Громади” М. Драгоманова: характеристика форми, змісту.
Рівночасно старанням М. Драгоманова, при безпосередній підтримці київської та одеської громад, приступлено в Женеві до видання збірника під назвою "Громада", що поставила своїм завданням: "1) описувати життя українських людей в Росії й Австро-Угорщині, теперішнє і минувше, а найбільше життя чорноробів, селян, в яких уся сила України...; 2) передавати українським громадам здобутки всесвітньої науки й праці громадської; і 3) списувати подібне українському життю, життя найближчих до українців сусідів найподібніших їм долею"...
Вийшло п'ять книжок цього збірника. Опубліковано було в них низку програмових, публіцистичних та інформативних праць. В першу чергу з них звертає увагу "Переднє слово до "Громади". Дає воно критичний огляд становища українського народу та засади його визвольних змагань. З інших праць: М. Драгоманов "Україна і центри", "Шевченко, українофіли й соціалізм" та "Народні школи в Україні", його ж низка інформаційно-публіцистичних статей, що визначаються гострою критикою умов, в яких перебував український народ. Тут же праці Хв. Вовка, В. Навроцького та інших.
По четвертій книжці стає "Громада" періодичним виданням (двомісячником) за редакцією М. Драгоманова, М. Павлика та С. Подолинського. Головним ініціатором переходу "Громади" на періодичне видання був С. Подолинський. Син поміщика на Чернігівщині, був він учнем українського економіста М. Зібера. Опинившись за кордоном, став він близько до М. Драгоманова і "Громади". Бере на себе фінансування і перевід збірника на періодичне видання. Таким чином на початку 1881 р. появилося перше число "Громади", вже як журналу з програмою, підписаною М. Драгомановим, М. Павликом і С. Подолинським. Обіймала вона справи політичні, господарські та освітні. В справах політичних ставилося змагання за самостійність для вільної спілки на всіх українських землях; в господарських зверталася увага на розвиток кооперації; в освіті — позитивна наука в питаннях природничих і господарських.
|
|
|
Розвинутися цьому журналу не пощастило. Появилося тільки два числа. З опублікованих тут праць звертає на себе увагу стаття М. Драгоманова під заголовком "Мужицькі бунти й письменні бунтарі". Принесла вона чимало гострої критики російських революціонерів за їх централізм і соціалістичне неуцтво, що викликало вибух гніву з боку їх представників.
Та не лише серед російських революційних кіл викликала "Громада" гнів. Солідаризувалися з ними і найреакційніші російські кола на чолі з "Киевлянином" і його патроном Київським генерал-губернатором Чертковим.
|
|
|
Завзяту боротьбу почато було "Киевлянином" з кінцем 1880 р. З переходом на періодичне видання — виступи "Киевлянина" скеровано також персонально і проти С. Подолинського. На його сторінках почали з'являтися відверті заклики до батьків Подолинського.
Акція мала успіх для "Киевлянина" й інших. С. Подолинський опинився в тяжкому матеріальному становищі, а разом із тим відбилося це і на його моральному стані. Відбилося це і на його здоров'ї, що привело до передчасної смерті.
"Громада", як журнал, перестала виходити. Було після того ще видано одну (п'яту) книжку збірника, на якій видання було припинено остаточно...
Українське ширше суспільство не підтримало цього видання. Засади, які висунула "Громада", не зустріли відгуку, бо ґрунтувалися на соціалістичних ідеях національного визволення, що характеризувалися такими рисами як нерозривність національного і соціального моментів, розуміння українства як національно-політичного руху в противагу виключному, стислому культурництву, радикалізм національної політики і врешті практичне всеукраїнство чи соборність, оперте не на словах, гаслах чи побажаннях, а на ділі.
Наукові та художні матеріали “Громад” М. Драгоманова.
|
|
|
«Громада» — український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавався у Женеві Михайлом Драгомановим у період 1878–1879 та 1882 р.р. (5 випусків). У 1880 році збірник було реорганізовано у журнал, якого вийшло 2 номери.
«Громада» стала першим в історії української преси вільним, безцензурним виданням. Участь у виданні та розповсюдженні збірника брали Антон Ляхоцький (Кузьма), Сергій Подолинський, Остап Терлецький, Федір Вовк, Микола Зібер, Микола Ковалевський, Олександр Черепахін, Михайло Павлик та Іван Франко.
Історія
Ідея створення вільного закордонного видання, що представляв би український рух, виникає в середовищі Київської громади в середині 1870-х р.р. Безпосередніми поштовхами послужили звільнення М. Драгоманова з Київського університету наприкінці 1875 р. та його еміграція з Російської імперії, а також Емський указ 1876 р. Видання збірника спершу планувалося здійснювати у Відні, однак згодом М. Драгоманов переїхав до Женеви, де заснував Українську вільну друкарню. Видання «Громади» вдалося налагодити тільки 1878 р. Всього вийшло п'ять збірок неперіодичного видання.
Перший випуск
Перший випуск «Громади» містив у собі програму, що мала назву «Переднє слово до „Громади“». У ній видавець висловлював намір розповідати про життя українців по обидва боки австро-російського кордону, а також про всі слов'янські народи. «Громада» призначалася й для того, щоб передавати українському населенню нові здобутки всесвітньої науки та громадської праці. Тут же подано докладну характеристику українського народу від найдавніших часів з його політично-соціальними та національно-культурними ідеалами і змаганнями за їх здійснення.
|
|
|
Другий випуск
Другий випуск являв собою великий том, дві третини якого складали кореспонденції з України за такими розділами: «Здирство», «Начальство», «Темнота». Після них подано працю М. Драгоманова «Народні школи на Україні», в якій обґрунтовувалося історичне право кожного народу на вільний національний розвиток. Уміщено також розвідку М. Драгоманова «Україна і центри», що простежувала історію політичного та національного поневолення українців.
Третій випуск
Третій випуск збірника включав повість Панаса Мирного «Лихі люди».
Четвертий випуск
Одним із найцікавіших був четвертий випуск «Громади». Він містив чимало матеріалів, присвячених Україні (розвідку «Біржові мошенства», «Вільний земський рух на Чернігівщині», «Геройська самооборона соціалістів у Києві» та ін.), а також бібліографічні замітки про російські й польські книги з української проблематики.
Кілька полемічних заміток видавця стали своєрідною реакцією М. Драгоманова на відгуки галицьких і російських газет та журналів про перші випуски «Громади». Але центральне місце в цій збірці належало, безперечно, розвідці М. Драгоманова «Шевченко, українофіли й соціалізм», в якій автор, виступаючи проти канонізації Кобзаря, припустився несправедливих оцінок стосовно поета, що згодом і сам визнавав.
П'ятий випуск
Останній, п'ятий, випуск збірника (1882 р.) майже весь складався з матеріалів, написаних чи організованих та прокоментованих самим М. Драгомановим. Тут було вміщено огляди соціалістичного руху в Польщі та інших європейських країнах, а також численні «Звістки з України». Після цього видавався часопис «Громада» за редакцією М. Драгоманова, С. Подолинського та М. Павлика. Вийшло лише два його номери.
Значення
Збірник «Громада» став першим в історії української преси безцензурним виданням, яке відігравало роль представника українського національного руху в Європі. Так, відомі сербські, польські, італійські, іспанські, англійські та французькі відгуки про цей збірник. Видання «Громади» нелегально транспортувалися в Російську імперію, були відомі серед української інтелігенції Наддніпрянщини. Найбільшу популярність збірники і часопис «Громада» здобули на західноукраїнських землях, зокрема на теренах Галичини.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!