Тема: особливості географії та історії основних регіонів, історія Малої Азії.
Завдання:
1. Позначте на контурній карті всі столиці наступних держав Стародавнього Сходу:
Єгипет, найдавніші держави Месопотамії, Вавилонія, Ассирія, Хетське царство.
2. Позначте на контурній карті (позначте стрілочками та надпишіть) всі пріоритетні напрямки зовнішньої політики: Єгипту, Вавилонії, Ассирії, Хетського царства.
3. Продивіться статті 31-34 з Хетських законів. Зробить висновок: який характер мало рабство у Хетському царстві (дати розгорнуту відповідь).
4. Порівняйте покарання з Хетських законів та законів Хаммурапі, середньоассирійських законів (дати загальну характеристику у вигляді розгорнутої відповіді: форми покарання, жорстокість, поширеність тієї чи іншої форми покарання).
5. Які основні племінні групи населяли Малу Азію (назви, походження, мовна приналежність).
6. Визначте основні етапи історичного розвитку Хетського царства.
7. Основні вороги Хетського царства.
ТЕМИ і МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО НАПИСАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ
З КУРСУ “ІСТОРІЯ CТАРОДАВНЬОГО СХОДУ”.
Тема 1. Джерела з історії Стародавнього Єгипту.
Робота над даною темою передбачає висвітлення основного комплексу історичних джерел, за допомогою яких дослідникам вдалося вивчити історію Стародавнього Єгипту. Необхідно навести класифікацію джерел, виділяючи серед них матеріальні та письмові, які в свою чергу також слід поділити на певні типи, охарактеризувати репрезентативність цих джерел, навести огляд найбільш яскравих пам’яток з кожного типу. Окрім того, у даній темі слід розкрити й питання дешифрування ієрогліфів, що дозволило історикам користуватися текстами, створеними у Стародавньому Єгипті.
|
|
|
Література:
Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.
Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій. – К., 1996. – Лекція 2. – С.17-25.
История Древнего Востока. / Под ред. Кузищина В.И. – М., 1988. – Глава 1, п.2. – С.14-19.
Кинк Х.А. Египет до фараонов. По памятникам материальной культуры. – М., 1964.
Кинк Х.А. Как строились египетские пирамиды. – М., 1967.
Кондратов А.М. Загадка сфинкса. – М., 1972.
История Древнего мира. В 3-х книгах. / Под ред. Дьяконова И.М. – Книга 1. Ранняя древность. – Лекция 6.
Тема 2. Становище нижчих прошарків населення в Єгипті по шкільним повчанням.
Метою роботи над даною темою є вивчення становища певної соціальної групи давньоєгипетського суспільства за письмовими джерелами. Специфіка цієї контрольної роботи полягає у тому, що необхідно ретельно ознайомитися з письмовими пам’ятками, якими виступають шкільні повчання. Особливу увагу слід звернути на їх стиль, мету створення та суспільну ситуацію, в умовах якої вони були написані: у вихваленнях могутності фаху писаря у шкільних повчаннях міститься яскрава характеристика важкого життя нижчих прошарків населення: землеробів, ремісників, рядових воїнів.
|
|
|
Література:
Хрестоматии по Истории Древнего Востока.
Берлев О.Д. Трудовое население Египта в эпоху Среднего царства. – М., 1972.
Берлев О.Д. Общественные отношения в Египте эпохи Среднего царства. – М., 1978.
Лурье И.М. Новые данные о свободных земледельцах и рабах в Египте Среднего Царства// Вестник Древней Истории (далі – ВДИ). – 1957. – №1.
Стучевский И.А. Зависимое население древнего Египта. – М., 1966.
Тема 3. Народні повстання в Єгипті наприкінці Середнього царства.
Для початку роботи над даною темою необхідно дослідити основні відкриті на сьогодні історичні джерела з історії народних рухів у Єгипті. Особливу увагу слід звернути на “Речення Іпусера”, “Пророцтво Неферті”, “Бесіда жреця Анху зі своїм серцем”, “Повчання Хетті”, “Повчання Геракліопольського царя своєму синові цареві Мерикару”, “Надпис номарха Антилоп’єго ному Амені”. За даними джерелами, враховуючи їх особливості, треба висвітлити становище народу та верхівки суспільства, виявити причини народного руху, рушійні сили повстання, основні події, причини поразки.
|
|
|
Література:
Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 2.
Авдиев В.И. Социальная борьба и господство гиксосов в Египте// Исторический журнал. – 1945. – №5.
Берлев О.Д. Общественные отношения в Египте эпохи Среднего царства. – М., 1978.
Берлев О.Д. Трудовое население Египта в эпоху Среднего царства. – М., 1972.
Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.
Лапис И.А. Новые данные о гиксосском владычестве в Египте// ВДИ. – 1958. – №3.
Малёванный А.М., Шофман А.С. Классовая борьба в древнем мире. – Казань, 1987.
Петровский Н.С., Белов А.М. Страна большого Хапи. – Л., 1955.
Тема 4. Апарат центрального управління в Єгипті періоду Нового царства.
Метою роботи над даною темою є вивчення конкретно-історичного прикладу бюрократичного апарату управління, що було в цілому притаманно всім давньосхідним державам. За “Приписом про службові обов’язки верховного сановника”, який наведено у практикумах та хрестоматіях, а також за іншими документальними джерелами офіційного та наративного характеру, розкрити причини створення великого державного апарату в Єгипті, його устрій, структуру, основні функції державного управління. Особливу увагу слід звернути також на питання привілейованого становища чиновництва та воїнів у єгипетському суспільстві. Студент, працюючий над цією темою, має спробувати визначити характерні риси бюрократичного стилю управління (наприклад, детальна регламентація) в Єгипті, навести підтвердження з джерел.
|
|
|
Література:
Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 3.
Лурье И.М. Очерки древнеегипетского права. XVI-X вв. до н.э. – Л., 1960.
Черниловский З.М. История рабовладельческого государства и права. – М., 1960.
Монтэ П. Египет Рамсесов. Повседневная жизнь египтян во времена великих фараонов. – М., 1989. – Гл.10,11.
История Древнего Востока / Под ред. Кузищина. – Гл.5., п.3.
Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.
Стучевский И.А. Колониальная политика Египта в эпоху XVIII династии. – М., 1967.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 224; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!