A особа однини дієслів майбутнього часу недоконаного виду
1) Синтетичний (простий)1
[бра́тиму]
2) Аналітичний (складений)
[буду бра́ти]
1. Насправді обидва складені, проте в синтитичному простий українець уже не побачить, що він виник додаванням теперішнього часу дієслова йняти (< *jęti) «брати» (вз-яти, пере-йняти) до дієйменника:
брати з йму, ймеш, йме, ймемо, ймете, ймуть — братиму, братимеш, братиме та далі, де й- зник
1-a особа множини наказового способу дієслів IIдієвідміни
-імо: [ход’і́мо]1
1. <*xoděmъ. Наказового способу першої особи множини нема в російській мові, через це багато українців забуває його в рідній мові, кажучи: «п’ішли́», бо рос. пошли— минулий час у значенні наказового, а не ходімо, або «давайте підемо», бо рос. давайте пойдем— наказовий спосіб першої особи множини з допоміжним дієсловом давати, що його можемо знайти в творах письменників та в живій мові принаймні з другої половини ХІХ сторіччя. Цю родзинку наша мова має від праслов’янської доби (перше праіндоєвопейський оптатив — бажальний спосіб). Порівняймо наказовий з дійсним:*xoděmъ «ході́мо» проти *хodimъ«хо́димо», *běgajimъ «бі́гаймо» проти *běgajemъ «бі́гаємо», *(j)ědimъ «ї́жмо» проти *(j)ěmъ «їмо́», *dvigněmъ «двигні́мо» проти *dvignemъ «дви́гнемо», *porušimъ «пору́шмо» проти *porušimъ«пору́шимо». Докладніше читайте в книжці «Норми української літературної мови» О. Н. Синявського
Росток (афікс) -ся1
-с’а: [би́лас’а]
|
|
|
1. Колишній енклітичний праслов’янський зворотній займенник в знахідному відмінку *sę, що в повному виді *sebe
Росток -ся після -т- у дієслівних формах 3-ї особи однини теперішнього часу
-ц’:а: [бйе́ц’:а]< *bьjetь sę
ІНШІ ДЖЕРЕЛА
Наказовий спосіб дієслів доконаного виду на кшталт ударити, вірити
[ўдар’], [ўда́р’мо], [ўда́р’те], [в’ір’], [в’і́р’мо], [в’і́р’те]1
1. Тобто зберігається м’якість [р’]
2. Напевно, така сама м’якість зберігається в іменниках у кінці складів на кшталт: [кур’ми́], [двеир’ми́]
Джерело: канал «New Resh»: https://www.youtube.com/watch?v=uwDBcDyl3VY&t=328s (3:45)
[і]/[о] в дієсловах на кшталт дістати, дізнатися
[доста́ти], [дознатис’a]
Джерело: «Нарис сучасної української літературної мови» Шевельова
Часи дієслова
1) Теперішній
2) Майбутній
3) Минулий
4) Давноминулий
ПРИСЛІВНИК
Том І
Прислівник дома
[до́ма]1
1. Трохи не всі вчені вважають це давнім праіндоєвропейським місцевим відмінком однини *domōu̯ від основ на *-u-, тобто від *domǔs «дім» (р. в. до́му)
Прислівник навстіж
[на́ўст’іж]
ІНШІ ДЖЕРЕЛА
Прислівник дуже
[ду́же]1
1. Так само кажемо не «сильний», а дужий, дуж, не «сильніше», а дужче.
Джерело: «Атлас української мови» та жива мова з каналу «New Resh»
|
|
|
ПРИЙМЕННИК
Том І
Прийменник від
[в’ід]< *otъ
Прийменник з у сполученні з орудним відмінком однини займенникая
1) [зо (мно́йу)]
2) [з’і (мно́йу)]1
1. < *sъmъnojǫ. Тут бачимо, що редукований ъ перед складом із редуковним ъ змінився був на [о] (порівняйте з ві́зьмеш < *vъzьmeši), а пізніше [о], бувши в закритому складі, або не змінилося в цьому прийменнику, або ж, пройшовши дифтонгізацію, змінилося на [і]
Том ІІІ
«Між»
[м’іж]<від іменника *medja
ІНШІ ДЖЕРЕЛА
Прийменник поперек
[по́пеиреик]
Джерело: «Про особливості словника діалектної лексики Луганщини» Зинаїди Сікорської
СПОЛУЧНИК
Том І
Сполучник поки
[до́ки]
ЧАСТКА
Том І
Заперечна частка ні-в займенниках і прислівниках
-н’і: [н’ійа́киĭ], [н’іко́ли]
Частки хай, нехай, най
[хаĭ], [неиха́ĭ]
ІНШІ ДЖЕРЕЛА
Частка хіба
1) [хиеба́]1
2) [х’іба́]
1. Порівняйте з хи́ба. Саме так̌ формˇ цього слова має «Словарь української мови» Б. Грінченка.
Джерело: канал «New Resh»: «РЕШЕТИЛІВКА ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ Ч.1»
СИНТАКСИС
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Том І
Словосполука дві руки
Numn•Sn: [дв’і руки́]1
|
|
|
1. Тобто при узгодженнні числівників два, три, чотири з іменниками жіночого роду іменник приймає форму родового відмінка однини, а не стару форму двоїни«дві руці́»< *dъvěrǫcě
Словосполука два відра
Numn•Sn: [два відра́]1
1. Тобто при узгоджуванні числівників два, три, чотири з іменниками середнього роду іменник приймає форму родового відмінка однини, а не стару форму двоїни «дві відрі́»< *dъvě vědrě
Словосполуки типу видно хату, чути пісню
за Sin•pSa: [за горо́йу ви́дно ха́ту]
зSg•Sa•Vi: [с:адо́чка п’і́с’н’у чу́ти]
Prn•Sa•Vi: [його́ ру́ку знати]
Словосполуки типу пасу коней
Vf•Sg: [пасу́ ко́ней, кор’і́ў, свине́ĭ]1
1. Тобто дієслово па́сти вимагає від додатка не старого знахідного відмінка, а — нового, тотожнього з родовим. Хоч іменник діти зберігає старий знахідний відмінок заразом із новим: «народили діти» — канал «New Resh»
Сполука типу беру серп
Vf•Sa: [беиру́ серп], [уз’а́ў н’іж]
Словосполукитипу пішов по лікаря
Vf•по•Sa:[п’ішо́ў по л’і́кар’а]
Конструкція типуу мене болить голова
у Prng•Vf•Sn: [у ме́не боли́т’ голова́]
Конструкція йде (ідуть) три брати
Vf•Numn•Sn: [йде (йдут’) три бра́ти]
|
|
|
ІНШІ ДЖЕРЕЛА
Словосполуки на кштал увага на дівчат
[увага на д’іўч’ат]1
1. Тобто ввжати можна на кого й увага так само на кого, а не «до кого», як, там, у російській мові
Словосполуки на кшталт визначати по вазі
[ви́значимо по йійі́ ваз’і́]1
1. Прийменник по тут аж як доречний: по тобі судитимуть, розкласти ляльки по кольору, як за це писав С. Караванський (Видно пана по халявах)
Джерелоканал «New Resh»: https://www.youtube.com/watch?v=Uerrn1l1wqk&t=26s (3:90),«Володимир Житник. Норми сучасної української літературної мови» https://www.youtube.com/watch?v=xukV_qchhuw
СЛОВНИК — ЛЕКСИКА
Том І
Вигуки, котрими гукають гусей
[вут’-вут’]
Вигуки, що ними відганяють гусей
[ги́л’а́]
Вигуки, котрими гукають свиней
[пац’-пац’]
Вигуки, що ними відганяють свиней
1) [чу-чу]
2) [ч’у-ч’у]
Вигуки, котрими гукають овець
[бр’і-бр’і]
Вигуки, що ними відганяють овець
[аби́р]
Вигуки, що ними відганяють корів:
[геĭ], [геĭ-геĭ]
Вигуки, що ними гукають коней
[кос’-кос’]
Вигуки, що ними відганяють коней
[но-но]
Вигуки, котрими відганяють котів
[тпрус’](птрус’)
Вигуки, що ними гукають собак
1) [на-на]
2) [ц’у-ц’у](цу-цу)
Вигуки, що ними відганяють собак
[вон]< *vъnъ «надвір», «геть»
Вигуки, що ними відганяють качок
[ги́л’а́]
Мявкають (про котів)
[н’а́вкайут’]
Виють (про вовків)
[ви́йут’]
«Садиба»
[дв’ір]<*dvor-ъ —інший ступінь чергування голосного до *dver-ь. Так само кажуть не «на вулиці» (авжеж, якщо не треба позначати певної вулиці), як росіяни, а — надво́рі «не в хаті», не «з вулиці», а — знадво́ру
«Пасіка»
[па́с’іка]< *pa-sěk-a
«Загальна будівля для свійських тварин»
[сара́ĭ]<татарське sarai «дім», «сарай», «палац», «стійло», «житло»
Доказ: канал «New Resh»: https://www.youtube.com/watch?v=UZoDjwA_Nm8&t=125s (5:50)
«Будівля для коней»
[кон’у́шн’а]<*konjušьn’a
«Будівля для овець»
[коша́ра]<нема певної етимології
«Будівля для снопів(сніп)»
[клу́н’а]<або з польськогоkłóniа «сарай із соснових колод», «місце для ночівлі», або з балтійських: срередньолитовського klúonas «тік», «білильня поза сараєм», «навіс»; латиського kluõns «тік»
«Будівля для сільськогосподарьського реманенту»
[нав'і́с]< *na-ves-ъ
«Труба, котру розтоплюють та нею опалюють хату»
1) [дима́р’]
2) [верх]
«Знаряддя, шо ним беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни, каструлі»
[рога́ч’]
«Знаряддя у виді насадженого на держак залізного прута з розплесканим загнутим кінцем для перемішування палива, прочищення колосників в печі й вигрібання з неї жару, попелу»
[кочерга́]
«Глек (на молоко)»
[гле́чик]
«Видовбані з цільного відрізка деревини коритця прямої або човникуватої форми, часто — із завуженими кінцями-ручками, у котрих купали дітей, підсівали борошно, розчиняли тісто, сікли овочі та зелень, віяли зерно та крупу»
[но́чви]<множина *nьktjъve від однини *nьktjy з основою на *-ū-
«Скатерть»
[ска́терка]
«Жураве́ль (витягати воду)»
[жураве́л’]
«Гойдалка» (не показано в «АУМ»)
[каче́л'а]1
1. *kač-a-ti →*kač-el-ь → *kač-el’-а — наслідок неплідності основи на *-і̌-
Додаткове джерело: https://www.youtube.com/watch?v=0N0nO5Q_zSA
«Вози (по призначенню)»
Незалежно від призначення
[в’із]< *voz-ъ
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 229; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!