Короткі присв. прикм. ч. р. братів
Короткі: рад, повен, певен, здоров…
Сп. порів. найдобріший, самий найдобріший
Лівоб наголос у числівниках - одина́дцять .
Ор. відмінок сто та сорок
Той ма значення означеного артикля
Цих чи ціх?
цитьте/цить
нате/на
Особові енклітики при дієслові
с’орбну́ти
архаїчні конструкції узгодження присудка з під- метом збірного значення, що зустрічаються в різних діа- лектних групах, напр. у полтавських говірках: д'ітвораг ра-йіуц':а.
Пропред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71.Хто про що, а він про Наливайка. Посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279.Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. Н. п. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно. 3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Посл. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять. Посл. 4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був. МВ. ІІ. 21. 5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив? К. Іов. 9.
“Як ось із неба дощ полився, в годину весь пожар залив” (Іван Котляревський), - тобто не «за» годину, а «в» годину залив.
шуткувати
(пор. у середньозакарпатських говір- ках: о дёс'ат' годин і півдн.-сх. та літ. о дес'атій годин і; у наддністрянських помежи л'уди говорити і півд.-сх. та літ. поміж л'уд'мй чи поміж л'уде́й говорити та ін.); 2
|
|
|
Тобто прийменик прийменник поміж вимага від іменника або орудного, або родового відмінка.
Лізти через вікно
Прийменники призначення:
глек на капусту
сарай для корови
житя коротке, як у жабки
Гава і Лисиця
Певні відмінності між діалектами спостерігаються і в конструкціях з род. відм. з прийменником до із значенням обставини місця, поряд з якими майже в усіх говорах ви- ступають синонімічні конструкції знах. відм. з прийменни- ком в (у). Щоправда, в південно-західних діалектах пере- важають конструкції род. відм. з прийменником до; напр., у наддністрянських говірках: вози мулукд ду Л'вова, ша- гум марш ду Жишбва, с'і вирнуу ду Ростова, ду міста на- зат, пішли ду л'іса, ду війска пішбу, ходйла-м ду школи та ін. і (зрідка) nyjlxay у Сибір, пу\іхали-сму у Астрахан' та ін.; у південноволинських: поЦхали на вйстауку до Моск- ви, до Дубна возили, воз'ат' до клун'і, ідй-но до хати до ceeji та ін.; у карпатських: іду до Гумённого, за- йшла до Невіц'ка, загнали н'а до Вириц'кйх, пуйдеме до хыж, йди до с'інй, зав\ух до комори та ін. У південно-схід- них і поліських діалектах у таких випадках переважають конструкції знах. відм. з прийменником у (у). Напр., у полтавських говірках: пішбу у Попил'асту, nojlxay у Хар'кіу, віднесла у нору, бабус'а пустила у хату, треба joMtj зайти шче у комнату та ін.
|
|
|
у н'ого заус'ідй ро- дила пшенйц'а
Думати про його
Казка про людей
ждати та держати
лагомина
занадто
празник
край берега
дуля
узнати наголос у па́рков’і чи парко́в’і
· У селищах Полтавщини до Радянщини до батьків балакали на Ви:
Ви, мамо, при́йдете?
Новий і старий наголос? Гоїти та кроїти, доїти?
Закінчу́, закінчи́ш, закінчити, прийдеш підсоло́диш, перете́рпіти, стерпіти, лю́дський
Позначки:
’ мінута -напівпом’якшений або пом’якшені , ’’ - м’які , палатальні.
з’ібра́н’:а, наўча́н’:а
двер’ми́, кадити: він ка́дить
в) закінчення -ми: ворітьми (й воротами), грішми (й грошима), гусьми, дверьми (й дверима), дітьми, куьрми, людьми, саньми (й санями), сіньми, штаньми (й штанами, рідше — штанями).
4.У місцевому відмінку залежно від попереднього приголосного вживаються закінчення -ах, -ях: на вилах, на воротах (рідше — воротях), у ночвах, на штанах (рідше — на штанях), у яслах; на граблях, у дверях, у помиях. /98/
5. https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%88%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%B0
казати дужче
|
|
|
Ака́хвист - сказала літня жінка, шо ходить инколи в церкви Івана Воїна.
Церковна лексика українською
Акахвист
Крилас
Церква
Празник
Коругва, корогва, хоругва
співанка
хор
священник
серахвим
паламарь, паламарювати
молебень
парахвія
Http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine23-26.pdf
М'якість приголосних перед колишнім ятем:
сьві, сьмі, сьці, зьві, цьві, цьвя, сьвя
сьвіт і свій
вугол (http://194.44.152.155/elib/local/sk158562.pdf)
в’ір’те, в’ір’ - вірьте, вірь, харьків
ДЕРЕ́ВЦЕ́, я, сер. Зменш.-пестл. до дерево 1. Щепи росли наче з води.., і деревця під осінь мали міцний, дебелий вигляд (Юним мічурінцям.., 1955, 13); Марина полила деревце з обох цеберок (Андрій Головко, Літа.., 1956, 142); * У порівняннях. Зігнулась [Світлана], як.. деревце, Що десь одиноко стояло на зрубі... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 277).
окроме
https://www.youtube.com/watch?v=FCSJ8LIPs6U&t=79s - початкове и в слові инкстинкт 7:00
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 309; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!