Виконання завдання курсової роботи



 

Одержавши завдання та усвідомивши свою задачу у керівника, студент повинен уважно ознайомитися з даними методичними вказівками в частині, що його стосується, скласти план виконання курсової роботи і затвердити його у керівника курсової роботи.

План виконання курсової роботи повинен передбачати:

- дату одержання завдання;

- вивчення та усвідомлення завдання;

- підбір військової і спеціальної літератури та її вивчення;

- час на виконання кожного розділу змісту (матеріалу) курсової роботи;

- виконання ескізів, графіків, схем на чернетці;

- оформлення змісту курсової роботи;

- консультації з керівником роботи;

- підготовка до захисту та захист курсової роботи.

У зв’язку з тим, що робочим навчальним планом за рахунок навчальної програми відводиться 4 години тільки на захист курсової роботи, то виконання її, оформлення тексту курсової роботи, виконання графічних робіт, підготовка до захисту і вся робота по виконанню завдання повинна бути виконана самостійно у не запланований розкладом занять час.

 

2.4. Оформлення роботи у відповідності з встановленими вимогами

 

Курсова робота включає у себе:

- титульний аркуш (додаток 1);

- зміст (розгорнутий план) курсової роботи (додаток 2);

- текст (основний зміст) курсової роботи;

- список використаної літератури (додаток 3);

- завдання на курсову роботу (додаток 4).

Писати курсову роботу необхідно державною літературною мовою, класичним науковим стилем. Викладення матеріалу, друкувати на комп’ютері, на окремих стандартних аркушах паперу, на одному боці. Об’єм курсової роботи, безпосередньо текст викладеного матеріалу має складати 20-25 друкованих аркушів. Написання курсової роботи в рукописному варіанті здійснюється за погодженням з керівником курсової роботи.

Текст друкується чорним кольором на стандартних аркушах паперу формату А-4 (210x297), комп’ютерним способом, через півтора інтервалу із застосуванням шрифту текстового редактору Word – Times New Roman, та розміру «14». Текст курсової роботи необхідно печатати з дотриманням таких розмірів відступів: верхній та нижній – 20 мм, лівий – 30 мм, правий 10 мм.

Сторінки повинно нумерувати арабськими цифрами, додержувавсь наскрізної нумерації протягом усього тексту. Титульний аркуш не включають у загальну нумерацію сторінок. Нумеруються сторінки у правому верхньому куті.

Титульний аркуш і завдання на курсову роботу оформляються на стандартних формалізованих бланках. Завдання на курсову роботу заповнюється керівником. Титульний аркуш оформляє студент. Після завершення курсової роботи титульний лист пояснювальної записки підписують керівник курсової роботи і виконавець.

Весь матеріал курсової роботи повинен бути розбитий на складові частини. Розбивка матеріалу проводиться розподілом на розділи і підрозділи. При необхідності підрозділи можуть ділитися на пункти.

При розподілі тексту (змісту) курсової роботи на розділи вони позначаються в межах всієї записки порядковими номерами – арабськими цифрами з крапкою (1., 2., 3. і т. д.).

Кожен розділ може складатися із декількох підрозділів (1.1, 1.2., 1.3. і т.д.), а підрозділи з пунктів (1.1.1., 1.1.2., 1.1.3., і т.д.). Слова "Розділ", "Підрозділ", "Пункт" не пишуться.

В кінці кожного розділу змісту курсової роботи студент повинен зробити висновки по викладеному матеріалу.

Кожний абзац починається з «червоної строки». Перша сторінка кожного розділу, списку використаної літератури починається з нового аркушу. Заголовки повинні формулюватися просто, коротко і відповідати змісту. Переноси слів в заголовках не допускаються. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох речень, то вони розділяються крапкою.

Заголовки «Вступна частина», «Зміст», «Розділи», «Заключна частина», «Список літератури», «Додатки» розташовуються по центру та печатаються жирним шрифтом. Не допускається розміщення у нижній частині аркушу назви розділу без хоча б однієї-двох строк наступних за текстом.

Висота букв і цифр в заголовках розділів повинна бути не більше 8 мм (шрифт №16), а у заголовках підрозділів не більше 6 мм (шрифт №14). Всі заголовки рекомендується робити однаково і тільки чорним кольором.

Відстань між заголовком і текстом, а також між заголовками розділу і підрозділу повинна бути рівно 10 мм.

Визначення і термінологія викладення матеріалу записки повинні бути єдиними і відповідати установленим вимогам статутів, настанов, порадників, або експлуатаційній документації.

Текст (зміст) курсової роботи включає:

- вступну частину;

- основну частину курсової роботи (викладення матеріалу);

- заключну частину;

- список літератури, яку було використано під час написання роботи;

- за необхідністю додатки (як приклад: проекти нормативних актів, накази, інструкції, положення, форми договорів та ін.). У додатках можуть бути схеми, таблиці графіки, статистичні матеріали.

У вступній частині (об’єм від 1,5 до 3 аркушів) повинно бути зазначено актуальність теми, глибина її відпрацювання у юридичній літературі, названі вчені и найголовніші дослідження по темі, обґрунтована мета та зміст поставлених задач. Формулювати задачу необхідно точно и чітко, оскільки їх опис та вирішення повинні складати зміст розділів курсової роботи.

Основна частина роботи викладається у трьох-п’яти розділах, приблизно однакових за обсягом. Під час викладення матеріалу необхідно робити посилання на використану літературу. Нумерація посилань повинна бути наскрізною.

При використанні цитат, матеріалів практики, нормативних актів необхідно вказати джерело, в якому опублікована зазначена у тексті курсової роботи, інформація. Посилання на аркушах роботи має знак виноски – номер, який записується арабськими цифрами без лапок у верхньому індексі і повторюваний перед текстом посилання, записаний знизу аркуша, під горизонтальною лінією. Знак виноски, який відноситься до окремого слова (терміна), записується відразу ж за цим словом, а той який відноситься до якого-небудь речення (групи речень, абзацу) – у кінці речення (абзацу). Знак виноски у тексті вказується у вигляді цифри, вище текстового рядка. В результаті місце для набору посилання розміщується знизу аркуша під лінією.

Наприклад:

 

«Таким чином, можна говорити про окремий, самостійний вид арешту суддів» 1.

____________________

1 Іванов Г.Г. Міжнародна морська організація / Г.Г. Іванов. – О. : ЛАТ-СТАР, 1999. – С. 126.

 

Текст посилання на книгу включає: прізвище, ініціали автора, назву роботи, косу лінію, ініціали автора, прізвище, місто, видавництво, рік, том, сторінку (або сторінки), з якої виконується цитування. При посиланні на статтю у періодичному виданні, або у збірнику після прізвища і ініціалів автора і назви статті ставиться коса лінія, повторюються ініціали і прізвище автора, потім двома лініями (//) відокремлюється назва періодичного видання або збірника. Потім вказується рік видання, його номер (або випуск), сторінка. При посиланні на нормативний акт вказується його повна назва, ким і коли він прийнятий, джерело, де був виданий. При цьому необхідно посилатися тільки на офіційне видання: «Відомості Верховної Ради України», «Збірник постанов Пленуму Верховного суду України», «Голос України» або на офіційний електронний ресурс (// Законодавство України. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/) і т.д. Наприклад,

_________________

1 Див.:Молодцов С.В. Міжнародне морське право / С.В. Молодцов. – М.: Наука, 1987. – с. 74; Лукашук І.І. Міжнародне право. Особлива частина: підручник / И.И Лукашук. – М.: БЕК, 1997. – с.135.

2 Колодкін А.Л. Історія міжнародного морського права / А.Л. Колодкін // Сучасне міжнародне морське право: режим вод и дна Світового океану: сб. ст. – М.: Мисль, 1974. – с.12.

3 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — №16. — Ст. 225.

Або

3 Електронний ресурс. — Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/

 

Якщо автор роботи на підтвердження своїх слів посилається на думку іншого автора, то у посиланні після знаку виноски слід вказати «Див.» (що означає скорочення – «дивись»), потім після двокрапки, через пробіл печатається зноска на джерело; якщо ж повністю приводить цитату, зазначену в лапки, тоді «Див.:» не ставиться, а після знаку виноски, через один пробіл одразу пишеться прізвище автора и робиться посилання на джерело.

При декількох зносках на одне джерело, які йдуть один за одним на одній сторінці, указують після першого відтворення «Там же» і номера сторінок, наприклад,«Там же. – с. 27-28». Якщо в роботі вже було дано посилання на одне й теж джерело, а потім на нього посилаються вдруге і так далі, то вказується прізвище й ініціали автора, а потім «Указ. соч. – с.29».

Наприклад, на стор. 17 автор два рази посилається на роботу Г.Г. Іванова, цитує її у підтвердження своєї думки. Тому, відповідно, перша (перше нагадування (цитування) книги Г.Г. Іванова в курсовій роботі) і друга зноска виглядає наступним чином:

___________________

1 Іванов Г.Г. Міжнародна морська організація / Г.Г. Іванов. – О.: ЛАТСТАР, 1999. – с.360.

2 Див.:Там же. – с.365.

 

На стор. 21 автор ще раз посилається на роботу И.И. Лукашука. В результаті текст зноски має такий вигляд:

_______________

1 Див.: Лукашук И.И Указ. соч. – с.143.

 

Для роботи, набраної в журналі або в газеті, зноска виглядає так:

__________________

1 Шевченко В. Правоохоронна діяльність прикордонних органів / В. Шевченко // Юрид. Вісник. – 1999. - № 1. – с.34.

2 Див.: Резник А.Г. Навколишня природна середа. Якою вона буде в новому столітті? / А.Г. Резник // Веч. Одеса. – 1998. – 16 жовт.

 

У заключній частині (об’єм от 1,5 до 3 аркушів) наводяться висновки по всій роботі.

У кінці роботи повинен бути складений список використаної літератури. Його необхідно починати з нормативно-правових актів, послідовність яких визначається їх юридичною силою (Конституція України и т.д.). Спеціальна література перелічується в алфавітному порядку по прізвищам авторів. Монографії та збірники, які не мають на титульному аркуші імен авторів, включаються у загальний список по алфавітному розташуванню заголовків. У списку літератури повинно бути не менше 15 джерел.

Курсова робота підписується особистим підписом автора.

Курсова робота, яка оформлена без виконання зазначених вимог, а також яка узята з системи «INTERNET» до захисту не допускається та повертається для доопрацювання.

Правильне оформлення пояснювальної записки не є суто формальним питанням. Мова йде не тільки про красоту оформлення записки, але й про навчальний рівень виконавця, пізнавальний зміст та технічну культуру її виконання відповідно до правил написання текстових документів у відповідності з вимогами ДЕСТ.

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!