Опис пекторалі з кургану Товста Могила.

Пектораль із Товстої могили — пектораль (нагрудна прикраса) скіфського царя IV століття до н. е.

Вага — 1150 г, діаметр — 30,6 см, виконана зі золота 958 проби Техніки виготовлення: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями.

На думку вчених, пектораль була виготовлена грецькими майстрами-торевтами на замовлення скіфської знаті як дипломатичний дар у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея

Місяцеподібна чоловіча нагрудна прикраса складається з трьох ярусів, чітко відділених один від одного товстими витими джгутами, що не порушають стилістичної єдності композиції, але надають їй своєрідної ритмічності та досконалості. Все творіння складається із симетрично розташованих сцен та орнаментів. А це ще більше підкреслює її точно визначений характер, підпорядкованість однієї фігури іншій, відчуття життєвості та розвитку сил природи.

Другий ярус повністю заповнений квітами. І це неспроста. Це тому що на пекторалі знаходиться зашифрований рецепт старого цілющого бальзаму з коренів і квітів. Скіфи його широко використовували в медицині, часто у період боїв. Основним компонентом бальзаму був корінь мандрагора. На жаль, повністю розшифрувати рецепт не вдалося, оскільки лише по одному золотому зображенню дуже складно визначити саму квітку.

Головним сюжетом твору є центральна сцена верхнього ярусу, де двоє напівроздягнених чоловіків, розтягнувши на руках шкуру, готуються до якогось таїнства (швидше за все - це стародавні скіфські царі Haп і Пал), вони тримають в руках шкуру (але це не проста шкура, а карта). Вони сидять. Поглянувши на цю карту, можна побачити обриси Криму, лівого і правого берегів Чорного моря. Але дана шкура-карта умовна. Всі предмети, зображені на ній визначають захоплену скіфами територію.

Між ними висить горить (чохол для стріл). Поза чоловіка, котрий стоїть на колінах, спокійна й урівноважена. Реалістично зображено риси вилицюватого обличчя вже літнього чоловіка: довгий, немовби скривлений, ніс, запалі очі, опухлі нижні повіки. На вустах – ледь помітна хитрувата посмішка. Кучері, що спадають на плечі, зачесано назад і перев’язано широкою стрічкою, яка частково закриває зморшкуватий лоб. На потилиці їх передано окремими сплутаними пасмами. Ретельно доглянута коротка кучерява борода з невеликими вусами. Геть не виділена шия, її зусібіч закриває волосся та борода.

Поза другого чоловіка напружена і динамічніша: він присів на одне коліно, біля ноги лежить горит. Повністю заглибившись у таємниче заняття, він дивиться на шкуру. Права рука з ниткою витягнута вперед. Майстерно показано великі очі та широкий ніс. Високий лоб перетинає неглибока горизонтальна зморшка, але він все одно на вигляд трохи молодший, аніж його сусіди. Довге волосся на голові перевите кучерями. Над лобом – традиційний чубчик з тоненьких кісок, вуса та борода акуратно розчесані.

За розмірами фігури майже ідентичні: в них досить короткий тулуб, однакові пропорції тіла. Певна схожість спостерігається і в оголеності торсів та у викрої штанів, заправлених у м’які шкіряні чобітки. Проте чоловіки відрізняються один від одного не тільки позами, а й зачісками, рисами обличчя.

З обох боків від центральної сцени, серед корів із телятами, овечок і кобилиць, зображено молодих скіфських слуг. Один із них доїть овечку, а другий уже закінчив свою справу. Кожен із них тримає у руці невелику посудину – амфору і горщик місцевого типу. На юнаках традиційні прості, підперезані тоненькими ремінцями, куртки, штани та короткі чобітки. Торевт показав їх у складних ракурсах, скрупульозно дотримуючись перспективного скорочення.

Скульптурна досконалість образів верхнього фриза досягає найвищого рівня пластичності. Гра трепетно-ніжної світлотіні драпірувань контрастує зі шкурами тварин, підкреслюючи об’єм і створюючи враження водночас спокою та ледь помітних рухів.

У реалістичних індивідуальних рисах поважних чоловіків втілено поєднання багатогранного духовного світу двох етносів (грецького і скіфського) в усій його красі та прагненні мирного співіснування. Використовуючи витончений орнамент, майстер надав нагрудній прикрасі смислове навантаження. Зарості рослин на середньому фризі підкреслено невеликими квітками, інкрустованими блакитною емаллю та скульптурними фігурками птахів. Цілковита симетрія орнаментального фриза пожвавлюється різним трактуванням дрібних деталей рослинних завитків, які порушують статичність усієї композиції і підкреслюють яскравий талант видатного торевта.

Верхній ярус Золотої пекторалі містить низку тварин, які йдуть в різні боки. Зрештою виявилося, що всі ці фігури показують конкретний день місяця. Також на пекторалі зображений один дуже цікавий сюжет - стоїть леопард і дивиться, як лев вбиває кабана. Тут леопард символізує Ассирію, Лев - скіфів, кабан - Африку. Якщо скористатися збільшувальними приладами, то на пекторалі можна побачити навіть єгипетські піраміди, які розташувалися на голові у кабана. Так дана мініатюра зображає скіфську облогу Єгипту в 7 столітті до н.е. і саме тому вона є найпершою Африканської картою. Окремі трофеї отримані в цих походах (перстні з фараонськими печатками, ювелірні вироби, і т. п.) разом з скіфським золотом потрапили в Музей коштовностей

Насичений трагічним динамізмом і нижній ярус пекторалі, де показано різні сцени роздирання тварин. У центрі композиції – три пари орлиноголових грифонів, які напали на коней. Далі з двох боків – лев і левиця, котрі роздирають дикого вепра та оленя. Художник зобразив і погоню собаки за зайцем, і дві пари степових коників, що символізують, на противагу драматичним сценам, давній світ і спокій. Майстер із повним знанням пропорцій тіла, природно-характерних рухів людей і тварин створив композицію, яка вражає відображанням життя та філософським світоглядом.

Так під крилом Жар-птиці знаходиться Південна Україна, а саме - узбережжя Азовського моря. У скіфів жар-птиця відповідала грецькій богині Гері, дружині головного бога Зевса. Вона зображувала те місце в Північному Причорномор'ї де проживали царські скіфи. Крім того, праве крило цієї Жар-птиці вказує на місце де знаходився скіфський некрополь. Жар-птиці назустріч летить качур, який в свою чергу покриває територію Стамбула і Туреччини. На пекторалі дуже багато фігур і в кожної з них є своє значення

Фігури у верхньому та нижньому ярусах пекторалі, а також птахів на середньому, виготовлено в техніці лиття за втрачувальною восковою моделлю з подальшим карбуванням і гравіруванням дрібних деталей. Їх припаяно до джгутів виступаючими частими тіла, і вони являють собою майже напівкруглу скульптуру. В іншій техніці виконано середній ярус прикраси. Майже всі деталі на ньому напаяно на тонкий лист золота, вставлений між двома джгутами. Тільки великі квіти, прикрашені кольоровими поливами, закріплено мініатюрними заклепками, деякі з них замасковані завитками різних рослин. Таке чергування двох ажурних і своєрідного горельєфного фризів можна пояснити і конструктивними особливостями, і вимогами композиційної побудови пекторалі.

Календар скіфів безпосередньо пов'язаний з астрологією. У скіфському календарі закладений 16-річний цикл (тоді як в китайському - 12-річний цикл). Цей календар розпочинається з року качки (жар-птиці). Варто відзначити, що 3-є тисячоліття почнеться з року птахи щастя (Жар-птиці). За ним йдуть роки: Кози, Козла, Барана, Корови, Тільця, Конячки, Коня, Кобили, Жеребця і т. д.

Як обґрунтовано довів Б. Мозолевський, її дещо трикутна композиція – майже пряме наслідування фронтів грецьких храмів. Ще однією характерною особливістю пекторалі є розташування в центральних частинах ярусів збільшених фігур, що пояснювалося, з одного боку, їхньою провідною роллю в композиції, а з другого – найбільшою площею. Загалом пекторалі властиві невимушена врівноваженість, художня цілісність і досконалість композиції.

Вчений Д. Раєвський також припускає, що в головній сцені представлено скіфські міфологічні персонажі Колаксай і Арпоксай, підтримуючи водночас і погляди Б. Мозолевського про зображення якоїсь ритуальної дії, здійснюваної в обумовлений календарний час, або навіть конкретного скіфського міфу.

Література

1. Скіфська пектораль // Сайт «Кампот»

2. Черненко Е. В. Оружие из Толстой Могилы // Скифский мир. — К.: Наукова думка, 1975. — С. 152–173

3. МозолевськийБ.М. Товста Могила. – К., 1979. – С.73 – 93.

4. МозолевськийБ.М. Скіфський степ. – К., 2005. – С.143.

5. Там само. – С. 139 – 162.

6. Там само. – С.163, 164.

7. Там само. – С.143.

8. Там само. – С.139.

9. РаевськийД.С. Модель мира скифской культуры. – М., 1985. – С.181.

10. Там само. – С.189.

Додаток