Особливості пуску агрегатів і енергоблоків ТЕС



 

Пуск агрегатів і енергоблоків є одним з найважливіших елементів експлуатації станції, що відрізняється великою тривалістю і значними енергетичними витратами.

Блок 200 МВт:

Тривалість пуску:

Витрати палива на пуск:

Блок 300 МВт:

Тривалість пуску:

Витрати палива на пуск:

Можна виділити два варіанти пуску:

- послідовний пуск котлів і турбогенераторів, тобто спочатку запускають котел і його роботу доводять до номінального режиму, а потім турбогенератор;

- пуск на «ковзаючих параметрах», тобто турбогенератор запускають значно раніше за досягнення номінального режиму парогенератором з подальшим нарощуванням тиску і температури пари.

Другий варіант істотно скорочує тривалість пуску і витрати палива.

Принципові відмінності до пускових схем енергоблоків вносить тип парогенераторів (барабанний або прямоточний).

Особливості пускової схеми енергоблока з барабанним котлом        (див. рис. 2.2):

У початковий період розтоплення котла, коли в пароперегрівачі міститься вода, що перешкоджає виходу пари з барабана, що може привести до інтенсивного зростання тиску в барабані, пару з барабана випускають через трубопровід скидання пари в атмосферу (СПА-1). Швидкість росту тиску в барабані для поступового прогрівання стінки барабана обмежується до досягнення 0,6 МПа, тобто в інтервалі, в якому відбувається найбільш інтенсивне зростання температури насичення. Починаючи з тиску 0,6 МПа пар направляють до турбіни для прогрівання паропроводів, стопорного і регулюючих клапанів і інших елементів паровпускної частини турбіни. По досягненню паропродуктивності 10-15% від номінальної, відкривають головну парову засувку і пускають пару в турбіну, що забезпечує поштовх ротора турбіни. Послідовно, відповідно до пускового графіка, підводять параметри пари до номінального режиму.

 

ПГ – парогенератор; ЕК – економайзер; БС – барабан-сепаратор; ПП – пароперегрівач; ЖВ – живильна вода; СПА-1,2 – скидання пари в атмосферу; ГП – головний паропровід; ГПЗ – головна парова засувка; ПТ – парова турбіна; ЕГ – електрогенератор; К – конденсатор; БТ – байпас турбіни; ПСКП – пуско-скидальний пристрій.

 

Рисунок 2.2 – До пуску енергоблока з барабанним котлом

 

Незалежно від типа котла енергоблока (барабанний або прямоточний) в типових пускових схемах передбачений байпас турбіни БТ, що сполучає головний паропровід ГП з конденсатором і призначений для скидання свіжої пари при пуску блоку під час підвищення температури паровпускних часток турбіни. Для зниження параметрів пари байпас турбіни обладнаний ПСКП.

Для забезпечення ковзаючого режиму пуску блоку з прямоточним котлом (див. рис. 2.3) котел оснащується вбудованим пусковим вузлом, який включає:

· вбудовану засувку ВЗ, що умовно розділяє пароводяний тракт парогенератора на дві частини: випарну і пароперегрівна (водяну і парову);

 

Рисунок 2.3 – До пуску енергоблока з прямоточним котлом

 

· вбудований сепаратор ВС, призначений для виділення пари з води перегрітої у випарній частині котла при закритій або частково відкритій вбудованій засувці ВЗ, подальшого нарощування паропродуктивності ВС і подачі пари в перегрівну частину котла. Вихід котла на стабільний режим роботи відбувається при 30% номінальної паропродуктивності.

Дросельні клапана: ДК-1,2 забезпечують регулювання тиску у випарній і пароперегрівних частинах в період виходу на стабільний режим роботи.

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 216; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!