Схема розмовного тракту на операційних підсилювачах
Рис. 9 – Схема розмовного тракту на операційних підсилювачах
На рис. 9 представлена схема розмовного вузла на операційних підсилювачах К167УД2. К167УД2 – це двоканальний операційний підсилювач (ОП) універсального призначення, що володіє низьким рівнем власних шумів і малим струмом споживання. ОП допускає великий діапазон вхідних диференціальних напруг, має захист від коротких замикань на виході. Номінальна напруга живлення ± 1б В, але мікросхема зберігає працездатність при напрузі живлення від ± 3 В, що дає можливість використовувати її в схемі розмовного вузла телефонного апарату.
На DA1.1 зібраний підсилювач сигналу мікрофона, а на DA1.2 підсилювач сигналу прийому з лінії. Операційні підсилювачі ввімкнені за схемою неінвертувального підсилювача змінного струму. На транзисторі VT1, резисторах R1 і R3, конденсаторі С1 стабілітроні VD1, діоді VD2 і світлодіоді VD3 зібране джерело живлення, яке забезпечує двополярну напругу живлення операційних підсилювачів.
Транзистор VT2 забезпечує підсилення за струмом сигналу мікрофона з виходу DA1.1. Резистори R9 і R10 є елементами схеми придушення місцевого ефекту. Конденсатор С5 в колі зворотного зв'язку призначений для усунення автоколивань. Конденсатори С4 і С9 призначені для сталої роботи ОП з замкнутим зворотним зв'язком. Ємність конденсатора залежить від глибини зворотного зв'язку.
|
|
|
Зміст лабораторної роботи
2.1. Вивчення роботи схеми придушення місцевого ефекту, яка застосовується в закріпленому за бригадою телефонному апараті.
2.2. Вивчення роботи наведених у даних вказівках схем придушення місцевого ефекту:
- мостова схема;
- схема компенсаційного типу;
- мостова схема розмовного вузла з придушенням місцевого ефекту для ТА з дисковим номеронабирачем
- мостова схема розмовного вузла з придушенням місцевого ефекту з електретним мікрофоном;
- схема розмовного вузла, сумісного з ІС електронного номеронабирача;
- схема розмовного тракту на операційних підсилювачах.
2.3. Розробка еквівалентних схем, які б пояснювали принцип роботи вузлів захисту від місцевого ефекту, для всіх принципових схем, зазначених у пунктах 2.1 і 2.2.
2.4. Розрахунок граничних значень еквівалентного опору балансного контуру за номіналами елементів, які наведені на схемах рис.5 та рис.6, для крайніх частот смуги каналу тональної частоти.
3. Оформлення звіту та висновки по роботі
3.1. Звіт по роботі повинен містити:
- схему придушення місцевого ефекту з колами з’єднання з абонентською лінією, яка використовується в закріпленому за бригадою телефонному апараті (текст та рисунки), і її принцип роботи;
|
|
|
- еквівалентну схему розмовного вузла з придушенням місцевого ефекту для ТА з дисковим номеронабирачем (за схемою, наведеною на рис.5);
- еквівалентну схему вузла захисту від місцевого ефекту з описом принципу роботи та відповідності елементів реальної та еквівалентної схем (одна з наведених схем на рис.6, 7, 9 – встановлюється викладачем).
3.3. Висновки щодо роботи схеми придушення місцевого ефекту з урахуванням граничних значень опорів балансного контуру, розрахованих відповідно до п. 2.4.
3.4. Навести у звіті детальний аналіз для трьох схем:
- у закріпленому ТА;
- за рис.5;
- встановленій викладачем для бригади –
проходження мовного сигналу від вашого апарату (схеми) до іншого абоненту і від іншого абонента до телефону вашого апарату.
Контрольні запитання
4.1. Причини виникнення місцевого ефекту в розмовному тракті телефонного апарату.
4.2. Обґрунтування параметрів балансного контуру в мостових схемах придушення місцевого ефекту.
4.3. Які фактори впливають на ступінь придушення місцевого ефекту? Проаналізувати для різних схем захисту.
4.4. У чому принципова різниця між місцевим ефектом та відлунням в двосторонніх каналах передачі?
|
|
|
4.5. По відношенню до якого сигналу оцінюють рівень сигналу місцевого ефекту? Який порядок цих відносних значень?
4.6. Пояснити принцип роботи схеми фріттера.
4.7. Як можна пояснити різний рівень місцевого ефекту, який проявляється в одному телефонному апараті, але за умови різних параметрів абонентської лінії?
4.8. Чи зміниться алгоритм захисту від місцевого ефекту, якщо у схемі, рис.7, замінити електретний мікрофон на електродинамічний з підсилювачем, рис.8?
Література
1. Берлин А.Н. Терминалы и основные технологии обмена информацией: учебное пособие / А.Н.Берлин – М.: Интернет-Университет Информационных Технологий; Бином. Лаборатория знаний, 2007. – 511 с.
2. Корякин-Черняк С.Л., Котенко Л.Я. Телефонные сети и аппараты. М.: Наука и техника, 1998, 188 с.
3. Иванова Т.И. Абонентские терминалы и компьютерная телефония. – М.: ЭКО-ТРЕНДЗ, 1999.
Лабораторна робота №4
«Дослідження тракту набору номера»
Мета виконання лабораторної роботи – вивчення характеристик, параметрів сигналів та принципу роботи дискового та кнопкового (електронного) номеронабирачів телефонного апарату.
|
|
|
Теоретичні відомості
Дисковий номеронабирач
Коли абонент № 1 знімає мікротелефонну трубку з важеля SB1 апарату (важільний перемикач переводиться у верхнє положення), рис. 1, то замикається коло живлення реле К1 через замкнутий контакт ИК, мікрофон ВМ1 і обмотку трансформатора Т. Реле К1 розмикає свій контакт К1.2 і замикає контакт К1.1, в результаті чого спрацьовує реле К2. Це реле загальмовано на відпускання. При відсутності струму протягом 0,1 с якір реле залишається в притягнутому стані.
При спрацьовуванні реле К2 замикається його контакт К2.2 і розмикається К2.1. Обмотка електромагніту крокового шукача КЗ залишається знеструмленою, оскільки коло розмикається контактом К1.2 реле К1.
Для ТА з дисковим номеронабирачем набір номера абонента здійснюється наступним чином: при обертанні диска за годинниковою стрілкою до пальцевого
Прослушать
На латинице
Рис. 1 – Спрощена схема АТС
упору розмовний ключ (РК) номеронабирача замикає лінію накоротко, а при зворотному обертанні імпульсний ключ (ІК) розмикає лінію таку кількість разів, що відповідає набраній цифрі. Розмовна частина ТА, що складається з мікрофона ВМ1 і телефонного капсюля BF1 мікротелефонної трубки під час обертання диска як у прямому, так і в зворотному напрямку, шунтується накоротко контактом розмовного ключа (РК). Після зупинки диска номеронабирача до лінії знову підключається мікротелефонна пара.
Отже, при наборі абонентом номера іншого ТА, коло живлення обмотки реле К1 переривається контактом ИК. Протягом часу розмикання кола (tp), контакти реле К1 повертаються в початковий стан. При цьому створюється коло живлення обмотки електромагніта крокового шукача КЗ, оскільки час розмикання кола менший часу відпускання реле К2, що призводить до переміщення контактів крокового шукача на одну позицію.
Кожне відпускання якоря реле К1 супроводжується притягненням якоря електромагніту крокового шукача КЗ та пересуванням контактів КЗ.1 і КЗ. 2 на один крок.
Таким чином, при наборі, наприклад, цифри "5", ИК НН п'ять разів розімкне коло, а, отже, і контакти КЗ.1 і КЗ.2 встановляться на п'ятій позиції, з'єднавши лінію абонента, який викликається, з лінією абонента, який здійснює виклик.
Коли по закінченні розмови абонент покладе трубку на апарат, реле К1 знеструмиться і поверне контакти К1.1 і К1.2 в початковий стан. Через 0,1 сек реле К2 також повернеться в початковий стан, замкнувши контактами К2.1 коло живлення реле КЗ через суцільну ламель крокового шукача, рухомий контакт КЗ.3 і саморозривний контакт КЗ.4 (коло К2.1 - КЗ.3 - КЗ.4 призначене для повернення крокового шукача у вихідне положення після закінчення розмови). При кожному притягуванні якоря реле КЗ, контакт КЗ.4 розмикається, перериваючи коло живлення реле КЗ. Це реле відпускає якір і знову притягує його, оскільки КЗ.4 замикається. Робота реле КЗ продовжується до тих пір, поки рухомий контакт КЗ.3 не займе вихідного стану і через обмотку реле КЗ не перестане проходити струм.
Таким чином, якщо подивитися на часову діаграму роботи номеронабирача (рис. 2), то наочно видно принцип формування імпульсної послідовності, що управляє роботою АТС.
Рис. 2 – Часова діаграма роботи дискового номеронабирача
Чіткість роботи реле і електромагніту крокового шукача безпосередньо залежить від часу розмикання контакту ИК номеронабирача телефонного апарату. Якщо час розмикання буде більшим 0,1 с, то при розмиканні контакту К1.2 реле К2 не зможе утримати якір і з'єднання не відбудеться, а АТС перейде в режим відбою. При високій частоті проходження імпульсів і їх малій тривалості електромагніт крокового шукача не встигне притягнути якір і тоді з'єднання також не відбудеться.
Імпульсний електронний набір
У кнопкових ТА функцію механічних контактів номеронабирача виконують електронні ключі. Їх підключення дещо відрізняється від прийнятого в дисковому номеронабирачі. Розглянемо його роботу за спрощеною структурною схемою кнопкового ТА вітчизняного виробництва (рис. 3).
Рис. 3 – Ввімкнення номеронабирача
в кнопкових ТА вітчизняного виробництва
З моменту натискання кнопки на набірному полі ТА і до закінчення набору, РК відключає розмовну частину. Одночасно ИК замикає лінію накоротко і розмикає її таку кількість разів, яка дорівнює цифрі набору. Виняток становить цифра «0», якій відповідає 10 переривань. Частота слідування переривань в цифрі зазвичай складає 10 Гц. Таким чином, діаграма роботи кнопкового НН (рис. 4) виявляється аналогічною діаграмі роботи дискового з тією лише різницею, що паузи між імпульсами набору і межсерійні паузи при використанні кнопкового НН нормовані і близькі до оптимальних. Це підвищує стабільність роботи АТС і зменшує час з'єднання. Міжцифрова пауза – це час, протягом якого відбувається повернення до робочого стану.
Рис. 4 – Часова діаграма роботи номеронабирача
в кнопкових ТА вітчизняного виробництва
На відміну від дискового номеронабирача в електронній системі потрібний буфер пам’яті, оскільки кнопки на клавіатурі можуть натискатися значно швидше, ніж цифри будуть транслюватися в набір. Цей буфер може бути легко пристосований для роботи в режимі «повтор останнього набраного номера». Цю функцію має більшість імпульсних номеронабирачів. Деякі типи імпульсних номеронабирачів мають стабільні точні кварцові або керамічні резонатори.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 532; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!