Особливості лексичної стор.мовлення РВ

Словник: ім,дієслова є,а прикм.,прислівники…у малій к-ті.

-включ.слова конкретні за значенням, а саме:

- ім.,що познач.конкретні предмети(які дит.м.побач.і почит.),

-дієс,які позн, певні дії,що дит.м.викон.,не вик.дієс стану, малопрефксал. дієслів,

-прикметн.,які познач.певні чуттєві наочні ознаки(колір,розмір,смак),вжив.оцінні прикметники(хороший ,поганий), неадекватно викор.прикм.

- Важко засвоюють значення прийменників.

-важко засвоюють родові поняття

-не розуміють багатозначності,переносне значення.

Особливості грамат буд. У РВ

-До періоду шкіл.навчання оволодів.простим двоскладним реч-ням і системою відмінникових закінчень.

-засвоюють семантичну стр-ру реч-ня, розум.зміст(глобально).

-діти не відділ. дію від її знаряддя,або опускають назву дії.

-несформ. синтаксична роль сл в реч, призводить до нерозум дифер ? до членів реч.

1.Смислові аграматизми:

-діти неправил.викор.закін-ня під час побудови реч-ня,не форм.граматичне знач-ня слова(під час сприймання мовлення дит.фіксує свою увагу на лексичному знач.слова,ігноруючи грамат.оформлення.

-замінюють одні відмінкові закін-ня ін.

-не засв.предметне знач-ня відмінков форм,особливо суміжних

-довгий час не засв.категорію роу та істоти.

2. Довільне словотворення:

-неправил.викор.грамат.категорії,які вже засвоїли

-не можуть рівномірно розподіл.увагу,

Спочатку оволод словозміною.потім-словотвором.

-немає періоду дит.неологізмів.

-не засв.грамат.значння суфіксів,префіксів,не диференціюють їх значення,

-не розум.смислові та грамат.співставлення

Не м.порівнювати слова за смисловим значенням.

При аферентній моторній афазії

-відновл. експр. і імпр.мовл., ч. і п.

-поруш. кінестет. праксису,

1 етап розгальм. мовл.: промов­л. автомат. рядів, читання, діалог –відволік. уваги від мовл. ↑ ефект розгал.

2етап  ви­мова слів. - пе­рекл. уваги з артик. стор. на слухову і семантичну. Актуалізований образ сприятиме акту­ал. механізму вимови (слово - предметний образ - артикуляційний об­раз - вимова).

3 етап відновл. словника, ак­тивного викор. слів.

4 етап віднов. вміння звукоартикулят. аналізу слів.

 відстукуваня + наспівування, виділ. складу за доп. букв розрізненої азбуки.

підкл. письмо і чи­т.

5 етап віднов. кінест. праксису - імітація арти­к. поз, вправ і гімнастика. Поч. з гол. а, у, потім м, в, .

6 етап віднов. гра­м. правил. мовл., подоланя експр. аг­р.

-відповіді, склад.фраз, бесіда за мал.

 

При еферентній моторній афазії

- подоланя інертності у мовл., розгальмування мовл;

-відновл. «чуття мови», подолання аграматизму;

-подолання алексії і аграфії;

-подолання персеверацій, ехолалій;

1 стадія виділ. і вимова слів із автомат. рядів. (персеверації, ехолалії, розгальм.мовл).

 повторення, ритміко-мелодійний прийом; закінчення фрази, рахунок; ігори,

2 стадія активна вимова слів, серій слів.

 антоніми - доз­вол. долати інтертність, персеверації.

3 етап відновл пре­дикативності мовл, вкл. дієс. у різні зв'язки.- прийом актив.дій з предм. вибір □ до слів у реч.

4 етап зв. мовл. закріплення вимови опрацьованих фраз:

-склад. фраз, речень за картинок, бесіди і діалоги

 

Загальна характеристика дисграфії

Дисграфія (аграфія) – часткове (повне) специфічне порушення про-цесу оволодіння навичкою письма за правилами графіки.

	Вид дисгр	Симптоматика	Можливі причини і помилки
	Артикуляторно-акустична	Заміна, пропуски букв, які відпов. замінам та пропускам зв в усному мовл. Іноді заміни букв на письмі залиш і після їх усунення в усному мовл. Спостер у дітей з поліморфною дисл, ринол, дизартрією	Спираючись на дефектну вимову зв, відображає її на письмі. При вн. промов немає опори на правильну артик, тому що не сформ. чіткі кінест. образи звуків.
	Акустична дисграфія (на осн пор фонем розпізн)	Заміна букв, що позн. фонет. близькі зв. В усному мовл зв вимовл правильно. (сенс. алал. і афаз.) В тяжких випадках зміш. букви які позн. артикул. і акустично далекі звуки які правильно вимовл.	Лєвіна, Спірова: пов’язують зміни букв з фонем. недорозв., з несфор. уявл про фонему,з пор. операції вибору фонеми. Соботович, Гопіченко, Данілавічюте : поруш. фонем.уявл про акустично близькі зв, недостат вик. слух.контролю.
	внаслідок пор мовного аналізу та синтезу	Спотв. на письмі зв-буквенної або морф. структури реч. Характерні помилки:1)Пропуск, перест, додавання в сл зайвих букв. 2)Напис разом сл, особл прийм, роздільне напис. частин сл. 3)Відсутність позн. меж реч., пропуск сл та частин реч, неправ. визн. меж реч.	Не сформ фонем аналізу і синтезу. Пор різних форм аналізу і синтезу: синтаксичного, морфологічного, фонематич., та фонолог. і синтакс. узаг.
	Аграматична дисграфія	Аграматизми на рівні сл, словоспол, реч та тексту. На рівні зв. писемного висл. труднощі у встанов. логічних та мовних зв’язків між реч. На рівні реч. – спотвор. морфол. структури сла, заміна , ^, вжив. неправ. □ під час узг. сл.	Недорозвинення гр. будови мовл: морфол та синтак. узаг. Лекс-грам. недорозвинення
	Оптична дисграфія	Заміна й викрив. граф. образу букв близьких за оптико-просторовими озн. Дзеркальне письмо.	Недорозв зор гнозису, а/с, прост. уявл та зорової пам’яті
	І.Дисграфії (аграфії)   1.Дисфонологічні: А)Паралалічні («недорікуватість у письмі»)	Заміни, зміш букв, що позн близькі за акустико-артик. ознаками зв. Ізольов. вимовл. правильно, а в потоці мовл. змішуються. Спотворені фонем. уявл. Нечіткість фонем. спр Дитина пише сл як їх вимов. Спотв. та спрощ. зв. Важкі зв замінюються простими.В складних випадках- пор. складової буд – пропусків, перестановки складів.	Слабкість слухового контролю.
	Б)фонематична дисграфія	Зміш. опозиційних пригол та пропусках букв (при норм. мовл розв) недорозв навичок фонем. аналізу	Недосконалість фонем уявлень при норм. фонем спр, труднощі концентрації, розподілу уваги.
	2. Метамовні а) пор. мовн. а/с; б) Диспраксичні	б)Заміни букв, схожих за кінет. озн. Повільно виробл. рухові образи букв. Почерк не розбірливий. Уповільнений темп Труднощі в автоматизації графо-моторних навичок	б) Неспроможність оволодіти граф. образом букв. Інертність рух. стереотипу, пор. пальцевого праксису.
	ІІ Дизорфогр 1.Морфологічна;	Кіл-ть орфог. помилок залежить від складності морфол. будови сл, кіл-ті орфограм в 1 сл, ступеня самос. письма. Осн труднощі, знаход. у сл орфограм та виріш. орфогр. завдання.	Несформ. морфол. аналізу. Недостатній лекс. запас. Погана здатність добирати перевіряльні сл за формально гр. озн.
	2.Синтаксична	Стійка не здатність опановувати синтаксичні правила на письмі, тобто пунктуацію.	Дефіцит довільної концентрації, перекл, розподіл уваги, пор. сукцес. мовнослух. пам’яті.

 

 

Б) Неспецифічні порушення письма внаслідок затримки психічного розвитку, розумової відсталості, педагогічної занедбаності. «несправжня дисграфія» (Лалаєва , Корнєв)

Класифікація за І.Садовніковою: пов'яз з пор мовл, труднощами прост орієнтування, змішана ф. Садовникова вид. еволюційну (помилкову - прояв природних труднощів в ході поч. навч. письма, пов'язана з складністю виду мовл діял.

 

 

Фонетичні		Графічними та оптико-просторовими		Лексико-граматичні
заміни зміш, за акустико-арт озн	1.фонем. спр (дифер) 2.вимова зв, шо призводить до нечіткості фонем уявл про склад сл. 3.сл контролю.	-заміни букв, що скл.одна­кові елем, по-різному розташ у просторі -неправильне прост. розташ. елементів літери -заміни букв, які мають однакові елементи, але відрізн. кіл-тю елем -пропуски елементів, в разі поєднання літер, що вкл. однаковий елемент -допис. зайвого елемента -зміш або заміни за кінет. подібністю -дзеркальне напис	Пор. пс. функцій та розу­м операцій, які заб засв операцій письма: - зорово-прост спр, прост уявл, зор а/с - зор та рух пам’ять - тонкі дифер. рухи руки, зорово- мот. координація, зор та рух контролю.	Морфологічні: - узгодж та керування - □ - та. при­йм  -заміни ^ та -розд. напис частин сл. -зміщення меж сл	-пор. гр. буд. мови - відсут. морфол. аналізу слів - несфор морф узаг та обмеж мов. досвіду
Пропуски Перестановки дод. зайвих спотв. складу сл.	-↓ зв. аналізу як розум. дії  автомат. зв аналізу -мовносл пам'яті самоконтролю			Орфографічні: -правопис не нагол гол., дзв-глухих приг. - вживання «ь» у сполученні «ьо», апострофа -напис пре­фіксів	-пор системи сло­возм та словотв - засв. правил пра­вопису.
				Пунктуаційні пропуски розділових знаків, неправильне вжив їх	уміння спр інтон оформ фраз, співвідн його з правилами пунктуації
				Семантичні  заміни слів -незнайоме близьким за звуч; ін, яке не підходить до змісту.	-несфор лекс семантики на рівні усн. мов­л. -по­р. самоконтролю
				Синтаксичні а) відсутність позн. меж реч — великої літери та крапки б) неправ. визн. меж речення в) пропуски сл та частин реч та пор. послідовності сл	-пор синтак­ узаг, синтакс аналізу -Звуження обсягу оперативної пам’яті→ узгодж та керування, спотв. змісту фрази - розподіл уваги - автоматизація правил напису реч
Заміни Додавання Пропуски обумовлені позицією букв у сл та впливом ін. зв (позиційні)	астенічність -нестійкість уваги

 

Характеристика ЗНМ

 

	1рівень ЗНМ	2 ЗНМ	3 ЗНМ
Фонетико Фонематична Сторона мовлення	Звуковимова не сформ. Ви­мова окремих зв. без постійної артикуляції. пор. відтвор.складових елементів слова. не сприйм. структуру слова	фонет. стор. затримка:  кіл-ть пор. зв -16-20.  пор. пригол.: шиплячі, свистячі, сонори, тв.і м'яких, дзв. і глухих.  спотворена вимова зв. -1 зв. замінює відразу де­кілька зв. - + склад одно­склад слів без збігу пригол.:  -елізії персеверації - повторення складівантиципації контамінації пор. послідовності складів у слові:; спотворення структури складу:; ↓ рів. фонем. та артик. можливостей.	недоліки вимови зв. і пор. структури слова; Зв, які вимовл. + ізольовано, у самост. м. не чіткі. - недифер. вимова свистячих, шиплячих звуків, африкатів, сонорів. - заміна звуків, більш простих за артик. - нестійке викор. зв., коли в різних словах вимовл. по-різному - змішування зв. Це стосується свистячих, шиплячих звуків, сонорів і звуків л', г, к, х; - оглушення звуків - відсутність пом'якшення. Повтор. правильно, сл. які мають З— 4 склади, а самост. спотворюють: ско­рочують, роблять перестановки. Типовими є персеверації складів, антиципації, додаван­ня зайвих звуків і складів.
Лексична	актив. словник у зародковому стані (відсутність словесних засобів спілкування -звуконаслід, белькотіня. не вел. кіл. загальновжив. сл.) + жести, міміка   Знач. сл. не стійкі і недифер. Одним словом можуть познач. різні предмети.   Назви дій замін. назвою предметів.   пор. сл. вираж. складних відношень   пасивний ширше, але розум. мовл. поза ситуацією ускладнене.	побутовий сл. за­пас (більше пасивний). покращується розуміння мовлення   з'являють­ся крім ім. та дієс.  якісні прикм.  при­сл.  займ.,  сполучники,  деякі прийм.    замінюють сл. - назвою подібного ін. предмета, - частин пред. — назвою самого пр. - дії - сл, близькі за ситуацією та зовн. озн.	Плутають слова -  предмети за зовн. ознака­ми -  що подібні за признач. -  які ситуативно по­в'язані з ними - частини і назви цілого - познач. родових - видових понятть - замість 1 сл - словосполучення; -  дії-сл, близькі за ситуацією та зовн. озн .   o превалюють ім. та дієс. корист. займ, o прикм. якісні- велич., ф, колір, властивості пр. Відносні та присв.- вираж. зна­йомих відношень. o Присл. викор. рідко. o прий­м (лише вираж. простор відношень) замінються або пропускаються.   мало узаг. понять, анто­німів, не розум. л-семантич. засоби: переносне знач, багатознач., синоніми, епітети, метафори, порівняння; ф.народної твор­чості (прислів'я, приказки, фразеологізми). труднощі в роз. складних л-гр. конст­рукцій, що виражають причинно-наслідкові та часово-просто- рові відношення.
граматична	Майже відсутнє розум. значень грам. змін слів. не викор. морфологічні елементи. домінують «кореневі слова».	пор. застос. грам. засобів . словотвором не користуються. окремі ф. словозміни - спро­би змін. сл. за родами, числами і відмінками, дієс. за часом.   Ім. у Н.в., дієс. - у поч. ф. або у формі 3-ї ос одн та мн тепер часу.   часто не уз­годж. ім. з дієсл, прикм у числі і роді. пор. зміна ім. за числами.  взаємозаміни одн-множ, дієс. мин. часу чол-жін. роду.   розуміння простих грам. ф;    з'явл. розрізнення деяких гр. форм, та це розріз. є нестійким.	не сформ. грам. ф. Імпр. аграматизм – пор. розум. морфол. структури сл. Експр. м. - помилки у відмінко­вих □, змішування часових - видових ф. дієсл., пор. узгодж. та керування.   словотвор. майже не корист. пор. підбо­ру споріднених сл., утвор. ім. і прикм. із зменшено-пестливими ^, дієслів із прикм від ім.  помилки у словозміні – пор. синтаксичний зв'язок слів, які виражають часові, просторові і причинно-наслідкові відношення. узг. прикм. з ім. у роді, числі, відмінку; числівника з ім. усіх родів.
Зв’язне мовлення	Фразове мовл. практично відсутнє;	З'явл. можливість відповідати на ?, розповісти про себе, сім'ю, добре знайо­мі події.   діти поч. користуватися фразою, зв. мовл. у зародковому стані;	розгорнуте фразове мовл. з лекс-грам. і фф недорозв.  Самос.спілкуван­ня утруднене і обмеж. знайо­мими ситуаціями.   викор. здебільшого прості реч. пор. пошир. речення і побудова складних реч;   перехід від ситуа­тивної ф. до контекстної (переказ, опис, розповідь за сюж. мал. або серією, творче роз­п). розум. логічний взаємозв. подій - обмежуються переліком дій. Опис – перерах. окремих предметів і їх частин. переказ - пор. у послідов­ності подій, пропускають ланцюги, «гублять» дійових осіб.

 

---

Дата добавления: 2020-11-23; просмотров: 111; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!