Облік амортизації та зносу основних засобів.
У процесі виробництва основні засоби зношуються і вартість їх поступово
переходить на собівартість продукції, робіт та послуг у вигляді амортизаційних відрахувань. Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом терміну їх корисної експлуатації. Вартістю, що амортизується є первісна вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Терміном корисної експлуатації об'єкта й об’єкт, є період, на протязі якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт або кількість продукції, яку підприємство передбачає отримати з його використанням. Термін корисної експлуатації об'єкта встановлюється самим підприємством.
Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисної експлуатації об'єкта і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, консервації. У податковому обліку амортизація нараховується поки залишкова вартість об'єкта групи 1 не зменшиться до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, потім такий об'єкт списується на валові витрати.
Сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного використання називається зносом.
Згідно П(С)БО 7 амортизація основних засобів нараховується такими методами:
Прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на термін корисної експлуатації об'єкта.
|
|
|
Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної
вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у %) обчислюється за формулою
НА 1 т в л
|
п
де, НАр – річна норма амортизації
т - термін експлуатації
Вл - ліквідаційна вартість
Вп - первісна вартість
Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи із строку корисної експлуатації об'єкта і подвоюється.
Кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуваного терміну експлуатації об'єкта, на суму числа років його корисного використання.
Виробничий метод – місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний
|
|
|
обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує з використанням об'єкта основних засобів.
В податковому обліку нарахування амортизації здійснюється за іншими нормами і є обов'язковим до застосування. Зокрема,
1 група –2%
2 група - 10%
3 група - 6%
4 група - 15 %.
Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і збільшенням суми зносу необоротних активів. Для цього використовують пасивний рахунок 13 “Знос необоротних активів”.
Сума нарахованої амортизації на основні засоби виробничого призначення нараховується проводкою:
Дт 23 “Виробництво” Кт 13
Дт 91 “Загальновиробничі витрати”
На суму амортизації засобів загальногосподарського призначення
Дт 92 “Адміністративні витрати” Кт 13
На суму амортизації, нарахованої на основні засоби, які використовуються при збуті продукції
Дт 93 “Витрати на збут” Кт 13
На суму амортизації, нарахованої на основні засоби обслуговуючих виробництв і господарств
Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” Кт 13
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!