При заміні прямої мови непрямою слід пам'ятати:
Р.
Клас
Тема. Пряма і непряма мова як способи передачі чужого мовлення. Цитата як спосіб передачі чужого мовлення. Діалог і полілог.
Ознайомившись із матеріалом, ви:
| Дізнаєтесь | Навчитесь | Зрозумієте |
| про пряму і непряму мову, діалог; про пряму і непряму мову як спосіб передачі чужого мовлення; про розділові знаки при прямій мові; про цитату як спосіб передачі чужого мовлення; про розділові знаки при цитаті. | застосовувати знання про пряму і непряму мову; перебудовувати речення з прямою мовою на речення з непрямою і навпаки; використовувати сформовані вміння і навички у своєму мовленні; ставити розділові знаки при прямій мові; ставити розділові знаки при цитатах. | як застосовувати здобуті знання в мовленнєвій діяльності; як правильно і доцільно вживати в мовленні пряму і непряму мову, цитати; як розвивати мовлення учнів за допомогою прямої та непрямої мови. |
Вивчіть!
Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається прямою мовою (рос. прямой речью). Пряма мова звичайно супроводжується словами автора, що вказують на того, кому вона належить. Пряму мову супроводжують слова автора, що вказують на те, кому вона належить. Наприклад, «Чого ти журишся? – вона спитала тихо. – Чи плачеш ти за ким, чи скоїлося лихо?» (Л. Глібов).
|
|
|
Запам’ятайте!
Уживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою залежить від того, де стоять слова автора. Знаки оклику, знак питання, три крапки беруться в лапки разом із прямою мовою. Крапка і кома виносяться за лапки.
Зверніть увагу!
Слова автора і пряма мова оформлюються різною інтонацією. Пряма мова передається розповідними, питальними, спонукальними чи окличними реченнями залежно від мети висловлювання. Інтонація слів автора є тільки розповідною. Її відтінки найбільше залежать від місця слів автора щодо прямої мови. Перед прямою мовою слова автора вимовляються з попереджувальною паузою, що вказує на незавершеність думки без прямої мови.
Після прямої мови слова автора вимовляються більш прискорено, з невеликим зниженням голосу.
Слова автора, що стоять у середині речення, вимовляються з інтонацією, характерною для вставних слів (зі зниженням голосу та попереджувальною паузою після них).
Прочитайте текст, перекладіть його українською мовою і запишіть, ставлячи розділові знаки при прямій мові.
Саша отложил гитару и сказал Жалко расставаться, да? Ясное дело, жалко. Но пусть останется между нами ниточка, которая не оборвётся никогда. Смотрите: видите созвездие Большой Медведицы?
|
|
|
Ребята сразу отыскали в ночном небе звёздный ковш. Мы возьмём её себе на память продолжал Саша. И каждый месяц пятнадцатого числа пусть каждый взглянет на небо и вспомнит друзей (За В. Крапивиным).
Вивчіть!
Діалог (рос. диалог) – це розмова між двома особами. Різновидом його є полілог.
Полілог (рос. полилог) – розмова багатьох осіб.
Слова кожного учасника діалогу називаються реплікою. При репліках слова автора часто бувають відсутні.
Кожна репліка діалогу починається з нового рядка; перед нею ставиться тире, а в лапки пряма мова не береться.
Монолог (рос. монолог) – розгорнуте мовлення однієї особи, яка адресується іншим особам або самому собі.
Запам’ятайте
Репліки, що записуються у продовження рядка, беруться в лапки, а між репліками ставиться тире. Наприклад: «Де всі вікна виходять па південь?» – «На північному полюсі». – «Яке найбільше число можна записати за допомогою двох цифр?» – «Дев'ять у дев'ятому степені» (П.Загребельний).
2. Запишіть текст у формі діалогу, розставляючи розділові знаки.
Ти звідки такий вскіпався підхопивши мене під боки запитав парубок. Он звідти невиразно промовив я Пустіть мене дядьку в театр Чого захотів Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують Я вже знаю, де вони зимують жалісно заскімлив я, бо не раз чув од дорослих А куди Макар телят ганяє теж знаєш уже з цікавістю покосував на мене парубок І це знаю бадьоріше відповів я (М.Стельмах).
|
|
|
Вивчіть!
Чуже висловлювання, передане від імені оповідача разом із словами автора, називається непрямою мовою.
Речення з непрямою мовою належать до складних речень, їх частини з'єднуються сполучниками що, ніби, щоб, займенниками хто, що, який, прислівниками як, де, коли або часткою чи. Наприклад: «Аркадію... Заспокойся. Аркадію...» – благала Софія Петрівна (М. Коцюбинський). Софія Петрівна благала, щоб Аркадій заспокоївся.
Запам’ятайте!
При заміні прямої мови непрямою слід пам'ятати:
1) у непрямій мові змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чуже висловлювання, наприклад: «Піду купатися в інше місце, в тінь», – сказав Вітя (С. Васильченко). Вітя сказав, що піде купатися в інше місце, в тінь;
2) у непрямій мові опускаються вигуки, повторення, іноді – вставні слова, частки, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками, наприклад: «Насте, ніколи-ніколи тебе не забуду!» – гаряче промовив Кость (С. Васильченко). Кость гаряче промовив до Насті, що ніколи її не забуде;
|
|
|
3) після непрямого запитання знак питання не ставиться, наприклад: «Мотре! Хто це тобі купив таке гарне намисто?» – спитав Карпо (І. Нечуй-Левицький). Карпо спитав. хто купив Мотрі таке гарне намисто.
| Способи заміни прямої мови непрямою | ||
| Тип речення | Приклади | |
| Речення з прямою мовою | Речення з непрямою мовою | |
| Розповідне (для заміни використовуються сполучники що, ніби, щоб) | Учителька сказала: «Мене звуть Світлана Станіславівна». | Учителька сказала, що її звуть Світлана Станіславівна. |
| Спонукальне (для заміни використовується сполучник щоб) | «Принеси, будь ласка, квіти», – попросила мати Серія. | Мати попросила Сергія, щоб він приніс квіти. |
| Питальне (для заміни використовуються займенники і прислівники хто, що, який, як, де, коли та ін. або частка чи) | «Ти прийдеш до мене?» – запитав я Тараса. «Хто написав статтю?» – запитав учитель. | Я запитав Тараса, чи він прийде до мене. Учитель запитав, хто написав статтю. |
Дата добавления: 2020-11-23; просмотров: 263; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!