Для відомостей технологічного характеру:



 конструкторська документація, креслення, схеми, записи;

 описи технологічних іспитів;

 «ноу-хау»;

 точні знання конструкційних характеристик виробів та оптимальних параметрів розроблювальних технологічних процесів (розміри, обсяги, конфігурація, процентний зміст компонентів, температура, тиск, час тощо);

 відомості про матеріали, з яких виготовлені окремі деталі, умови експериментів, обладнання та устаткування, на якому вони проводилися і т.

 окремі нові або унікальні вимірювальні комплекси, прилади, верстати й устаткування, що використовуються на підприємстві.

 

Для відомостей ділового характеру:

 відомості про укладені або заплановані контракти;

 дані про постачальників та клієнтів;

 огляди ринку, маркетингові дослідження;

 інформація про конфіденційні переговори;

 калькуляція витрат виробництва підприємства, структури цін, рівень прибутку;

 плани розвитку підприємства та його інвестицій.

 

Якщо у виділенні вузлових відомостей виникають проблеми, то можна розглянути вид діяльності по окремих технологічних етапах, по логічному алгоритму дій, по тимчасових відрізках. У будь-якому випадку корисними будуть аналогічні приклади організації захисту секретів західними фірмами.

Варто врахувати й інші фактори. Наприклад, підприємство може застосовувати загальновідомі методи організації виробництва, технологічні прийоми, устаткування тощо і при цьому досягати високого прибутку.

 

 порядок розповсюдження комерційної таємниці;

 порядок виключення інформації зі складу комерційної таємниці.

Дотримання цих норм дозволить керівництву підприємства відчувати себе впевненіше і в процесі проведення перевірки контролюючими органами. Для того щоб перевіряючі отримали доступ до такої інформації, вони повинні дотримуватися всіх процедур, що встановлені на підприємстві. І, звичайно, підписавши документ про нерозголошення комерційної таємниці, такі особи не мають права використовувати у своїй діяльності отриману інформацію без згоди керівництва підприємства.

Інформація, що не може бути визначена підприємством комерційною таємницею

Для того щоб правильно сформувати перелік відомостей, які становлять комерційну таємницю, керівнику необхідно ознайомитись з Постановою № 611 і лише після цього складати такий перелік. Дана постанова містить вичерпний перелік інформації, яка не є комерційною таємницею.

Отже, не становлять комерційної таємниці:

 установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами;

 інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

 дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів;

 відомості про чисельність і склад працівників, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних місць;

 документи про сплату обов’язкових платежів і податків;

 інформація про забруднення навколишнього зовнішнього середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також про інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

 документи про платоспроможність;

 відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках та інших організаціях і об’єднаннях, які займаються підприємницькою діяльністю;

 відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню. До такої інформації може бути віднесена, зокрема, інформація про випуск акцій підприємством, що пропонуються для відкритого продажу, яка згідно зі статтею 23 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р. № 1201-ХІІ підлягає обов’язковому опублікуванню.

 

Підприємства, відповідно до чинного законодавства, зобов’язані надавати перелічені в цій постанові відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам на їхню вимогу. Доступ до переліченої інформації здійснюється без обмеження, в тому числі контролюючими органами в межах їхніх повноважень. Встановлення порядку роботи з документами

Важливий елемент механізму захисту комерційної таємниці — встановлення порядку роботи з матеріальними носіями такої інформації: кресленнями, дискетами, магнітними стрічками тощо. Вибираючи зручні форми обліку конфіденційної інформації, необхідно враховувати, що:

 по-перше, відмітні знаки (грифи) на документах не повинні збігатися з грифами, що використовуються в сфері захисту державних таємниць;

 по-друге, вони повинні бути зрозумілі тільки співробітникам даного підприємства і не привертати до себе уваги сторонніх осіб;

 по-третє, кількість грифів повинна бути чітко визначеною;

 по-четверте, роботу підлеглих доцільно організувати за принципом «чистих столів». Суть його полягає в тому, що співробітник за своєї відсутності не повинен залишати жодного документа на своєму робочому місці. Вся інформація має надійно зберігатися у сейфі, металевій шафі або у шухляді столу.

У Переліку також бажано вказати конкретний строк, на який та чи інша інформація набуває статусу комерційної таємниці.

Структурні підрозділи та співвиконавці повинні бути ознайомлені з Переліком у частині, що їх стосується, керуватися ним у своїй роботі й приводити у відповідність до нього грифи документів.

Виконавець і керівник, перш ніж підписати будь-який документ, оцінюють його на наявність інформації, що є комерційною таємницею підприємства.

За наявності таких відомостей на першому, титульному аркуші в правому верхньому куті потрібно поставити гриф. Наприклад, «КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ».

Зняття з інформації статусу комерційної таємниці підприємства здійснюється після закінчення контрольного строку або внаслідок настання певних обставин (поява нового зразка, витік інформації до конкурента тощо).

Це рішення приймають ті самі особи, що затвердили Перелік.

В основі такої системи роботи повинна лежати зацікавленість виконавців як у виявленні нових об’єктів захисту, так і у визначенні оптимального моменту зняття обмежень на поширення інформації.

При опублікуванні інформації, що раніше була закритою, рекомендується приділяти більше уваги її практичній цінності та ексклюзивності, щоб зацікавити в її використанні потенційних споживачів як у межах країни, так і за кордоном. Разом з тим обсяг опублікованих даних не повинен бути достатнім для самостійного впровадження їх без додаткової інформації розроблювача.

Перед тим як взяти з працівників підписку про нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, керівництву підприємства необхідно здійснити певні процедури:

 видати наказ по підприємству про встановлення комерційної таємниці;

 затвердити перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю;

 затвердити форму зобов’язання (договору) про нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею;

 незалежно від обраного підприємством шляху захисту комерційної таємниці працівник, приступаючи до виконання своїх обов’язків, має бути поінформований;

 про порядок і процедуру набуття матеріалами, документами та виробами статусу комерційної таємниці підприємця;

 про правила, пов’язані з доступом до інформації, що є комерційною таємницею;

 про обов’язки й обмеження, що покладаються на виконавців, допущених до відомостей конфіденційного характеру (наприклад, діловодство, облік, збереження, розмноження, обробка інформації тощо);

 про порядок прийому представників інших суб’єктів підприємницької діяльності та передачі їм інформації;

 про відповідальність за розголошення відомостей, що складають комерційну таємницю підприємства, або за порушення встановленого порядку роботи з ними.

 

У цілому для створення правових основ захисту конфіденційної інформації та комерційної таємниці на підприємстві необхідно попередньо зробити таке:

 Розробити Перелік відомостей, що складають комерційну таємницю товариства та Перелік відомостей, що складають конфіденційну інформацію товариства.

 Розробити Положення про інформаційну політику товариства та договір про конфіденційність наданої інформації.

 При укладенні трудових договорів (контрактів) із співробітниками товариства внести пункт про обов’язок співробітника зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію товариства.

 При прийманні на посаду співробітників, робота яких буде пов’язана з конфіденційною інформацією та комерційною таємницею, підписувати Зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації.

 


Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 38; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!