Розташування об’єкту озеленення.
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Факультет біології, екології та медицини
Кафедра фізіології та інтродукції рослин
КУРСОВА РОБОТА
«Використання особливостей декоративних чагарників в озелененні міст (на прикладі міста Дніпропетровська)»
Виконавець:
студентка групи ББ-08-2-Б Ватченко Альона Олександрівна
Науковий керівник:
асистент Заїко Ганна Аркадіївна
Допускається до захисту:
Зав. каф., професор Лихолат Юрій Васильович
м. Дніпропетровськ, 2011 р.
Зміст
ВСТУП.. 3
Розділ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ, ЄКТІВ ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА ПИТАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ 4
1.1 Основи проектування. 4
1.2 Розташування об’єкту озеленення. 6
1.3 Геолого-географічна характеристика району. 7
Розділ 2. Використання декоративних чагарників(РІД РОЗА) в озелененні м. Дніпропетровська.. 9
2.1 Характеристика роду Rosa (Роза) 9
2.2 Застосування видів роду Rosa. 11
2.3 Шипшина зморшкувата. 12
2.4 Шипшина травнева…………………………………………………………………………….13
2.5 Шипшина собача……………………………………………………………………………….16
2.6 Шипшина китайська…………………………………………………………………………17
|
|
|
РОЗДІЛ 3 ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАННИХ ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ………………………………………………………………………………………..19
3.1 Аскорбінова кислота……………………………………………………………………………19
3.2 Глутатіон………………………………………………………………………………………21
РОЗДІЛ 4. ТЕХНІКА БЕЗБЕКИ…………………………………………………….23
4.1Техніка безпеки на польових роботах…………………………………………………………23
4.2 Техніка безпеки при роботі у лабораторії……………………………………………………24
4.3 Техніка безпеки при роботі з комп’ютером……………………………………………………26
4.4 Забезпечення електробезпеки при роботі в електрофоретичній лабораторії…………………………………………………………………………………………….27
4.5 Пожежна безпека………………………………………………………………………………29
4.6 Правила роботи з отруйними речовинами…………………………………………………….29
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...31
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………………………32
ВСТУП
Зелені насадження відіграють важливу роль у формуванні середовища міста, надають індивідуальні, своєрідні риси. Вони підкреслюють, виявляють найбільш цінні будівлі, споруди, пам’ятники, декорують стіни, огорожі, промислові об’єкти. Вони беруть участь в оформленні міських площ та інших композиційних центрів, з їхньою допомогою підкреслюються особливості або приховуються недоліки рельєфу. Вони прикрашають береги рік та водойм. Об’єкти зеленого будівництва повинні бути і часто є самостійними витворами садово – паркового мистецтва. В даний час спостерігаються чітко виражені тенденції підвищення містобудівельної ролі насаджень. В якості повноправного конструктивного містобудівельного елемента вони беруть участь в організації території міста, в оформленні міського ландшафту, можуть бути центром або віссю просторового вирішення міського ансамблю, його обрамленням. Естетичне і емоційне значення насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи. Неоціненна рекреаційна функція насаджень в умовах в інтенсифікації промислової діяльності людини, прискорення темпу міського життя і виникнення психологічних перевантажень з одночасним зниженням фізичних навантажень в містах, особливо великих. Зелені насадження, сади, парки, приміські ліси і прибережні території являються одним з найбільш красивих місць відпочинку. Все більше значення відіграють заміські зони відпочинку, які стають базами “туризму”, а внутрішньоміські зелені насадження зберігають функції місць короткотермінового відпочинку. Отже, в наш час все більш актуальне значення приймають міри по покращенню стану навколишнього середовища, благоустрою, озелененню міст і населених пунктів. Саме це є головним завданням садово – паркового господарства. Адже підвищується значення живої природи в озелененні міста, створенні його зовнішнього вигляду, збільшенні площ під зелені насадження, створенні нових парків, скверів, бульварів, лісопарків. В сучасному місті озеленені території (окремі ділянки і садово – паркові комплекси) об’єднуються в динамічну взаємопов’язану систему.
|
|
|
|
|
|
Розділ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ, ЄКТІВ ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА ПИТАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ
Основи проектування
Основою проектування, планування та забудови населених пунктів повинні бути попередньо розроблені концептуальні положення їх соціально-економічного розвитку, визначення пріоритетів і масштабів планування розвитку на перспективу. Найбільш поширені в Україні малі міста(міста з чисельністю населення до 50 тис. чоловік), які займають особливе місце в історичному розвитку України. За характером економічної діяльності вони є організаційно-господарськими та культурно-побутовими центрами. Сюди можна віднести великий адміністративний центр - Дніпропетровськ. Зв’язок міста та природи розглядаються у теорії та практиці містобудування як основа розвитку будь-якого міста від малого міста до крупного мегаполісу. Тому зелені насадження виступають у сучасному містобудуванні як повноправні конструктивні елементи, що беруть участь в організації міської забудови, виконуючи роль центру чи осі просторового вирішення міського ансамблю, розділяючи забудову чи обрамляючи місто та його житлові райони. Нормативна база проектування об’єктів озеленення сприяє раціональному використанню міських зелених територій. У систему зелених насаджень загального користування входять міські парки, сквери, бульвари, набережні.
|
|
|
Сквери – це зелені насадження на площі чи вулиці, які відіграють архітектурно-декоративну роль і призначені в основному для короткочасного відпочинку населення. Влаштовуючи сквери на території міста, можна більш рівномірно розмістити зелені насадження, одержати швидкий декоративний і санітарно-гігієнічний ефект. Залежно від функціонального призначення сквери поділяються на такі найбільш типові групи: тихого відпочинку й прогулянок, монументальні, історико-архітектурні, виставкові, ігрові. За розташуванням в міській забудові сквери поділяються на дві групи: сквери на площах і сквери на вулицях, які можна розташовувати між будинками, перед окремими будівлями. При проектуванні малих декоративних садів загального користування, якими є сквери, першочергову увагу слід звернути на композиційну завершеність їх просторової організації, правильне функціональне використання території, раціональну організацію пішохідного руху, місць відпочинку, а також на художні якості кожного з елементів ландшафту. Баланс території скверу залежить від його основного призначення, місця розташування, розмірів і специфіки ділянки. На архітектурно-планувальну організацію скверів істотний вплив має рельєф місцевості. Композиційна завершеність пейзажів повинна досягатись у найкоротший термін після закладки скверу. Перш за все цьому сприятиме влаштування високоякісних газонів, посадка декоративних дерев і чагарників, красиве квіткове оформлення. Рослинний матеріал становить основу садово-паркових композицій, є надзвичайно активним емоційно-психологічним фактором, який повинен враховувати архітектор чи озеленювач.
Зелені насадження в містах сприяють покращенню мікроклімату та санітарно-гігієнічних умов: сповільнюють швидкість вітру, затримують пил і аерозолі, поглинають газові домішки з повітря, зменшують силу звукових хвиль тощо. Виконуючи екологічні функції, зелені насадження урбанізованих територій як складові ландшафтної архітектури покликані створювати природне пейзажне середовище. Декоративні дерева й чагарники, квіткове оформлення поряд з водними елементами, скульптурою формують естетичний вигляд конкретного об’єкту. Квіткове оформлення є одним із розділів декоративного мистецтва. Воно має бути красивим і привабливим, повинно давати людині естетичну насолоду й створювати гарний настрій. Міський ландшафт, як і кожен садово-парковий пейзаж, не можливий без газону. Газон – це гарне, вирівняне й влаштоване трав’яне вкриття, яке складається з одного чи кількох дерноутворюючих видів. Газони виконують як естетичну, так і санітарно-гігієнічну роль. Важливим елементом функціональної та архітектурно-художньої організації скверів є декоративні водоймища, фонтани, каскади, що позитивно впливають на емоційний стан відвідувачів. В сучасному садово-парковому будівництві значне місце відводять малим архітектурним формам: альтанкам, парковим меблям, декоративним вазам, скульптурі. Масштаб цих елементів, характер застосованого матеріалу, колірне рішення та розміщення повинні відповідати розмірам і призначенню скверу, сприяти створенню середовища, сприятливого відпочинку людей. В основі озеленення лежать архітектурно-художні принципи, які забезпечують не лише естетизацію довкілля, але й покращують його санітарно-гігієнічні й архітектурно-планувальні параметри.
Розташування об’єкту озеленення.
Район дослідження по фізико-географічним особливостям є типовим відображенням природи степової зони південно-східної України.
Характеристика природних умов регіону викладена за даними декількох авторів та екологічного паспорта г. Дніпропетровська.
Клімат регіону відноситься до умов континентального бореального повітря та визначається двома провідними факторами - океанічним впливом Атлантики та впливом Азіатського континенту. При вторгненні східних повітряних мас взимку температура різко знижується, а влітку підвищується, що супроводжується підвищенням сухості повітря. При надходженні повітряних мас з заходу взимку виникають мрячні дощі, а влітку встановлюється похмура та прохолодна погода.
Середня температура повітря по сезонам року така: зимою - 5,10С, весною + 3,60С, влітку + 21,60С, восени + 9,70С.
Зимовий сезон характеризується інтенсивним міжширотним обміном повітря в зв'язку з розвитком в цей час циклонічної діяльності. Особливістю даного сезону є часті відлиги, тумани, ожеледь.
Весною погодні умови характеризуються різкою мінливістю. Спостерігаються міцні поривчасті вітри переважно південно-західного напрямку, які іноді супроводжуються пильними бурями.
Літо в Дніпропетровську помірно тепле, іноді гаряче, часто посушливе. В цей період переважають північно-західні потоки.
Із третьої декади вересня встановлюється осінній режим. Атмосферні процеси восени схожі з весняними, але розвиваються у зворотному порядку. У цей період переважають південно-західні та північно-західні вітри.
З початку та в кінці теплого сезону відмічаються заморозки за винятком червня - серпня. Тривалість періоду без заморозків становить близько 120 днів. Кількість опадів коливається від 375 до 699 мм. Найбільша кількість припадає на травень - серпень, найменша - на лютий, початок весни та осені.
Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 140; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!