Економічні ідеї декабристів.

Декабристи зробили вагомий внесок у розробку соціально-економічних реформ у Російській імперії та обґрунтували їхню доцільність. Причини і вимоги декабристського руху обумовлені об’єктивними законами соціально-економічного розвитку Росії початку XIX ст. Серед активістів декабристського руху — П. І. Пестель (розробив радикальний варіант аграрної реформи в робол «Російська правда»), М. М. Муравйов (програма «Конституція»), М. І. Тургенєв («Досвід теорії податків»), М. 0. Бестужев та ін. Декабристи теоретично обґрунтували скасування кріпосництва і самодержавства. Так, Пестель пропонував конфіскувати частину поміщицької землі у два фонди: суспільної і приватної землі. Із фонду суспільної землі наділи роздають селянам безкоштовно, а із приватного фонду можна купити додаткову ділянку. Муравйов висловив думку про забезпечення селян невеликими ділянками землі «для осілості». Тургенєв же взагалі був прихильником того, щоб селяни викупили особисту свободу і не претендували на володіння землею. Сконцентрувавшись на аграрному питанні, декабристи, однак, не ігнорували інші економічні проблеми. У їхніх проектах утримувалися програми розвитку промисловості — мануфактур, фабрик, заводів (Пестель), розглядалися проблеми оподатковування в Російській імперії (Тургенєв) та інші. Пропагуючи революційне перетворення суспільства, критикуючи феодалізм і капіталізм, ці діячі проводили глибоку аргументацію своїх ідей на основі філософського методу історичного діалектичного матеріалізму. Насамперед, еони довели, що як феодальний, так і капіталістичний устрій мають минущий характер існування, а тому перехід до нового суспільного ладу цілком закономірний. Герцен відзначає прогресивність капіталізму на етапі боротьби з феодалами за владу, однак ця прогресивність «добра як заперечення, як перехід, як протилежність», а по суті, — це лише новий спосіб експлуатації трудящих. Безпосередньо пов’язана з нею проблема матеріального добробуту мас, для забезпечення якого необхідний корінний переворот. У Росії він можливий при забезпеченні наступних трьох умов: права кожного на землю, общинне керування землею і мирське правління (Герцен й Огарьов). Огарьов ставив у докір утопістам-соціалістам відсутність наукової концепції, яку можна було б протиставити класикам. Герцен же звернув свою критику на буржуазну політекономію за те, що вона не порушувала питання про розумні начала розподілу суспільного продукту, формалізувала людину для своїх потреб і була орієнтована на інтереси класу капіталістів.

Мы поможем в написании ваших работ!