ІV стадія – повне незгортання крові.



Стан хворих вкрай тяжкий або термінальний за рахунок синдрому поліорганної недостатності: артеріальна гіпотензія, яка погано піддається корекції, критичні розлади дихання та газообміну, порушення свідомості, аж до коматозного стану, оліго- або анурія на фоні масивної кровотечі. 

       Кровоточивість змішаного типу: профузна кровотеча із тканин, шлунково-кишкового тракту, трахеобронхіального дерева, макрогематурія.

Лабораторна діагностика.

Таблиця 2. Лабораторні критерії стадій ДВЗ-синдрому.

Стадії ДВЗ

Основні лабораторні показники

Час ззгортання крові за Лі-Уайтом, хв. Спонтан-ний лізис згустку АЧТЧ, с Число тромбо-цитів ** 109/л Про-тромбіновий час, с Тромбі-новий час, с Фібриноген, г/л
І. < 5 хв. немає < 30 с 175 - 425 < 10 с. < 24 с. > 5 г/л
ІІ. 5 - 12хв. немає  < 30 с 100 - 150 12 – 15 с > 60 с. 1,5 – 3,0 г/л
ІІІ. > 12 хв. швидкий 60 – 80 с 50 - 100 15 – 18 с > 100 с. 0,5 – 1,5 г/л
ІV. > 60хв. згусток не утворю ється > 80 с < 50 > 18 с. > 180 с. Не визнача- ється або сліди
Норма 6 – 9 хв. немає 30 – 40 с 150 – 300 11 – 12 с 16 – 20 с 2,0 – 4,5 г/л

Час згортання крові за Лі-Уайтом. УВ конічну суху пробірку набирають 1 мл крові (краще щоб вона витікала із голки самостійно) і визначають час згортання при температурі 37° С (С).

 

Активований час згортання крові (АЧЗК). У пробірку з 12 – 16 мг коаліну вноситься 2 мл крові. В нормі АЧЗК становить 2 – 2,5 хв. Тест свідчить про гіпер- або гіпокоагуляційні зрушення і застосовується для контролю проведення гепаринотерапії (С).

 

Активований частковий тромбіновий час (АЧТЧ) (норма 25 – 40 с) – визначає дефіцит факторів внутрішнього механізму згортання, таких як ХІІ, ХІ, ІХ, VIII, а також присутність у крові їх інгібіторуів (гепаринуу). УВ цих випадках спостерігається збільшення подовження АЧТЧ. Скорочення АЧТЧ вказує на гіперкоагуляцію (В).

 

Тромбіновий час (ТЧ)  (норма 16 – 20 с.) – характеризує швидкість переходу фібриногену у фібрин. ЗбільшенняПодовження ТЧ може бути обумовлено гіпофібриногенемією, дисфібронегенемією, підвищеним вмістом ув плазмі ПДФ або присутністю прямих антикоагулянтів (В).

 

Протромбіновий час (ПТЧ) (норма 11 – 12 с.) визначає активність або дефіцит факторів протромбінового комплексу (V, VII, Х, ІІ) зовнішнього механізму коагуляції. Подовження протромбінового часу при нормальному тромбіновому часу вказує на пригнічення зовнішнього механізму згортання крові, тобто дефіцит V і ІІ факторів (В).

 

Вміст фібриногену в плазмі (норма 2,0 – 4,5 г/л). Зниження фібриногену спостерігається при прогресуванні ДВЗ-синдрому, лікуванні фібринолітичними препаратами, або вродженій гіпо- і дисфібриногенемії (В).

 

Продукти деградації фібрину (норма менше 20 нг/л). Їх підвищення свідчить про прогресування внутрішньосудинного згортання і активацію фібринолізу (В).

 

Кількість тромбоцитів (норма 150 – 300 тис.* 10 9 /л). Зменшення їх вмісту свідчить про виснаження тромбоцитарної ланки гемостазу і розвиток коагулопатії споживання (В).

                                                                                                                                             

Профілактика ДВЗ - синдрому.

Адекватне, та своєчасне лікування та та профілактика станів, які спричинюють розвиток ДВЗ - синдрому.

Своєчаснао оцінка юється крововтраттикрововтрати, таа і адекватнео проводиться відновлення ОЦК кристалоїдними і колоїдними розчинами. З колоїдних розчинів перевагу віддають препаратам желатини, за їх відсутності – похідним гідроксиетилкрохмалю (С). Не застосовуютьється реополіглюкин та 5% альбумін (В).

Системно не використовуються препарати, які підвищують коагуляційний потенціал крові (етамзилат, епсилон-амінокапронова кислота та ін.) ( C).

Не застосовуються Ббез суворих показань не застосовують препарати, які викликають тромбоцитопенію або порушують функцію тромбоцитів (гепарин, реополіглюкин, дипирідамол, напівсинтетичні пеніциліни) (С).

За показаннямиПри необхідності хірургічне втручання виконуюється своєчасно і у повному обсязі (екстирпація матки) та в максимально короткі строки. При продовжені кровотечі – перев’язка внутрішньої клубової артерії., спеціалістом який володіє цією методикою.

Лікування.

1. Лікування основного захворювання, що спричинило розвиток ДВЗ-синдрому (хірургічне втручання, медикаментозна та інфузійна терапія).

2. Внутрішньовенне струминне введення 700 – 1000 мл підігрітої до        37° С свіжозамороженої плазми, яка містить антитромбін ІІІ. Якщо кровотеча не зупиняється –   необхідноео додаткове введення 1000 мл свіжозамороженої плазми. УВ наступну другу – третю добу свіжозаморожену плазму використовують у дозі 400 – 600 мл/добу (С). За можливості - введення антитромбіну ІІІ у дозі 100 ОД/кг кожні 3 години (В).

3. Враховуючи швидкість переходу стадії гіперкоагуляції у стадію гіпокоагуляції,  і відсутності можливості (у більшості випадків по причинах ургентної ситуації) чіткої лабораторної діагностики стадії ДВЗ-синдрому від рутинного застосування гепарину слід відмовитися (С).

4. Починаючи з ІІ стадії показано введення інгібіторів протеолізу. Контрикал (або інші препарати у еквівалентних дозах) вводяиться ув залежності від стадії ДВЗ-синдрому (див. табл.. 3) шляхом краплинної внутрішньовенної інфузії за 1 – 2 години (С).

 

Таблиця 3. Рекомендовані дози інгібіторів протеолізу ув залежності від фази ДВЗ- синдрому.

Препарати

Фази ДВЗ

І ІІ ІІІ ІV
Тразилол, ОД - 50000 - 100000 100000 - 300000 300000 – 500000
Контрикал, ОД - 20000 - 60000 60000 - 100000  100000 – 300000
Гордокс, ОД - 200000 - 600000 600000 - 1000000 1000000 - 4000000

 

 

5. Відновлення факторів згортання крові шляхом введення кріопреципітату плазми (200 Од – ІІ стадія, 400 Од – ІІІ стадія, 600 Од – ІV стадія) (рівень С). ЗаПри можливості, рекомендовано внутрішньовенне введення чоловічого рекомбінантного VIIа фактора (новосевен) – 60 – 90 мкг/кг (1 – 2 дози) (рівень В).

6. Тромбоконцентрат використовуюється у разіпри зниженняі тромбоцитів менше 50*10 9/л. Дозуа тромбоконцентрату обираюється у залежності від клінічної ситуації (рівень В).

7. Місцева зупинка кровотечі із раньової поверхні проводиться у всіх випадках. Досягається різними методами таі способами: коагуляцією, і перев’язкою судин, тампонадою рани, застосуванням місцевих гемостатичних засобів.

8. Лікування синдрому поліорганної недостатності.

9. У крайніх  невідкладних випадках (подальше прогресування гіпокоагуляції, та кровотечі (Hb < 60 г/л, Ht < 0,25 л/л), тільки за життєвих показань у відповідності до рішенням консиліуму, і згоди хворої або її родичів (за наявності умовипри їх відсутності - рішенням консиліуму) таі у разіза   відсутності препаратів чита компонентів крові у медичній установі і на станції (пункті) переливання крові, можливо введення теплої донорської крові у половинній дозі від обсягу крововтрати (С).


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 48; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!