Історія розвитку судової експертології в Україні
імені Ярослава Мудрого), Київського та Одеського університетів. Вчені, які очолювали кафедри криміналістики (у Києві — С. І. Ти-хенко, В. К. Лисиченко, у Харкові — М. М. Гродзинський, В. П. Колмаков, О. Н. Колесниченко) [7, с. 201], підготували плеяду молодих фахівців, які пізніше склали школу українських криміналістів. Це Л. Ю. Ароцкер, В. П. Бахін, В. Г. Гончаренко, В. А. Журавель, О. А. Кириченко, В. О. Коновалова, Н. І. Клименко, Н. С. Карпов, В. С. Кузмічов, В. В. Лисенко, В. Г. Лукашевич, Є. Д. Лук'янчиков, Г. А. Матусовський, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, Ю. П. Аленін, А. Ф. Волобуєв, В. І. Ґалаґан, В. В. Тіщенко, А. В. Іщенко, В. Ю. Шепітько та ін.
Було видано ряд монографій і посібників, в яких розглядалися питання судової експертизи: А. І. Вінберга «Криминалистическая экспертиза гильз» (1940), Б. М. Комаринця і Б. І. Шевченка «Руководство по осмотру места происшествия» (1938), Н. Д. Вороновско-го «Судебная фотография» (1939), посібники для слідчих «Расследование убийства» (1938), П. І. Тарасова-Родіонова і Б. М. Шавера, «Руководство по расследованию преступлений» (1941).
У 1942 р. у Військово-юридичній академії відбулася дискусія з приводу доповіді М. С. Строговича «Предмет криминалистики и ее соотношение с уголовным процессом», яка мала велике значення в розвитку криміналістики.
Для розвитку теорії криміналістики і судової експертизи важливе значення мали праці професорів С. М. Потапова «Введение в криминалистику» (1946), Б. І. Шевченка «Научные основы современной трасологии» (1947), «Настольная книга следователя» (1949), праці відомих російських криміналістів-вчених і практиків: А. І. Вінберга «Основные принципи советской криминалистической экспертизы» (1949), І. В. Терзієва та О. О. Ейсмана «Введение в криминалистическое исследование документов» (1949), перший післявоєнний підручник з криміналістики (ч. 1, 1950; ч. 2, 1953), в якому було узагальнено все краще в теорії криміналістики, її техніки, тактики слідства і методики розслідування злочинів за 12 років після виходу останнього підручника з криміналістики (1938). Вперше до предмета криміналістики було включено методи попередження злочинності (А. І. Вінберг). У ці роки розгорнулася плідна робота з дослідження теорії криміна-
|
|
52
лістики. С. П. Мітричев у серії своїх статей, а потім і в докторській дисертації «Основные теоретические вопросы советской криминалистики» (1954) довів, що криміналістика — наука юридична, її предметом є методи, прийоми і засоби (технічні, тактичні), що застосовуються для виконання кримінально-процесуальних дій з метою знаходження, збирання, фіксації і дослідження доказів для розслідування і попередження злочинів.
|
|
А. І. Вінберг, крім участі у підготовці підручників, видає монографію «Криминалистическая экспертиза в советском уголовном процессе» (1956), на якій вчилося ціле покоління криміналістів і експертів-криміналістів.
Українські НДІСЕ разом з органами прокуратури, внутрішніх справ і кафедрами криміналістики юридичних вузів видають міжвідомчий республіканський збірник «Криминалистика и судебная експертиза», в якому друкують статті, присвячені питанням вдосконалення існуючих і розроблення нових методик криміналістичних експертиз.
Значна робота проводилася кафедрами криміналістики юридичних інститутів (Харківського — завідувач кафедри професор
0. Н. Колесниченко, Саратовського — завідувач кафедри профе
сор Д. П. Расейкін, Свердловського — завідувач кафедри доцент
1. Ф. Герасімов), юридичних факультетів університетів (Московсь
кого — завідувач кафедри професор О. М. Васильєв, Ленінградсь
кого — завідувач кафедри професор Н. С. Алексеев, Київського —
завідувач кафедри професор В. К. Лисиченко, Одеського — завіду
вач кафедри професор В. П. Колмаков, Білоруського — завідувач
кафедри професор А. В. Дулов тощо). Були видані підручники з
криміналістики й окремі монографії з проблемних питань [2, с. 45].
|
|
Найбільш плідно розвивалася криміналістика на кафедрах криміналістики шкіл МВС колишнього СРСР, зокрема Вищої школи МВС СРСР (завідувач кафедри професор Р. С. Бєлкін). За своїм науковим обладнанням, рівнем навчальної і наукової роботи вона стояла на першому місці серед кафедр криміналістики інших юридичних вузів колишнього СРСР. Кафедрою було видано 10 випусків підручників і ряд значних монографій: P. C. Бєлкін «Собирание, исследование и оценка доказательств» (1966), «Ленинская теория отражения и методологические проблемы совет-
53
Лекція 2
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 221; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!