Особливості навчально-матеріальної бази профільного і професійного навчання в сільській школі та МНВК.
Сільська школа — це унікальне явище, тому що школа в селі — це культурний, освітній центр, який несе духовність і традиції, національну ментальність і звичаї народу. Якщо живе школа, триває життя села. А сьогодні, на жаль, у багатьох селах через складну демографічну ситуацію школи закриваються.
Найбільш поширеними в сільській місцевості є малокомплектні школи.
Малокомплектною вважається школа з контингентом учнів до 10 чоловік, неповна середня школа — до 40 чоловік, середня — до 100. Варто зауважити, що така градація не відображає повною мірою специфіки цих шкіл.
У малокомплектній школі один учитель працює одночасно з учнями кількох класів.
У малочисельній школі система, методи, засоби управління, організація педагогічних кадрів визначається малою кількістю учнів у класі — від 3 до 10 осіб.
З огляду на таку кількість учнів малочисельна школа повинна бути в зоні підвищеної уваги керівників, учених, методичних служб, ВНЗ, які готують педагогічні кадри. Адже не можна застосовувати однакові способи управління педагогічним процесом у школах, де навчається 1000—1500 учнів, і в школі, де їх усього 30—70.
При плануванні уроку в малочисельній школі вчитель повинен враховувати специфіку малих груп:
• надмірний контроль є причиною появи почуття страху, стресу в учнів; наслідок цього — байдуже ставлення школярів до завдань уроку;
• збільшується навантаження на психіку дитини в результаті дискомфорту й напруженості через необхідність постійно бути готовому до відповіді;
|
|
|
• помітно знижується потреба учнів у самостійних діях через посилений контроль з боку вчителя.
Недоліки або труднощі в організації навчально-виховного процесу в малочисельній школі, зокрема:
· віддаленість від райцентру зумовлює певну «самотність» сільського вчителя (у плані обміну творчими задумами, досвідом);
· учитель змушений готуватися до викладання декількох предметів;
· дефіцит наочного приладдя, відсутність програм, підручників, методичних посібників, які б ураховували специфіку як малокомплектної, так і малочисельної школи.
Сьогодні для роботи в малочисельній сільській школі потрібні вчителі з широким діапазоном підготовки. Адресна підготовка фахівців для сільської школи повинна стати важливим напрямом у програмах ВНЗ. Варто ввести в навчальні плани, наприклад, спецкурс «Сільська малочисельна школа», щоб розкрити зміст організаційно-методичних проблем такого навчального закладу, зокрема, специфіки впровадження профільного навчання.
Концепція загальної середньої освіти визначає такі форми профільного навчання: «... у сільських районах, де школи не мають паралельних класів, для забезпечення профільного навчання перспективним є створення опорної старшої школи з пришкільним інтернатом, поширення форм дистанційного профільного навчання обдарованої молоді, створення при вищих навчальних закладах курсів для учнів сільської місцевості».
|
|
|
Профільна школа повинна максимально забезпечити якість навчання, допомогти учневі зміцнити свою впевненість у власному виборі. Отримати основні загальні відомості про вибраний профіль, його реалізацію в житті. Вибрати профіль означає зробити перший крок до вибору професії. Опитування, проведене в 10-х класах, показало, що після розподілу школярів за профілями та виявлення їхніх професійних інтересів і нахилів, збільшується рівень сформованості професійного самовизначення.
За визначенням «профільне навчання» — це вид диференційованого навчання, що передбачає:
· урахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів;
· створення умов відповідно до їхнього самовизначення.
На сучасному етапі профільне навчання не змушує обирати професію, а лише направляє в організоване русло вже виявлені інтереси та схильності школяра. Професійну ж підготовку отримує невелика кількість випускників шкіл, які навчаються за окремими спеціальностями у міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, професійному ліцеї чи окремих школах.
|
|
|
Міжшкільні навчально-виробничі комбінати — одна з найбільш поширених моделей організації профільного навчання.
Організація профільного навчання з предметів освітньої галузі «Технології» ускладнюється через недостатнє забезпечення матеріально-технічної бази. На сьогоднішній день повноцінне утримання відповідної матеріальної бази, здійснення висококваліфікованого кадрового забезпечення в більшості випадків є непосильним для окремих загальноосвітніх навчальних закладів. За такої ситуації школи йдуть шляхом меншого опору, обираючи гуманітарний, правовий, економічний напрями навчання.При цьому учні, які за своїми нахилами та здібностями зорієнтовані на робітничі професії, не мають можливості реалізувати особистий потенціал, а держава недоотримає кваліфікованих робітників. Частина таких дітей, особливо сільських районів, із певних причин (відсутність навчальних закладів поблизу місця проживання, нестатки батьків тощо) залишається без професійної підготовки. І, як результат, поповнює лави некваліфікованих робітників, що, у свою чергу, негативно впливає на соціально-економічний стан регіонів країни.
|
|
|
Міжшкільний навчально-виробничий комбінат - це навчальний заклад системи загальної середньої освіти, який забезпечує потреби старшокласників ЗНЗ району у вирішенні питань упровадження профільного навчання з предметів освітньої галузі «Технології» та забезпеченні потреб учнів у допрофесійній, профільній, професійній підготовці та профорієнтації.
Основні завдання МНВК:
· ознайомлення учнів з трудовим процесом і змістом праці;
· здійснення профорієнтації учнів загальноосвітніх шкіл з метою підготовки їх до вибору майбутньої професії;
· допрофесійна та професійна підготовка учнів
Міжшкільний навчально-виробничий комбінат є центром трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!