Лабораторні етапи виготовлення пластмасової коронки.
Змістовий модуль 4
Протезування штучними коронками
Конкретні цілі:
Знати:
· знати показання до застосування штучних коронок;
· Етіологію дефектів твердих тканин зубів. Класифікація дефектів твердих тканин за Блеком. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мелікевичем (ІРОПЗ).
· знати показання до застосування штучних коронок;
· Вимоги до штучних коронок.
· Класифікації штучних коронок.
· Клініко-лабораторні етапи виготовлення штучних коронок (штампованих металевих та комбінованих, металевих литих та комбінованих, пластмасових, композитних, керамічних, металокерамічних)
· Передбачувати наслідки препарування зубів та вміти проводити захист відпрепарованих вітальних зубів;
· Узагальнити фактори, які забезпечують фіксацію штучної коронки;
Вміти:
· виконувати препарування зуба під штучну коронку (металеву штамповану, литу, пластмасову коронку, металокерамічну);
· демонструвати отримання анатомічних відбитків різними відбитковими матеріалами;
· порівняти різні види штучних коронок;
· засвоїти клініко-технологічні правила виготовлення штучних коронок;
· передбачувати наслідки препарування зубів та вміти проводити захист відпрепарованих вітальних зубів;
· узагальнити фактори, які забезпечують фіксацію штучної коронки;
· виконувати фіксацію штучної коронки;
· виконувати зняття штучної коронки.
Тема 10. Показання, клініко-лабораторні етапи виготовлення пластмасової коронки
|
|
|
Актуальність теми.
Пластмасові й композитні коронки використовуються з метою відновлення анатомічної форми й естетичних ознак зуба, як опорний елемент у мостоподібних протезах, також для тимчасового покриття зуба під час виготовлення суцільнолитих і керамічних протезів і для встановлення фізіологічних артикуляційних співвідношень щелеп.
Навчальні цілі:
Знати:
- клінічні етапи виготовлення пластмасових коронок.
- лабораторні етапи виготовлення пластмасових коронок;
- знати склад, властивості й види пластмас, які використовуються для виготовлення штучних коронок.
Вміти:
- провести обстеження пацієнта, що потребує виготовлення коронок із пластмаси;
- відпрепарувати зуб,зняти відбитки,підготувати й зацементувати коронки;
- надати рекомендації щодо використання пластмасових коронок.
- Засвоїти процес одномоментного (клінічного) виготовлення тимчасових пластмасових (провізорних) коронок зі швидкополімеризуючих пластмас.
- відливати гіпсову й розбірну (із супергіпсу й гіпсу) модель по отриманих відбитках;
- загіпсовувати моделі в оклюдатор або артикулятор;
- моделювати з воску коронкову частину (анатомічну форму) відновлюваного зуба;
- гіпсувати в кювету воскову репродукцію пластмасової коронки;
- володіти технікою пакування пластмас: ливарним і компресійним методом;
- полімерізувати пластмасу;
- обробляти, шліфувати й полірувати готову пластмасову коронку;
|
|
|
Організація змісту навчального матеріалу.
Штучні коронки є найбільш розповсюдженими протезами. В зв’язку з цим вони мають багато варіантів конструкцій, та призначень.
В залежності від призначення коронки розподіляють на відновлюючі, опірні, фіксуючі, шинуючі, тимчасові та постійні.
По конструкції відрізняють повні, жакетні, екваторні, штифтові , телескопічні окончасті (фенстер-коронки).
В залежності від матеріалу виготовлення коронки можуть бути металеві (із благородних та неблагородних сплавів), неметалеві (пластмасові, порцелянові), комбіновані (металічні з облицюванням пластмасою, парцеляною, композитами).
По способу виготовлення відрізняють литі , штамповані, паяні коронки, а також одержані методом полімерізації, обпалювання та іншими способами.
Найбільше використання в останні часи мають суцільнолиті коронки з обличкуванням керамікою, композитами, пластмасою.
|
|
|
Пласмасові та композитні коронки використовуються з метою відновлення анатомічної форми і естетичних ознак зубу, як опірний елемент у мостовидних протезах, також для тимчасового покріття зубу під час виготовлення суцільнолитих та керамічних протезів та для встановлення фізиологічних артикуляційних співвідношень щелеп.
Пластмасові й композитні коронки використовуються з метою відновлення анатомічної форми та естетичних ознак зуба, як опорний елемент у мостоподібних протезах, також для тимчасового покриття зуба під час виготовлення суцільнолитих і керамічних протезів та для встановлення фізіологічних артикуляційних співвідношень щелеп.
Лабораторні етапи виготовлення пластмасової коронки.
Лабораторний етап починається з того, що по робочому відбитку відливають дві моделі з гіпсу. Перевага віддається супергіпсу, як найбільш міцному. На одній моделі технік з воску моделює майбутню пластмасову коронку, надаючи їй анатомічну форму відновлюваного зуба. Друга модель призначається для її припасування. На моделі зрізують ясеневий край до самої глибокої відзнятої ділянки в ясеневій борозні. Після підготовки пришийкової ділянки приступають до моделювання анатомічної форми зуба. При моделюванні воском зуб навмисно збільшують в розмірі з розрахунком на наступну обробку й полірування після полімеризації, але при цьому обов'язково відновлюють щільний контакт із антагоністами й поруч розташованими зубами. Моделювання проводять світлим воском. Не слід користуватися воском синього , зеленого або іншого кольору, тому що при його видаленні із прес-форми барвник може перейти в гіпс, а надалі й у пластмасу й додати їй небажане фарбування. Змоделювавши воскову композицію коронки, її вирізають з моделі з ділянкою сусідніх зубів, які конусовидно зрізають. Весь гіпсовий блок гіпсують у стоматологічній кюветі одним зі способів ( а)-вертикально, б)-вестибулярною поверхнею вниз, в)-вестибулярною поверхнею нагору, г)-під кутом 45 градусів до поздовжньої вісі зуба). Поверхню затверділого гіпсу змазують вазеліном , накривають верхню частину кювети й заливають її гіпсом. Після кристалізації гіпсу кювету поміщають у киплячу воду на 10-15 хвилин, а потім розкривають і залишки розплавленого воску вимивають гарячою водою. Утвориться штамп і контрштамп. Обидві поверхні змащують ізоколом. Дають кюветі охолонути при кімнатній температурі. Пластмасове тісто готується в скляному або порцеляновому посуді. Спочатку наливають мономер , потім насипають порошок, використовуючи для цього мірники. Суміш ретельно розмішують і посудину щільно закривають(періодично відкривають і перемішують), витримавши 30-40 хв. для полімеризації. Час витримки маси може змінюватись залежно від температури навколишнього середовища. Дозріле пластмасове тісто використовують для пакування. Витримавши режим полімеризації, коронку звільняють із кювети, видаляють із її поверхні залишки гіпсу, обробляють, шліфують і полірують, після чого передають у клініку.
|
|
|
СТАДІЇ ПОЛІМЕРИЗАЦІЇ
У маси, що дозріває, по її фізичному стану розрізняють 5 стадій:
1) стадія піску, що характеризується вільним, не зв'язаним положенням гранул у суміші. Маса нагадує змочений водою пісок або мокрий сніг;
2) ниток, що тягнуться (коротких або довгих), коли маса стає більш в'язкою, а при її розтягуванні з'являються тонкі нитки;
3) тістоподібна, що відрізняється ще більшою щільністю й зникненням ниток, що тягнуться, при розриві;
4) резиноподібна з вираженими пружними властивостями;
5) стадія остаточного затвердівання.
Приготовлену пластмасу «Синма», «Синма-М» пакують у кювету. Після контрольної пресовки, під час якої видаляють зайву пластмасу , обидві частини кювети стягають спеціальним фіксатором (бюгелем) і проводять полімеризацію пластмаси в кюветі.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1538; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!