Розрахунок системи регенеративного підігрівання живильної води
Побудова процесу розширення пари в турбіні
Побудова процесу розширення пари в турбіні необхідна для визначення параметрів пари, що поступає в теплообмінники системи регенеративного підігрівання живильної води.
Приклад побудови представлений для турбіни К-200-130 (див. рис. 1.5).
К – 200 – 130:
К – конденсаційна турбіна;
200 – номінальна потужність турбіни, МВт;
130 – тиск пари, що поступає в турбіну, атм. (12,8 МПа).
I…VII – відбори пари і відповідні підігрівачі.
Рисунок 1.5 – Принципова теплова схема ТЕС на базі турбіни К-200-130.
При проектуванні ТЕС на основі серійних турбін, що випускаються, для побудови процесу розширення пари з паспортних даних турбіни вибирають:
· тиск пари у відборах (PI…PVII);
· внутрішній відносний к.к.д. циліндрів турбіни ( 
).
Тиск і температура проміжного перегріву пари: Pпп = 2,25 МПа, tпп = t1 = 560ºC;
Тиск пари на виході з турбіни P2 = 3,5 кПа.
Побудова процесу розширення пари на iS-диаграмме представлена на рисунку 1.6.
Крапка 1 відповідає стану пари перед турбіною і визначається на діаграмі перетином ізобари Р1 і ізотерми t1.
Крапка 1΄ відповідає стану пари після паропідвідних елементів турбіни (стопорний клапан, паровий фільтр, регулюючий клапан):
, (1.18)
де ΔР1 – втрати тиску в паропідвідних елементах турбіни, ΔР1 = 0,05Р1.
Втрати тиску представляються дроселюванням, а крапка 1΄ визначається відповідно перетином ізоентальпії і1 = const з ізобарою Р1΄.
|
|
|
Розташований теплоперепад 
визначається перетином адіабати з крапки 1΄ з ізобарою РІІ, відповідною стану пари на виході з ЦВТ. Використане теплопадіння в ЦВТ визначається множенням:
Рисунок 1.6 – Побудова процесу розширення пари
(1.19)
Крапка II, відповідна перебуванню пари на виході з ЦВТ, визначається перетином горизонталі, що проходить через нижній рівень використаного теплопадіння в ЦВТ, з ізобарою РІІ.
Крапка 1΄ і ІІ з'єднуються політропою розширення пари в ЦВТ, яка без істотної погрішності може бути представлена прямою лінією 1΄ІІ .
Крапка І, відповідна стану пари у відборі І, отримана перетином ліній 1΄ІІ з ізобарою РІ.
Тиск пари після проміжного перегріву:
, (1.20)
де Рпп – тиск, при якому пара відводиться на проміжний перегрів (Рпп = РІІ);
ΔРпп – втрати тиску в системі проміжного перегріву, ΔРпп = 0,1Рпп.
Крапка ІІ΄, відповідна стану пари після промперегріву, визначається перетином ізобари Рпп΄ з ізотермою tпп = t1.
Крапка ІІ і ІІ΄ з'єднуються довільною пунктирною лінією, оскільки зміна перебування пари на цій ділянці не має відношення до розширення пари в турбіні.
|
|
|
Тиск в крапці ІІ″, що характеризує стан пари перед розширенням в ЦСТ:
, (1.21)
де ΔРІІ – втрати тиску на вході пари в ЦСТ, ΔРІІ = 0,025РІІ΄.
Втрати тиску представляються дроселюванням, крапка ІІ″ визначається відповідно перетином ізоентальпії iII′ = const з ізобарою РІІ″.
Побудова процесу розширення пари в ЦВТ і ЦНТ аналогічна побудові процесу розширення в ЦВТ:
(1.22)
(1.23)
Втрати тиску при перепусканні пари з ЦСТ в ЦНТ і при виході пари з турбіни в конденсатор відповідно складуть: ΔРVІ = 0,025РVІ і ΔРк = 0,025Р2.
Результати побудови процесу розширення пари у вигляді параметрів стану пари в характерних точках розширення зводяться в таблицю. Дані таблиці використовуються для розрахунку теплообмінників системи регенеративного підігрівання живильної води.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 208; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!