Профилактика и меры борьбы
Регулярное паразитологическое исследование необходимо главным образом у щенков, которые чаще всего являются хозяевами кишечных стадий гельминтов. Если нет возможности исследовать кал, необходимо обеспечить дачу действенного антипаразитарного средства и без предварительного диагноза. Распространение Toxocara Canis у щенков настолько высоко, что нет сомнений в обоснованности этого шага. Поскольку развитие всех гельминтов не прекращается одновременно, и щенки могут получать дополнительные личинки из материнского молока или инвазироваться посредством зрелых яиц из окружающей среды, дегельминтизацию необходимо повторять с регулярными интервалами. Первую дегельминтизацию проводят у всех щенков в возрасте 2 – 3 недели, а также у матери, после чего через каждые 2 – 3 недели до возраста 12 недель. Регулярной дегельминтизацией стремятся провести так называемую преимагинальную дегельминтизацию, когда из кишечника удаляются ещё незрелые аскариды, тем самым снижается риск контаминации окружающей среды яйцами. Уничтожение ещё незрелых кишечных форм, которые ещё не выделяют яйца, способствует сохранению здоровья человека.
У щенков до полугода исследуют кал каждый месяц, потом ежеквартально, а после одного года 1 – 2 раза в год. Эту схему необходимо соблюдать главным образом при большой концентрации животных, потому что при низкой концентрации животных вероятность заражения снижается. В небольших питомниках, а также при индивидуальном содержании лучше проводить профилактический паразитологический контроль с последующим лечением положительно реагирующих особей.
|
|
|
Сук исследуют либо проводят профилактическую дегельминтизацию перед вязкой и примерно через 3 недели после родов вместе с первым профилактическим лечением щенков. Тем самым предотвращается контаминация окружающей среды яйцами, что ограничивает возможность заражения щенков. У беременных сук также образуется так называемый PPRI фактор (Periparturient Relaxation In Immunity), когда снижается уровень иммунитета в предродовой период. Этот феномен происходит, видимо для того, чтобы состояние иммунитета матери не повредило собственным развивающимся плодам. В результате этого часть соматических личинок, активизировавшихся во время беременности, заканчивают своё развитие в кишечнике и самки начинают выделять яйца. Сука может также заразиться более ранними личиночными стадиями, которые иногда выделяются с калом щенков и при вылизывании попадают прямо в кишечник суке, где они созревают.
Яйца Toxocara Canis уничтожают обычными дезинвазионными средствами. На них воздействуют только препараты на основе Фенола, крезола, перхлорэтилена, А также горячая вода. В почве эффективнее всего их уничтожает солнечный свет и высушивание (частое вскапывание). Регулярный контроль собак не может быть недооценен в отношении здоровья людей. Заражение парков, игровых площадок и садов яйцами аскарид опасно и очень сильно зависит от непрестанного просвещения владельцев собак. С другой стороны, заражение прямо от собаки происходит исключительно редко, потому что, несмотря на то, что яйца своей липкой оболочкой легко прилипают к шерсти, они быстро высыхают и отпадают, прежде чем достигнут инвазионной стадии [3].
|
|
|
Фекалии собак (в питомниках) ежедневно собирают и вывозят в навозохранилище для биологического обезвреживания. В теплый период года не реже одного раза в 10 дней ошпаривают крутым кипятком или 6 %-ной эмульсией активированного ортохлорфенола (температура 28-30 °С) будки, предметы ухода (совки, лопаты, метла и др.), расходуя 1 л жидкости на 1 м² площади. Постоянно ведут борьбу с мухами и грызунами, оберегают корма и воду от загрязнения навозом и землей [6].
Не рекомендуется скармливать собакам мясо диких плотоядных [1].
3.9. Висцеральный синдром «блуждающей личинки»
|
|
|
Хотя этим термином обычно обозначалась инвазия висцеральных тканей животного гельминтами, чьими естественными хозяевами являлись другие животные, в настоящее время он обозначает тип инвазии только людей, в особенности - личинками Toxocara canis. Кроме того, добавочным термином также является «кожная миграция личинок», что относится к «чужеродным» личинкам, находящимся в коже.
Данная патология чаще регистрируется у детей, которые тесно контактируют с домашними животными или посещают площадки, парки, где отмечается контаминация земли фекалиями собак. Согласно исследованиям, проводимым во многих странах, в таких местах практически всегда отмечается наличие жизнеспособных яиц T.canis в 10% проб земли.
Несмотря на высокий риск инвазии, данных об инцидентности клинически проявляющегося заболевания немного. Например, в 1979 году во Франции, согласно литературе, отмечалось только 430 случаев глазной и 350 случаев висцеральной миграции личинок. Однако было сделано предположение, что 50-60 случаев клинически выраженного заболевания имеют место в Британии каждый год, хотя многие из них не регистрируются.
Во многих случаях личиночная инвазия ограничена печенью, вследствие чего возникает гепатомегалия и эозинофилия, но в некоторых случаях личинки выходят в систему кровообращения и перемещаются в другой орган, чаще всего – в глаз. Здесь вокруг личинки формируется гранулема за сетчатой оболочкой, часто напоминающая ретинобластому, и у детей отмечались случаи удаления глаза из-за неправильно поставленного диагноза. В настоящее время лечение таких случаев осуществляется при использовании лазерной терапии. В нескольких случаях эпилепсии при серологическом исследовании была установлена инвазия T.canis, но значение данной связи ещё не установлено.
|
|
|
Предупреждение висцерального синдрома «блуждающей личинки» основывается на дегельминтизации препаратами, описанными выше, на изолированном хранении собачьих фекалий в домах и садах, а также ограничении доступа собак на территории, где играют дети, например, в парки [4].
4. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
4.1. Мета і завдання
Метою наших досліджень було з’ясувати розповсюдження токсокарозу у собак за даними ветеринарних клінік м. Маріуполя, а також вдосконалити лікувальні заходи при цій хворобі в умовах ветеринарної клініки «ПП Фонотов О.І».
Для досягнення поставленої мети перед нами були поставлені наступні завдання:
1. провести моніторінг по токсокарозу собак в зоні обслуговування приватної клініки м. Маріуполь;
2. провести діагностичні дослідження собак хворих на токсокароз;
3. випробувати ефективність запропонованої схеми лікування токсокарозу;
4. визначити економічну ефективність випробуваних схем лікування.
4.2. Матеріали та методи дослідження
Дослідження проводили в умовах ветеринарної клініки ПП «Фонотов О.І.» міста Маріуполя.
До лікарні постійно надходили тварини з різними патологічними процесами. При клінічному огляді хворих тварин та проведенні лабораторних досліджень було встановлено, що досить часто причина звертання до ветеринарної клініки гельмінтози (особливо у собак віком до 6 місяців).
Для проведення дослідів було відібрано 14 собак, яких розподілили на дві групи по 7 голів в кожній. До контрольної групи увійшли клінічно хворі собаки, яких лікували за загальноприйнятою схемою, що застосовувалась в клініці; дослідна група лікувалась за розробленою нами схемою, до якої увішли: антигельмінтик «Енвайр» та гамавіт.
Групи тварин формували в міру їх потрапляння в клініку за принципом аналогів: собаки вагою 1-2,5 кг, віком 3-5 місяців.
Для порівння ефективності лікування токсокарозу у собак було запропоновано дві схеми, що наведені у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1.
Схеми лікування токсокарозу собак
| Групи тварин | Схема лікування |
| Контрольна, n = 7 | Енвайр, гамавіт |
| Дослідна, n = 7 | Дронтал юніор |
4.3. Характеристика лікарні
ПП «Ветеринарна клініка доктора Фонотова О.І.» знаходиться за адресою м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Фонтанна, 11. Клініка розміщена на першому поверсі двоповерхової будівлі.
Клініка складається із приймальної, операційної для дрібних тварин, маніпуляційної, та побутових приміщень.
Клініка має наступні виробничі приміщення:
а) приміщення для прийому і клінічного обстеження тварин: є стіл для проведення клінічного обстеження тварин, шафа для зберігання медикаментів, що використовуються для лікування тварин, шафа для ветеринарної і медичної літератури, лавки і стільці для чекаючих відвідувачів, холодильник для зберігання препаратів ветеринарних і медичних;
б) маніпуляційна, де проводяться основні лікувальні процедури (обробка і перев'язка ран, зняття швів і ін.). В приміщені є: одна кушетка для тварин, шафа для зберігання приладів і реактивів; холодильник для зберігання біопрепаратів і медикаментів, що швидко псуються; хірургічний операційний стіл; стіл, на якому розташовуються бікси з перев'язувальним матеріалом; розчини антисептиків і т. ін.; стіл для висушування вимитих інструментів; скляна шафа для зберігання шовного матеріалу, сечових катетерів, гумових рукавичок, лез і т. ін.; кварцева лампа УГД-2 для стерилізації приміщень, моечна;
в) кухня для обслуговуючого персоналу: пекти, електроплитка, кухонний стіл, обідній стіл, кухонний посуд, табурети, шафа для одягу, шафа для зберігання кухонного посуду.
До клініки проведена водопровідна вода, при цьому в операційній є раковини, для миття рук і інструментів. Дані приміщення забезпечені притяжно-витяжною вентиляцією.
Прийом тварин проводиться на протязі робочого дня з 8 до 18 години у будні та з 10 до 17 години у вихідні.
Ветеринарна клініка надає такі послуги:
- клінічна діагностика захворювань дрібних домашніх, екзотичних тварин та птиці;
- лікування тварин із хірургічною патологією: хвороби очей, шкіри, ротової, грудної та черевної порожнини, різноманітними ранами, захворюваннями сечостатевих органів, суглобів, м’язів, кісток тощо;
- косметичні операції;
- ультразвукова діагностика;
- лікування тварин з акушерською та гінекологічною патологією, патологічними пологами, метритами, маститами тощо;
- лікування хвороб молодняку;
- лікування внутрішніх хвороб різної етіології: захворювання органів шлунково-кишкового тракту, дихальної, серцево-судинної системи і інші.
- профілактичні щеплення.
До клініки переважно звертаються власники із дрібними домашніми тваринами для проведення планових діагностичних, лікувальних і оперативних втручань.
4.4. Результати досліджень
4.4.1. Моніторинг токсокарозу собак в м. Маріуполь
Одним із питаннь наших досліджень стало визначення питомої ваги інвазійних хвороб собак в умовах міста Маріуполя.
Для вивчення розповсюдження нами були використані дані ветеринарної звітності (таб. 4.3) приватних та державних клінік міста Маріуполя за 2010 – 2011 роки, в яких ми насамперед звернули увагу на розповсюдження захворювань серед собак.
Таблиця 4.3.
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 24; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!