За особливостями об’єкта уваги



X.Зовнішня увага- об’єктами уваги є предмети чи явища зовнішнього світу (дощ, веселка, людина тощо).Властива людині і тваринам.

XI.  Внутрішня увага- об’єктами уваги є відчуття, переживання, спогади, думки, почуття самої людини. Пов’язана з усвідомленням особистістю своєї діяльності, свого внутрішнього світу, з самосвідомістю. Властива лише людині. Внутрішня увага є необхідною умовою розвитку свідомості і самосвідомості та уміння думати і обдумано діяти.

Зовнішня і внутрішня уваги не можуть існувати одночасно, тому що гальмують одна одну, а тому чергуються.

2.За формою організації увагиКолективна–зосередження уваги певної кількості людей на одному об’єкті. Не буває 100 % колективної уваги

> Групова- зосередження уваги на одному об’єкті певної групи людей напр.. сам робота по 2 варіантиІндивідуальна- зосередження уваги однієї людини на об’єкті.

3.За характером цільового спрямування та вольовими зусиллями

Мимовільна- це увага, що виникає незалежно від мети діяльності людини та без вольових зусиль (мимо волі людини).умови виникнення 1)особливість подразника 2)співвідношення подразника і потреб людини

Довільна увага- це свідомо спрямоване і регульоване зосередження уваги, що вимагає спеціально поставленої мети та вольових зусиль. Необхідною умовою форм довіл уваги є оволод мовою

Післядовільна увага- увага, що виникає після і на основі довільної уваги і має властивості як довільної (наявність мети), так і мимовільної (відсутність вольових зусиль) уваги.Перехід від довільної уваги у післядовільну зменшує напруженість діяльності шляхом зменшення потреби використання вольових зусиль і таким чином підвищує її ефективність.

32.Проаналізувати основні властивості уваги.Інтенсивність- це ступінь напруження уваги.чим менший інтерес у людини до діяльності ти більше впливають на неї інші подразники. Увага буде напруженішою Концентрація- це міра заглибленості в об’єкт уваги або діяльність, яку людина виконує в даний момент. чим більша концентрація уваги ти гальмую впливи побічних подразників Стійкість- це тривале утримання уваги на предметі чи діяльності. Інтенсивність та концентрація увагиЦя властивість характеризується часом, впродовж якого діяльність людини зберігає свою цілеспрямованість. Коливання (флуктуації) уваги— це періодична короткочасна мимовільна зміна напруження уваги до певного об'єкта або діяльності.Нестійкість- це ступінь відволікання уваги.Обсягуваги — це кількість об'єктів, які сприймаються одночасно з достатньою чіткістю.Переключення- довільна зміна людиною спрямованості своєї уваги з одного об'єкта на інший.

> Розподіл уваги- це одночасна увага до двох або кількох об'єктів та одночасне виконання дій з ними чи спостереження за ними.

Отже, неможливо розподілити увагу між такими видами діяльності, які потребують участі одних і тих самих аналіза­торів.

Здатність людини до розподілу уваги залежить від її віку, рівня розвитку особистості та індивідуальних особливостей.

33.З'ясувати суть уважності як властивості особистості.Якщо в людини сформувалася звичка бути завжди уважною, то увага стає закріпленою, постійною, стійкою властивістю особистості, яка називається уважністю.Уважність як риса особистості має дві форми вияву.

>  Уважність до об’єктів оточуючого світу пов'язана з постійною увагою до зовнішньої ситуації, виявляється у вмінні бачити зміни, організовувати свою роботу відповідно до мети діяльності.

>  Уважність до людей спрямована саме на людину в процесі спілкування з різноманітною метою, під впливом різних почуттів та емоцій, різноманітних потреб. Уважність до людей означає уміння розуміти їх та на основі цього гуманно ставитися до них, відгукуватись на людські переживання, виявляти емпатію.

Протилежною властивістю особистості до уважності є неуважність.

Неуважність- це нестійкість уваги, поверхова її зосереджувавність, нездатність людини тривало затримуватися на виконуваному нею завданні, легке відволікання, розсіюваність її уваги.Існує три види неуважності:

> «Пурхаюча» увага. Неуважність виникає внаслідок частого відволікання й дуже малої інтенсивності уваги.

> «Липуча» увага. Неуважність визначається сильною інтенсивністю уваги до одного об’єкта і важким її переключенням на інші об’єкти.

> Неуважність як результат перевтоми людини, поганого самопочуття.

 

34.Визначити шляхи розвитку уваги та основні критерії її вихованості.

Розвиток уваги розпочинається у ранньому віці. Він має соціальний характер. Дитина пристосо до середовища розвиває та формує овільну увагу. В шкільному віці настає перелом у розвитку уваги. Зовнішня опосередкована увага поступово стає внутрішньою опосередкованою.Співвідношення між довільною і мимовільною увагою змінюється на користь довільної.Однією з особливостей довільної уваги молодших школярів є низький рівень її вибірковості, диференційованості. У підлітків збільшується ступінь вибірковості довільної уваги, концентрації уваги на більш суттєвих моментах навчального матеріалу.розвиток довільнох уваги та формув навичок навч діяльн відбув у взаємозв’язку та взаємовпливіОсновні критерії вихованості уваги

Критерієм вихованості уваги є розвиток різних форм фокусування об'єктів та чіткість його регулювання. Фокусування означає центральну зону уваги, для якої характерна найбільша ясність, чіткість сприймання та інших психічних процесів.Увага високого рівня має вибірковий характер.Увага завжди є спрямованою. Критерієм вихованості уваги є єдність уваги і сприймання, уваги і пам'яті, уваги і мислення та уяви, що становить психологічну передумову вихованості уваги.

Критерієм вихованості уваги є подолання всіх різновидів неуважності на основі формування мотивів учіння та праці. Для вихованої уваги характерне збереження її регулятивної функції в наступній роботі.

 

 

35.Проаналізувати загальну психолої ічну суть відчуття та його фізіологічних механізмівПро багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод ми дізнаємося завдяки органам чуттяТому відчуття є пізнавальним психічним процесом.1                  Відчуття- це найпростіший пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів і явищ матеріального світу, а також внутрішніх станів організму при їх безпосередньому впливі на органи чуття. Відчуття є првинною і початковою формою орієнтування організму в навколиш свіі Є більш ранньою формою пізнання оточ світуЗначення відчуттів у житті людини ♦>Відчуттяєєдинимпершоджереломнаших знань про зовнішній світ і наше внутрішнє середовище якби не було відчуття то не існув інші псих процеси

>  Відчуття є початковою формою розвитку пізнавальної діяльності. (про сліпих)

> Від завжди емоційно забарвлені

♦>Особливівідчуття, якійдутьвідвнутрішніхорганів, визначаютьсамопочуттялюдини, їїемоційнийтонус.

>  Відчуття забезпечують життєдіяльність організму.

Відчуття виникають лише при безпосередній дії подразника на орган чуття. За своїм походженням вони, як і кожне психічне явище, мають рефлекторний характер.Фізіологічною основою відчуттів є нервовий процес, який виникає у відповідь на дію подразника на відповідний (адекватний) йому аналізатор- це спеціальний фізіологічний канал відчуттів, по якому інформація з оточуючого світу дістається до свідомості людини.Будова аналізатора За І.П.Павловим з 3 частин :

>  Периферична - орган чуття - приймає збудження та перетворює його зовнішню енергію в нервовий процес (біострум). (око вухо язик ніс)органи чуття- це анатомо-фізіологічний апарат, що розташований на периферії (на краю) тіла або внутрішніх органів, основною функцією якого є сприйняття дії певних подразників із зовнішнього та внутрішнього середовища. Голов частиною кож орг. Чутя є закінчення чутливого нерварецептор

> Провідникова частина містить доцентрові та

відцентрові нерви, за допомогою яких нервове збудження потрапляє до КГМ та виходить із неї.

>  Центральна або мозкова частина - відповідний центр в

корі головного мозку, вищий відділ аналізатора. Саме тут на основі нервового збудження виникає психічний процес - відчуття.

Будова центральної частини досить складна, вона складається з двох частин:

> Ядерна частина - клітини якої мають чітку локалізацію і виконують функцію тонкого аналізу і синтезу (наприклад, розрізнення звуків за висотою, інтенсивності кольорів тощо).

> Розсіяна частина - клітини якої розміщені в різних місцях КГМ і виконують функцію грубого аналізу та синтезу (наприклад, розрізнення музичних звуків і шумів, різних кольорів тощо). перебувають у звязку бо відчуття не виник коли пошкоджена одна частина Види аналізаторів

Зовнішні - їх рецептори розміщені на поверхні тіла. Внутрішні - їх рецептори розміщені у внутрішніх органах і тканинах. Своєрідним є руховий аналізатор, його рецепторирозміщені в м’язах і дають інформацію про скорочення м’язів. Мати елемент відчуття є вродж і безумовно рефлекторна

36.Охарактеризувати види відчуттів.Класифікації відчуттів


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!