Тема: Функціональна проба Летунова (2 години)
Короткі теоретичні відомості. Комбінована проба Летунова представляє особливий інтерес для фахівців у галузі спортивної фізіології, тому що дозволяє оцінити реакцію серцево-судинної системи організму на три різних за інтенсивністю і тривалістю фізичні навантаження: 1) 20 присідань за 30 секунд (розглядається як розминка перед наступними видами м'язової діяльності); 2) 15-секундний біг на місці в максимальному темпі (стегно піднімається до горизонтального положення) (навантаження на швидкість); 3) 3-хвилинний біг на місці в темпі 180 кроків за хвилину (стегно піднімається приблизно на 75 градусів) (навантаження на витривалість).
Для роботи необхідні: секундомір або годинник із секундною стрілкою, тонометр, фонендоскоп, метроном.
Хід роботи:
1. У обстежуваного в стані відносного спокою визначають ЧСС і артеріальний тиск, після чого він виконує 20 глибоких присідань за 30 секунд. У перші 10 секунд після навантаження визначають ЧСС, далі протягом 40 секунд виміряють артеріальний тиск, а починаючи з 50-ої секунди знову визначають ЧСС за 10-секундними відрізками. Реєстрація даних ведеться на протязі 3-х хвилин відпочинку між першим та другим навантаженням.
2. Друга частина проби полягає у виконанні обстежуваним 15-секундного бігу на місці в максимальному темпі. Відразу після цього виду навантаження виміряють ЧСС і артеріальний тиск протягом 4-х хвилин відпочинку за такою схемою: на початку і наприкінці кожної хвилини протягом 10 секунд визначають ЧСС, а в проміжку між цими операціями – артеріальний тиск).
|
|
|
3. По закінченні 4-ої хвилини відновлення після 15-секундного бігу на місці виконується 3-я частина проби Летунова – біг на місці протягом 3-х хвилин (темп – 180 кроків на хвилину). Після бігу протягом 5-ти хвилин реєструють ЧСС і артеріальний тиск у такий же спосіб, як у пункті 2.
4. Всі отримані дані заносяться в спеціальну таблицю, аналізуються (оцінюється характер змін ЧСС і артеріального тиску після кожного виду навантаження, час їхнього відновлення) і робиться висновок про тип реакції серцево-судинної системи на: 1) розминку; 2) швидкісну роботу; 3) роботу на витривалість.
Таблиця 1
Розміри ЧСС і артеріального тиску на різних етапах комбінованої проби Летунова.
| ЧСС у стані спокою = | АТ у стані спокою = | |||||||||||||
| Час після навантажень | 20 присідань | 15-секундний біг | 3-хвилинний біг | |||||||||||
| ЧСС після навантажень | ||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| 10 | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ||
| 20 | ¨ | |||||||||||||
| 30 | ¨ | |||||||||||||
| 40 | ¨ | |||||||||||||
| 50 | ¨ | |||||||||||||
| 60 | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ¨ | ||
| АТ після навантаж. | · | · | · | · | · | · | · | · | · | · | · | |||
| Час відновлення | tчсс =
tат = | tчсс =
tат = | tчсс =
tат = | |||||||||||
Примітка: · - виміряється артеріальний тиск; ¨ - виміряється ЧСС.
ВИСНОВОК: робиться висновок про тип реакції серцево-судинної системи обстежуваного на різні види фізичних навантажень.
.
Питання для самоконтролю:
1. Поняття про дозоване фізичне навантаження і функціональні проби. Основні вимоги до проведення навантажувальних проб.
2. Одно -, дво - і тримиттєві функціональні проби серцево-судинної системи і їх коротка характеристика.
3. Основні типи реакцій серцево-судинної системи організму на дозоване фізичне навантаження.
4. Значення функціональних проб із дозованим фізичним навантаженням у практиці медико-біологічного контролю за функціональним станом організму спортсменів.
|
|
|
Лабораторна робота №3
Тема: Вивчення особливостей стану регуляторних систем організму за допомогою ортостатичної та клино-ортостатичної функціональних проб (2 години)
Короткі теоретичні відомості. Ортостатична і кліно-ортостатична проби застосовують для дослідження функціонального стану системи вегетативної регуляції апарату кровообігу. Проведення обох проб супроводжується зміною положення тіла реципієнта і порівняльним аналізом величин ЧСС і АТ, зареєстрованих до і після проведення проби. При нормальній збудливості вегетативної нервової системи в ортостатичній пробі спостерігається підвищення ЧСС на 18-27% від початкової величини. Більш високі значення свідчать про підвищену (несприятливу) збудливість, яка спостерігається при гіпертиреозі, у реконвалесцентів, у спортсменів відразу після тренування, а також при перенапруженні і перетренованості.
Для здорових і добре тренованих осіб приріст ЧСС зазвичай, не перевищує 10% від початкової величини цього показника. Артеріальний тиск при проведенні ортостатичної проби в нормі зазнає незначних змін (АТс в межах ±10 мм рт.ст., а АТд - ±5 мм рт.ст.).
При проведенні кліно-ортостатичної проби в нормі спостерігається зменшення ЧСС не більш ніж на 6 ударів в хвилину.
|
|
|
Для роботи необхідні: секундомір або годинник із секундною стрілкою, тонометр, фонендоскоп.
Хід роботи:
1. На першому етапі роботи проводиться ортостатична проба.
2. В стані відносного спокою у обстежуваного в горизонтальному положенні реєструється ЧСС1 та АТс1 і АТд1.
3. Обстежуваний з горизонтального положення переходить у вертикальне, після чого реєструють величини ЧСС2, АТс2 і АТд2. Розраховують величину відносного приросту вказаних параметрів за наступними формулами:
відн. приріст ЧСС (%) = 100 • (ЧСС2-ЧСС1) / ЧСС1
відн. приріст АТс (%) = 100 • (АТс2 - АТс1) / АТс1
відн. приріст АТд (%) = 100 • (АТд2-АТд1) / АТд1,
де ЧСС1 і ЧСС2 – частота серцевих скорочень до і після проведення ортостатичної проби, уд/хв.; АТс1 і АТс2 – систолічний артеріальний тиск до та після проведення ортостатичної проби, мм рт. ст.; АТд1 і АТд2 – діастолічний артеріальний тиск до і після проведення ортостатичної проби, мм рт. ст.
4. На основі отриманих даних оцінюється ступінь збудливості і тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи.
5. На другому етапі роботи проводиться кліно-ортостатична проба, в процесі якої обстежуваний переходить із вертикального в горизонтальне положення, внаслідок чого підвищується тонус парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Реєструють величини частоти серцевих скорочень до (ЧСС1) і після (ЧСС2) проведення проби.
6. На основі отриманих даних оцінюється ступінь збудливості і тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
ВИСНОВОК: робиться висновок про ступінь збудливості симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи організму обстежуваних.
.
Питання для самоконтролю:
1. Поняття про ортостатичну та кліно-ортостатичну проби.
2. Основні критерії оцінки результатів вказаних функціональних проб.
3. Особливості динаміки ЧСС та АТ при проведенні ортостатичної та кліно-ортостатичної проб.
4. Значення ортостатичної та кліно-ортостатичної проб у практиці медико-біологічного контролю за функціональним станом організму спортсменів.
СЕМІНАР №1
Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 151; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!