Методичні вимоги до виконання функціональних проб.
1. Забезпечити нормальний мікроклімат в приміщенні для тестування: відносна вологість повітря 30-60%; температура повітря 18-20°С; швидкість руху повітря 0,1-0,3 м·с–1. У випадку виконання великих і тривалих навантажень, які супроводжуються значним потовиділенням, доцільно швидкість руху повітря у приміщенні збільшити до 1,5 м·с–1 або забезпечити прилад, на якому проводиться дослідження, вентилятором.
2. Обов’язково потрібно мати аптечку першої допомоги з ліками, які стимулюють кровообіг і дихання.
3. Прилади, на яких проводиться тестування, повинні бути чистими, справними, добре заземленими у відповідності до загальноприйнятих правил.
4. Безпосередньо у процесі проведення функціональної проби необхідно вести протокол тестування. У ньому поруч з паспортними даними повинні бути зазначені тип функціональної проби, всі її складові, час їх виконання і час запису показників, а також вимірювальні прилади, які використовуються під час тестування. Протокол проби остаточно заповнюється після розшифровки фізіологічних функцій, які реєструвалися в процесі тестування.
5. На початку тестування з досліджуваним проводиться вступний інструктаж щодо його поведінки під час проведення функціональної проби. У протилежному випадку результати тестування можуть у значній мірі визначатися емоційними реакціями школяра.
6. Точне дотримання методики тестування за визначених умов (атмосферний тиск, температура повітря, час проведення тестів тощо) забезпечує стабільність одержаних показників і дозволяє порівняти між собою результати у динаміці.
|
|
|
7. Важливою умовою правильного тестування є точність вимірювання і дозування фізичного навантаження.
8. Не слід допускати дітей до виконання функціональної проби у випадках:
– температура тіла вище 37,5°С;
– ЧСС перед тестуванням після 10-15 хв. відпочинку понад 100 скорочень за хвилину;
– наявність простудних та інфекційних захворювань.
9. Тестування має бути припинене, якщо школяр не в змозі виконувати запропоноване фізичне навантаження в зв’язку з появою болю у грудях, сильної задишки, блідості чи синюшності обличчя, запаморочення та інших ознаках, що свідчать про декомпенсацію серцевої діяльності.
Правила проведення біологічних тестів з фізичної культури.
Визначення працездатності за допомогою фізичних навантажень при дотриманні мір запобігання є безпечною процедурою. Проте, в поодиноких випадках, нерідко у хворих серцево-судинними захворюваннями, може виникнути гостра серцева недостатність, що вимагає невідкладної медичної допомоги. Тому для забезпечення дослідження бажано серед обладнання кабінету мати дефібрилятор, прилад для штучної вентиляції легень. З лікарських препаратів потрібні антиритмічні, судинозвужуючі, судинорозширюючі препарати, стимулятори серцевої діяльності, розчин глюкози, ізотонічний розчин натрію хлориду.
|
|
|
Дослідження фізичної працездатності проводять не раніше ніж через 1-1,5 год після прийому їжі. Напередодні дослідження варто не вживати міцну каву, чай, алкогольні напої навіть у мінімальних кількостях. За годину до проведення тесту не рекомендується курити, після фізичної роботи потрібний відпочинок. Приміщення, да проводиться визначення працездатності, повинно бути добре провітреним, температура в ньому не вище 18-220С. одяг повинен бути легкий і зручний, який не утруднює тепловіддачу, взуття - суворо відповідати розміру ноги.
Рекомендована література .
1. Адаптация спортсменов к тренировочным и соревновательным нагрузкам / под ред. В. В. Петровского. — К.: Здоров'я, 1984. — 104 с.
2. Виру А. Биологические аспекти управления тренировкой / А. Виру, М. Виру, Г. Коновалова, А. Зпик // Современньїй олимпийский спорт. — К.: Олимп. л-ра, 1993. —С. 12—24.
3. Дал-Мопте А.Специальные требования к оценке функциональных возможностей спортсменов / А. Дал-Монте, М. Фаина // Наука в олимпийском спорте. — 1995. — № 1 (2). — С. 30—38.
|
|
|
4. Запорожанов В. А. Основы управления в спортивной тренировке / В. А. Запорожанов // Современная система спортивной подготовки. — М.: СААМ, 1995. — С 213—225.
5. Иванов В. В. Комплексный контроль в подготовке спортсменов / В. В. Иванов. — М.: Физкультура и спорт, 1987. — 256 с.
6. Иорданская Ф. А. Медицинский контроль в годичном тренировочном цикле подготовки высококвалифицированных спортсменов и вопросы профилактики заболеваний и травм / Ф. А. Иорданская // Сб. науч. тр. / Комитет по физическои культуре и спорту при CM СССР. — М: Спорткомитет СССР, 1984. — 158 с.
7. Методи контроля за состоянием спортсмена: метод, рекомендации по проблемам подготовки спортсменов Украины к Играм XXIX Олимпиады 2008 года в Пекине // Наука в олимпийском спорте. — 2007. — №3 — С. 121-133.
8. Мищенко В. С. Реактивные свойства кардиореспираторной системи как отражение адаптации к напряженной физической тренировке в спорте / В. С. Мищенко, Е. Н. Лысенко, В. Е. Виноградов. — К.: Наук, світ, 2007. — 351 с.
9. Платонов В. И. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов. — М.: Сов. спорт, 2005. — 820 с.
10. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів: Навчальний посібник. – К.: Олімпійська література, 2001. – С.407.
|
|
|
11. Спортивная медицина: Учеб. Для ин-тов физ. культ. /Под ред. В.Л.Карпмана. – М: Физкультура и спорт, 1987. – С.131.
12. Физиологическоетестирование спортсмена високого класса / под ред. Дж. Мак-Дуглла, Г'З. Узнгера, Г. Дж. Грина; пер. с англ. — К.: Олимп. л-ра, 1998. — 420 с.
13. Шинкарук О. А.Особенности подготовки и научно-методического обеспечения этапа непосредственной подготовки в гребле на байдарках и каноэ к Играм XXIX Олимпиады в Пекине / О. А. Шинкарук, Е. Н. Лысенко, Л. О. Тайболина [и др.] // Наука в олимпийском спорте. - 2009. — № 1. — С. 134-148.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 141; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!