Черепномозкові та спинномозкові травми
Будь-яка черепно-мозкова чи спинномозкова травма є показом для виконання оглядових рентгенограм черепа, або певного відділу хребтового стовпа у двох взаємоперпендикулярних проекціях.
Мал..7. Сторонні тіла та травми черепа.
Переломи кісток склепіння черепа можуть бути лінійними, втисненими, осколковими та ін. Рентгенологічному виявленню перелому допомагає знання місця пошкодження. Лінійні переломи склепіння черепа виявляються на рентгенограмі за наявністю тонкої лінійної смуги просвітлення з чіткими, дещо нерівними краями, зигзагоподібної форми (симптом "блискавки"), яка місцями роздвоюється (симптом "мотузки"), що обумовлено проходженням лінії перелому по зовнішній і внутрішній пластинці склепіння). Продовження лінії перелому на черепний шов може викликати його розходження. Порушенні цілісності тільки однієї пластинки склепіння черепа важко виявляється на рентгенограмі, проте чітко розрізняється на комп'ютерній томограмі.
Переломи кісток основи черепа зустрічаються рідше за переломи склепіння і є, як правило, їх продовженням. Переломи основи черепа частіше виявляють за непрямими ознаками: затінення повітроносних пазух та комірок внаслідок гематоми, а також симптому пневмоцефалії -наявність пухирців повітря на поверхні мозку чи в шлуночках мозку. Власне переломи основи черепа найчастіше виникають у середній черепній ямці внаслідок протидії в атланто-потиличному суглобі під час удару у будь-яку частину голови. Прямі та непрямі ознаки перелому основи черепа краще виявляються на КТ.
|
|
|
Мал..8. Переломи черепа, повітря в порожнині черепа.
При травмах голови часто спостерігаються внутрішньочерепні крововиливи (гематоми), які краще виявляються за допомогою комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії та ангіографії. Свіжа гематома на КТ виявляється як ділянка підвищеної щільності (+50-+80 Нu), тінь якої посилюється протягом перших 3 днів, а потім послаблюється протягом 2 тижнів. Положення, форма та розмір гематоми залежить від джерела крововиливу. Суб- та епідуральні гематоми мають лінійну, стрічко- або лінзоподібну форму, безпосередньо прилягають до кісток черепа і мають чіткі рівні контури. У субдуральної гематоми, на відміну від епідуральної, внутрішній край зазублений. Внутрішньомозкові гематоми мають округау або неправильну форму і нерівні контури, часто оточені зоною зниженої щільності, яка відповідає набряклій мозковій тканині. Великі гематоми відтісняють сусідні мозкові структури.
Мал.. 9. Епідуральна гематома (препарат, КТ); субдуральна гематома КТ, субарахноїдальна гематома КТ, внутрішньо мозкові гематоми КТ.
|
|
|
МРТ-ознаки гострої гематоми нечіткі, особливо у випадку її субарахноїдального розташування. Після 3-ї доби яскравість зображення гематоми на МРТ підвищується, що зумовлено переходом оксигемоглобіну в діоксигемоглобін, а пізніше в метгемоглобін та гемосидерин.
Мал..10. Внутрішньо мозкові геморагії МРТ Т1.
На ангіограмах при гострих внутрішньомозкових гематомах спостерігається зміщення мозкових судин, а в пізній період після травми можна виявити наявність посттравматичної аневризми. Забій головного мозку ангіографічно виявляється різного ступеню зміщенням та спазмом мозкових судин в ділянці травми.
Мал..11. СКТ аневризма середньої мозкової артерії.
Кефалогематома - посттравматичне скупчення крові між окістям та зовнішньою поверхнею склепіння черепа у новонародженого - краще виявляється за допомогою УЗД. На сонограмі вона має вигляд лінзоподібної ехонегативної смужки між ехогенною шкірою та гіперехогенною кісткою.
При травмах хребтового стовпа рентгенологічне виявляються деформації хребта, переломи та вивихи хребців. Фізичне перенавантаження хребтового стовпа часто супроводжується грижею міжхребцевого диска, що через стиснення корінців спинномозкових нервів викликає вертеброгенний больовий синдром. У гостру фазу виникнення грижі рентгенологічне спостерігається незначне зниження висоти міжхребцевого диска або нерівномірність міжхребцевого простору. Пізніше до цих ознак приєднуються звапнення по краю грижі. У випадку проникнення хрящової тканини міжхребцевого диска у губчасту речовину тіла хребця формується так звана грижа Шморля, яка характеризується наявністю округлого просвітлення у тілі хребця, оточеного тонким склеротичним обідком. Грижі міжхребцевих дисків виникають здебільшого на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребтового стовпа.
|
|
|
Мал..12. Травма хребта: компресійний перелом тіла 2 поперекового хребця.
Останнім часом провідну роль у променевому дослідженні травм хребтового стовпа відіграють КТ та МРТ, які дозволяють виявляти зміни у хребцях, міжхребцевих дисках, спинному мозку, оболонках спинного мозку та корінцях спинномозкових нервів.
Мал..13. МРТ кила L4-L5 Т2.
Дата добавления: 2021-12-10; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!