Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ренти
1) Якщо договором ренти не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти, розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
2) Якщо майно було передано у власність платника ренти безоплатно, у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
3) Якщо майно було передано у власність платника ренти за плату, одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна (ст. 741 ЦК).
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, залежить від того, на яких умовах було передано майно:
Якщо майно передано безоплатно під виплату безстрокової ренти, то ризик несе платник ренти.
Якщо майно передано за плату під виплату безстрокової ренти, то ризик несе одержувач ренти, оскільки платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.
Якщо майно передано під виплату строкової ренти, то ризик несе платник ренти, який не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти (ст.742, 743 ЦК).
При покладенні ризиків законодавець діє на засадах, що ризики випадкового знищення або пошкодження майна покладаються, як правило, на власника (ст. 323 ЦК), оскільки платник ренти стає власником переданого майна навіть якщо він не розрахувався з одержувачем ренти. Винятком з цих засад є ситуація, коли платник ренти у більшому ступеню розрахувався з одержувачем ренти, якусь суму оплатив одразу при переданні речі та якусь суму оплатив як рентні платежі. Тому ризики законодавець покладає на того, хто знаходиться у більш вигідному становищі.
|
|
|
3. Договір довічного утримання (догляду)
Довічне утримання (догляд) – це отримання матеріального (натурального чи грошового) забезпечення або отримання послуг з догляду взамін на відчуження майна.
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Нормативна база: глава 57 ЦК.
Характеристика договору: односторонній (набувач наділений обов’язками, відчужувач – правами), оплатний, не еквівалентний, реальний (момент укладення – передача майна), довгостроковий (але строк заздалегідь не визначений), фідуціарний (на довірі), алеаторний (ризиковий).
|
|
|
Форма договору. Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 745 ЦК).
Сторони. Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов'язок перед відчужувачем є солідарним. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.
Майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду). У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду), обсяг зобов'язання набувача відповідно зменшується. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.
|
|
|
Момент виникнення у набувача права власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду) – з моменту передання, якщо інше не встановлено договором або законом (на нерухомість – з моменту реєстрації в БТІ).
Обов'язки набувача. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності. Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем. Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду). У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!