дедукція, що є засобами як дослідження, так і побудови висновків експерта. При індукції дослідження висновки базуються на тому, що експерт із суми окремих розумових висновків шляхом їх складання або інтеграції робить спочатку проміжні висновки, а потім — загальний висновок. Дедукція має протилежне значення. У процесі дослідження експерт підводить окремий випадок під загальне правило і на цій підставі робить свій висновок. Індукція і дедукція взаємно доповнюють одна одну, пов'язані між собою як аналіз і синтез.
Поняття ймовірності і достовірності належать до оцінки ходу і результатів експертного дослідження і виражають ступінь впевненості (або невпевненості) в істинності дослідження і висновків, характеризують знання з погляду його доведення. Такі поняття, як істинність і неправдивість, належать до знання, характеризують його з погляду об'єктивності змісту.
Вказуючи на ймовірність і достовірність у висновку експерта, виходять з того, що в першому випадку істина не досягнута, в другому — навпаки, досягнута. Імовірності передує недостатньо певне обґрунтування знання, а достовірності — повне, обґрунтоване знання, яке виключає будь-які сумніви і можливість побудови протилежного висновку [9; 11].
З поняттями ймовірності і достовірності пов'язана і така психологічна категорія, як внутрішнє переконання експерта. Внутрішнє переконання — це суб'єктивно-об'єктивна категорія. Його об'єктивність визначається всіма теоретичними положеннями, стандартними методиками експертних досліджень тощо. Суб'єктивність внутрішнього переконання залежить від багатьох факторів, включаючи особисті якості експерта, його психологію, рівень знань тощо.
|
|
|
Внутрішнє переконання — досягнення доведеності якогось положення, коли експерт вважає вирішеним поставлене перед ним завдання, його переконання в істинності або неправильності отриманих результатів ґрунтується на знанні достатньої підстави.
Внутрішнє переконання відповідно до закону є одним із принципів оцінювання доказів. Оскільки висновок експерта — одне з джерел доказів, внутрішнє переконання експерта також слід розглядати як один із принципів оцінювання процесу і результатів дослідження.
Формування внутрішнього переконання експерта і обґрунтованість зроблених ним висновків має свою змістовну природу.
Внутрішнє переконання експерта засноване не на інтуїції та припущеннях, а на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні об'єктів і конкретних матеріалів, наданих експерту, на аналізі і синтезі виявлених внутрішніх зв'язків між явищами та ознаками з використанням наукових методик, на основі спеціальних знань експерта з певних галузей знань.
|
|
|
Інтуїція — це стан, що межує з логікою і психологією. Вона проявляється на початковому етапі дослідження і, безумовно, теж відіграє значну роль у діяльності експерта, зокрема під час проведення експертизи. Це своєрідний спалах під час формування висновку, коли не використовуються проміжні ступені логічного судження. Насправді інтуїція — це результат попереднього професійного розслідування або життєвого досвіду, а сам процес розумового висновку виступає тут в обмеженому вигляді, що нагадує стрибок від незнання до знання.
Під час інтуїтивного сприйняття людина приходить до кінцевого судження, минаючи весь шлях аналізу, синтезу та логічного мислення.
Інтуїція в експертній діяльності проявляється під час побудови експертних методів і метбдик дослідження ознак досліджуваних об'єктів.
Спираючись на свою інтуїцію, експерт повинен об'єктивно дослідити як те, що підтверджує його інтуїтивний висновок, так і те, що його спростовує. Тільки такий підхід до інтуїції робить її прийнятною і допустимою.
Зазначені категорії формальної логіки застосовуються з метою правильного процесу отримання знань і процесу правильного мислення.
Використання психології в експертній діяльності
Практична експертна діяльність є об'єктом відображення в загальній теорії судової експертизи. «Психологія виходить із того, що до змісту діяльності як сукупності дій людини, що спрямована на задоволення потреб і інтересів, входять не тільки зовнішні (фізичні) дії, але й складні внутрішні психічні процеси вольового та пізнавального характеру» [3, с. 118].
85
Лекція 5
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 555; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!