Тема 1. Ендоскопічні методи дослідження ЛОР- органів. Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження зовнішнього та середнього вуха.

Оволодіння студентами практичними навичками: користування лобним рефлектором, проведення риноскопії, орофарингоскопії, отоскопії,  дослідження прохідності слухової труби.

Ендоскопічні методи дослідження глотки, гортані трахеї, бронхів, стравоходу.

Клінічна анатомія зовнішнього вуха (вушна раковина, зовнішній слуховий прохід).

Будова барабанної перетинки. Система порожнин середнього вуха, стінки барабанної порожнини, її вміст. Топографія лицевого нерва. Типи будови сосковидного відростка.

Значення вікових особливостей зовнішнього і середнього вуха у патології дитячого віку.

Кровопостачання і іннервація зовнішнього і середнього вуха.

Трансмісійна, трансформаційна, адаптаційна та захисна роль середнього вуха у механізмі звукопроведення.

Тема 2. Клінічна анатомія, фізіологія внутрішнього вуха, методи дослідження слухового та вестибулярного аналізаторів.

Будова завитки та її рецепторного апарата. Провідні шляхи слухового аналізатора. Кісткове звукопроведення, його типи. Теорії звукопроведення та звукосприйняття.

Дослідження слухової функції: визначення гостроти слуху мовою, камертонами. Принципи порогової аудіометрії.

Надпорогова, мовна аудіометрії, принципи ігрової аудіометрії. Умовно-рефлекторні методи дослідження слуху у дітей.

Дослідження слуху у розширеному діапазоні частот, слухова чутливість до ультразвуку.

Об'єктивні методи дослідження слуху. Імпедансна аудіометрія: основні типи тимпанограм, дослідження акустичного рефлексу. Реєстрація слухових викликаних потенціалів.Отоакустична емісія.

Інтерпретація основних типів порогових аудіограм, диференційна діагностика ураження звукопроведення та звукосприйняття. Топічна діагностика порушень слуху.

Клінічна анатомія заднього лабіринту. Клінічна анатомія рецепторного апарата присінка та напівколових каналів. Провідні шляхи вестибулярного аналізатора.

Адекватні подразники ампулярного та отолітового апарата. Види вестибулярних реакцій. Ністагм, його характеристики. Основні закономірності ністагму.

Сучасні методи вестибулометрії: координаційні, калоричні, обертальні, пресорна проба, електроністагмографія, стабілографія.

 

Тема 3. Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження носа, глотки, гортані, трахеї, бронхів, стравоходу та приносових пазух.

Будова зовнішнього носа. Порожнина носа, структура його стінок. Функціональні відділи порожнини носа. Кровопостачання й іннервація носової системи.

Клініко-топографічні відносини решітчастого лабіринту, верхньощелепової, лобової, клиноподібної пазух та оточуючих анатомічних утворень.

Особливості будови носової системи у дитячому віці.

Методи дослідження порожнини носа і приносових пазух.

Анатомічні утворення носоглотки, ротоглотки, гортаноглотки. Структура і функції лімфоаденоїдного глоткового кільця.

Топографія гортані. Хрящі, суглоби та зв'язки гортані. Кровопостачання та інервація гортані.

Будова трахеї. Відділи трахеї і її топографо-анатомічні зв'язки. Структура бронхів. Кровопостачання, лімфовідтік та іннервація трахеобронхіальної системи.

Будова стравоходу, кровопостачання, іннервація. Відділи стравоходу і їх топографія. Анатомо-фізіологічні звуження стравоходу.

Змістовий модуль 2. Захворювання вуха.

Конкретні цілі:

Ø Описувати основні клінічні прояви захворювань вуха.

Ø Пояснювати причини та механізми розвитку захворювань вуха та виникнення їх ускладнень.

Ø Створювати схеми діагностики та лікування типових випадків при захворюваннях вуха та запропоновувати плани лікувальних заходів у залежності від клінічного перебігу патологічного процесу.

Ø Аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження вуха.

Ø Створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань вуха.

Ø Визначати засоби слухопротезування у залежності від характеру порушення слухової функції.

Ø Оцінювати прогноз щодо одужання та відновлення слухової та вестибулярної функцій у хворих з патологією вуха.

Тема 4. Захворювання зовнішнього та середнього вуха. Гострий гнійний середній отит. Мастоїдит. Антромастоїдотомія.

Зовнішній отит (фурункул, дифузне запалення зовнішнього слухового проходу), отомікоз, бешиха, перихондрит, екзема, отгематома, сірчана пробка. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми, методи лікування захворювань зовнішнього вуха. Методи видалення сірчаної пробки та сторонніх тіл вуха.

Шляхи проникнення інфекції у середнє вухо. Стадії гострого гнійного середнього отиту, клініка, діагностика. Оцінка даних отоскопії у хворих з гострим запаленням середнього вуха, рентге­нографії скроневих кісток за Шюллером, КТ і МРТ-дослідження вуха. Обґрунтування діагнозу, вибір раціональної лікувальної тактики у залежності від стадії захворювання. Показання до парацентезу. Техніка парацентезу.

Особливості перебігу гостро­го гнійного середнього отиту при інфекційних захворюваннях та у дитячому віці. Наслідки захворювання.

Етіологія, патогенез, класифікація, клініка мастоїдиту. Диференційний діагноз гострого гнійного середнього отиту, мастоїдиту з зовнішнім отитом. Принципи лікування (консервативне і хірургічне) у залежності від стадії мастоїдиту. Показання до антромастоїдотомії. Атипові форми мастоїдитів. Профілактика.

 

Тема 5. Хронічний гнійний середній отит, лабіринтит. Сануючі та слуховідновлюючі операції вуха.

Роль захворювань верхніх дихальних шляхів, імунологічного стану організму та алергіч­ного фактора у генезі хронічного гнійного се­реднього отиту. Обов`язкові ознаки, мезотимпаніт та епітимпаніт, холестеатома, диференційна діагностика.

Основні принципи консервативного і хірургічного лікування мезо- і епітимпаніту. Показання до ради­кальної операції на вусі, її етапи. Показання до слуховідновлюючих операцій. Тимпанопластика. Етапи та типи (за Вульштейном). Використання різноманітних матеріалів для відновлювання дефектів барабанної перетинки та слухових кісточок (ауто-гомо- та алотрансплантати).

Лабіринтит. Шляхи проникнення інфекції до внутрішнього вуха. Клі­нічні форми (обмежений, дифузний, серозний, гнійний, некротичний лабіринтити), діагностика, лікування.

 

Тема 6. Негнійні захворювання вуха.

Гострий та хронічний катар середнього вуха, ексудативний середній отит - причини, значення алергії і дисфункції слухової труби у генезі захворювання. Дані отоскопії, дослідження слухової функції. Методи консервативного і хірургічного лікування: тимпанопункція, міринготомія, шунтування, лазерне дренування барабанної порожнини.

Сенсоневральна приглухуватість – етіологічна класифікація, патогенез, комплексна діагностика, дані акуметрії, сучасні методи консервативного лікування. Профілактика захворювань слухового нерва.

Отосклероз – патоморфологічні зміни у скроневій кістці, клінічні симптоми, дані акуметрії та вестибулометрії. Принципи консерва­тивного і хірургічного лікування. Стапедектомія та стапедопластика.

Хвороба Меньєра, патогенез, консервативна терапія, показання до хірургічного лікування. Операції на нервах барабанної порожнини, дренування ендолімфатичного мішка, лабіринтектомія.

Профілактика порушень слуху. Значення сурдологічних центрів в диспансеризації хворих із захворюваннями вуха. 

 

---

Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 2066; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!