Функції професійно-педагогічного спілкування
Лекція 5
Професійно- ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ
1.Специфіка професійно-педагогічного спілкування
Педагогічне спілкування – професійне спілкування викладача зі студентами на занятті (у процесі навчання і виховання), що має певні педагогічні функції і спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, оптимізацію навчальної діяльності і взаємин між педагогом і вихованцями. Педагогічне спілкування – це спілкування педагога з вихованцями у педагогічних цілях.
Професійне спілкування об'єднує людей для спільної діяльності. Професійне спілкування розширює можливості пізнання загальнолюдського досвіду, засвоєння суспільних норм, цінностей, знання і способів діяльності. Фахівець формує себе як особистість.
Мета професійно-педагогічного спілкування полягає у передачі професійного досвіду (знань, умінь, навичок) від педагога вихованцям.
Вища цінність професійно-педагогічного спілкування – індивідуальність педагога і вихованця.
Власна гідність і честь педагога, гідність і честь вихованців – найважливіша цінність професійного педагогічного спілкування.
Різновиди професійно-педагогічного спілкування:
●безпосереднє спілкування між студентами, викладачами;
●спілкування, пов'язане з підготовкою і забезпеченням майбутньої професійної діяльності;
●опосередковане спілкування під час читання, писання, конспектування, перегляду відеоматеріалів і т. ін.
|
|
|
Мистецтво педагога полягає у здатності допомогти пізнати нові знання, здобути нові навики вихованцям. Пасивне сприйняття ідей чи фактів не є освітою.
Стиль професійного спілкування, що задається викладачем, суттєво впливає на ставлення студентів до навчального предмету.
Велика дистанція між викладачем і студентами зумовлює ситуацію, коли студенти приховують своє нерозуміння.
Близька дистанція викликає у студентів ілюзію необов'язковості, небажання вичерпно засвоювати навчальний предмет.
Конфлікт призводить до ігнорування студентами вимог викладача. Необ'єктивність викладача до студента, занижена оцінка здібностей і знань студента можуть спричинити емоційні травми. Важливим є вміння викладача організувати навчальний процес. Ефективність професійно-педагогічного спілкування викладача залежить від рівня сформованості його комунікативної культури.
Основою комунікативної культури є комунікабельність людини.Під комунікабельністю розуміють здатність відчувати задоволення від процесу спілкування з іншими людьми. Некомунікабельні або малокомунікабельні педагоги швидко втомлюються.
Професійно-педагогічне спілкування передбачає наявність таких умінь:
|
|
|
●правильно планувати і здійснювати комунікацію;
●швидко й точно знаходити комунікативні засоби, що відповідають творчій індивідуальності викладача і студента;
●відчувати та підтримувати зворотній зв'язок у спілкуванні.
Компоненти професійно-педагогічної комунікативності педагога:
· потреба у систематичному спілкуванні з вихованцями у найрізноманітніших сферах;
· емоційне задоволення на всіх етапах спілкування;
· наявність здібностей, комунікативних навичок та вмінь.
Професійна компетентністьпроявляється у чіткому інформативному змісті, переданому чіткою, зрозумілою, правильною мовою. Викладач повинен бути добре підготовлений,володіти прийомами спілкування, мати досвід, бути комунікабельним. Виразним засобом є інтонація.
Комунікативна компетентність – здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми. Комунікативна компетентність – це сукупність знань, умінь і навичок, що включають: функції спілкування й особливості комунікативного процесу; види спілкування й основні його характеристики; засоби спілкування (вербальні і невербальні); види слухання і техніки його використання; «зворотний зв'язок» (питання і відповіді); психологічні і комунікативні типи партнерів, специфіку взаємодії з ними; форми і методи ділової взаємодії; технології і прийоми впливу на людей; самопрезентацію і стратегії успіху.
|
|
|
Функції професійно-педагогічного спілкування
Функції професійно-педагогічного спілкування:
● пізнання особистості,
● обмін інформацією,
● організація діяльності,
● обмін ролями,
● співпереживання,
● самоствердження.
На результати педагогічної взаємодії впливають уміння викладача:
■ мобілізувати студентів на пізнавальну діяльність, ставити питання,
■ спілкуватися з групою й окремою особистістю,
■ вести спостереження,
■ організовувати колектив,
■ володіти власним настроєм, голосом, мімікою, рухами.
Правила, які оптимізують навчальний процес:
◊ встановлення особистісного контакту, щоб кожен студент відчував звертання саме до нього (називаємо на ім'я, повторюємо вдало висловлене міркування вихованця) і невербально (візуальний контакт);
◊ власне ставлення, що виявляється в тому, як ми усміхаємося (відверто, невимушено чи скептично), з якою інтонацією говоримо, як експресивно забарвлені наші рухи (стримані чи зневажливі, нервові), яку обрали дистанцію;
|
|
|
◊ спільна діяльність – окреслення спільного «ми» у майбутньому;
◊ розуміння внутрішнього стану студентів – розуміння настрою;
◊ вияв інтересу до студентів. Це означає – слухати їх, ставити запитання і цінувати їхню думку, співпереживати, виокремлювати позитивне, говорити компліменти, робити все, що підтримує вихованця у його позитивних намірах;
◊ створення ситуації успіху, схвалення потенційних можливостей, зняття страху перед можливою помилкою, надання допомоги.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 145; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!