Визначення перевищень при геометричному нівелюванні

Порядок роботи з нівеліром на станції залежить від способу визначення перевищень, класу нівелювання і способу контролю відліків по рейці. При виборі способу геометричного нівелювання виникають проблемні ситуації, рішення яких залежить від потріб­ної точності, умов вимірювання і видів геодезичних робіт з забезпе­чення будівельно-монтажного виробництва.

Технічне нівелювання способом із середини нівеліром Н-3

            Після виконання перевірок і юстирувань нівелір установлюють на однакових відстанях від рейок і приводять у робочий стан (рис 4.3.9). З цією метою вісь нівеліра приводять в прямовисне положен­ня і фокусуванням зорової труби отримують чітке зображення рей­ок. Зорову трубу наводять на чорний бік задньої рейки. За допомо­гою елеваційного гвинта суміщають кінці контактного циліндрич­ного рівня. Після заспокоєння бульбашки рівня роблять відлік 1.  Потім наводять трубу на чорний бік передньої рейки. При не­обхідності елеваційним гвинтом виправляють положення бульбаш­ки циліндричного рівня і роблять відлік 2.Перевертають рейку червоним боком до нівеліра.

      Виконують контроль відліків. З цією метою, не знімаючи при­лад, обчислюють перевищення між точками, відповідно, по чорно­му і червоному боках рейки, мм.

   При цьому повинна виконуватися умова (Н_чор - п_тр) < ±5 мм. Як­що умову виконано, обчислюють середнє перевищення між точка­ми, мм.

    Якщо відома  висота точки Н_А, обчислюють висоту точки В, м. Якщо різниця перевищень більше 5 мм, то знову беруть відліки по червоному і чорному боках рейок, що встановлені на передній і задній точках. Результати нівелювання записують у журнал (табл. 3.2). При наявності проміжних точок на них установлюють задню рейку і беруть відлік тільки по чорному боці рейки.

      При роботі з односторонніми нівелірними рейками для контро­лю відліків по рейках міняють горизонт приладу. У цьому випадку перевищення на станції отримують двічі.

Таблиця 3.2. Журнал технічного нівелювання

 

№ стан­ції	№ точ­ки	Відліки по рейках, мм			Переви­щення, мм		Середнє пе­ревищення, мм
		Задній	передній	Проміж-ний	+	-	+	-
1	0	1984			975
		6767					974
					972
	1		1009
			5795
2	1	1438
		6226				537
								535
	+84			2534		533
	2		1975
			6759
3	1	1947
		6736
					1028
							1029
	2		0919		1030
			5706
Конт-роль	£Ьчер= 5369 мм; £Ьчор = 3903 мм; = 19729 мм; іЬчер =14357 мм; -£ачер =-14360 мм; -ЕЬчер =-14357 мм; - £Ьчор = + 1466 мм; -£Ьчер =+1469мм						+2003	-535
£ачог £ЬЧ0І ^ачог ^ачер							2Ііс= +-1468

Для отримання відліків по рейках, що не мають круглого ріння, їх необхідно під час відліку покачувати у площині візування симетрично відносно вертикального положення. Найменший відлік відповідає перпендикулярному положенню рейки до лінії візуван­ня. При відліку менше 1000 мм рейку не покачують.

Технічне нівелювання способом вперед нівеліром Н-3.

При нівелюванні вперед нівелір установлюють над точкою А, а рейку над точкою В (рис. 4.3.10).

Рівнева поверхня

Рис. 4.3.10. Геометричне нівелювання способом вперед

             Окуляр нівеліра повинен проектуватися на точку А. Вимірявши висоту приладу І за допомогою нівелірної рейки або рулетки, візу­ють зорову трубу на рейку. Елеваційним гвинтом суміщають кінці бульбашки циліндричного рівня, беруть відлік на рейці Ь. Обчислюють перевищення між точками, мм.

Тригонометричне нівелювання

Тригонометричне нівелювання - це метод визначення різниці висот точок земної поверхні за результатами вимірювання кута на­хилу (у) лінії візування з однієї точки на іншу та горизонтальної відстані (й між цими точками (рис. 4.3.11).

 

 

Рис. 4.3.11. Суть тригонометричного нівелювання

За відомими величинами довжини рейки (І) та вимірюваної ве­личини висоти приладу обчислюють перевищення між точками за повною формулою тригонометричного нівелювання.

Визначення перевищень між точками тригонометричним ніве­люванням виконують теодолітами ТЗО, Т15, Т5; кіпрегелями КА, КН та електронними тахеометрами.

5.Бібліографія:

     

  Основна література:

1. Земледух Р.М. Картографія з основами топографії. - К.: Вища школа,1993.

2. Божок А.П. Топографія з основами геодезії. - К.: Вища школа, 1995.

3. Картография с основами топографии // Под ред. Грюнберга Г.Ю.- М.: Просвещение,1991.     

4. Божок А.П. і ін. Картографія. - К.: Фітосоціоцентр, 1999.

5. Гедымин А.В.,Грюнберг Г.Ю. и др. Практикум по картографии с основами топографии. - М.: Просвещение,1991.  

Додаткова література

1. Сальников С.Е. и др. Комплексные карты охраны природы: содержание и принципы разработки. - М.: Изд.МГУ,1991.      

2. Золовский А.П. и др. Картографические исследования проблемы охраны природы. - К.,1988.  

3. Гараевская Л.С., Малюсова Н.В. Практическое пособие по картографии. - М.: Недра,1990.       

4. Салищев К.А. Картоведение. - М.: Изд.МГУ,1990.     

5. Атлас Волынской области. - М.: Главное управление геодезии и картографии при Сов.Министров СССР, 1990.

 

 

6. Обладнання:

 

Для проходження практики необхідна наявність такого обладнання: бусоль БГ-1, компас туристичний, нівелір НТ-3, теодоліт Т2, нівелірні рейки, фрагменти топографічних, карт та планів, мірна рулетка, щоденники спостережень, нотатники, ручки, олівці, циркуль-вимірник, транспортир, лінійки, калька, папір креслярський Ф А-3, А-4.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

---

Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 114; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!