Технології раннього навчання М.Зайцева, Г. Домана .
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Прикарпатський національний університет
Ім. Василя Стефаника
Педагогічний інститут
Кафедра _теорії і методики початкової освіти
"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Завідувач кафедри
_____________________________
(спеціальне звання)
________ __________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
“___”____________ 200_ року
ЛЕКЦІЯ
Тема: 3 Модульні та локальні інноваційні педагогічні технології.
Навчальний час __4__ годин(и)
Для слухачів (курсантів, студентів) __________________________________ (назва Навчально-наукового інституту, факультету)
Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри “___” _____________ 200_ року, протокол № ____.
Івано-Франківськ
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1. Поняття модульні технології навчання.
2. Технології раннього навчання М.Зайцева, Г. Домана
3. Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера.
4. Технологія фізичного виховання дітей М. Єфименка.,, Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей ’’.
Література:
1.Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. С. 341-342.
2.Дичківська Ілона Миколаївна Інновааційні педагогічні технології : Навч. Посібник / І.М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352с.
3. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи [Текст] / упорядник. Стребна О.В. Соценко А.О. – Харків : Вид.група ,, Основа’’ , 2007 – 176с.
|
|
|
4. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання/ О. Пометун; Ред. Шевчук О. – К.: А,С,К., 2004. -192с.
5.Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посібник / О.І. Пометун. _ К.: А.С.К., 2005.- 192с.
6. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий [ Текст]: в 2 т. Т.1./ г.К. Селевко. – М.:НИИ школьных технологий, 2006. – 8816с.
7. Остапчук М. В. Система технологій( за видами діяльності): Навч.посібник./ М.В.Остапчук. – К.: ЦУЛ, 2003.- 888с.
8. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / І. П. Підласий. – К.: Слово, 2006. – 616с.
9. Інноваційні технології та реформа змісту освіти в контексті Лісабонської ЄС [ Текст ]: методичний каталог видань / уклад. Левківський К.М., Сухарніков Ю.В. -К.:,, Освіта України’’ , 2007. -195с.
10. Фіцула М.М. Педагогіка : Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти .- К.: Видавничий центр ,, Академія’’, 2002. – С.423-433.
Ключові слова: модуль,модульне навчання,розвиток,розвивальне навчання, творча особистість.
1. Поняття модульні технології навчання.
Слово „модуль” походить від латинського „міра”. В педагогіці модулем називають функціональний вузол навчально-виховного процесу, завершений блок дидактично адаптованої інформації.
|
|
|
Навчальний модуль- це система занять у вигляді сукупності систем знань, норм цінностей. Це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психологічний і соціальний розвиток учня і вчителя. Психолого-диактичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно адаптована система понять у вигляді системи знань, духовних цінностей. Проте це не є процес сприймання чогось готового.
Модульне навчання передбачає поетапне відкриття цієї системи учнем під впливом викладача у ході пошукової пізнавальної активності.
Технологія модульного навчання - це організація навчання із застосуванням навчальних модулів.
Технологія модульного навчання спрямована на інтенсифікацію навчально-виховного процесу за рахунок більш ефективного використання розумового потенціалу учнів.
Основу модульного навчання складають інтегровані диференціація, оптимізація, проблемність та рефлексивний підхід до організації процесу навчання.
Модульне навчання зародилося наприкінці 60-х років минулого століття в англомовних країнах як удосконалений варіант програмованого навчання. Його презентували у 1972 р. після всесвітньої конференції ЮНЕСКО в Токіо з питань освіти дорослих. Модульне навчаннявиникло як альтернатива традиційного навчання. Суть його полягає в тому, що розумові здібності учнів формуються поступово і поетапно, в результаті чого, учень може більш самостійно працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка включає цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво щодо досягнення поставлених дидактичних цілей.
|
|
|
До основних принципів технологій модульного навчання належать:
- наявність самостійної групи ідей (знань), якими оволодівають учні за допомогою дидактично доцільних засобів;
- формування самостійно спланованої, цілісної одиниці навчальної діяльності, яка сприяла б досягненню учнем чітко визначених цілей.
Складаються автономні порції навчального матеріалу для учнів. За умов модульності учень має право вибору шляхів індивідуального навчання.
Реалізація принципу модульності забезпечує оптимізацію психосоціального розвитку учня.
Ю. Васьков виокремлює два різновиди модульної системи: американську та німецьку .
Згідно з американською версією, модуль — це частина шкільного дня, яка наповнена відповідним дидактичним змістом. Зміст у кожному модулі розраховано на 15-20 хвилин роботи учнів. Таким чином, замість 6-7 урочних годин повний день роботи включає 20-24 модулі. Одні модулі реалізують великі групи, що включають 100 і більше учнів. Другі — невеликі групи (12— 15 чол.), треті — реалізуються індивідуально. Такий гнучкий спосіб проведення занять потребує продуманої і чітко спланованої організації проведення та добору їх змісту. А в школах, де кількість учнів перевищує тисячу, використовують комп'ютерне управління за ходом занять.
|
|
|
Розроблена у Німеччині версія модульної системи більше уваги приділяє змісту, а не організаційним моментам. Модуль (за німецькою термінологією — будівельний камінь) розуміється як складова частина певної будівлі, певна одиниця. З позицій дидактики модуль тлумачиться як програмова одиниця, яка являє собою відносно замкнутий відрізок навчання. Великі терміни навчання (курси) можуть бути поділені на певну кількість дидактично впорядкованих, з точки зору їх цілей, змісту і методів, одиниць програми. Німецькі автори вважають, що поділ курсу на модулі сприяє успішному досягненню цілей навчального процесу.
Величезне значення належить технологіям модульного навчання в контексті нового бачення самої природи освітньої діяльності.
Модульне навчання – організація індивідуальної самостійної роботи учнів за навчальною програмою, складеною з модулів. Зміст кожного модуля складається з кількох рівнів: скорочений, повний, поглиблений. Форма передачі інформації передбачає використання всіх інформативних засобів, зокрема, словесного, числового, символічного, графічного.
Модульні технології навчання, поряд з іншими новітніми розвивальними системами дають сучасній школі змогу будувати навчально-виховний процес на соціокультурних засадах. Дослідники виділяють кілька характерних рис цих технологій, які визначають їх пріоритетне місце серед існуючих освітніх проектів і новацій.
По-перше, це орієнтація на звичайну загальноосвітню, а не елітарну школу, що відкриває широкі перспективи для масового впровадження модульно-розвивального навчання в освітніх закладах, дає змогу практично кожному з них перейти на якісно вищий рівень функціонування при тих же кадрових і матеріальних ресурсах.
По-друге, співзвучність змістово-ціннісних орієнтирів модульно-розвивального навчання основним напрямам розв'язання соціальних та освітніх проблем українського суспільства.
По-третє, комплексність системи модульно-розвивального навчання, яка охоплює практично всі структурно-функціональні елементи навчально-виховного процесу, забезпечуючи системність та узгодженість їх змін.
По-четверте, технологічність системи модульно-розвивального навчання. її автори відтворили чи не найскладніший момент практичної реалізації гуманітарної теорії — довели ідеї до рівня конкретних технологічних операцій, зведених в єдину систему скоординованих навчально-виховних дій, кожний етап якої піддається емпіричній верифікації.
Зміст модульно-розвиваючого навчання визначається цілісною системою змістових модулів, зафіксованою в модульній програмі того чи іншого навчального предмету.
Принципами формування модульних програм є:
1. Цільове призначення інформаційного матеріалу;
2. Поєднання комплексних інтегруючих і окремих дидактичних цілей;
3. Повнота навчального матеріалу в модулі;
4. Відносна самостійність елементів модуля;
5. Реалізація зворотного зв'язку;
6. Оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.
Ефективність модульно-розвиваючого навчання передбачає забезпечення таких умов:
1. Зменшення щоденного навчального навантаження (замість 5-7 предметів вивчають 2-3, максимум 4).
2. Впровадження гнучкого розкладу і скорочення заняття до ЗО хв. - З міні-модулі.
Модульне навчання — це пакет навчальних програм для індивідуального навчання, що забезпечує навчальні досягнення учня з певним рівнем попередньою підготовки.
Навчальним модулем називають автономну частину інформації з предмета, яка вміщує наступні компоненти:
- цільова програма;
- навчальна програма;
- методичне керівництво для його опрацювання;
- практичні завдання для формування необхідних умінь;
- контрольна робота.
До основних принципів технологій модульного навчання належать:
1) наявність самостійної групи ідей (знань), якими оволодівають учні за допомогою дидактично доцільних засобів, що відповідають природі цих ідей;
2) формування самостійно планованої, цілісної одиниці навчальної діяльності, яка сприяла б досягненню учнем чітко визначених цілей; оволодіння принципом модульності досягається шляхом застосування різних форм і методів навчання, підпорядкованих загальній темі навчального курсу або актуальній науково-технічній, соціальній чи іншій проблемі;
3)принцип модульності - це складання автономних порцій навчального матеріалу для груп учнів.
За технологією модульного навчання оцінка знань учнів охоплює декілька видів контролю: тестові завдання; самостійні та контрольні роботи; індивідуальні завдання; звіти про виконання лабораторних і практичних робіт; експрес-контроль. Вони допомагають з’ясувати, наскільки осмислено навчальний матеріал, як учні вміють застосовувати набуті знання у конкретних ситуаціях. Для кожного модуля передбачаються різні види звітності в балах.
Технології раннього навчання М.Зайцева, Г. Домана .
Зайцев Микола Олександрович
Технології раннього навчання спрямовані на опанування грамоти та математичний розвиток дітей педагогічних технологій Г.Домана.
Технологія навчання грамоти пропонує оригінальний шлях до читання через письмо (від письма кубиками — до читання). Свого часу цей метод запропонувала і розробила М. Монтессорі.
Ріднить педагогічну технологію М. Зайцева з цим методом відмова від фонемного принципу навчання читання, замість якого пропонується складовий. М. Зайцев посилається на здобутки М. Монтессорі і в методиці формування елементарних математичних уявлень (математичний посібник „Столік”), умінь виконувати складні математичні операції без перевантаження і виснаження.
Гра-посібник „Кубики Зайцева” містить 52 картонки, які можна легко скласти в кубики, три таблиці та методичні коментарі.
Кубики поділяють за різними критеріями:
- за кольоровими ознаками;
- за об'ємом;
- за звучанням наповнювача;
- за вібрацією наповнювача;
- за вагою;
- за поєднаннями ознак.
Навчання читання за кубиками М. Зайцева відбувається у три етапи:
1. Ознайомлення з кубиками і таблицями, вивчення складів
2. Читання одного слова
3. Читання тексту, ігри-тексти з кубиками
Розвивальний ефект технології навчання читання досягається завдяки:
- складовому, а не фонемному принципу навчання;
- поєднанню навчання зі співами;
- використанню всіх видів пам'яті;
- максимальній наочності.
Цей підхід реалізується через формування в дітей елементарних математичних уявлень.
Гра-посібник „Столик” („Мільярдер”) зорієнтована на математичний розвиток дітей. Базується вона на використанні двох наборів картонних смуг (числових стрічок) завдовжки 65 см по 10 шт. у кожному, з рядами чисел: від 0 до 9, від 10 до 19, від 90 до 99.
Гра-посібник допомагає дитині розвивати творчість, рухатися, взаємодіяти з однолітками.
Кредо технології раннього навчання: „від конкретного до абстрактного, від конкретно-образного до словесно-логічного”.
Технології Миколи Зайцева кардинально відрізняються від традиційних методик розвитку мовлення дітей і формування в них елементарних математичних уявлень. Вони засвідчили свою високу результативність, а також можливість застосування не лише в освітніх закладах, а й у домашніх умовах.
На думку Глена Домана, ранній розвиток дитини охоплює два аспекти:
- загальний розвиток ;
- навчання читання, математики, основ природничих наук, літератури, мистецтва.
Розроблені оригінальні технології навчання дітей читання, математики, а також технологію, завдяки якій дитина може оволодіти енциклопедичними знаннями.
Технологія навчання дітей читання принципово відрізняється від загальноприйнятої. Називаючи дитину „лінгвістичним генієм”, Г.Доман переконаний, що її потрібно вчити читати не за буквами і складами, а відразу словами, оскільки це значно простіше і доступніше для дітей будь-якого віку.
Ця технологія придатна і для навчання читання дітей іноземними мовами.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 21; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!