Охарактеризуйте систему нормативно-правового регулювання туризму в Україні.
За юридичною силою нормативно-правових актів законодавство, що регулює туризм, представляє собою вертикальну ієрархічну систему, структура якої обумовлена структурою органів законодавчої та виконавчої влади, що мають нормотворчі повноваження з регулювання питань у сфері туризму. Виділяють 3 рівні конституційно-правового регулювання туризму в залежності від юридичної сили нормативно-правових актів: конституційні, законодавчі та підзаконні.
Крім того, за предметом регулювання нормативно-правові акти України в сфері туризму поділяються на загальні й спеціальні. Загальні характеризуються тим, що предмет їх регулювання досить широкий та охоплює як туристичні, так і інші суспільні відносини. Спеціальні - акти, які цілком присвячені питанням туризму.
До норм загального законодавства належать:
- Конституція України;
- Цивільний кодекс України;
- Господарський кодекс України;
- Закон України “Про підприємства в Україні”;
- Закон України “Про господарські товариства” ;
- Закон України “Про захист прав споживачів”;
- Закон України “Про страхування” ;
- Закон України “Про рекламу”;
- Закон України “Про правовий статус іноземців”;
- ЗУ “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”;
- Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” тощо
Правове забезпечення підприємницької діяльності, в тому числі туристської, гарантується насамперед Законом України “Про підприємництво”, ухваленим Верховною Радою України в 1991 р. Ключовими його розділами є:
|
|
|
– загальні положення щодо підприємництва (суб'єкти, свобода, обмеження, принципи та організаційні форми);
– умови здійснення підприємництва (державна реєстрація, право наймання працівників і соціальні гарантії, відповідальність суб'єктів, припинення діяльності);
– стосунки підприємця і держави (гарантії прав, державні підтримка та регулювання, діяльність іноземних підприємств, міжнародні договори).
З великої кількості юридичних актів, які регулюють всі напрямки діяльності туристського підприємства, визначальними є також Закон України “Про підприємства в Україні”. Цей Закон визначає види й організаційні форми підприємств, правила їхнього створення і ліквідації, механізм здійснення ними підприємницької діяльності; створює однакові правові умови для функціонування підприємств незалежно від форм власності і системи господарювання; забезпечує самостійність підприємств, чітко фіксує їхні права та відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини з іншими суб'єктами господарювання і державою
|
|
|
Спеціальне законодавство в галузі туризму охоплює Закон України "Про туризм", постанови Верховної Ради України з питань туризму, Укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України щодо туризму, відомчі акти державних компетентних органів з питань туризму.
- Закон України “Про внесення змін до “Закону України про туризм”
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про Державну програму розвитку туризму на 2002–2010 роки”;
- Положення про Міністерство культури у туризму України
- Положення про Державну службу туризму і курортів
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію”;
- Ліцензійні умови провадження туроператорської та тур агентської діяльності
- Методичні рекомендації з організації поїздок вітчизняних туристів за кордон.;
- Методика розрахунку обсягів туристичної діяльності,;
- Програма забезпечення захисту і безпеки туристів. Затверджено постановою Колегії Державного комітету України з туризму від 08.10.1996 р. №96/5;
- Правила обов'язкової сертифікації послуг харчування;
- Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг і т.д
|
|
|
Основним законом, що регулює діяльність у сфері туризму, вважається Закон “Про туризм”, прийнятий Верховною Радою України 15 вересня 1995 р., а також Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» від 18 листопада 2003 р., який закріпив нову редакцію закону.
Цей документ визначає основні правові, організаційні, виховні й соціально-економічні важелі реалізації державної політики України у сфері туризму.
Закон України “Про туризм” визначає державну політику в галузі туризму, державні органи, що її регулюють, а також організаційні питання з надання туристичних послуг.
Закон складається із 8 розлілів та 37 статей.
У Розділі 1 «Загальні положення» подано визначення основних термінів, пов’язаних із туристичною діяльністю: туризм, турист, туристичний продукт, тощо Виділено основні організаційні форми і види туризму, визначаються базові засади використання туристичних ресурсів
Розділ ІІ Державна політика та державне регулювання в галузі туризму
Розділ ІІІ. Безпека туризму
Розділ IV Організація туристичної діяльності
Розділ V. Професійна підготовка фахівців та наукове забезпечення туризму. Об’єднання підприємств та неприбуткові організації в галузі туризму
Розділ VІ. Контроль за діяльністю в галузі туризму. Відповідальність за порушення Законодавства України про туризм
Розділ VІІ. Міжнародне співробітництво в галузі туризму
Розділ VІІІ Прикінцеві та перехідні положення.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 509; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!