Методика акустичних досліджень у свердловинах

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Випромінювачі В1 і В2 свердловинного приладу по черзі випромінюють акустичні імпульси 1, 2, збудженні генераторами Г1 і Г2 (див. рис.2.1). Частота імпульсів визначається керуючим генератором КГ і рівна 6-12 Гц. В момент початку випромінення кожного імпульсу від генераторів Г1 і Г2 через схему приєднання свердловинного приладу і кабель в наземну апаратуру подається сигнал-квитанція, який називається також синхроімпульсом СІ. Сигнал СІ першого і другого випромінювачів 3 відрізняються один від одного полярністю.

Акустичні коливання від випромінювача, пройшовши через досліджуване середовище, приймаються приймачем П і перетворюються в електричні коливання, які подаються на підсилювач П1. Після підсилення сигнал через схему приєднання подається в кабель. В наземній панелі синхроімпульс 5, пройшовши через схему приєднання свердловинного приладу, подається в блок виділення синхроімпульсів ВСІ. На його виході отримується нормалізований імпульс моменту випромінення 6, який використовується для початку підрахунку часу t. Сигнал з приймача, підсилений в зонді, через схему приєднання подається на підсилювач П2. Він дозволяє отримувати за рахунок регулювання підсилення необхідну амплітуду сигналу 7. З виходу підсилювача сигнал 7 поступає в блок вимірювання амплітуд і на блок виділення вступу ВВ. Цей блок формує нормалізований імпульс 8 моменту виділення вступу, коли параметри сигналу відповідають заданим признакам впізнання. В простому випадку такою ознакою є перевищення амплітуд перевищення амплітуди сигналу над попередньо встановленим прогнозованим рівнем (рис. 2.3).

1 – момент випромінення; 2 – група поздовжніх хвиль; 3 – група поперечних хвиль.

Рисунок 2.3 Вимірювальні параметри сигналу.

Нормалізований імпульс 8 з блока ВВ попадає на блок виміру часу t₁ і t₂. Одночасно цей же імпульс використовується для замикання ключа К на визначений часовий інтервал 9, який рівний трьом-чотирьом періодам 10 вимірювального сигналу, що подається на вимірювач О амплітуд А.

Аналогічна послідовність операцій передбачена в апаратурі після спрацювання другого випромінювача зонда

Вимірювальні величини подаються на каротажний осцилограф і вичислювач В параметрів.

Свердловинний прилад опускають на задану глибину та, підключивши пульти до каротажного осцилографа, проводять регулювання вимірювальних каналів і встановлення масштабу запису кривих часу та амплітуд. Для цього виводять на нуль шкали бліки гальванометрів каналів T ₁, T ₂ і D T при подачі на пульт калібрувальних сигналів, які відповідають нульовим значенням вказаних параметрів.

Переводять схему калібрування в позицію стандарт сигналу та регулюванням рівня вихідної напруги добиваються необхідного для вибраного масштабу запису відхилення бліку гальванометра кожного сигналу. Схема калібрування забезпечує отримання наступних стандарт-сигналів: 50, 100, 250 мкс/м для D T; 200, 600, 900 мкс для T ₁ і 250, 700, 1150 мкс для T ₂. Для запису D T використовують два гальванометра з відношенням чутливості 1:2, а для запису T ₁ і T ₂ – по одному гальванометру. Масштаб запису D T для карбонатного розрізу беруть рівним 10 мкс/м/см, а для піщано-глинистого розрізу – 20 мкс/м/см. Відхилення бліка основного гальванометра при встановлені масштабу становить:

, (2.2)

де U _сс – значення стандарт-сигналу в мкс; S – база зонда, яка рівна 0.5 м; n – масштаб запису в мкс/м/см.

Після встановлення масштабу нульову лінію запису для розширення шкали реєстрації зміщують вліво на 100 мкс за допомогою компенсатора поляризації. Масштаб запису T ₁ і T ₂ вибирають в діапазоні 20-50 мкс/см у залежності від типу розрізу. Нульові лінії запису кривих зміщують вліво на 400 мкс. Нульові значення та стандарт-сигнали часових параметрів записують на діаграмі.

Після переводу пульта в режим вимірювання, регулюють чутливість амплітудного дискримінатора так, щоб схема вимірювання T ₁ і T ₂ не реагувала на шуми і в той же час відмічала моменти вступу поздовжньої хвилі приблизно на половині першої амплітуди. Дане регулювання проводять спостерігаючи на екрані осцилографа хвильові картинки з мітками моментів спрацьовування схеми вимірювання часу.

Для налагодження каналів вимірювання амплітуд на реєстратор подають калібровані сигнали, які відповідають їх нульовому та одному із стандартних значень. Масштаб запису A ₁ і A ₂ вибирають у межах 0.5-2 В/см. Для запису коефіцієнта загасання a використовують масштаб 2 або 4 (дБ/м)/см. Калібровані сигнали реєструють на діаграмі.

Вимірювання проводять при підйомі свердловинного приладу зі швидкістю не більше 1200 м/год. У процесі вимірювання за допомогою осцилографа контролюють розміщення міток спрацьовування схеми відліку часів на хвильових картинках і при необхідності його коректують регулюванням чутливості дискримінатора амплітуд.

У кінці діаграми для контролю стабільності апаратури реєструють калібровані сигнали часів і амплітудних параметрів.

Вимога до методики АК – мінімальне спотворення корисного сигналу, яке можливе при затуханні коливань в свердловині в залежності від середовища (наявність газу), розміру зонда, частоти коливань.

Вибір методу АК. При АК по t і a - великі перешкоди: реєстрація випадкових коливань, спотворення імпульсів, проковзування циклів. Хоча – найбільш висока оперативність і інформативність. Повторні заміри в тій же свердловині в необсадженому інтервалі або незацементованій обсадній колоні.

ПАУК

Недолік ХК – дискретність інформації по глибині і трудомісткість обробки даних. Хоча – зменшення шкідливих сигналів. ФКД більш інформативні, але на порядок нижча точність вимірів. Кілька записів при різних масштабах (або точність t, або вся ХК) і при різних коефіцієнтах підсилення (або великі, або малі А).

Вибір швидкості та масштабу глибин:

V_заг=1000-1200м/год; V_дет=600-800м/год.

М_заг=1:500; М_дет(прод.част)=1:200

М_гориз=f(вид АК, с-нних умов, апаратури)»25^-50мкс/м, a_р»0,4-,06 м^-

Вибір зонда.

Триелементний зонд включає вплив свердловини на покази АК, якщо його вісь співпадає з віссю свердловини і d_c = const. При перекосі свердловинного приладу в свердловині застосовують чотириелементний зонд В₁П₁П₂В₂, який реєструє двома приймачами почергово сигнали від В₁і В₂, які осереднюються.

Довжина зонда, з одного боку, повинна бути достатньо великою для відокремлення заломлених хвиль від прямих, і, з другого боку, повинна забезпечувати незначне затухання (не нижче порогу спрацьовування) хвиль на шляху від В до П, щоб не відбувалася реєстрація наступного сигналу замість попереднього (так зване “проковзування циклу”). Для типових свердловинних умов L₃> 0,5-0,8 м. Збільшення L₃ вимагає збільшення потужності випромінювача.

База зонда, з одного боку, повинна бути достатньою для точності виміру t і a, і, з другого боку, бути невеликою для забезпечення роздільнох спроможності (межі пластів).

Частота і форма випромінюваних імпульсів.

Протяжність пакетів імпульсів- невелика (для більш точного розділення імпульсів і, відповідно, хвиль).

Використання високих частот підвищує роздільну спроможність методу, точність виміру t (за рахунок крутизни фронту імпульсу), але знижує глибинність дослідження за рахунок впливу свердловини і поглинання хвиль. Тому: в необсаджених свердловинах, при АКЦ і АВК- високочастотні випромінювачі (f=25кГц), в обсаджених- більш низькі f.

Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 25; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!