Валютні цінності та валютний ринок
Об’єктами валютних операцій є валютні цінності, до яких відносять:
* іноземну валюту, цінні папери в іноземній валюті (чеки, векселі, облігації);
* інші боргові зобов'язання, виражені в іноземній валюті;
* дорогоцінні метали — золото, срібло, платина, природне дорогоцінне каміння.
Операції з валютними цінностями поділяються на два види:
1) поточні валютні операції;
2) операції, пов’язані з рухом капіталу.
До поточних валютних операцій відносяться:
ü розрахунки за товари, роботи і послуги;
ü розрахунки за експорт та імпорт;
ü перекази;
ü погашення (сплата) короткострокових кредитів тощо.
До капітальних валютних операцій відносяться:
ü прямі інвестиції, тобто вкладення в статутний капітал підприємств;
ü портфельні інвестиції, тобто придбання цінних паперів;
ü довгострокове кредитування тощо.
Валютний ринок — це сукупність валютообмінних (конверсійних) та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються учасниками валютного ринку за відповідним ринковим курсом або за ринковою процентною ставкою. Основну частку операцій на валютному ринку становлять конверсійні операції. Середній щоденний оборот операцій на світовому валютному ринку перевищує 1млрд. дол. США.
Основними учасниками валютного ринку є:
— комерційні банки, які здійснюють близько 70% загального обсягу валютних операцій як за рахунок та на користь клієнтів, так і самостійно за рахунок власних ресурсів;
|
|
|
— зовнішньоторговельні організації, які беруть участь у міжнародній торгівлі, формують попит (як імпортери) та пропозицію (як експортери) іноземної валюти. Ці компанії, як правило, здійснюють валютні операції через посередництво комерційних банків;
— міжнародні інвестиційні компанії, які здійснюють політику диверсифікованого управління портфелем власних активів шляхом вкладання ресурсів у цінні папери державних органів та корпоративні цінні папери різних країн;
— центральні банки, які здійснюють державну валютну політику через управління валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, застосування валютних обмежень, регулювання рівня процентних ставок за вкладами у національній валюті;
— валютні біржі, що функціонують, як правило, у країнах з перехідною економікою й високим рівнем державного регулювання валютних відносин. Основною функцією валютних бірж є здійснення валютообмінних операцій для юридичних осіб та формування валютного курсу.
На сьогодні понад 80% усіх валютних операцій здійснюється на позабіржовому валютному ринку. Головними центрами позабіржового ринку виступають Лондон, Токіо, Нью-Йорк, Цюріх, Сінгапур. Світовий валютний ринок працює практично безперервно — протягом 24 годин на добу. Робочий торговельний день на валютному ринку починається у Токіо. Поступово, у часовому розрізі, ринок рухається зі Сходу на Захід. З початком робочого дня відкриваються ринки Європи. До обіду (за європейським часом) європейські учасники валютного ринку працюють без ринку США. Після обіду починає роботу ринок східного узбережжя США. Пізніше торговельний ринок переміщується на західне узбережжя США та Австралію. Після цього кругообігу, який триває практично добу, знову береться до справи Токійський валютний ринок. Цілодобове функціонування валютного ринку дозволяє його учасникам у будь-який час укладати угоди та здійснювати різноманітні операції з іноземною валютою.
|
|
|
Український валютний ринок є складовою частиною світового ринку, де здійснюються обмінні та депозитно-кредитні операції з іноземною валютою відповідно до чинного законодавства у сфері валютного регулювання і валютного контролю.
Суб’єктами міжбанківського валютного ринку України виступають:
— Національний банк України;
— уповноважені банки (комерційні банки, які отримали ліцензію НБУ на право здійснення операцій з іноземною валютою);
|
|
|
— уповноважені кредитно-фінансові установи (які отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій з іноземною валютою);
— валютні біржі.
Тільки ці установи мають право здійснювати операції на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ).
Суб’єкти міжбанківського валютного ринку купують іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів (резидентів та нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України у випадках, що не суперечать чинному законодавству України та нормативно-правовим актам НБУ.
Виступаючи основним суб'єктом міжбанківського валютного ринку України, Національний банк України як головний державний орган валютного регулювання встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют і міжнародних розрахункових одиниць. Цей курс застосовується резидентами України та нерезидентами як розрахунковий обмінний курс для проведення та оцінки валютних операцій, у тому числі для визначення митних платежів.
Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до долара США як середньозважений курс за операціями комерційних банків на міжбанківському валютному ринку. У межах своєї загальної відповідальності за забезпечення стабільності національної грошової одиниці НБУ може здійснювати вплив на формування офіційного обмінного курсу шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку.
|
|
|
Офіційні обмінні курси гривні до інших вільно конвертованих валют розраховуються на підставі встановленого курсу гривні до долара США, фіксингу Європейського центрального банку, поточних крос-курсів валют до євро, а також крос-курсів відповідних валют до долара США на міжнародних валютних ринках.
Щодо інших іноземних валют, то офіційні обмінні курси гривні до них встановлюються Національним банком України в передостанній робочий день місяця зі строком дії цих курсів з першого числа наступного календарного місяця і до його кінця без зобов'язань здійснювати операції купівлі та продажу цих іноземних валют за зазначеними курсами.
Офіційні обмінні курси гривні до іноземних валют вступають у дію наступного календарного дня після затвердження керівництвом Національного банку України.
Дата добавления: 2015-12-18; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!