Труднощі в ефективному спілкуванні
Неспівпадіння настанов : викладач приходить на заняття з цікавим задумом, захоплений ним, а студенти байдужі, незібрані, неуважні, внаслідок чого недосвідчений викладач відчуває роздратування, нервує.
Страх аудиторії ׃ характерний для педагогів-початківців, які опанували матеріал, підготувалися до заняття, але сама думка про безпосередній контакт з вихованцями лякає їх.
відсутність контакту : викладач діє «автономно» (наприклад, починає щось розповідати або писати па дошці завдання).
Негативне ставлення до аудиторії .
Страх педагогічних помилок (запізнитися на заняття, не знати відповіді на запитання, не знайти спільної мови з аудиторією тощо).
наслідування : недосвідчений викладач наслідує манеру спілкування іншого викладача, не враховуючи власну педагогічну індивідуальність.
несприйнятгя естетики зовнішнього вигляду, особливостей міміки.
Емоційний дискомфорт (поганий настрій, негативні емоції).
Ефективне спілкування відновлюється за допомогою психологічного налаштування.
Ознаки психологічного комфорту:
соціальна ознака – не нав'язувати, а радити .
гностична ознака – уважне спостереження за реакцією слухача.
естетична ознака ─ самоконтроль поведінки.
емоційна ознака – прагнення доповнити спілкування позитивом.
психологічна ознака – пошук «емоційного ядра», оптимістичне прогнозування педагогічної діяльності.
|
|
|
Моделі спілкування:
Модель 1. «Монблан». Педагог мало цікавиться успіхами студентів. Контактує лише для повідомлення інформації. Аудиторія стає пасивною.
Модель 2. «Китайська стіна». Педагог виявляє зверхність, зневажливе ставлення до вихованців.
Модель 3. «Локатор». Педагог зосереджує увагу або на групі слабких, або сильних студентів.
Модель 4. «Робот». Педагог діє за програмою, незважаючи на обставини.
Модель 5. «Я сам». Викладач постає в ролі головної дійової особи, гальмуючи вияви ініціативи з боку студентів.
Модель 6. «Гамлет». Постійно вагається у правильності дій, чи зрозуміють його, чи адекватно відреагують.
Модель 7. «Приятель». За дружніх стосунків втрачає діловий контакт.
Модель 8. «Тетерев». Педагог чує лише себе, не усвідомлює переживань та потреб студентів.
Педагог, як і актор, повинен знати і відчувати аудиторію, розуміти, на кого орієнтуватися і кому допомагати. Необхідно зважати на вік, стать, професійну спрямованість.
Засоби невербального спілкування педагога
В ираз обличчя викладача повинен відповідати характеру мовлення. Він, як і весь зовнішній вигляд, має виражати впевненість, схвалення, осуд, невдоволення, радість, зацікавленість, обурення.
|
|
|
Усмішка свідчить про доброзичливість, привітність.
Візуальний контакт з аудиторією повинен бути постійним. Аудиторія повинна відчувати доброзичливе ставлення педагога, його підтримку.
Важливо, щоб вихованці під час відповіді бачили викладача уважним, зацікавленим, не байдужим.
Рухи тіла, рук допомагають передавати вербальну інформацію, дозволяють виокремити головне. Плечі і руки повинні бути розслаблені.
Красива, виразна постава педагога виражає внутрішню гідність особистості.
Пряма хода, зібраність говорять про впевненість педагога у своїх силах, знаннях.
Сутулість, опущена голова, руки, що звисають, свідчать про внутрішню слабкість людини, її непевність у собі. Коліна повинні бути розслаблені.
Жест педагога повинен бути органічним і стриманим. Без різких рухів.
Педагогічна техніка – це сукупність використаних педагогом прийомів. Її засобами є мова і невербальні засоби спілкування.
Структура процесу професійно-педагогічної взаємодії:
– моделювання педагогом майбутнього спілкування;
– організація безпосереднього спілкування в момент початкової взаємодії;
– управління спілкуванням під час педагогічного процесу;
|
|
|
– аналіз спілкування, що відбулося;
– моделювання подальшого спілкування.
Педагогічне мовлення має забезпечувати:
– ефективне спілкування, взаємодію між педагогом і вихованцями;
– позитивний вплив педагога на свідомість, почуття вихованців для формування, корекції їхніх переконань;
– повноцінне сприйняття, усвідомлення і закріплення знань у процесі навчання;
– раціональну організацію навчальної і практичної діяльності студентів;
– велике значення у педагогічному спілкуванні мають невербальні засоби спілкування. Уміле їх використання дає можливість викладачеві суттєво вплинути на навчальний процес.
3. Імідж педагога
Імідж (від англ. – образ) – візуальна привабливість особистості. Імідж – спрямоване формування враження про себе, свідомо організоване і структуроване в контексті “Я”.
Лише недосвідчений педагог може передати хвилювання перед вихованцями. Майстру важливо, яким його бачать інші. Його завдання – самопрезентація.
Самопрезентація ─ короткотривалий, організований процес подання інформації про себе у вербальній і невербальній поведінці. Педагог повинен подати себе, свій характер, свій ситуативний стан так, щоб справити відповідне враження на аудиторію. Він відстоює створений ним образ.
|
|
|
Ситуації педагогічного життя несхожі одна на іншу. Щоразу педагог повинен знати, яким він хоче постати перед вихованцями. «Він може хотіти, щоб вони зрозуміли його значущість, чи подумали, що він високої думки про них, чи зрозуміли, що він насправді думає про них, чи залишилися здивовані. Він може хотіти забезпечити гармонію, щоб взаємодія тривала довго, чи пошити в дурні, ввести в оману їх».
Велике інформаційне навантаження несе зовнішній вигляд педагога. Педагог повинен ідеально виглядати, триматися впевнено і мати почуття гумору. Зовнішній вигляд викладача повинен бути естетично виразним. Неприпустиме недбале ставлення до своєї зовнішності, але і надмірна увага до неї ─ недоцільна.
Зовнішня культура оратора — система засобів щодо створення іміджу промовця, яка базується на контролі зовнішнього вигляду (зачісці, одязі тощо), постави, погляду, жесту, голосу.
Зачіска, одяг, прикраси в одязі педагога повинні гармоніювати. У використанні косметики, підборі одягу й аксесуарів викладач повинен завжди дотримуватись почуття міри і розуміння ситуації.
Естетична виразність педагога виявляється й у тому, наскільки привітний у нього вираз обличчя, у зібраності, стриманості рухів, у поставі і ході. Навіть у тому, як викладач заходить до аудиторії, як дивиться, як вітається, як рухається по аудиторії ― у всіх «дріб'язках» виявляється особистість педагога і його вплив на аудиторію.
Викладач, що вперше входить в аудиторію, може для посилення авторитетності скористатися прийомами самореклами, щоб виокремити важливі професійні особливості. Це збільшить довіру аудиторії.
Елементами самореклами можуть бути і такі невербальні засоби, як поза, постава, хода, жести.
Правильна постава створює відчуття впевненості, спокою і високої самооцінки.
Досить упевненою повинна бути і хода: усе говорить про зібраність і діловитість.
Значне місце серед невербальних засобів самореклами мають міміка і жестикуляція.
Жест — система міміки, рухів рук і тіла, що відіграє допоміжну, але важливу роль у ораторському виступі. Жести по-справжньому підсилюють виразність промови, прикрашають її, допомагають виокремити основні думки. Ними можна виразити своє ставлення до аудиторії й передати емоційний стан. Найбільша увага приділяється експресії обличчя.
4. Етика спілкування і толерантність як принцип культури педагогічного спілкування
Толерантність трактується як терплячість, витривалість педагога щодо поведінки вихованців і колег. Толерантність є в основі взаємної довіри і розуміння. Вона допомагає випереджувати конфлікти, сприяє прояву доброзичливості.
Етика оратора – сукупність моральних норм і правил, які визначають ставлення оратора до своїх обовۥязків, до слухачів, до підготовки виступу. Етична риторика грунтується на основоположних, ключових загальнолюдських цінностях – моральних вимогах. “Золоте правило” оратора – “не зашкодь іншому словом”.
Велике значення для ефективного спілкування мають такі етичні цінності, як чесність, відвертість, безкорисливість, довіра, милосердя, подяка, турбота, дотримання слова.
У педагогічній діяльності часто виникають конфлікти як невідповідність позицій педагога і вихованця.
Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій.
В основі будь-якого конфлікту неспівпадіння інтересів, бажань.
Є конфлікти поведінки (вчинків), що виникають через порушення вихованцями правил поведінки на заняттях.
Є конфлікти взаємин, що виникають у сфері емоційно-особистісних відносин студентів і викладачів у процесі педагогічної діяльності.
Рекомендації:
Необхідно уміти розрядити емоційну напругу.
Спробувати зрозуміти мотиви поведінки співрозмовника. Висловити своє ставлення до сформованої ситуації.
Необхідно усвідомити те, що поєднує вас з вихованцем, вийти на позицію «ми».
Проаналізувати причини виникнення конфлікту і можливості запобігання.
Завжди легше уникнути гострого зіткнення, ніж погасити його.
Педагог повинен володіти педагогічним тактом.
Педагогічний такт – це доцільний вплив педагога на тих, хто вчиться, уміння встановлювати ефективний стиль спілкування. Це почуття міри щодо когось чи чогось, уміння виявляти повагу до вихованців і зберігати почуття власної гідності.
Педагог повинен володіти мистецтвом переконання.
Переконання – механізм впливу на особистість, що здійснюється за допомогою логічного обґрунтування інформації.
Особливо важливими чинниками культури педагогічного спілкування є:
Ораторське мистецтво педагога – володіння словом як ефективним засобом впливу на аудиторію. Грунтується на культурі мислення, глибокому знанні певного матеріалу, досконалому володінні літературною мовою, немовними аспектами лекторського мистецтва, культурою спілкування.
Тактика мовленнєвого спілкування – сукупність прийомів ведення бесіди і поведінки на певному етапі в межах окремої розмови. Вона містить конкретні прийоми встановлення і підтримки контакту з аудиторією і впливу на неї.
Темпоритм – швидкість загалом і тривалість звучання окремих слів, складів, а також пауз у сполученні з ритмічною організованістю.
Необхідно зважати також на статусну роль.
Статусна роль – поведінка, запропонована людині її соціальним (віковим, статевим, посадовим та ін.) положенням чи статусом.
РЕЗЮМЕ:
Взаємодія – найважливіша складова педагогічного спілкування. У педагогічному процесі педагог здійснює на вихованців не лише навчальний вплив, він також впливає на них своєю особистістю, духовністю, емоційністю, отримуючи від них відповідний відгук, зумовлений їхніми індивідуально-особистісними особливостями й емоційним станом.
Вплив – це дія на стан, думки, почуття і вчинки іншої людини за допомогою вербальних і невербальних засобів, у результаті якої відбуваються зміни в поглядах чи поведінці.
Етика оратора – сукупність моральних норм і правил, що визначають ставлення оратора до своїх обов'язків, до слухачів, до підготовки виступу, до поведінки на трибуні.
Тактовність оратора – одна з етичних якостей оратора, що виражається в уважному ставленні до слухачів, у врахуванні їхніх можливостей сприйняття матеріалу різної складності, їх досвіду, знань, інтересів.
Педагогічний такт – це доцільний педагогічний вплив педагога на вихованців, уміння встановлювати ефективний стиль спілкування.
Виділяють три основних стилі поведінки керівників і педагогів: авторитарний, демократичний і ліберальний.
Усі варіанти стилів педагогічного спілкування можна віднести до двох типів: діалогічного і монологічного.
У педагогічному спілкуванні використовується маніпулятивна поведінка, що стає можливою у результаті виникнення різноманітних потреб людей.
У процесі педагогічного спілкування використовуються психологічні механізми впливу: навіювання, переконання.
У процесі педагогічного спілкування формуються міжособистісні взаємини. Міжособистісні відносини мають дві сторони: сприйняття і розуміння людьми один одного.
Питання для обговорення
1. У чому полягає мета професійно-педагогічного спілкування?
2. Назвіть і охарактеризуйте функції професійно-педагогічного спілкування.
3. Що таке педагогічний такт?
4. Назвіть і охарактеризуйте моделі педагогічного спілкування.
5. Назвіть причини маніпулятивної поведінки у навчальному процесі.
6. Розкрийте понятгя «педагогічна техніка».
7. Які конфлікти виникають у педагогічній діяльності?
8. Назвіть функції професійно-педагогічного спілкування.
Проблемні питання для обговорення
1. Комунікативна поведінка педагога як чинник мотивації навчальної діяльності.
2. Які проблеми перешкоджають взаєморозумінню педагога з вихованцями?
3. Як можна налагодити контакт з вихованцями в разі виникнення конфліктної ситуації?
Завдання для самостійної роботи
Поміркуйте, з якими причинами виникнення конфліктів у навчанні ви зустрічаєтеся найчастіше, як можна запобігти їх виникненню.
Література
1. Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю. Риторика. – Львів, 2001.
2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К., 1970.
3. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.
4. Бутенко Н. Ю. Комунікативні процеси у навчанні: Підручн. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 384 с.
5. Вандишев В. М. Риторика: екскурс в історію вчень і понять: Навч.посібн. – К: Кондор, 2006. – 264 с.
6. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей.–Л.: Лениздат, 1992.
7. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 184 с.
8. Корнєв М. Н., Коваленко Л. Б. Соціальна психологія. – К., 1995.
9. Криксунова И. Создай свой имидж. – СПб.: Лань, 1997.
10. Колотілова Н. А. Риторика: Навч. посібн. – К.: Центр учб. літератури, 2007. – 232 с.
11. Савенкова Л. О. Комунікативні процеси у навчанні: Навч. посібник. – К.: КДЕУ, 1996.
12. Савенкова Л. О. Педагогічне спілкування: Навч. посібник. – К.: КДЕУ, 1997.
13. Навчальний посібник з курсів «Онови риторики» і «Професійна риторика» / Укл. І. Гузенко. – Львів: ЛДУФК, 2006. – 76 с.
14. Олійник О. Б. Основи ораторської майстерності: Навч.посібн. – К.: Кондор, 2010. – 181 с.
15. Олійник О. Б. Риторика: Навч.посібн. – К.: Кондор, 2009. – 170 с.
16. Олійник О. Б. Сучасна ділова риторика: Навч.посібн. – К.: Кондор, 2010. – 166 с.
17. Програми з курсів «Основи риторики» та «Професійна риторика» / Укл. І. Гузенко. – Львів: ЛДУФК, 2006. – 148 с.
18. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів, 2001.
19. Рыбакова М. М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе. – М., 1991.
20. Сагач Г. М. Риторика. – К., 2000.
21. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1986.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 150; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!