БАЙЄСОВСЬКИЙМЕТОД ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Мета роботи: Навчитися вирішувати задачі діагностики і тестування в навчанні, що потребують врахування неконкретності відповідей тих хто навчається.
Завдання до роботи
1. Ознайомитися з конспектом лекцій та рекомендованою літературою, а також додатком В.
2. Написати програму зі зручним та понятим інтерфейсом для користувача.
3. Програма повинна розглядати випадок з декількома хворобами і симптомами, різними варіантами відповіді користувача, а також давати відповідь на питання «Вірогідність захворювання на кожну з даних хвороб».
4. Програма повинна давати можливість вводити: назву хвороби, симптоми, 
і 
.
5. Виводити графік можливих траєкторій, що обраховуються.
6. Оформити звіт з роботи.
7. Відповісти на контрольні запитання.
Зміст звіту
1. Тема та мета роботи.
2. Технічне завдання.
3. Короткі теоретичні відомості.
4. Графік можливих траєкторій, що обраховується і його характеристика.
5. Текст програми, що реалізує байєсовський метод прийняття рішень.
6. Приклади роботи програми.
7. Висновки, що містять відповіді на контрольні запитання, а також відображують результати виконання роботи.
Приклади виконання елементів звіту наведено у додатку А.
Контрольні запитання
1. На чому ґрунтується Байєсовський метод прийняття рішень?
2. Які бувають гіпотези?
3. Що являють собою апріорні вірогідності гіпотез?
|
|
|
4. Що являють собою апостеріорні вірогідності гіпотез?
5. В якому випадку гіпотеза вважається прийнятою, а в якому - відторгнутою?
6. На скільки класів діляться траєкторії, що приводять до прийняття, відторгнення чи невизначеності гіпотези?
7. На основі чого для кожної гіпотези встановлюються значення верхнього і нижнього порога визначеності гіпотези?
8. Як означуються симптоми?
9. За допомогою чого обраховується нове значення вірогідності гіпотези?
Лабораторна робота № 4
ПЕРСЕПТРОН РОЗЕНБЛАТТА
Мета роботи: Навчитися запропонованим методом Ф. Розенблаттом, тобто методом навчання, що складається в ітераційному підстроюванні матриці ваг, що послідовно зменшує помилку у вихідних векторах навчати персептрон.
Завдання до роботи
1. Ознайомитися з конспектом лекцій та рекомендованою літературою, а також додатком Г.
2. Написати програму зі зручним та понятим інтерфейсом для користувача.
3. Програма повинна давати можливість навчати персептрон. Персептрон визначає парні чи непарні числа введені користувачем.
4. Програма повинна давати можливість вводити числа.Для введення чисел використовується сітка 3х5 (рис. 4.1).
Рис. 4.1 Сітка введення чисел
|
|
|
5. Програма повинна працювати в двох режимах: навчання (навчання персептрона парне чи непарне число) і визначення (відповідати користувачу парне чи непарне число він ввів).
6. Оформити звіт з роботи.
7. Відповісти на контрольні запитання.
Зміст звіту
1. Тема та мета роботи.
2. Технічне завдання.
3. Короткі теоретичні відомості.
4. Текст програми, що реалізує метод навчання, що складається в ітераційному підстроюванні матриці ваг, що послідовно зменшує помилку у вихідних векторах.
5. Приклади роботи програми.
6. Висновки, що містять відповіді на контрольні запитання, а також відображують результати виконання роботи.
Приклади виконання елементів звіту наведено у додатку А.
Контрольні запитання
1. Якіелементимістить найпростіший класичний персептрон?
2. Чим характеризуєтьсяоднощаровий персептрон?
3. В чомузаключається теорема про навчання персептрона?
4. Які кроки включає алгоритм запропонований Ф. Розенблаттом, якийгрунтується на підстроюванніматриці ваг, щопослідовнозменшуєпомилкуувихідних векторах?
5. Якіобставинивраховує формула використана на кроці 3?
Лабораторна робота № 5
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 181; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!