За наявністю безпосереднього контакту рецептора з подразником



 Дистантні- не мають безпосереднього контакту з подразником - зорові, Контактні- мають безпосередній контакт з подразником - смакові, больові,

За розташуванням рецепторів

Екстероцентивні (зовнішні)- рецептори знаходяться зовні тіла - зорові, Інтероцептивні (внутрішні)- рецептори розташовані на внутрішніх органах

Пропріоцептивні (власні)- рецептори розміщені в рухових апаратах дають інформ про рух і положення тіла в просторіПодразники поділяються:Адекватні (відповідні) - до відображення яких даний орган чуття пристосований і які в звичайних умовах його збуджують. Неадекватні (невідповідні) - до відображення яких орган не пристосований і які звичайно його не збуджують. Характеристика основних видів відчуттів Зорові відчуттяВідіграють важливу роль у діяльності людини та пізнанні нею навколишнього світу.Апаратом зору є ока. Існує дві великі групи зорових відчуттів:хроматичні(кольорові);ахроматичні(безкольорові).Слухові відчуттяСлухові відчуття також мають велике значення в житті. Вони допомагають правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої дії.Розрізняють три види слухових відчуттів:мовні, музичні,шуми. Мовні.У процесі оволодіння мовою і користування нею у люд виробляється фонематичний слух тобто чутлив до звуків мови форму протягом життя. Музичні.Музичний слух виховується і формується, як і мовний.Шуми менш значущі для людиниможуть спричинити певний емоційний настрій іноді є сигналом небезпеки (шипіння змій, кроки наближення ворога).

Вібраційні відчуттяВібраційна і слухова чутливість мають загальну природу відображення фізичних                явищ. Вібраційні відчуття

відображають коливання пружного середовища. Цей вид відчуттів називають "контактним слухом". (про сліпих) Нюхові відчуттяПодразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носовупорожнину разом з повітрям і діє на рецептор.

Смакові відчуття тісно пов’язані з нюховими, їх поєднує спільна роль у процесі харчуванняОрганом смаку є язик. Виділяються чотири основних якості смакових подразників: кисле, солодке, гірке, солоне.

Шкірний покрив людини містить три види відчуття:

>  тактильні - відчуття тиску, дотику; температурні ; больові.

Органічні відчуттяВелика кількість рецепторних закінчень органічних відчуттів розташована на внутрішніх органах, і вони виз­начають самопочуття людини. Голоду спраги ситості нудоти Статичні відчуттяСтатичні, або гравітаційні, відчуття відображають статику тіла, його рівновагу, положення у просторі.Рецептори їх розташовані у вестибулярному апараті внутрішнього вуха. Різкі і швидкі зміни положення тіла відносно землі (гойдання на гойдалках, морська качка) призводять до запаморочення, "морської хвороби".

Кінестезичні відчуттяКінестезичними (від грец.рух ) називають відчуття рухів і положення окремих частин власного тіла.Вони викликаються скороченням і розслабленням м'язів, розтягуванням зв'язок,

 

 

37.Проаналiзувати загальні закономірності відчуттівДо закономірностей відчуттів належать:Пороги чутливості, відчуття виникають при дії подразника певної інтенсивності.Залежність між інтенсивністю відчуттів і силою подразника виражає поняття порога чутливості.

Існують такі пороги чутливості.Найменша сила подразника, яка, діючи на аналізатор, викликає ледь помітне відчуття, називається нижнім абсолютним порогом чутливості.Найбільшасила подразника, за якої ще існують відчуття даного виду, називається верхнім абсолютним порогом чутливості.Мінімальне збільшення сили діючого подразника, яке викликає ледве помітну різницю відчуттів, називається порогом чутливості до розрізнення.Адаптація (пристосування) — це зміна чутливості під впливом постійно діючого подразника, що проявляється у зниженні або підвищенні порогів.( коли люд заходить у воду) Взаємодія відчуттів - це зміна чутливості однієї аналізаторної системи під впливом діяльності іншої системи.

Загальна закономірність взаємодії відчуттів така: слабкі подразники однієї аналізаторної системи підвищують чутливість іншої системи, сильні — знижують. СенсибілізаціяПідвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ називається сенсибілізацією.

Види сенсибілізаціїСенсибілізація внаслідок необхідності компенсації сенсорних дефектів (сліпота, глухота).Сенсибілізація, зумовлена специфічними вимогами діяльності.Контраст відчуттів — це зміна інтенсивності і якості відчуттів під впливом попереднього або супутнього подразника.Види контрастуУ разі одночасної дії двох подразників виникає одночасний контраст. Послідовний контраст- виникає у разі послідовної дії подразниківПісляхолодного слабкий теплий подразник здається гарячимСинестезія - це виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуттів, характерних для іншого аналізатора. Коли внаслідок звук подразників вик зорові образи

Синестезією володіють далеко не всі люди, але ні в кого не викликає подиву можливість вживання таких виразів: оксамитовий голос, темний звук, холодний колір, солодкий звук, гострий смак тощо.

Отже, явище синестезії - ще одне свідчення постійного взаємозв'язку аналізаторних систем людського організму,                   цілісності чуттєвого         відображеннянавколишньої дійсності.

 

 

38.Характеристика основної психологічної суті сприймання як пізнавального психічного процесу.Сприймання - це відображення у свідомості людини предметів і явищ в цілому, у сукупності їх властивостей та частин, іцо діють безпосередньо (в певний момент) на людину.

Порівняння відчуттів і сприймань Відчуття і сприймання є процесами чуттєвого пізнання оточуючого світу.Хоч сприймання грунтується на відчуттях, але воно не зводиться до суми окремих відчуттів. Воно залежить від певних відношень і взаємозв’язків між різними відчуттями. Сприймання - це складніше і повніше відображення предметів та явищ об’єктивної дійсності. В процесі сприймання ми відображаємо не просто щось, що світиться, звучить чи пахне, а бачимо пейзаж, художню картину, чуємо музичну мелодію тощо.БЕЗ ВІДЧУТІВ СПРИЙМАННЯ НЕ МОЖЛИВЕ Виникнення сприймання залежить від попереднього досвіду людини: предмет, діючи на аналізатори, активізує раніше накопичені у свідомості людини знання, уміння та навички, які, в свою чергу, прискорюють процес визначення об’єкта, розпізнавання його особливостей, тобто його сприймання. Таким чином, чим багатший досвід людини, тим швидше виникає сприймання.Перцептивні дії - це рухові дії, які спрямовані на глибше, повніше, точніше пізнання предмета.

> Важливе значення для сприймання має мова, тобто називання або словесне означення предметів, що сприймаються.Процес сприймання тісно пов’язаний з іншими психічними процесами: завдяки мисленню ми усвідомлюємо те, що сприймаємо; завдяки мові називаємо предмет сприймання; завдяки почуттям виробляємо певне ставлення до того, що сприймаємо; завдяки волі довільно організовуємо цей процес.

Сприймання посідає важливе місце в процесі пізнання людиною об’єктивної дійсності. Разом з відчуттями воно є їжсрелом усіх знань про довкілля.

Отже, фізіологічною основою сприймання є умовно­рефлекторна діяльність внутрішньоаналізаторного і міжаналізаторного комплексу нервових зв’язків, що пов’язана із другою сигнальною системою, і сприяє усвідомленості відображувальних предметів та регулює процес формування образів сприймання.

 

 

39.Характеристика загальних особливостей сприймання: прерценцiя ,константність, вибірковість та ін.Предметність сприйманняпроявляється у співвіднесенні даних про об’єкт із даними зовнішнього свiту у якому він перебуває.Цілісність і структурність.Ціособливості нерозривно поєднані. Сприймаючи об’єкт ми виділ його окремі ознаки і водночас об’єднуємо їх в єдине ціле

Під константністю розуміється відносна постійність величини, форми, кольору предметів, що сприймаються, при зміні умов сприймання (відстані, ракурсу, освітленості).Завдяки константності ми сприймаємо оточуючі предмети як відносно постійні за формою, кольором, величиною тощо.

Механізм константності не є природженим. Формується в процесі предметної діяльності Апперцепція.Це залежність сприймання від минулого досвіду людини, її інтересів, ставлення до життя, установок, багатства знань.Відомо, що сприймання малюнка, мелодії, кінокартини в різних людей не однакове, навіть, трапляються випадки, коли людина сприймає не те, що є, а бажане їй.осмисленістьСприймання людини тісно пов’язане з мисленням, із розумінням сутності предмета. Осмислено сприймати предмет - означає подумки назвати його, тобто піднести його до певної групи, класу предметів, узагальнити його в слові.

Вибірковість.Не всі об’єкти, що діють безпосередньо на наші аналізатори і приймаються однаково чітко і ясно. Вибірковість сприймання  - це

переважне виділення одних об’єктівпорівняно з іншими об’єктами сприймання, що залежить від досвіду людини, її нахилів, інтересів, установок та потреб.Ілюзії.Ілюзіями називають неадекватні сприймання, які неправильно,викривлено,помилково відображають об’єкти, що діють на аналізатори.Причиною ілюзій є активізація старих тимчасових нервових звязків у нових, істотно відмінних ситуаціях життя.Найпоширенішими є зорові ілюзії.

 

40.Види сприймань, їх характеристикаСприймання поділяються на види за кількома основами.1За провідним аналізатором: зорове; слухове;дотикове;

 кінестезичне; нюхове; смакове.Різні види сприймання рідко спостерігаються в чистому вигляді, здебільшого вони комбінуються один з одним

 2За формами існування матеріїг сприймання простору; сприймання часу; сприймання руху; сприймання людини людиною.

У процесісприймання просторурозрізняють сприймання величини, форми, об’ємності й віддаленості предметів.Сприймання часуце відображення об’єктивної тривалості, швидкості та послідовності явищ дійсності. Фактори: від змісту діяльності люд; выд устанокки особистосты; від віку.

Сприймання руху- це відображення зміни положення, яке об’єкти займають у просторі. Здійснюється зоровим,слуховимі кінестезичним аналізаСприймання людини людиноюце сприймання дій, рухів, вчинків, діяльності людини; пізнання інтересів, почуттів, звичок переконань,характеру, здібностейособистості.3.За активністю.Мимовільне сприймання- це сприймання, яке не залежить від вольових зусиль людини та постав мети а виникає завдяки особливос навкол предметів

Довільне сприймання- це сприймання, в здійсненні якого людина ставить перед собою мету, докладає певних вольових зусиль, щоб краще реалізувати свій намір, та довільно обирає об’єкти сприймання.

 

41.Характеристика основної психологічної суті пам'яті як пізнавального психічного За певних умов їх образи виникають знову, навіть тоді, коли ці предмети і явища більше безпосередньо не діють на людину. Ці відтворені в пам'яті образи предметів і явищ навколишнього світуназиваються уявленнями пам'яті.Отже, пам'ять - це пізнавальний психічний процес, який відображає минулий досвід людини шляхом запам’ятовування, зберігання і подальшого його відтворення.Значення пам'яті в житті людини;1)Пам'ять є основою психічного життя особистості. Абсолютно все, що ми знаємо, уміємо є наслідком здатності мозку запам’ятовувати і зберігати в пам'яті образи, думки, пережиті почуття і емоції, рухи тощо.

>  Без пам'яті неможливе функціонування ні особистості, ні суспільства ми перетвор із індивіда на особистість яка є основою суспільного буття

> Пам'ять є базою для протікання психічних процесів

>  Пам'ять лежить в основі знань, умінь та навичок.

>  Пам'ять забезпечує цілісність і єдність людської особистості.

>  Багатство діяльності людини у значній мірі залежить від багатства її пам'яті.

>  Пам'ять посідає особливе місце серед усіх пізнавальних психічних процесів, вона об’єднує два шляхи пізнання оточуючого світу

42.Характеристика фізіологічних теорій пам'яті,

В основі пам'яті лежить властивість нервової тканини змінюватися під дією подразника і зберігати в собі ці зміни - “відбитки” нервового збудження певний час.Відбитки поділяються на два види: короткочасні; довготривалі.

Короткочасне збереження відбитків відбувається за допомогою електрохімічних змін в нейронах.Довготривале збереження відбувається за допомогою біохімічних змін в нейронах.Отже, фізіологічною основою пам'яті є утворення тимчасових нервових зв’язків в КГМ.

Існують різні теорії щодо фізіологічних механізмів пам'яті.

V Нейронна.Нейрони утворюють ланцюги, по яких проходить біострум. Під його дією відбуваються зміни в нейронах(синапсах), які зберігаються певний часМолекулярна.Під впливом біоструму в протоплазмі нейронів утворюються особливі білкові молекули, на яких зберігається вся сприйнята інформація.Гіпотеза абсолютної пам'яті.Пам'ять утримує значно більше (можливо всі) подразнень, ніж про це усвідомлює людина. Тобто людина запам’ятовує все, що будь-коли сприймає. Більшість таких вражень зберігається у “глухих підвалинах” несвідомого. Відтворити такі враження можливо лише за спеціальних умов, коли свідомість гальмується (гіпноз, сновидіння, психотропні препарати, електростимуляція).Хімічна теорія.В основі пам'яті лежать специфічні хімічні зміни. ДНК є носієм родової пам'яті, вона містить генетичні коди організму, визначає генотип. РНК є носієм індивідуальної пам’яті

 

 

43.Характеристика психологічних теорій пам'яті

>Асоціативна.Основоположним принципом цієї теоріїпало поняття асоціація - це зв’язок між окремими подіями, фактами, предметами або явищами, відображений в свідомості і закріплений в пам'яті.

Види асоціацій. Прості(Арістотель):

І. Асоціація по суміжності просторові і часові зв’язки(алфавіт, таблиця) Асоціація по схожості Асоціація по контрасту предмети які відрізн один від одного

 Складні -асоціації вищого рівня, в основі яких лежать словесно-логічні зв’язки.причина - наслідок;рід - вид;частина - ціле та ін.ВСЬО

 ГештальттеоріяОсновним принципом роботи пам’яті є організація матеріалу у відповідну систему, форму, тобто організація його до цілісної структури або форми (гештальту).Діяльнісна.У цій теорії основним принципом пояснення механізму пам’яті є положення про те, що запам’ятання відбувається у результаті дії людини з об’єктом запам’ятання, якщо ж вона не включає його у діяльність, то він запам’ятовується погано.

Отже, кожна із існуючих психологічних теорій пам'яті має раціональне зерно і тому використовується в психології для пояснення явищ пам'яті.

 

 

44.Характеристика запам'ятовування як пронесу пам'ятіЗапам’ятовування - це психічна діяльність, спрямована на закріплення у свідомості нової інформації.Види запам’ятовуванняІ класифікація

Мимовільне- запам’ятовування, в якому відсугня мета відсутні вольові зусилля.Довільне- запам’ятовування, в процесі якого ставиться мста на запам’ятовування, присутні вольові зусилля.Способи довільного запам’ятовування. 1Мнемічні способи- ґрунтуються на виявленні внутрішніх зв’язків у матеріалі, що запам’ятовується: СКЛАД ПЛАНУ2Мнемонічні способи запам’ятовування- грунтуються на внесенні зовнішніх штучних зв’язків у матеріал,що запам’ятовується. До них належать:

> утворення смислових фраз із початкових букв інформації

= ритмізація - переведення інформації у віршики та пісеньки

=запам’ятовування важких термінів за допомогою асоціювання (пов’язування) їх із звучними словами

>  пов’язування яскравих незвичних образів, картинок, малюнків з інформацією, яку треба запам’ятати та ін.II класифікація

 Механічне -закріплення матеріалу без розуміння його смислових зв’язків і логіки побудови. Ним може бути як мимовільне так і довільне запам’ятовування.Логічне (смислове) -пов’язане з розумінням матеріалу, його смислових зв’язків.Етапи логічного запам’ятовування

>  Усвідомлення мети запам’ятовування.

>  Розуміння суті запам’ятовуваного.

>  Аналіз матеріалу.

>  Виявлення найбільш суттєвих думок.

>  Узагальнення.

>  Запам’ятовування цього узагальнення.

 

45. Дати аналіз збереженню, забуванню та відтворенню як процесам пам'яті

ЗбереженняЦе процес, що забезпечує утримання матеріалу в пам'яті впродовж тривалого часу. ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. ТАКОЖ ВІД ЧАСУ ЗАПАМЯТОВУВАННЯ ТА ОБСЯГУ МАТЕРІАЛУ Збереження може бути:активне - утриманий матеріал піддається внутрішній перебудові;пасивне.

ЗабуванняЦе процес, який характеризується поступовим зменшенням можливості пригадування й відтворення інформації, що запам’ятовувалася.Фізіологічною основою забування є гальмування тимчасових нервових зв’язків.Забування залежить від: віку,характеру матеріалу непотрібне забув, негативного впливу побічних подразнень інтерференція.

Види забування Повне,Часткове, Довготривале. Тимчасове. Процес забув протікає не рівномірно споч швидко потім повіл. Забув є природ і не обхід процесом потрі повторювати і викор знаня на практиці.

ВідтворенняЦе відновлення у свідомості матеріалу, що зберігається у пам'яті.Види відтворенняВпізнавання, Власне відтворення мимовільне бо довільне відтворення матеріал запам, Пригадування довільне відтворення ,згадування

46.Характеристика видів пам'ятіВиди пам'яті визначають за декількома класифікаціями.І.За змістом матеріалу.= Рухова ходіння говоріння танці плавання = Емоційна Емоційна пам'ять дуже стійка. Про наляк дитину собакою=Образна.Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти для їх запам’ятовування, ця пам'ять поділяється на слухову,смакову,зорову, нюхову,дотикову і т.д.=Словесно-логічна - це пам'ять на слова, судження, умовиводи. В процесі псих розвитку розвивається


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 245; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!