Розробити систему вправ для розвитку артикуляційного апарату.
вправи для губ
· Усмішка. Посміхаючисьутримувати губи, так щоб зубів не було видно.
· Трубочка з губ. Витягніть губи вперед, імітуючи трубочку.
· Парканчик. Затримайте губи в усмішці, зімкніть в природному прикусізуби, так щоб їх було видно.
вправи для язика
· Годинник. Відкрити рота. Губами зробити посмішку. Кінчикомязика по черзі тягнутися до куточків рота.
· Гойдалки. Відкрити рот. Язикнапружений, намагатисядотягнутися до підборіддя і носа.
· Сховай цукерочку. Закрити рот. Язик напружений, упиратися по черзі в щоки.
· Конячка. Прикріпити язик до неба, так щоб можна було клацнути. Цокнути сильно і повільно, тягнучи під'язикову зв'язку. Повторити кілька разів.
Роль сімї у вихованні. Закон України про ДО щодо пріоритетності родинного виховання. Умови правильного виховання виховання в сімї. Народна педагогіка про провідні напрями родинного виховання
З перших днів появи дитини на світ сім'я покликана готувати її до життя та практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки і діяльності. Сім'я дає дитині первинну підготовку до життя, Сім'я завжди була найкращим колективним вихователем, носієм найвищих національних ідеалів. Сімя -це перша школа життя дитини, а батьки- перші вчителі та вихователі. Сімї відводиться особливо велика роль, ажде дитина отримує початкові уявлення про навколишній світ, формується особистість дитини. Батьки - найкращі вихователі, а тому, насамперед, вони відповідають перед власною совістю, народом, державою за виховання своїх дітей. Саме в сім'ї складаються і поступово змінюються ті або інші життєві установки особистості, котрі й визначають сутність її духовності, її моральне обличчя.Мало просто хотіти виховати добру людину, особистість, потрібно вміти це зробити.(Дивитися зокон про ДОст.8.) Батьки повинні зрозуміти вислів Макаренка: «Виховання дітей найважливіша справа нашого життя, правильне виховання-це щаслива старість, а погане виховання-це майбутнє горе..» виховуючи дітей, батьки повинні розуміти, що формують особистість майбутніх громадян.Виховання буде успішним тільки тоді, коли батьки розуміють мету і засоби її реалізації(педагогічні знання). В сімї, де виховується дитина повинно панувати взаєморозуміння,повага один до одного, до цього дитина звикає змалечку.Виховувати дитину потрібно в атмосфері любові та турботи, добра, милосердя, працелюбності. Також дорослі мають мати авторитет перед дитиною. Без цього виховання неможливе.Також батьки повинні знати,як правильно ставитися до своїх дітей, тобто вміло поєднувати ласку, доброту, ніжність з суворою вимогливістю, але при цьому враховувати вікові можливості своєї дитини. Родинне виховання – це перевірений віками досвід національного виховання дітей в сім’ї; є джерелом формування світогляду, трудової підготовки, фізичного змужніння, глибоких людських почуттів, любові до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошана, рідної мови, історії, культури. Родина – то той вузол, яким сполучаються лади у суспільстві, то найбільша вихователька підростаючих поколінь. Адже саме в родині під керівництвом батьків та інших родичів дитина пізнає світ, що її оточує, тут проходить її громадянське становлення, формується світогляд, естетичні смаки, мораль, відношення до праці. В українській родинній педагогіці слово “виховувати” вживалося в значенні “оберігати”, означало вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту, систематично впливати на культурний розвиток, світогляд, моральні принципи кого-небудь у певному напрямі, прищеплювати що-небудь. Тож особлива виховна місія батьків та родини культивується такими повчальними словами педагогічної мудрості нашого народу: “Умів дитину породити, умій і навчити”, “Батько не той, хто породив, а той, хто спорядив”, “Не та мати, що народила, а та, що виховала”.
|
|
|
|
|
|
Рухливі ігри,їх знач.Класифікація.Методика.Укр.нар.ігри.Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, ступінь задоволення якої багато в чому визначає подальший структурний і функціональний розвиток дитячого організму.
|
|
|
Важливим засобом забезпечення рухової активності дітей в дошкільному закладі є рухлива гра. РГ- складна рухова емоційно-забарвлена діяльність, зумовлена точно встановленими правилами.У грі одночасно здійсн.розумове, фіз., мор.,труд.,естет.вихов.РІ розвивають у дітей фізичні якості:спритність,швидкість,сміливість,витривалість.Правила гри регулюють поведінку дітей,спряють виробленню таких якостей:колективізм,чесність,дисциплін.РІ сприяють розв. вольових якостей:рішучість,витримка.Також сприяють розвитку самостійності,активності,кмітливості.Виконуючи різні ролі,діти на практиці використовують свої знання.Види.РІ под. на елементарні та складні.Елементарні в свою чергу под. на:-за наявністю сюжету(сюжетні «кіт і миші», «хитра лисиця»,несюжетні «Прокоти мяч», «Дожену»,ігри-атракціони «Пронеси воду в ложці»),-за руховим змістом(ходьба,біг,стрибки,рівновага,метання),-за фіз.навантаженням(вел.рухливості,сер.рухл.та малої).Складні под.на: спортивні(бадмінтон,городки,наст.теніс)та ігри з елементами спорту(хокей,футбол,баскетбол).РІ класифік. за такими чинниками:за сюжетом,за кількістю правил,за к-тю ролей,за характером взаємовідносин,за наявністю елементів змагання,за словесним супроводом,за складністю рухів.Методика проведення.Здійснюється поетапно:1)збір дітей на гру:за доп.звук.сигналу(всі групи),за доп.заклички(всі групи),за доп.чергових(старша),після спостереження(всі групи),за доп.змагання(старша);2)зацікавлення дітей:викор.наочності(всі групи),бесіда(середня,старша),худ.слово(всі групи);3)пояснення правил:пояснюються по ходу гри(молодша),на початку гри(середня,старша);4)розподіл ролей:за доп.лічилки(старша),головну роль призначає вихователь(всі групи),головну роль бере на себе дорослий(молодша),жеребкування(старша),по бажанню(всі групи);5)керівництво грою:участь вихователя в грі(всі групи),вихователь дає сигнал до початку і закінчення гри(всі групи),підказує дітям послідовність дій(всі групи),дає оцінку по ходу гри(всі групи),заохочує дітей(всі групи),дає зауваження(всі групи),здійсн.фіз.доп.(мол.,сер.);6)підведення підсумків гри:дає загальну позитивну оцінку,індивідуальну оцінку(всі групи),в старшій добавляється-вихов.дає негативну оцінку,до аналізу підключаються діти.Укр. нар.рухл.ігри.Походять від давніх традицій,передавались з покол.до покол.Харак-на особливість-комплексний вплив на організм дитини.Специфіка:ці ігри гуртові, вони образні(в кожній грі відбивається подія або випадок),ігри багатоваріантні,за своєю стрктурою прості,однопланові,завершені, в них часто викор.прир.матеріал,більшість супроводж.віршов.текстом,майже всі грають в колі.Є такі гри: «Панас»,«Горішки»,«Коза»,«Довга лоза»,«У річку-гоп»,«Горю-дуб».
|
|
|
Своєрідність та виховна цінність будівельних ігор, для дітей дошкільного віку. Умови розвитку будівельних ігор. Методика керівництва будівельними іграми дітьми різного дошкільного віку
Будівельна гра- різновид творчих ігор, у яких діти відображають навколишній предметний світ, самостійно зводячи будови й обігруючи їх.. (діти будують мости, дороги, будиночки).Буд.ігри мають спільне з сюж.рольовою грою(ці ігри є клективними, об’єднують дітей на основі спільного інтересу)Вихователю потрібно враховувати зв'язок між цими іграми, адже будівництво виникає в процесі сюж.рольв. гри(діти грали в «магазин», потім вирішили його побудувати).Виховне і розвиваюче значення буд.ігор заклечається в оволодіванні дітьми різними способами будівництва, в розвитку конструктивного мислення, мовлення, розвитку розумової діяльності(подумати, як чи потрібно покласти фіругу, щоб вийшла споруда).В процесі буд.ігор вихователь навчає дітей спостерігати.ю розрізняти, порівнювати, співвідносити одні частинки з іншими.Також діти в процесі гри вивчають геометр фігури, просторові відношення(високо-низько і т.д).Діти також знайомляться з професією будівельника, вчаться поважати їх працю.Будівель ігри також сприяють естетичному вихованню(вихователь на екскурсіях знайомить з новими будівлями, спорудами).Будівельні ігри сприяють фіз..вихованню(в них проявляється різноманітна рухова активність дитини, розвивається координація рухів. Для розвитку буд.гри повинні виконуватись певні умови. Необхідна достатня кількість будівельного батеріалу,, в групі мають бути створені умови для зберігання дит.споруд протягом 2-3 днів., Матеріал завжди повинен бути розкладений по формах, щоб діти заздалегідь бачили їх., У ст..групах повинні бути металеві конструктори, які дозволяють вирішувати більш складні задачі. Виховне і розвиваючезначееня будівельн ігор бути реаліз тільки тоді, коли були цілеспрямоване, навчальне керівництво ними.При цьому вихователь реалізовує такі завдання(- розширення уявлень дітей про професію будівельника,-навчання способам будівництва, виховання і розвитку самостійності, формування працелюбностіу дітей. Керівництво іграми заклечається в створення ігрового середовища, відборі буд.матеріалу.В мол.групах вихователь підказує їм задум будівлі, допомагає, вчить дітей не заважати один одному при будівництві, привчає грати невеликими групками.Діти сер.групи ще не можуть самостійно відобразити в будівництві споруду, тому вихователь, використовуючи зразок, допомагає,пояснює,що кожна споруда має фундамент, на якому зводяться стіни. Керівництво будівельними іграми в старшій групі направлене на поєднання інтелектуальної та практичної діяльності(вихователь вчить обдумувати ігрові дії, зрівнювати одну х іншою).Для старших дошкільників рекомендують різноманітні буд.матеріали.З старшими дітьми можливе обговорення ходу будівництва.Таким чином, важливою умовою навчального та виховного впливу буд.ігор є керівництво ними, при збереженні творчої діяльності дітей.
Своєрідність та значення сюжетно-рольових ігор у вихованні дітей дошкільного віку. Особливості сюжетно-рольових ігор дітей різного дошкільного віку. методика керівництва ними. Характеристика освітньої лінії гра Дитини в БКДО
Сюжетно рольва гра- це різновид творчих ігор. Яку створюють самі діти, в яких відображають за допомогою іграшок, ролей, ігрових взаємовідносини між людьми. Сюж-рольова гра є найбільш характерною для дошкільнят.Сюжетно-рольову гру створюють самі діти, а їх ігрова діяльність носить творчий характер. Ці ігри можуть бути короткочасними та довготривалими.Своєрідність циї ігор виявляється в в особливостях сприймання і осмислення дітьми явищ, фактів, зв’язків навколишнього середовища.творчий характер ігри в тому, що дитина перетворюється в того, кого вона зоображає, і в тому, що вірить в правду гри, створює особливу ігрову ситуацію. В сюжетно-рольвиї іграх розвивається творче мислення дитини, гуманне відношення одни до одного, самостійність(обирають тему, встановлюють розвиток гри), вміння долати труднощі, проявити себе. В сюж.-рол.грі виникає уявна ситуація, яка заклечається в тому, що дитина бере на себе роль дорослого і виконує її в створеній нею ігровій обстановці, в грі дитина відображає оточуюче життя, діяльніст людей, їх взаємовідносини.(«сімя»), в грі дитина втілює свій погляд на свої уявлення, своє відношення до тої події, яку розігрує, гра приносить дитині задоволення та радість.Керівництво грою вимагає великої майстерності та педагогічного такту.Вихователь повинен направти гру, не руйнуючи її, зберегти творчий характер, віру в праду гри.Вихователь використовує опосередковане керівництво, використовує такі методи та прийоми. Які збагачують дітей знанями про певні явища, події, професії. В процесі самої гри вихователь не має здійснювати нав’язливий вплив на гру.Педагог повинен надавати поради через ролі, виконувані дітьми(питає дитину, яка виконує роль продавця в магазині, чи є в магазині хліб чи молоко, тобто входить в роль покупця).найбільш ефективним керівництвом грою є участь вихователя у грі.По закінченні гри вихователь має проаналізувати гру,відмвтити дружні відносити між дітьми, дати оцінку, похвалити.Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочування до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень. (див.БКДО)
Своєрідність та педагогічна цінність дидактичних ігор. Види дидактичних ігор. Їх зміст, місце дидактичних ігор у навчанні та самостійній діяльності дошкільників. Підбір дидактичних ігор, керівництво ними у різних вікових групах. Народна педагогіка про дидактичну гру.
Ц е навчальні ігри.Дидактична гра- це гра, яка спрямована на формування у дитини потреби у знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом удосконалення умінь і навичок. В дидактичній грі містяться всі структурні елементи, характерні для ігрової діяльності дітей, задум, дидактичні та ігрові завдання,првила гри, ігрові дії, результат, проявляються в навчальній формі.в циї іграх перед дітьми ставляться певні задачі, вирішення яких вимагає зосередженості, розумових зусиль,.ці ігри збагачують чуттєвий досвід дітей, забезпечує розвиток сприймання, сприяють естетичному розвитку, урізноманітнюють навчальну діяльність, вносять елемент цікавості., формують волю у дитини, розвивають психічнв поцеси.Є такі види дадакт.ігор- Ігри з предметами(кубики. Мозаїка. Пірамідка)
- настільно –друковані, дії не з предметаи, а з їх зображеннями(лото, доміно, пазли)
- словесні ігри.(Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв´язках. У молодшому дошкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, У старшому дошкільному віці словесні ігри розвивають самостійність мислення, активізують розумову діяльність дітей.) У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Здатність дидактичної гри навчати і розвивати дитину через ігровий задум, дії і правила О. Усова визначає як автодидактизм. Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед дошкільниками не прямо, як на занятті, а пов´язує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо). Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вихователя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти.. Так у старшому дошкільному віці на основі ігрових інтересів виникають і розвиваються інтелектуальні. Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду.
Отже, як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток дошкільників.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 12; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!