Порядок здійснення місцевих запозичень

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку бюджету Автономної Республіки Крим, міських бюджетів та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування або об’єктів, які забезпечують виконання завдань Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міських рад, спрямованих на задоволення інтересів населення Автономної Республіки Крим і територіальних громад міст. Відповідно до статті 16 Бюджетного кодексу України місцеві внутрішні запозичення мають право здійснювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради. Місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів за офіційними даними органів державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення місцевих запозичень. При цьому місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради. Право на здійснення місцевих запозичень у межах, визначених рішенням про місцевий бюджет належить Автономній Республіці Крим, територіальній громаді міста в особі керівника місцевого фінансового органу за дорученням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міської ради. Запозичення до бюджету Автономної Республіки Крим та міських бюджетів може здійснюватися у формі: 1) укладення договорів позики (кредитних договорів); 2) випуску облігацій місцевих позик. У разі відкритого (публічного) розміщення зазначених облігацій на фондовій біржі їх продаж може здійснюватися за ціною, відмінною від номінальної вартості, але не нижче такої вартості (крім дисконтних облігацій).

До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик. Особливості погашення та реалізації прав за облігаціями місцевих позик визначаються умовами їх розміщення.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи міської ради про здійснення запозичення повинно містити відомості про: - мету запозичення; - форму здійснення запозичення; - істотні умови запозичення – вид, розмір, валюта, строк, відсотки за користування запозиченням та строки їх сплати, а також розмір основної суми боргу. Обсяг та умови здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій погоджуються з Міністерством фінансів України. Для отримання погодження Верховна Рада Автономної Республіки Крим чи міська рада надсилає Мінфіну письмове повідомлення, до якого додає: 1) рішення про бюджет Автономної Республіки Крим чи міський бюджет на відповідний рік з дефіцитом за спеціальним фондом; 2) проект рішення про запозичення; 3) розрахунки і обґрунтування здійснення запозичень. При цьому до обсягу видатків загального фонду місцевого бюджету на відповідний рік не включаються кошти, що передаються до державного бюджету, і субвенції; 4) копію звіту про виконання бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету (звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про виконання місцевих бюджетів (зведена форма) за рік, що передує року, в якому приймається рішення про запозичення; 5) інформацію про поточний стан виконання зобов’язань з погашення місцевого боргу, про стан розрахунків за місцевим боргом за п’ять років, що передують року, в якому приймається зазначене рішення, а також про зобов’язання, виконання яких забезпечено гарантією Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи міської ради, та стан розрахунків за ними; 6) обґрунтування обсягу доходів бюджету розвитку спеціального фонду бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету, який планується спрямовувати на погашення основної суми місцевого боргу протягом всього періоду його погашення; 7) за умови здійснення запозичення шляхом випуску облігацій місцевих позик – проект проспекту емісії облігацій (у разі відкритого (публічного) розміщення) або копію відомостей про випуск (розміщення) облігацій (у разі закритого (приватного) розміщення) та відомості про рейтингову оцінку облігацій; 8) довідку про чисельність населення міста на момент прийняття рішення про затвердження міського бюджету на відповідний рік (у разі здійснення зовнішнього запозичення); 9) прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, схвалений Радою міністрів Автономної Республіки Крим чи виконавчим органом міської ради.

Мінфін протягом 20 робочих днів після надходження документів розглядає їх і проводить перевірку поданих розрахунків виходячи: з офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком на останній робочий день, що передує даті письмового повідомлення (якщо зобов’язання за запозиченнями виражаються в іноземній валюті); із значення змінної частини відсоткової ставки на останній робочий день, що передує зазначеній даті (у разі, коли застосовується плаваюча відсоткова ставка). За результатами розгляду та перевірки Мінфін приймає рішення про погодження обсягу та умов здійснення запозичення або вмотивовану відмову, яке доводиться до відома Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи міської ради. Під час розгляду документів Мінфін має право одержувати в установленому порядку додаткову інформацію, необхідну для прийняття такого рішення.

Погодження Мінфіном обсягу та умов здійснення запозичення не є гарантією виконання Верховною Радою Автономної Республіки Крим чи міською радою зобов’язань за запозиченням або підтвердженням платоспроможності. Верховна Рада Автономної Республіки Крим чи міська рада надсилає Мінфіну копію рішення про запозичення в десятиденний строк після його прийняття, а також інформацію про здійснені запозичення, у тому числі: 1) зареєстрований проспект емісії облігацій місцевих позик та тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій внутрішніх місцевих позик (у разі відкритого (публічного) розміщення) або відомості про випуск (розміщення) облігацій та тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій внутрішніх місцевих позик (у разі закритого (приватного) розміщення) – у десятиденний строк після реєстрації; 2) завірену копію договору позики (кредитного договору) – у десятиденний строк після його підписання; 3) інформацію про здійснення платежів за запозиченням – у десятиденний строк після їх здійснення. Міністерство фінансів України здійснює реєстрацію місцевих запозичень та місцевих гарантій. Усі договори про місцеві запозичення, договори, виконання зобов’язань за якими забезпечено місцевими гарантіями, та договори про відшкодування витрат місцевого бюджету, а також зміни істотних умов таких договорів реєструються у Реєстрі місцевих запозичень та місцевих гарантій.

Нормативно-правові акти та література.

1. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року // Голос України вiд 04.08.2010 р.

2. Закон України від 23 лютого 2006 р. «Про цінні папери і фондовий ринок» // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – №31. – Ст.268.

3. Закон України від 30 жовтня 1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів» // Урядовий кур’єр. – 1999. – 4 серпня (з наступними змінами та доповненнями).

4. Закон України від 10 грудня 1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №15. – Ст. 67 (з наступними змінами та доповненнями).

5. Закон України вiд 7 грудня 2000 р. «Про банки i банкiвську дiяльнiсть» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30 (з наступними змінами та доповненнями).

6. Закон України від 20 травня 1999 р. «Про Національний банк України» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №29. – Ст.241 (з наступними змінами та доповненнями).

7. Горобець О. Державний борг України та його вплив на розподіл валового внутрішнього продукту / О. Горобець // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 3. – С. 17–23.

8. Заверуха І. Б. Державний борг України: проблеми правового регулювання: Монографія / І.Б. Заверуха. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 310 с.

9. Заверуха І. Проблеми розуміння категорії «державний борг»: правові аспекти / І.Заверуха // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – №40. – С. 222-227.

10. Козюк В.В. Державний борг в умовах ринкової трансформації економіки України: Монографія / В.В. Козюк. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 238 с.

11. Лютий І. Державний кредит у фінансовій політиці України / І.Лютий // Банківська справа. – 2004. – № 2. – С. 41–50.

12. Музика О. Місцеві запозичання: Україна і зарубіжний досвід / О. Музика // Юридичний вісник України. – 2005. – №9 (505). – С. 30-32.

13. Ніщимна С. Державний кредит як ланка фінансової системи України / С. Ніщимна // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Збірник наукових праць. – Випуск 39: У 2 ч. – Ч.1. – 2003. – №3. – С. 201-207.

14. Новицький В.Є., Плотніков О.В. Динаміка боргових зобов’язань України. – К.: Політична думка, 2000. – 332 с.

15. Нестеренко А.С. Правові засади формування та використання місцевих фінансових ресурсів в Україні : [Монографія] / А.С. Нестеренко. – Одеса : Юридична література, 2006. – 208 с.

16. Пришва Н. Ю. Публічні доходи: поняття та особливості правового регулювання : [монографія] / Пришва Н. Ю. – К. : КНТ, 2008. – 200 с.

Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 48; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 12

Мы поможем в написании ваших работ!