Тема 26. Реформи Цінь Шіхуана.
Для початку роботи над даною темою необхідно виявити загальну картину, яку являло собою давньокитайське суспільство у ІІІ ст. до н.е. На основі інтерпретації наявних джерел потрібно розглянути причини необхідності ліквідації роздробленості та утворення централізованої держави. Особливу увагу слід приділити відомостям про особу першого китайського імператора – Цінь Шіхуан-ді, та детально охарактеризувати його реформи, наслідком яких стало оформлення централізованої держави. Необхідно також визначити характер державної влади, який сформувався внаслідок реформ Цінь Шіхуана, виявити чи сформувалась “східна деспотія”.
Література:
Крюков М.В. Формы социальной организации древних китайцев. – М., 1967.
Переломов Л.С. Империя Цинь – первое централизованное государство в истории Китая (221 – 202 гг. до н.э.) – М., 1962.
Переломов Л.С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. – М., 1981.
Степугина Т.В. Китай в V в. до н. э. – II в. н. э. – М., 1955.
История Китая с древнейших времен до наших дней. – М., 1974.
Тема 27. Повстання “червонобрових” в Китаї.
Про повстання “червонобрових” до нас дійшли окремі фрагменти з китайської літописної історії. Тому дуже тяжко дати широкий нарис подій. Вивчаючи доступні джерела, необхідно розглянути становище селян та рабів у Стародавньому Китаї, виявити в чому полягали зловживання представників царської адміністрації, проаналізувати діяльність Ван Мана та основні положення його реформ. Виявивши причини невдачі його реформ, можна переходити до характеристики приводів до початку повстання та його причин, висвітлити перебіг подій, виділити етапи, учасників, причини поразки.
|
|
|
Література:
Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 9.
Практикум по истории древнего мира. – М., 1972. – Тема 7.
Крюков М.В. Формы социальной организации древних китайцев. – М., 1967.
Малявин В.В. Гибель древней империи. – М., 1983.
Степугина Т.В. О способах порабощения в Древнем Китае во времена империи Цинь и ранних Хань // Сборник статей по истории стран Дальнего Востока. – М., 1972.
Степугина Т.В. Китай в V в.до н.э. – II в.н.э. – М., 1955.
История Китая с древнейших времен до наших дней. – М., 1974.
Переломов Л.С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. – М., 1981.
Переломов Л.С. О характере сельской общины в период Хань // Народы Азии и Африки. – 1965. – № 1.
Васильев Л.С. Аграрные отношения и община в древнем Китае. – М., 1961.
Думан Л.И. Реформы Ван Мана // ВДИ – 1940. – № 1.
Тема 28. Повстання “жовтих пов’язок” в Китаї.
Про повстання “жовтих пов’язок” до нас також дійшли окремі фрагменти з китайської літописної історії. Розглядаючи доступні джерела необхідно розглянути суспільно-політичну ситуацію у Стародавньому Китаї напередодні початку повстання, виявити в чому полягали причини організованої діяльності таємної секти “Тайпіндао”. Потрібно визначити ступінь організованості повстанців, їх підготовчу діяльність військового та ідеологічного характеру. За допомогою джерел висвітлити перебіг подій повстання, виділити етапи, учасників, їх мету, яку вони прагнули досягти беручи участь у повстанні, причини поразки.
|
|
|
Література:
Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 9.
Практикум по истории древнего мира. – М., 1972. – Тема 7.
Крюков М.В. Формы социальной организации древних китайцев. – М., 1967.
Малявин В.В. Гибель древней империи. – М., 1983.
Степугина Т.В. О способах порабощения в Древнем Китае во времена империи Цинь и ранних Хань // Сборник статей по истории стран Дальнего Востока. – М., 1972.
Степугина Т.В. Китай в V в.до н.э. – II в.н.э. – М., 1955.
История Китая с древнейших времен до наших дней. – М., 1974.
Васильев Л.С. Культы, религии, традиции в Китае. – М., 1970.
Тема 29. Джерела з історії стародавніх країн Східного Середземномор’я.
Робота над даною темою передбачає висвітлення основного комплексу історичних джерел, за допомогою яких дослідникам вдалося вивчити історію народів та країн Східного Середземномор’я. Необхідно навести класифікацію джерел, виділяючи серед них матеріальні та письмові, які в свою чергу також слід поділити на певні типи, охарактеризувати репрезентативність цих джерел, навести огляд найбільш яскравих пам’яток з кожного типу. Окрім того, у даній темі слід розкрити й питання дешифрування місцевих письмових систем, що дозволило історикам користуватися текстами, створеними у Східному Середземномор’ї.
|
|
|
Література:
Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.
Амусин И.Д. Находки у Мертвого моря. – М., 1965.
Бернхард К.-Х. Древний Ливан. – М., 1982.
Беленький М.С. О мифологии и философии Библии. – М., 1977.
Древняя Эбла. Раскопки в Сирии. – М., 1985.
Рижский М.И. Библейские пророки и библейские пророчества. – М., 1987.
Шифман И.Ш. Культура древнего Угарита. – М., 1987.
Циркин Ю.Б. Карфаген и его культура. – М., 1986.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 256; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!