ІV стадія – повне незгортання крові.
Стан хворих вкрай тяжкий або термінальний за рахунок синдрому поліорганної недостатності: артеріальна гіпотензія, яка погано піддається корекції, критичні розлади дихання та газообміну, порушення свідомості, аж до коматозного стану, оліго- або анурія на фоні масивної кровотечі.
Кровоточивість змішаного типу: профузна кровотеча із тканин, шлунково-кишкового тракту, трахеобронхіального дерева, макрогематурія.
Лабораторна діагностика.
Таблиця 2. Лабораторні критерії стадій ДВЗ-синдрому.
Стадії ДВЗ | Основні лабораторні показники | ||||||
Час ззгортання крові за Лі-Уайтом, хв. | Спонтан-ний лізис згустку | АЧТЧ, с | Число тромбо-цитів ** 109/л | Про-тромбіновий час, с | Тромбі-новий час, с | Фібриноген, г/л | |
І. | < 5 хв. | немає | < 30 с | 175 - 425 | < 10 с. | < 24 с. | > 5 г/л |
ІІ. | 5 - 12хв. | немає | < 30 с | 100 - 150 | 12 – 15 с | > 60 с. | 1,5 – 3,0 г/л |
ІІІ. | > 12 хв. | швидкий | 60 – 80 с | 50 - 100 | 15 – 18 с | > 100 с. | 0,5 – 1,5 г/л |
ІV. | > 60хв. | згусток не утворю ється | > 80 с | < 50 | > 18 с. | > 180 с. | Не визнача- ється або сліди |
Норма | 6 – 9 хв. | немає | 30 – 40 с | 150 – 300 | 11 – 12 с | 16 – 20 с | 2,0 – 4,5 г/л |
Час згортання крові за Лі-Уайтом. УВ конічну суху пробірку набирають 1 мл крові (краще щоб вона витікала із голки самостійно) і визначають час згортання при температурі 37° С (С).
|
|
Активований час згортання крові (АЧЗК). У пробірку з 12 – 16 мг коаліну вноситься 2 мл крові. В нормі АЧЗК становить 2 – 2,5 хв. Тест свідчить про гіпер- або гіпокоагуляційні зрушення і застосовується для контролю проведення гепаринотерапії (С).
Активований частковий тромбіновий час (АЧТЧ) (норма 25 – 40 с) – визначає дефіцит факторів внутрішнього механізму згортання, таких як ХІІ, ХІ, ІХ, VIII, а також присутність у крові їх інгібіторуів (гепаринуу). УВ цих випадках спостерігається збільшення подовження АЧТЧ. Скорочення АЧТЧ вказує на гіперкоагуляцію (В).
Тромбіновий час (ТЧ) (норма 16 – 20 с.) – характеризує швидкість переходу фібриногену у фібрин. ЗбільшенняПодовження ТЧ може бути обумовлено гіпофібриногенемією, дисфібронегенемією, підвищеним вмістом ув плазмі ПДФ або присутністю прямих антикоагулянтів (В).
Протромбіновий час (ПТЧ) (норма 11 – 12 с.) визначає активність або дефіцит факторів протромбінового комплексу (V, VII, Х, ІІ) зовнішнього механізму коагуляції. Подовження протромбінового часу при нормальному тромбіновому часу вказує на пригнічення зовнішнього механізму згортання крові, тобто дефіцит V і ІІ факторів (В).
Вміст фібриногену в плазмі (норма 2,0 – 4,5 г/л). Зниження фібриногену спостерігається при прогресуванні ДВЗ-синдрому, лікуванні фібринолітичними препаратами, або вродженій гіпо- і дисфібриногенемії (В).
|
|
Продукти деградації фібрину (норма менше 20 нг/л). Їх підвищення свідчить про прогресування внутрішньосудинного згортання і активацію фібринолізу (В).
Кількість тромбоцитів (норма 150 – 300 тис.* 10 9 /л). Зменшення їх вмісту свідчить про виснаження тромбоцитарної ланки гемостазу і розвиток коагулопатії споживання (В).
Профілактика ДВЗ - синдрому.
Адекватне, та своєчасне лікування та та профілактика станів, які спричинюють розвиток ДВЗ - синдрому.
Своєчаснао оцінка юється крововтраттикрововтрати, таа і адекватнео проводиться відновлення ОЦК кристалоїдними і колоїдними розчинами. З колоїдних розчинів перевагу віддають препаратам желатини, за їх відсутності – похідним гідроксиетилкрохмалю (С). Не застосовуютьється реополіглюкин та 5% альбумін (В).
Системно не використовуються препарати, які підвищують коагуляційний потенціал крові (етамзилат, епсилон-амінокапронова кислота та ін.) ( C).
|
|
Не застосовуються Ббез суворих показань не застосовують препарати, які викликають тромбоцитопенію або порушують функцію тромбоцитів (гепарин, реополіглюкин, дипирідамол, напівсинтетичні пеніциліни) (С).
За показаннямиПри необхідності хірургічне втручання виконуюється своєчасно і у повному обсязі (екстирпація матки) та в максимально короткі строки. При продовжені кровотечі – перев’язка внутрішньої клубової артерії., спеціалістом який володіє цією методикою.
Лікування.
1. Лікування основного захворювання, що спричинило розвиток ДВЗ-синдрому (хірургічне втручання, медикаментозна та інфузійна терапія).
2. Внутрішньовенне струминне введення 700 – 1000 мл підігрітої до 37° С свіжозамороженої плазми, яка містить антитромбін ІІІ. Якщо кровотеча не зупиняється – необхідноео додаткове введення 1000 мл свіжозамороженої плазми. УВ наступну другу – третю добу свіжозаморожену плазму використовують у дозі 400 – 600 мл/добу (С). За можливості - введення антитромбіну ІІІ у дозі 100 ОД/кг кожні 3 години (В).
3. Враховуючи швидкість переходу стадії гіперкоагуляції у стадію гіпокоагуляції, і відсутності можливості (у більшості випадків по причинах ургентної ситуації) чіткої лабораторної діагностики стадії ДВЗ-синдрому від рутинного застосування гепарину слід відмовитися (С).
|
|
4. Починаючи з ІІ стадії показано введення інгібіторів протеолізу. Контрикал (або інші препарати у еквівалентних дозах) вводяиться ув залежності від стадії ДВЗ-синдрому (див. табл.. 3) шляхом краплинної внутрішньовенної інфузії за 1 – 2 години (С).
Таблиця 3. Рекомендовані дози інгібіторів протеолізу ув залежності від фази ДВЗ- синдрому.
Препарати | Фази ДВЗ | |||
І | ІІ | ІІІ | ІV | |
Тразилол, ОД | - | 50000 - 100000 | 100000 - 300000 | 300000 – 500000 |
Контрикал, ОД | - | 20000 - 60000 | 60000 - 100000 | 100000 – 300000 |
Гордокс, ОД | - | 200000 - 600000 | 600000 - 1000000 | 1000000 - 4000000 |
5. Відновлення факторів згортання крові шляхом введення кріопреципітату плазми (200 Од – ІІ стадія, 400 Од – ІІІ стадія, 600 Од – ІV стадія) (рівень С). ЗаПри можливості, рекомендовано внутрішньовенне введення чоловічого рекомбінантного VIIа фактора (новосевен) – 60 – 90 мкг/кг (1 – 2 дози) (рівень В).
6. Тромбоконцентрат використовуюється у разіпри зниженняі тромбоцитів менше 50*10 9/л. Дозуа тромбоконцентрату обираюється у залежності від клінічної ситуації (рівень В).
7. Місцева зупинка кровотечі із раньової поверхні проводиться у всіх випадках. Досягається різними методами таі способами: коагуляцією, і перев’язкою судин, тампонадою рани, застосуванням місцевих гемостатичних засобів.
8. Лікування синдрому поліорганної недостатності.
9. У крайніх невідкладних випадках (подальше прогресування гіпокоагуляції, та кровотечі (Hb < 60 г/л, Ht < 0,25 л/л), тільки за життєвих показань у відповідності до рішенням консиліуму, і згоди хворої або її родичів (за наявності умовипри їх відсутності - рішенням консиліуму) таі у разіза відсутності препаратів чита компонентів крові у медичній установі і на станції (пункті) переливання крові, можливо введення теплої донорської крові у половинній дозі від обсягу крововтрати (С).
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 48; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!