Оформлення звіту та висновки по роботі
4.1. Навести розрахунки та висновки по пункту 3.2. Звіт повинен містити:
- значення часу розімкнутого та замкнутого станів імпульсного контакту номеронабирача;
- швидкість зворотного ходу диску (в імпульсах за секунду).
4.2. Навести часові діаграми роботи дискового та електронного номеронабирачів, зняті для реальних телефонних апаратів при наборі цифр, вказаних у пункті 3.3. На діаграмах позначити активну фазу імпульсів (за якою визначається набрана цифра) та визначити по отриманих діаграмах такі параметри:
- час розімкнутого стану абонентської лінії 
;
- час замкнутого стану абонентської лінії 
;
- період імпульсу Т для обох типів номеронабирачів та швидкість зворотного ходу диску – для дискового номеронабирача;
- імпульсний коефіцієнт k;
- тривалість міжсерійної паузи.
4.3. Навести комбінації частот для шести останніх цифр номера мобільного телефону одного з членів бригади при використанні системи тонального набору за таким зразком:
2 – 697, 1336 Гц;
1 – 697, 1209 Гц…
Контрольні запитання
5.1. Який стан абонентської лінії (розімкнутий чи замкнутий) є активною фазою при визначенні набраної цифри?
5.2. Які номінальні значення частоти імпульсів набору та імпульсного коефіцієнта?
5.3. Обґрунтувати недоцільність силового прискорення набору номера при використанні дискового номеронабирача.
5.4. Пояснити функцію буфера пам’яті в електронному номеронабирачі.
|
|
|
5.5. Яку функцію виконує розмовний ключ (шунтувальний контакт)?
5.6. Чому критичними вважаються максимальне значення часу розімкнутого стану лінії і мінімальне значення часу замкнутого стану?
5.7. Яка процедура блокування розмовного тракту на час набору номера для електронного (кнопкового) номеронабирача?
5.8. За рахунок чого швидкість набору номера при тональному наборі значно вища, ніж при імпульсному? Навести приклади, розрахунки.
Література
1. Берлин А.Н. Терминалы и основные технологии обмена информацией: учебное пособие / А.Н.Берлин – М.: Интернет-Университет Информационных Технологий; Бином. Лаборатория знаний, 2007. – 511 с.
2. Корякин-Черняк С.Л., Котенко Л.Я. Телефонные сети и аппараты. М.: Наука и техника, 1998, 188 с.
Лабораторна робота №5
«Дослідження безшнурових телефонних апаратів»
Мета виконання лабораторної роботи – вивчення характеристик, конструкції та принципу дії безшнурового телефонного апарату.
Теоретичні відомості
Термін «безшнуровий телефон» закріпився за апаратами, що здійснюють зв’язок між абонентами по радіоканалу і телефонних лініях зв’язку через АТС. Безшнурові телефонні апарати (БШТА) утворюють клас малопотужних приймачів-передавачів, основним призначенням яких на першому етапі була заміна шнура телефонної трубки бездротовою радіолінією для забезпечення мобільності абонента. Принцип роботи мереж малопотужних радіотелефонів з точки зоруврахуванням мікростільникової концепції їх побудови аналогічний мобільному зв’язку абонентів стільникових мереж, а тенденція інтеграції мереж безшнурових індивідуальних телефонів з стільниковими мережами рухомого зв’язку і пейджинговими системами, ставить ці апарати на одне з перших місць. Зона дії безшнурових телефонів 100-300 м залежно від місцевих умов. Для побутового використання такої зони цілком достатньо.
|
|
|
В найпростішому варіанті БШТА – це пристрій, що складається з переносної мікротелефонної трубки (ПМТ) і стаціонарного блоку (СБ), під’єднаного до абонентської лінії телефонної мережі загального користування. Зв’язок між цими блоками здійснюється по радіоканалу з використанням амплітудної або частотної модуляції. Таким чином, безшнуровий телефон – це об’єднані в одному пристрої радіостанція і електронний телефонний апарат.
В стаціонарному блоці (рис. 1) встановлені всі функціональні вузли, що здійснюють взаємодію з телефонною лінією, своя система управління і повноцінна УКХ-радіостанція. Схема управління включає такі пристрої, як детектор виклику, дзвінок, реле захоплення лінії. Джерелом живлення для СБ є звичайна електрична мережа. До складу СБ входить також зарядний пристрій для акумуляторів, приймач-передавач, мікрофон і телефонний капсуль. У СБ і в ПМТ встановлені окремі незалежні мікропроцесори, що керують ними.
|
|
|
Для того, щоб БШТА міг працювати в дуплексному режимі (тобто, щоб по ньому можна було говорити і слухати одночасно), прийом і передача ведуться так, що сигнали від стаціонарного блоку до ПМТ передаються на одній частоті, а від ПМТ до СБ – на іншій. Дві частоти повинні бути підібрані дуже ретельно, щоб гарантувати при дуплексній роботі відсутність взаємних перешкод між сигналами, що передаються та приймаються. Спрощена структурна схема СБ наведена на рис. 1.
До СБ входить 4 групи функціональних вузлів: приймач, передавач, інтерфейс телефонної лінії (розмовна схема) і схема керування мікропроцесорами. Джерело живлення СБ і зарядний пристрій є окремими функціональними вузлами. Сигнали, що передаються ПМТ, приймаються антенною (А) і подаютьсянадходять на підсилювач радіочастоти, в якому відбувається їх попереднє підсилення. Радіосигнали містять несучу, спектральні компоненти мовного сигналу і сигнали керування, які координують спільну роботу СБ і ПМТ. При натисканні кнопки “Розмова” на ПМТ, на СБ посилається відповідний керуючий сигнал, прийнявши який, мікропроцесор в СБ виробляє команду включення реле захоплення лінії, контакти якого в даному випадку еквівалентні важільному перемикачу. Після включення реле захоплення СБ починає передавати на ПМТ сигнал готовності від місцевої телефонної станції.
|
|
|
Рис. 1 – Структурна схема стаціонарного блоку
Рис. 2 – Структурна схема ПМТ
Структурна схема ПМТ (рис. 2) містить ті ж основні групи функціональних вузлів, що і структурна схема СБ. У більшості ПМТ встановлюється клавіатура, що підключається безпосередньо до мікропроцесора. При наборі номера мікропроцесор виробляє керуючі сигнали, які передаються на СБ, перетворюються у відповідні сигнали і передаютьсянадходять в телефонну лінію. Переданий СБ радіосигнал містить ті ж складові, що і зворотний сигнал ПМТ, і його перетворення в ПМТ відбувається так само, як і в СБ. Єдина відмінність полягає в тому, що виділений мовний сигнал надходитьнадходить не на розмовну схему, а на телефонний капсуль або невеликий гучномовець. Передача сигналу здійснюється ПМТ тим же способом, що і в СБ, тільки в якості джерела сигналу виступає зазвичай електретний або електродинамічний мікрофон.
Функціональні можливості БШТА
Бурхливий розвиток безшнурової телефонії привів до створення нових, більш функціонально насиченихдосконалих телефонних апаратів. На відміну від перших моделей БШТА, схеми яких будувалися на розподілених елементах і мікросхемах низького і середнього ступеня інтеграції, сучасні БШТ А будуються на елементній базі підвищеного ступеня інтеграції з використанням багатофункціональних мікросхем і мікропроцесорів.
Радіус дії сучасних БШТ А в умовах прямої видимості збільшився до декількох кілометрів. Одночасноуттєво покращилась якість звуку, підвищилася завадостійкість. Це стало можливим не тількилише завдяки підвищеній чутливості приймача, але і завдяки застосуванню різних систем шумозаглушення.
Сучасний БШТ А сканує всі канали зв’язку, що надаються йому, і автоматично настроюється на вільний канал зіз найменшим рівнем завад. Якщо протягом розмови ви відчули завади, то після натиснення однієї кнопки БШТ А автоматично перелаштовується на канал зіз вищою якістю.
У багатьох БШТ А є вбудована система пейджингу, яка може бути односторонньою або двосторонньою. Зазвичай спільно зіз функцією пейджингу є функція «інтерном». Вона дає можливість використовувати ПМТ і СБ для двостороннього внутрішнього зв’язку: можна з бази розмовляти з користувачем переносної трубки і навпаки.
Застосування в БШТ А мікропроцесорів дозволило вирішити проблему підвищення ступеня захисту від несанкціонованого доступу до телефонної лінії. При цьому БШТ А забезпечуються системою кодування відповідності ПМТ і СБ (ID–код ідентифікації). Коли трубка кладеться на СБ, вони разом вибирають один з багатьох ID–кодів і надалі зв’язок можливий лише між носіями одного пароля. Число телефонних ID–кодів в сучасних БШТ А складає від декількох десятків до мільйона.
Функція БШТА «спікерфон» забезпечує гучномовний зв’язок із лінією через СБ з використанням вбудованих в апарат мікрофону і динаміка. Включивши спікерфон, можна також набирати номер, не знімаючи телефонної трубки.
Деякі БШТА мають два поля для набору: на СБ і на ПМТ. Це дозволяє робити дзвінки при відсутності переносної трубки. Створюється таким чином два паралельних телефони з можливостями внутрішнього зв’язку між користувачем трубки і людиною, що знаходитьсяперебуває білябіля СБ.
Оскільки зв’язок між СБ і ПМТ здійснюється по відкритому радіоканалу УКХ-діапазону, перехопити такий сигнал за допомогою спеціального приймача не складає труднощів. Тому в деяких моделях БШТ А при передачі радіосигналів між трубкою і СБ відбувається їх кодуванняшифрування. Найчастіше використовуються БШТА, в яких реалізований цифровий спосіб обробки, кодування і передачі розмови між СБ і ПМТ. Якість цифрового зв’язку значно вища, ніж аналогового, а надійність цифрового кодування не викликає сумнівів.
Застосування спеціалізованих контролерів дозволило використовувати в деяких БШТ А рідкокристалічні індикатори. На них можуть відображатися номер, що набирається, тривалість розмови, ступінь розрядки акумулятора, режим роботи тощо.
Зміст лабораторної роботи
2.1. Вивчення загальних принципів функціонування стаціонарного блоку та переносної мікротелефонної трубки безшнурового телефонного апарату.
2.2. Порівняльний аналіз режимів роботи БТА та ТА.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 181; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!