ПІД ЧАС НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ, КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ
ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ
Графік підготовки курсової роботи
Перед початком виконання курсової роботи керівник зобов’язаний скласти календарний графік роботи (завдання до курсової роботи) на весь період із вказівкою черговості виконання окремих етапів. На завершальному етапі, в обумовлений термін студент звітує перед кафедрою, яка визначає ступінь готовності курсової роботи.
Затвердження тем і керівників курсових робіт відбувається протягом першого місяця семестру в такому порядку:
• до кінця першого місяця семестру студенти можуть обирати теми зі списку, запропонованого кафедрами;
• передостанній навчальний тиждень семестру є остаточним терміном для подачі керівникові курсової роботи;
• протягом останнього тижня семестру керівники перевіряють курсові роботи, наприкінці цього тижня відбуваються захисти.
Важливо, що порушення згаданих термінів без поважних причин автоматично означає зниження оцінки на 2 бали (за п’ятибальною шкалою) – за невчасну подачу роботи (останній навчальний день семестру). Робота, що подана із запізненням на 1 тиждень, оцінюється максимально 70 балами, на 2 тижні пізніше – не приймається до захисту. У такому випадку навчальний план вважається невиконаним, що може бути підставою для недопуску до сесії.
Графік підготовки кваліфікаційної та дипломної роботи
Перед початком виконання дипломної роботи керівник зобов’язаний скласти календарний графік роботи (завдання до дипломної, кваліфікаційної роботи) на весь період із зазначенням черговості виконання окремих етапів та подати його на затвердження завідувачу випускаючої кафедри (див. додаток Б).
|
|
|
Керівник роз’яснює тему, допомагає чітко визначити її межі, характер та напрям дослідження, а також допомагає скласти план роботи, організувати збір фактичного матеріалу, роз’яснює незрозумілі студентові положення, що зустрічаються в літературних джерелах, допомагає обрати певну точку зору на те чи інше питання або теоретичне положення. Керівник зобов’язаний надати консультації щодо узагальнень і висновків та ознайомити студента з прийомами дослідження. Керівник повинен також контролювати читання наукової літератури, що рекомендується для написання кваліфікаційної та дипломної роботи. Слід мати на увазі, що найскладнішим для студента є виділення головного з інформації, яку він опрацьовує, порівняння різноманітних точок зору на певні положення та самостійне узагальнення змісту прочитаного. Тому одним із головних завдань керівника кваліфікаційної та дипломної роботи є завдання навчити студента вмінню вірно формулювати та висувати особисто обґрунтовані міркування з певного питання на підставі диференційованого аналізу інформації.
|
|
|
Робота над темою кваліфікаційного та дипломного дослідження починається з пошуку джерел та збору інформації. Керівник пропонує список літератури за темою, який повинен бути доповнений самим студентом після відвідання відділу каталогів бібліотек або пошуку джерел, пов’язаних із темою, в мережі Internet. Слід звернути увагу на те, що в процесі опрацювання обраної літератури слід вчасно занотовувати особисті думки, критичні зауваження, міркування щодо подальшого ходу роботи. До обов’язків керівника входить також керування конспектуванням прочитаного, треба вчити студентів вести нотатки при вторинному читанні, при якому фіксується основна частина інформації.
Далі керівник надає консультацію щодо плану роботи, який встановлює послідовність обґрунтувань, міркувань і т. п. План – це основа кваліфікаційної та дипломної роботи, один із найбільш значущих елементів.
Етапи написання дипломної роботи:
а) вибір теми та обґрунтування її актуальності;
б) складання та затвердження графіку роботи над кваліфікаційним та дипломним дослідженням;
|
|
|
в) складання бібліографії, вивчення джерел;
г) опрацювання отриманої інформації;
д) створення плану роботи;
е) написання та оформлення роботи;
ж) захист кваліфікаційної або дипломної роботи.
Вибір теми кваліфікаційної та дипломної роботи. Кафедра рекомендує студентові тематику кваліфікаційних та дипломних робіт відповідно до проблематики науково-дослідної роботи кафедри та з урахуванням теоретичних курсів, які засвоїв студент. Студент може сам сформулювати тему, що не увійшла до списку запропонованої тематики, та після затвердження її керівником передати її на схвалення кафедри.
Остаточний перелік тем кваліфікаційних та дипломних робіт, їх виконавців та наукових керівників затверджується наказом ректора університету, після чого ніякі зміни у формулюваннях тем не допускаються. При виявленні розходжень між назвою виконаної роботи та затвердженої наказом темою Державна екзаменаційна комісія має право не допускати кваліфікаційне та дипломне дослідження до захисту.
Етапи наукового дослідження
У сучасній методології прийнято виділяти такі етапи наукового дослідження:
а) вибір теми й формулювання дослідницького завдання (підготовчий етап);
|
|
|
б) пошук джерел та літератури, опрацювання матеріалів (інформаційний етап);
в) інтерпретація фактів, встановлення зв’язків і залежностей (аналітичний етап);
г) написання тексту роботи.
Зупинимося детальніше на кожному з цих етапів.
Підготовчий етап.Обираючи тему, варто враховувати й деякі універсальні правила: тема повинна бути достатньо вузькою, щоб була можливість розглянути її більш чи менш повно у межах невеликого обсягу досліджуваної роботи. Однак вона повинна бути водночас і достатньо важливою, вартою уваги дослідника. Матеріали для дослідження теми повинні бути доступними або в бібліотеці ЗНУ, або в інших бібліотеках міста. Якщо більшість доступної літератури за темою є іншомовною, студенту потрібно впевнитися, що рівень його володіння іноземною мовою дозволяє йому її опрацювати. Зовсім не в останню чергу тема повинна цікавити студента, або, принаймні, містити певний аспект, який викликає у нього особливий інтерес.
Тема роботи є ширшим поняттям порівняно з дослідницьким завданням (можна сказати, що вони співвідносяться як об’єкт та предмет дослідження). Якщо тема роботи окреслює певний феномен чи явище, на який спрямована увага студента, то дослідницьке завдання повинно максимально точно передати дослідницький задум, який автор намагається втілити в межах своєї праці. Дослідницьке завдання може містити такі структурні елементи: запитання, проблеми, гіпотези.
Інформаційний етап.Цей етап передбачає пошук необхідної літератури в бібліотеках та її опрацювання. Аналіз зібраного матеріалу передбачає його сортування й критичну оцінку. Важливо дотримуватися певної техніки такого дослідження, яка дозволяє досягнути економії часу та зусиль. Передусім потрібно встановити наукову вартість кожної окремої позиції зібраної літератури (не лише «універсальну», а швидше вартість щодо конкретної теми та завдань роботи). Ця вартість визначає і порядок аналізу цієї літератури. Одночасно слід мати на увазі, що новіші праці, як правило, є повнішими й точнішими.
Аналітичний етап можна розділити на 2 частини: критичний аналіз та теоретичний етап. Критичний аналіз тексту передбачає дві основні процедури – структурний аналіз та оцінювання аргументів. У процесі структурного аналізу студент аналізує основні твердження за темою роботи. Оцінювання аргументів передбачає оцінку фактичних тверджень, визначень.
Пояснювальний або теоретичний етап. На цьому етапі створюється власне наукове знання. Якщо попередні етапи були присвячені переважно роботі з емпіричним (фактичним, дослідним) матеріалом, то цей етап передбачає ряд логічних операцій, спрямованих на його опис, аналіз, пошук зв’язків і залежностей між подіями і явищами. Дослідник намагається осмислити й порівняти наявні в його розпорядженні факти, порівняти можливі трактування цих фактів, відстежити тенденції і закономірності. На цьому етапі студент найповніше реалізує своє право на власне розуміння феномену чи методики, які є темою роботи.
Написання й оформлення тексту роботи. Робота складається з таких частин: вступ, основна частина (поділяється на кілька розділів), висновки, заключна частина, перелік посилань, додатки.
Досвід рецензування показує, що в роботах зустрічаються такі недоліки:
- відхід від теми (тема роботи передбачає розкриття одних питань, а фактично розкриваються інші);
- безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;
- логічні помилки, невміння виокремити головне;
- невдале поєднання теорії з фактичним матеріалом;
- переписування матеріалу з друкованих видань, або з мережі Internet;
- недотримання методичних рекомендацій щодо оформлення роботи.
У разі негативної оцінки робота повертається студенту, який повинен доопрацювати її з урахуванням зауважень і лише після цього доопрацьований варіант подати науковому керівнику для повторної перевірки. Якщо попередня оцінка позитивна, студент допускається до захисту роботи.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 381; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!