Методики визначення основних показників незбираного молока
Прискорений метод визначення сухої речовини.
Методика визначення. На дно металевої бюкси кладуть два кружальця марлі, висушують з відкритою кришкою при температурі 105°С на протязі 20¸30 хвилин, потім закривають кришкою, охолоджують в ексикаторі на протязі 20¸30 хвилин і зважують.
В підготовлену бюксу піпеткою вносять 3 см3 продукту і розподіляють його по всій поверхні марлі, після чого закривають кришкою і зважують. Потім відкриту бюксу і кришку ставлять в шафу для сушіння при 105 °С на 60 хвилин, а після висушування охолоджують і зважують.
Висушування і зважування проводять через кожні 20¸30 хв. до одержання різниці в масі між двома послідовними зважуваннями не більшої за 0,001 г. Сухий залишок на поверхні марлевого кружальця повинен мати рівномірний світло-жовтий колір. Розбіжність між паралельними визначеннями повинні бути не більшою за 0,2%. За остаточний результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень.
Експрес-метод визначення масової частки сухих речовин.
На технічних вагах зважують попередньо висушену алюмінієву бюксу. Піпеткою вносять 2 г добре перемішаного продукту, потім додають 2 см3 дистильованої води та обережним перемішуванням рівномірно розподіляють по дну бюкси. Бюксу ставлять на газову горілку для повного випаровування вологи.
Процес випаровування відбувається протягом 2-3 хвилин до пожовтіння залишку, після чого нагрівання припиняють, охолоджують і зважують.
|
|
|
Обробка результатів. Масову частку сухих речовин визначають за формулою:
де С- масова частка сухих речовин, %;
М- маса бюкси з продуктом до висушування, %;
М1- маса бюкси з продуктом після висушування, %;
2- наважка продукту, г.
Визначення масової частки білка у молоці методом формольного титрування.
Метод формольного титрування засновано на нейтралізації карбоксильних груп моноамінодікарбонових кислот білків розчином лугу, кількість якого, витрачена на нейтралізацію, пропорційна масовій частці білка у молоці.
За допомогою цього методу можливо визначати масову частку білка у зразках, кислотність яких не вища за 22°Т.
У конічну колбу місткістю 150 або 200 см3 відміряють за допомогою піпетки 20 см3 молока, додають 0,25 см3 2%-ного спиртового розчину фенолфталеїну, ретельно перемішують і титрують розчином гідроксиду натрію (калію) концентрацією 0,1 моль/дм3 до появи слабко-рожевого забарвлення, яке відповідає контрольному еталону. Потім додають 4 см3 нейтралізованого (свіжоприготованого) 36- 40%-ного формаліну і повторно титрують до отримання такої ж інтенсивності забарвлення, як і при першому титруванні.
|
|
|
Контрольний еталон готується наступним чином: у конічну колбу ємністю 150 або 200 см3 відміряють за допомогою піпетки 20 см3 молока, додають 0,5 см3 2,5%-го розчину сірчанокислого кобальту, ретельно перемішують. Еталон придатний для роботи на протязі одного заняття.
Об’єм розчину гідроксиду натрію або калію концентрацією 0,1моль/дм3, витраченого на титрування в присутності формаліну, помножена на 0,959, дає масову частку загального білка в молоці у відсотках.
Визначення масової частки білка у молочній сировині на приладі АМ-2.
Визначення ґрунтується на вимірюванні граничного кута заломлення за коловою шкалою аналізатору молока АМ-2 “БІЛОК”. При визначенні масової частки білка беруть різницю замірів по шкалі “БІЛОК” для молочної сировини та безбілкової молочної сироватки.
Прилад призначається для виробничого контролю складу молока з кислотністю до 28°Т.
Для визначення масової частки білку відмірюють 5 см3 молока або іншої молочної сировини у флакон місткістю 10 см3, додають 5-6 крапель 4%-ного розчину хлориду кальцію, закривають флакон гумовою пробкою та злегка струшують. Одночасно готують ще 2-3 паралельні проби в нумерованих флаконах. Флакони з пробками ставлять у водяну баню і кип’ятять 10 хв. Рівень води в бані повинен досягати половини висоти флаконів. Потім флакони охолоджують на протязі 2 хв у бані з холодною водою. Після цього флакони виймають з бані, витирають серветкою і струшують таким чином, щоб сироватка, що виділилась, змішалась з краплями конденсату, який утворився на внутрішніх стінках флакону.
|
|
|
Флакони поміщають у центрифугу та центрифугують не менше 10 хв. Прозору сироватку, яка утворилась відбирають піпеткою та наносять на вимірювальну призму рефрактометру 1-2 краплі. Закривають вимірювальну призму. Спостерігаючи в окуляр рефрактометру, спеціальним коректором ліквідують забарвленість кордону світла і тіні. Для покращання різкості кордону, вимірювання проводять через 1 хв після нанесення сироватки на призму, оскільки за цей час з проби видаляється повітря і краще змочується поверхня призми приладу.
Проводять по шкалі “Білок” не менше 3 спостережень. Видаляють сироватку з призми рефрактометра, промивають її водою і витирають фільтрувальним папером.
Поміщають на вимірювальну призму 2 краплі досліджуваного молока і проводять по шкалі “Білок” не менше 5 спостережень, так як різкість кордону світла і тіні молока гірша, ніж у сироватки.
|
|
|
Обробка результатів. Розраховують середнє арифметичне результатів спостережень для сироватки і молока.
Масову частку білка в молоці у відсотках розраховують за формулою:
Бм – Бс ,
де Бм – середнє арифметичне значення результатів дослідження по шкалі “Білок” для молока, %;
Бс – середнє арифметичне значення результатів дослідження по шкалі “Білок” для сироватки, %.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 226; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!