Організація змісту навчального матеріалу.



Змістовий модуль 4

Протезування штучними коронками

Конкретні цілі:

Знати:

·  знати показання до застосування штучних коронок;

· Етіологію дефектів твердих тканин зубів. Класифікація дефектів твердих тканин за Блеком. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мелікевичем (ІРОПЗ).

·  знати показання до застосування штучних коронок;

· Вимоги до штучних коронок.

· Класифікації штучних коронок.

· Клініко-лабораторні етапи виготовлення штучних коронок (штампованих металевих та комбінованих, металевих литих та комбінованих, пластмасових, композитних, керамічних, металокерамічних)

· Передбачувати наслідки препарування зубів та вміти проводити захист відпрепарованих вітальних зубів;

· Узагальнити фактори, які забезпечують фіксацію штучної коронки;

Вміти:

· виконувати препарування зуба під штучну коронку (металеву штамповану, литу, пластмасову коронку, металокерамічну);

· демонструвати отримання анатомічних відбитків різними відбитковими матеріалами;

· порівняти різні види штучних коронок;

· засвоїти клініко-технологічні правила виготовлення штучних коронок;

· передбачувати наслідки препарування зубів та вміти проводити захист відпрепарованих вітальних зубів;

· узагальнити фактори, які забезпечують фіксацію штучної коронки;

· виконувати фіксацію штучної коронки;

· виконувати зняття штучної коронки.

Тема 14. Помилки та ускладнення при протезуванні штучними коронками.

Актуальність теми:

Штучні коронки є найбільш розповсюдженими протезами. В зв’язку з цим вони мають багато варіантів конструкцій, та призначень.    

В залежності від призначення коронки розподіляють на відновлюючі, опірні, фіксуючі, шинуючі, тимчасові та постійні. 

По конструкції відрізняють повні, жакетні, екваторні, штифтові , телескопічні окончасті (фенстер-коронки).

В залежності від матеріалу виготовлення коронки можуть бути металеві          (із благородних та неблагородних сплавів), неметалеві (пластмасові, порцелянові), комбіновані (металічні з облицюванням пластмасою, парцеляною, композитами).    

По способу виготовлення відрізняють литі , штамповані, паяні коронки, а також одержані методом полімерізації, обпалювання та іншими способами.    

Найбільше використання в останні часи мають суцільнолиті коронки з обличкуванням керамікою, композитами, пластмасою.

Пласмасові та композитні коронки використовуються з метою відновлення анатомічної форми і естетичних ознак зубу, як опірний елемент у мостовидних протезах, також для тимчасового покріття зубу під час виготовлення суцільнолитих та керамічних протезів та для встановлення фізиологічних артикуляційних співвідношень щелеп.

Навчальні цілі:

Знати:

  • Знати особливості клінічних проявів дефектів коронкової частини зуба .
  • Знати методи діагностики при дослідженні пацієнтів із дефектами коронкової частини зуба
  • Знати показання та протипоказання для виготовлення штучних коронок.
  • Знати загальні правила та вимоги щодо препарування зубів.
  • Знати показання та протипоказання до протезування зубів естетичними конструкціями.
  • знати склад, властивості й види пластмас, які використовуються для виготовлення штучних коронок.
  • засвоїти склад і фізичні властивості матеріалів, які використовуються для виготовлення штампованої металевої коронки

   

Вміти:

  • Вміти підібрати вид штучної коронки до певної клінічної ситуації.
  • Вміти підібрати інструменти для препарування зубів під певну штучну коронку.
  • Вміти проводити місцеві анестезії.
  • Вміти підбирати відбиткові матеріали, необхідні для виготовлення коронок.
  • провести обстеження пацієнта, що потребує виготовлення штучиних коронок;
  • відпрепарувати зуб,зняти відбитки,підготувати й зацементувати коронки;
  • Знати етіологію і патогенез порушень естетики коронкової частини зуба
  • відливати гіпсову й розбірну (із супергіпсу й гіпсу) модель по отриманих відбитках;
  • загіпсовувати моделі в оклюдатор або артикулятор;
  • моделювати з воску коронкову частину (анатомічну форму) відновлюваного зуба;
  • гіпсувати в кювету;
  • володіти технікою пакування пластмас: ливарним і компресійним методом;
  • полімерізувати пластмасу;
  • Вміти провести диференційну діагностику із дефектами коронкової частини зуба, що підлягають терапевтичному лікуванню.
  • Вміти скласти план ортопедичного лікування пацієнтів із дефектами коронкової частини зуба.

Організація змісту навчального матеріалу.

Штучні коронки є найбільш розповсюдженими протезами. В зв’язку з цим вони мають багато варіантів конструкцій, та призначень.    

В залежності від призначення коронки розподіляють на відновлюючі, опірні, фіксуючі, шинуючі, тимчасові та постійні. 

По конструкції відрізняють повні, жакетні, екваторні, штифтові , телескопічні окончасті (фенстер-коронки).

В залежності від матеріалу виготовлення коронки можуть бути металеві          (із благородних та неблагородних сплавів), неметалеві (пластмасові, порцелянові), комбіновані (металічні з облицюванням пластмасою, парцеляною, композитами).    

По способу виготовлення відрізняють литі , штамповані, паяні коронки, а також одержані методом полімерізації, обпалювання та іншими способами.    

Найбільше використання в останні часи мають суцільнолиті коронки з обличкуванням керамікою, композитами, пластмасою.

Пласмасові та композитні коронки використовуються з метою відновлення анатомічної форми і естетичних ознак зубу, як опірний елемент у мостовидних протезах, також для тимчасового покріття зубу під час виготовлення суцільнолитих та керамічних протезів та для встановлення фізиологічних артикуляційних співвідношень щелеп.

 

Препаровку зуба починають з сепарації контактних поверхонь. Товщина

шару твердих тканин зуба, що потрібно зняти дорівнює товщині коронки:

- штамповані 0,25-0,3 мм;   

- литі 0,4 – 0,6 мм;

- металево-пластмасові 1,5 – 2 мм;

- металокерамічні 1,2 мм

При обробці оклюзійної поверхні не слід грубо порушувати її анатомічну форму. Після препарування зуб повинен набути циліндра з діаметром коронки, який не перевищує діаметр шийки зуба. Препарування в недепульпованих зубах проводиться під постійним охолодженням за допомогою повітряної або повітряно-водної систем.

Препарування виконується високоцентрованими інструментами з алмазною, або карборундовою робочою поверхнею.

Препарування потрібно проводити з урахуванням зон безпеки по Аболмасову Н.Г. та Гаврилову Є.І. у фронтальній ділянці та по Клюєву Б.С. у бокових. Не слід забувати про якнайменшу травматизацію ясеневого краю у пришийкових ділянках, а також про постійне використання антисептичних розчинів для полоскання ротової порожнини.

Під час препарування перед лікарем стоять наступні задачі:

- відтворити таку форму зуба, яка б відповідала усім вимогам, щодо обраної конструкції коронки, при цьому обмежуючись якнайменшою кількістю знятих твердих тканин;

- виконувати зішліфування не травмуючи сусідні зуби, маргінальний пародонт, не подразнюючи та не травмуючи пульпу зуба, а у разі її пошкодження виникає необхідність у депульпуванні;

- дотримання правил асептики та антисептики по відношенню як до пацієнта так і до себе;

- препарувати таким чином, щоб пацієнт відчував якнайменше болю та неприємних відчуттів.

                                 

1.Класифікація штучних коронок

_по функції : .відновлюючі

                   опірні

                  фіксуючі

                  тимчасові

                  постійні

                  фіксуючі

 

по конструкції: повні

                        півкоронки

                         екваторні

                        тричетвертинні

                        коронки із штифтом

                        телескопічні

                       окончаті

 

_по методу виготовлення: .штамповані

                                           литі

                                           паяні (шовні)

                                           полімерізовані

                                           пресовані

                                           спечені                     

 

по матеріалу :.металеві

                    композитні

                    пластмасові

                    порцелянові

                    комбіновані

 

2.Показання - значне руйнування коронки зубу(коли зуб неможливо відновити пломбою,

                      чи вкладкою,

                     - зміни кольору зубу та аномалїї форми

                     - розташування опорних та фіксуючіх елементів

                     - опора для мостовидних протезів

                     - рухомість зубів

-зміни висоти прикусу

-шинування зубів,

-кріплення ортодонтичних апаратів та щелепно-лицьових,

-тимчасове покриття зубу,

-утримання ліків,

-естетичні потреби. 

 

3.Протипоказання: -покриття коронками інтактних зубів, якщо це не визвано

                             конструктивними особливостями протезів,      

                           -не вилікувані вогнища хронічного запалення в маргінальному пародонті

                          та апікально,

                           -патологічна рухомість ІІІ ступеню за Ентіним,

                           -при незадовільному загальному стані здоров’я.

                               

 

3.Вимоги -відновлення анатомічної форми зубів та естетика

             -щільно прилягати до шійки зубу

             -не підвищувати прикус

             -не травмувати тканини маргінального пародонту

             -не заважати рухові щелепи

             -не розхитувати зуба

4.Етапи виготовлення

клінічні : - визначення показань до виготовлення коронок,

               -знеболення зубів,

               -препарування зубів

               -одержання відбитків

               -підгонка коронки чи каркасу та вибір кольору облицювання

               -уточнення кольору

               -фіксація

 

лабораторні:- одержання моделей

                - моделювання каркасу (підготовка штампу і контрштампу)

                - литво каркасу (штамповка коронки), або полімерізація пластмаси

                - обробка каркасу (коронки)

                - обличкування каркасу

  - кінцева обробка та поліровка

 

 

Край штучної коронки не повинен заходити в зубо-ясенну борозду. Препарування зубу проводиться з формуванням уступу на куксі зубу вище, на рівні ясен або під’ясенний уступ. Уступ повинен мати ширину приблизно 0,8-1,0 мм. Форма та скіс по відношенню до вертикальної осі залежить від вибору конструкції. Висота кукси зубу повинна бути не менш, ніж 3мм. Товщина зішліфовки тканин зубу залежить від вибраної конструкції. Аксиальні стінки препарованого зубу повинні бути паралельні, кукса набуває форми усіченого конусу зі скосом у 6-8 градусів.

Обов'язково знеболювати зуб, вести препарування уривчасто, не надавлюючи на зуб добре центрованими наконечниками з водяним чи повітряним охолодженням алмазними або твердосплавними борами. Після препарування кукса зубу вимагає захисних заходів, які забезпечують протизапальні, бактерицидні та регенераційні властивості.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 545; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!