ЕСЕ на тему «Інноваційний аспект базових стратегій розвитку»



На сьогодні для підприємства є важливим організація розробки найефективнішої базової стратегії з інноваційними аспектом.

В економічній науковій літературі переважно аналізуються запропоновані всесвітньо відомим економістом Х.Фріменом типи інноваційних стратегій підприємництва: наступальна, захисна, імітаційна, залежна, традиційна, “за нагодою”. Деякіекономісти до них додають ще авангардну стратегію.

Наступальнаінноваційнастратегіяохоплюєактивні НДДКР, орієнтованіна

маркетинг, стратегіюзлиття та стратегіюпридбання.

Убільшості випадків наступальної стратегії дотримуються великі інноваційні фірми(корпорації), що диверсифікують свою діяльність. З метою ефективної реалізації обраної стратегії корпорація часто створює спеціальний підрозділ, який займається лишедослідженнями та розробками й відіграє в корпорації основну роль. Завдання цьогопідрозділу полягають у генеруванні необхідної наукової та технічної інформації стосовно сторонніх базових досліджень, а також у здійсненні інтенсивних власнихрозробок з метою впровадження у виробництво нової технології раніше за інші підприємства.

Захиснаінноваційнастратегіяпередбачаєреакціюпідприємства на діїконкурентів і побічно на потреби йповедінкуспоживачів. Підприємства із захисною інноваційною стратегією займають позиції поряд читрохи позаду наступальних фірм, аналізуючи досягнення й помилки останніх. Убільшості випадків захисна стратегія ненабагато відрізняється від наступальної, іпідприємства, що її дотримуються, також належать до розряду високотехнологічних івисокоінноваційних.

Імітаційна інноваційна стратегія підприємства пов'язана з копіюванням технології виробництва продукції фірм-піонерів і придбанням ліцензії на виробництво такого продукту. Імітаційна інноваційна стратегія є одним із способів підвищення наукомісткостіукраїнського товаровиробника й може сприяти підвищенню потенціалу підприємства,зміцненню його ринкових позицій. Успішний приклад такої стратегії демонструє рядукраїнських маслоекстракційних заводів, які, скориставшись тим, що на соняшниковезерно встановлена висока ставка ввізного мита, придбали за ліцензією технологіювиробництва та фасування олії і, завдяки використанню дешевої сировини, досягли помітних позитивних економічних результатів діяльності. Але такастратегіяможе бути йневдалою, а однією з найбільшпоширених причин невдачі є недостатняувагакерівництвапідприємства до вивченнякон’юнктури ринку.

Залежна інноваційна стратегія характеризується тим, що інноваційні зміни впідприємстві залежать від політики інших фірм, які виступають як основні у кооперативних технологічних зв'язках. «Залежні» підприємства не роблятьсамостійнихспробзмінити свою продукцію, оскільки вони тіснопов'язані з вимогамидо неїпровідногопідприємства. Обирається тоді, коли підприємець не може реалізувати інноваційний варіант розвитку, оскільки не здатен створити інновації, що забезпечать суттєві конкурентні переваги бізнесу. Водночас продукція, що випускається таким підприємцем, є важливим ресурсом для функціонування потужніших підприємств, завдяки чому можлива тривала співпраця. Отже, з боку суб'єктів підприємництва активізуються дії щодо об'єднання із потужнішими партнерами для зменшення витрат ринкової взаємодії. Водночасцедопомогапотужнішогопартнера у вирішеннівиробничих проблем.

Традиційна інноваційна стратегія означає відсутність технологічних змін у підприємстві. У таких підприємствах закріплюються певні інноваційні форми на тривалий термін їхнього життєвого циклу. Традиційна стратегія уникає власне інноваційної поведінки. Традиційна стратегія полягає в реалізації інновацій з підвищення якості традиційних

(існуючих) товарів. Дана стратегіяпереважнозастосовується до продукції, щознаходиться устадіїзрілості. Технологіявиробництватакоїпродукціїповинна бути так само добревідпрацьована. Великачастинапродукціїмаєреалізовуватися на стабільному ринку. Фірма неповиннаматисерйознихконкурентів на ринку. Якщойдеться про традиційнустратегію вцілому, а не лише з окремихпродуктів, то повинен матимісцевипусктехнологічнопов’язаноїпродукції. Проводиться більше ДКР, ніж НДР.

Інноваційнастратегія«за нагодою» пов'язана з використаннямінформації таможливостей, які виникають у зовнішньомусередовищіпідприємства. Її характерною особливістю є відсутністьвласноїнауково-технічноїдіяльності. Такий типстратегіїназиваютьще «стратегієюніші»

Ознакоюстратегії “за нагодою” є відсутністьвласноїнауково-технічноїдіяльності. Цястратегіяхарактеризує тип поведінкипідприємства в довгостроковомуперіоді, якийпов’язаний з відповідямийогокерівництва на зовнішнісигнали ринку йінституційногосередовища. Стратегія “за нагодою” потребуєшвидкогоопануванняекзогеннихфакторіврозвитку, тобтовикористанняінформації й тих можливостей, щовиникають у зовнішньомусередовищіпідприємства. Такуповедінкущеназивають“стратегієюніші”, оскільки при цьомуперевагапідприємстваполягає в знаходженніособливого місця на існуючих ринках товарів і послуг, шукаючиринковініші, щомаютьсвогоспоживача з нетиповим, але зізначущимрізновидом потреб. Самеізцьоготипу стратегіїпочинаютьфірми й країни, які намагаютьсяшвидковийтина світовіринки, використовуючисвоїтрадиційніможливості. Авангарднуінноваційнустратегіюзастосовуютькорпорації, щомаютьсильніринкові й технологічніпозиції. Їїобирають, в основному, компанії, які маютьдужегарнурепутацію в споживачів, завдякичомуїм не потрібновитрачатибагатозусиль для забезпеченнядостатньогопопиту на пропоновані ними новітовари.

Отже, реалізувати будь-який тип інноваційноїстратегіїпідприємецьспроможнийлише за наявностідостатніх для цьогофінансовихресурсів.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 246; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!