Використання мультимедіа-технологій
Практичне заняття №3
Використання інформаційно-комунікаційних технлогій у підготовці вчителя до уроку
1. Використання прикладних програмних засобів, мультимедійних та on-line ресурсів вчителем під час підготовки до занять.
2. Огляд корисних інструментальних програмних засобів та сервісів Інтернет, придатних для підтримки викладацької діяльності.
3. Друковані та електронні видання, призначені для допомоги вчителю в організації комп'ютерного навчання.
4. Особливості організації методичної системи навчання з використаннями комп'ютерної техніки.
Використання прикладних програмних засобів, мультимедійних та on-line ресурсів вчителем під час підготовки до занять.
Сьогодні нові інформаційні технології - невід’ємна частина нашого життя. Маючи в своєму розпорядженні комп'ютер, можна інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним, формувати уміння працювати з інформацією, готувати особистість "інформаційного суспільства", формувати дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності. Це забезпечує швидке і міцне опанування навчального матеріалу, розвиває пізнавальні здібності та розумові якості учнів, сприяє активізації їх пізнавальної діяльності.
Одним із завдань вищої освіти є підготовка фахівця, який вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, який має знання та навички щодо пошуку, обробки та зберігання інформації, використовуючи сучасні комп’ютерні технології. Цей напрямок вважається перспективним, адже в цілому освіта характеризується як велика система, якісне функціонування якої неможливе без використання сучасних телекомунікаційних і комп’ютерних засобів зберігання, опрацювання, передавання, подання інформації [7].
|
|
|
Для вчителя важливо знати, де і як знайти потрібне джерело інформації, як вибирати з великого потоку потрібну та достовірну інформацію, аналізувати її, на основі отриманих і наявних знань вміло опрацьовувати та подавати в доступній формі інформацію відповідно до вікових та психологічних особливостей учнів. Тому незамінним помічником для педагога стають комп’ютерні технології як інструмент покращення педагогічної діяльності для розв’язання задач предметної галузі [4].
На сьогоднішній день однією з цілей освіти є формування високого рівня інформаційної культури. Особлива роль при цьому відводиться використанню ресурсів і можливостей мережі Інтернет в педагогічній практиці вчителя [11]
Безпосереднє застосування комп’ютерних мереж у сфері освіти пов’язано з розробкою новітніх освітніх та навчальних програм, застосуванням Інтернет-технологій у навчальному процесі, створенням електронних бібліотек, довідково-інформаційних систем, систем менеджмету в освіті, автоматизацією та інформаційним супроводженням документів про освіту, використанням спеціалізованих банків даних і знань, дистанційним навчанням [5].
|
|
|
Існує безліч різноманітних сайтів, які створенні для допомоги вчителю при підготовці до певного уроку. Ці сайти дають вчителеві змогу на достатньому рівні підготувати урок, відшукати найдостовірнішу та найцікавішу інформацію для учнів.
Сьогодні вже не викликає сумніву, що навчання школярів стає ефективнішим, якщо вчитель володіє Інтернет-технологіями і використовує ресурси і можливості Інтернету в своїй практичній діяльності.
Значення освітніх Інтернет-ресурсів – це необмежений доступ до професійної інформації, використання планів уроків, online курсів, Web-сайтів, співпраця з іншими вчителями, обмін інформацією з колегами і експертами з інших країн, об'єднання професійних ресурсів для вирішення спільних завдань.
Сучасний Інтернет пропонує багато ресурсів, для використання в освітніх цілях: це уроки в режимі online, ресурси для вчителів, ресурси для учнів, проекти online.
|
|
|
Немає потреби переконувати в тому, що така інформаційна база має бути використана професійно і раціонально. Це вимагає усвідомлення самими вчителями значущості такого потенціалу і активне використання Інтернет-ресурсів у педагогічній діяльності для досягнення кращих, вагоміших результатів у навчанні учнів.
Вчитель може використовувати ресурси мережі Інтернет наступним чином [10]:
ü самоосвіта, самостійне підвищення своєї кваліфікації на основі інформації, що міститься в мережі, вивчення досвіду своїх колег;
ü отримання нормативно-довідкових документів із серверів Міністерства освіти, обласних, міських і районних відділів освіти;
ü отримання інформації про новітні педагогічні технології;
ü використання на уроках і позакласних заходах методичних і дидактичних матеріалів, наявних в мережі;
ü розробка власних матеріалів і публікація їх в мережі;
ü тестування школярів на основі контрольно-оцінюваних матеріалів, що зберігаються в мережі;
ü знайомство з новими книгами, підручниками, методичною літературою і придбання їх в Інтернет-магазинах;
ü участь в заочних конференціях і конкурсах;
ü створення власного сайту вчителя;
|
|
|
ü пошук однодумців і колег в інших регіонах, листування з колегами і друзями.
Для перегляду Інтернет-ресурсів необхідні спеціальні програми – браузери. Браузер – це програма, яка знаходить потрібні веб-сторінки і відображає їх на екрані [6]. В даний час найбільш популярні наступні браузери: Windows Internet Explorer, Opera, Mozilla Firefox.
В мережі Інтернет є величезна кількість корисної інформації. Очевидно, що пошук інформації в Internet неможливий без спеціальних механізмів, що допомагають людині знайти в цьому безмежному просторі потрібну інформацію. Саме цим і займаються пошукові системи [2, 6]. У загальному випадку інформаційно-пошуковою системою називається система, що забезпечує пошук і добір необхідних даних на основі інформаційно-пошукової мови і відповідних правил.
Загалом, кожен користувач Internet шукає інформацію в мережі відповідно до своїх смаків і вподобань. Однак існують деякі загальні принципи, виходячи з яких можна швидше знайти необхідну інформацію.
Найпростіший спосіб почати пошук у Internet – звернутися до однієї з пошукових служб мережі. Сьогодні багато користувачів знаходять необхідні матеріали, звертаючи до послуг пошукових служб. Найбільш популярні наступні: "Гугл” (http://google.com.ua), "Яндекс" (http://yandex.ru), "Апорт" (http://aport.ru), "Рамблер" (http://rambler.ru).
Без послуг цих систем сьогодні практично не можна знайти що-небудь корисне в ресурсах мережі. Усі ці відомі і популярні пошукові системи мають дуже простий інтерфейс, розрахований на недосвідченого користувача, мають безліч настроювань і досить прості у використанні. Як правило, у відповідь на запити видається список посилань на інформаційні джерела, на думку системи щонайкраще відповідають потребам користувача. Але від користувача залежить тільки формулювання запиту, пошук же здійснює вбудований механізм пошукової системи [6].
Однак, якщо вчителеві необхідно відшукати певну книгу то він може скористатись пошуковими системами, які спеціалізуються на пошуку книг:
- "Пошук електронних книг" http://poiskknig.ru
- "Букініст" http://bukinist.agava.ru
Освітні ресурси Інтернету величезні і постійно поповнюються. Вчитель, знайомлячись з цими ресурсами, отримує посилання на інші сайти, пов'язані з освітою. Таким чином, систематична робота з освітніми ресурсами приводить до постійного оновлення бази даних педагога.
Зараз створено багато освітніх порталів, на яких вчитель зможе не тільки знайти для себе цікаві розробки, але і розмістити свої навчальні матеріали, створивши власний сайт. Сайт – сучасний і доступний засіб представлення інформації. Це робить його привабливою формою представлення навчальних матеріалів, якими можна користуватися в локальній мережі або Інтернеті [9].
При створенні нового Інтернет-ресурсу переслідується така мета: підвищення пізнавальної активності учнів і, як наслідок, підвищення ефективності навчання. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання [12]:
· Створити новий ресурс максимально професійно.
· Представити матеріали, актуальні для учнів.
· Оформити інформацію у вигляді, максимально зручному для сприйняття.
· Зробити всю розміщену на сайті інформацію особистісно забарвленою, авторською.
Доречно на своєму сайті представити крім статичних Інтернет-сторінок інтерактивні сервіси. Наприклад "Електронний журнал", "Тестуючий модуль", "Навчальний форум". Їх використання дозволяє організувати інтерактивну взаємодію між учителем та учнем. Використовуючи сервіс, відвідувач сайту не тільки пасивно сприймає пропоновану інформацію, а й активно формує її. Усе це дозволяє створити та зберегти зацікавлену аудиторію сайту.
Навчальний форум можна використовувати для організації діалогу учень-учень, учень-учитель поза уроком. Таке інтерактивне спілкування додає процесу навчання нових фарб, дозволяє вирішити багато проблем. По-перше, учень на форумі вчиться коротко та зрозуміло викладати свою проблему. Уміння виділити свою проблему та грамотно сформулювати своє запитання - це важлива навичка сучасної людини, яка живе в інформаційному просторі. Також форум вчить відповідати на запитання, зрозуміло пояснювати складний матеріал. По-друге, використання форуму позбавляє вчителя від багаторазового пояснення складних моментів у практичній, домашній роботі. По-третє, працюючи над загальним проектом, учні одержують засіб для спілкування, для обговорення разом з учителем проблем і можливих шляхів їх вирішення.
Звичайно, тільки створити форум недостатньо, необхідно зробити так, щоб учні побачили у форумі корисний інструмент.
Також у професійній діяльності вчителя знадобиться невелика безкоштовна програма Skype. Вона дозволяє організовувати аудіовізуальні конференції між користувачами мережі Інтернет. Де б не знаходився співбесідник, вчитель завжди можете зв'язатися з ним через Skype з легкістю звичайного телефонного дзвінка, який абсолютно безкоштовний. Крім голосового зв'язку Skype дозволяє обмінюватися миттєвими текстовими повідомленнями, а за наявності веб-камери програма перетворюється на справжній відеотелефон, що робить її унікальною в секторі безкоштовного програмного забезпечення. Великий простір для використання дає можливість організації конференцій - підключення до розмови одночасно декількох користувачів (до 25 учасників).
У навчальному закладі ця програма може виконувати безліч завдань: від оперативного зв'язку між вчителями і адміністрацією до відеотрансляції відкритих уроків, дистанційного зв'язку з учнями. Використовуючи програму Skype, школи можуть віддалено обмінюватися досвідом, класні керівники – проводити дистанційні батьківські збори.
В даний час важко знайти вчителя, який був би не знайомий з електронною поштою [2, 6]. Використання електронної пошти дає вчителеві наступне:
· Швидкий обмін інформацією з колегами без географічних обмежень.
· Можливість передачі будь-яких файлів: текст, графіка, звук і відео (прикріплені файли).
· Дистанційна освіта і підвищення кваліфікації без відриву від навчального процесу.
· Можливість спілкування з віддаленими учнями (неможливість відвідування школи по хворобі або інвалідності) і їх батьками.
Звичайно, це далеко не повний перелік можливостей, які надає вчителеві електронна пошта.
Як правило, у даний час бурхливого розвитку комп'ютерних технологій електронні навчальні чи довідково-пошукові системи розробляються з використанням гіпертекстових і мультимедійних технологій. Такі системи називають інтерактивними навчальними Web-матеріали, та можуть знайти і знаходять широке застосування як в звичайних формах навчання, так і в достатньо новій формі навчання, як дистанційна освіта.
Робота будь-якого вчителя вимагає опрацювання літератури. Сучасна інформаційна технологія електронні бібліотеки однозначно має допомогти в цьому. Під електронною бібліотекою мається на увазі велика розподілена віртуальна колекція документів в електронній формі, доступна широкій аудиторії вчителів через глобальні мережі передачі даних.
Електронні бібліотеки являють собою сучасні складні інформаційні системи, що дозволяють надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстові, графічні, звукові, відео та ін.), локалізовані у самій системі, чи доступні їй через телекомунікаційні мережі, і представляє їх кінцевому користувачу в зручному для нього виді [8].
Незважаючи на переваги використання Інтернет-ресурсів малодосвідченні користувачі можуть зіткнутися з певними труднощами. До них можна віднести наступні [10]:
· виникнення інформаційного перевантаження, викликаного великою кількістю джерел інформації і неможливістю охопити яку-небудь її значну частину;
· безладне розташування інформації;
· складний процес пошуку інформації;
· безконтрольний доступ до антигуманної інформації;
· наявність проблем інформаційної безпеки.
При роботі в Інтернеті потрібно постійно пам'ятати про віруси, які здатні завдавати великої шкоди комп'ютеру. Віруси можуть пошкодити не лише файли, що зберігається на комп'ютері, але і сам комп'ютер. Для захисту даних на комп'ютері необхідно дотримуватись наступних правил [2, 3, 6]:
· встановити на комп'ютер антивірусне програмне забезпечення. Така програма повинна постійно знаходитися в оперативній пам'яті і сканувати всі скопійовані файли, що відкриваються, з метою пошуку вірусу;
· періодично оновлювати антивірусну базу;
· регулярно проводити повну антивірусну перевірку комп'ютера.
Щоб досягти ефективного поєднання власних педагогічних знахідок і освітніх Інтернет-ресурсів необхідна велика і цілеспрямована підготовка. А найголовніше, бажання вчителів удосконалювати свою педагогічну діяльність. І щоб знайти і оцінити якість інформації, що надається в мережі необхідне освоєння комп'ютерної грамотності на рівні не просто користувача, а активного користувача. Абсолютно очевидно, що розвиток Інтернету у школах ґрунтується на ініціативах знизу - витікаючих від вчителів. Вчитель - це головна фігура шкільного прогресу. Талант і рівень кваліфікації вчителя - запорука успіху в просуванні нових технологій. Саме вчителі повинні стати основною творчою силою впровадження Інтернету в сферу освіти і, в цілому, в життя суспільства.
Сьогодні мультимедіа-технології - один із перспективних напрямів у інформатизації навчального процесу. Мультимедіа- та гіпермедіа-технології інтегрують у собі потужні розподілені освітні ресурси, що здатні забезпечити середовище для формування та розвитку ключових компетентностей, до яких відносяться в першу чергу інформаційна й комунікативна.
Мультимедіа- та телекомунікаційні технології відкривають принципово нові методичні підходи до організації педагогічного процесу в системі загальної освіти. Не менш важливим є й те, що інтерактивні технології на основі мультимедіа дозволять розв’язати проблему "провінціалізму" сільської школи як на базі Інтернет-комунікацій, так і за рахунок інтерактивних СD-курсів і використання супутникового Інтернету у школах.
Мультимедіа ‑ це система комплексної взаємодії візуальних і аудіоефектів під управлінням інтерактивного програмного забезпечення з використанням сучасних технічних і програмних засобів, які об’єднують текст, звук, графіку, фото, відео тощо в одному цифровому відтворенні.
Гіпермедіа – це комп’ютерні файли, що зв’язані за допомогою гіпертекстових посилань для переміщення між мультимедійними об’єктами.
Використання мультимедіа-технологій
Можна порекомендувати такі основні підходи до організації навчання сучасного школяра:
· уроки із застосуванням мультимедійних презентацій;
· закріплення за кожним школярем персонального комп’ютера, на якому створюється особиста тека;
· паралельне та концентричне вивчення основних розділів навчальної програми;
· реалізація індивідуального підходу, що включає широке використання на практичних заняттях навчальних індивідуальних програм, банка різнорівневих завдань тощо;
· проведення значної частини занять у формі ділових ігор;
· широке використання методу проектів;
· системне використання проблемного підходу в навчанні.
Упровадження в педагогічний процес мультимедіа-технологій виявило ряд позитивних чинників і низку важких моментів і утруднень. Так, організація занять із використанням мультимедіа-технологій і спеціальний медіапроектор дає можливість наочно демонструвати можливості програмного забезпечення та економити час, інтенсифікуючи тим самим вивчення навчального матеріалу. У той же час з’являються додаткові вимоги до підготовки мультимедійних матеріалів учителем і організації самого уроку.
Включення інформаційних мультимедійних технологій робить процес навчання більш технологічним і більш результативним. Так, на цьому шляху є труднощі, є помилки, не уникнути їх і в майбутньому. Але є головний успіх ‑ інтерес учнів, їх готовність до творчості, потреба в одержані нових знань і відчуття самостійності. Комп’ютер дозволяє робити уроки не схожими один на інші. Це відчуття постійної новизни сприяє розвитку в учнях інтересу до навчання.
Використання мультимедіа на уроці через інтерактивність, що здатна структурувати та візуалізувати інформацію, підсилює мотивацію учнів, активізуючи їх пізнавальну діяльність, як на рівні свідомості, так і підсвідомості.
Зі всіх інформаційних каналів візуальний ‑ наймогутніший, тому його використання в галузі освіти засобами мультимедіа більш розроблено. Проте це не відміняє важливості та значення інших медіа. Наприклад, ефективність засвоєння матеріалу значно підвищує створення для кожного мультимедійного продукту своєї ритмічної домінанти за допомогою оптимального підбору музичного супроводу. Продумана взаємодія клавіатури та мишки в мультимедійних підручниках у поєднанні з іншими медіа додає ще одну перевагу даній освітній технології. Вона заснована на тому, що мануальні вправи істотно розвивають пам’ять. Не випадково раніше в колишніх гімназіях контурні карти малювали щоб "набити" руку та щоб у такий спосіб краще їх запам’ятати.
Окремі продукти індивідуальної авторської свідомості (текст, зображення, звуковий ряд, відео тощо) об’єднуються в нову систему. Взаємодіючи один з одним вони втрачають самостійність уже на стадії розробки сценарію, прорахунку всіх функціональних можливостей, очікуваних від продукту відповідно до його цільового призначення. Мультимедіа-продукт у результаті цієї взаємодії одержує якості, яких немає в окремо взятих складових.
Річ у тому, що наука (лінгвістика, мистецтвознавство і т. д.) накопичила знання про ці окремо взяті форми інформації, а властивості мультимедійного середовища тільки починають вивчатись. У решті-решт, мультимедіа в освіті ефективні настільки, наскільки при їх використанні розв’язується конкретна навчальна задача – навчити чомусь, виробити навички роботи з чимось.
Згідно, Р. Кирмайеру, при використанні інтерактивних мультимедійних технологій у процесі навчання частка засвоєного матеріалу може сягати 75 %. Цілком можливо, що це, швидше за все, явно оптимістична оцінка, але про підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу, коли до процесу сприйняття залучаються зорова та слухова складові, було відомо задовго до появи комп’ютерів.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 444; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!