Суспільна небезпечність екологічних злочинів
створюють загрозу екологічній безпеці держави;
завдають шкоду здоров'ю людей нинішнього і майбутніх поколінь;
сприяють формуванню споживацького ставлення до природних ресурсів;
наслідки цих злочинів бувають непоправними.
Екологічна злочинність обумовлена як загальними, так і специфічними причинами. Загальні причини криються у суперечностях, що виникають при взаємодії людини і природи: між можливостями суспільства й держави щодо використання довкілля І соціальними потребами; між правовим статусом природних ресурсів (їх форми власності) і способами їх освоєння; між суспільством, соціальною групою та індивідом як самостійними суб'єктами природокористування і природоохорони; між різними інтересами і цілями цих суб'єктів. Вказані чинники в умовах нецивілізованого розвитку економіки створюють стійку мотивацію злочинної «екологічної поведінки».
Говорячи про загальні причини даної злочинності, потрібно звернути увагу на систему поглядів, які виражають ті чи інші деформації суспільної екологічної свідомості. До них, передусім, відносяться: явна переоцінка спроможностей людини правильно впливати на довкілля, пізнавати закономірності природи та процеси взаємодії з нею; хибна думка про невичерпність природних ресурсів і можливість їх поновлення; безвідповідальне ставлення до стану природи та ігнорування вимог природоохоронного законодавства.
|
|
|
Визначенню специфічних причин екологічних злочинів може сприяти їх якісний аналіз; Вивчення кримінальних справ цієї категорії показує, що дані злочини вчиняються як посадовими особами, так і окремими громадянами. Посадові екологічні злочини відрізняються, як правило, великою суспільною небезпечністю, спричиняють величезні матеріальні збитки та шкоду здоров'ю людей. Екологічні злочини можуть скоюватися як умисно, так і з необережності. Для умисних правопорушників характерні егоїзм, ігнорування вимог природоохоронного законодавства, незадовільна професійна підготовка, невиправдана жорстокість тощо. Мотиви поведінки нерідко мають у кінцевому підсумку корисливу спрямованість.
До об'єктивних криміногенних факторів відносяться також не доліки в плануванні та здійсненні різних промислів, відсутність легітимних способів задоволення потреб у продуктах природи, прогалини в законодавстві, що регламентує кримінальну та адміністративну відповідальність за екологічні правопорушення. Суб'єктивними чинниками злочинів проти довкілля є низький рівень екологічної культури та правової свідомості.
Найбільша злочинна активність проявляється у регіонах, де існують умови для незаконного природокористування. Останнім часом частіше стали скоюватися такі види екологічних злочинів, як протиправна розробка надр, заготовка лісу, збір ягід тощо. Нерідко ця діяльність носить масовий характер, обумовлена розширенням «чорного ринку», який може забезпечити збут будь-якої кількості природних цінностей, добутих браконьєрами.
|
|
|
Під впливом «тіньової економіки» і накопичення значних сум неконтрольованих грошових мас постійно розширюється коло осіб, які бажають займатися прибутковими видами екологічної діяльності, наприклад, незаконний вилов риби. 70% браконьєрів мають постійних клієнтів, які реалізують рибну продукцію за добре відпрацьованою схемою. Питома вага правопорушників, які займаються незаконним промислом для забезпечення власних потреб складає значну частину. Але тут треба зауважити, що масштаби негативної дії промислового виробництва на водойми значно перевищують шкоду, що наноситься рибним запасам браконьєрством.
Низка екологічних злочинів може скоюватись на ґрунті вандалізму і хуліганських мотивів. Скажімо, знищення лісових масивів через пожежі, які виникають внаслідок недбалого розведення багаття чи умисних підпалів, Для цих злочинів характерна висока латентність, і шкода від них дуже велика. Аналіз ситуаційно-осо-бистісних чинників названої категорії злочинів показує, що тут взаємодіють багато різних факторів, як то: обстановка злочину, безкультур'я, егоїзм, правовий нігілізм, цинічне ставлення до природних цінностей та наслідків своєї злочинної поведінки, впевненість у її безкарності тощо.
|
|
|
Здійснення загальних заходів попередження екологічної злочинності прямо пов'язане з нормалізацією процесів у сфері взаємодії «суспільство - природа». Саме на макрорівні формується антикриміногенна протидія ущербній екологічній свідомості і поведінці. Велике значення у цій справі має законодавче вирішення такого питання, як існування різних форм власності на природні об'єкти,
Провідну роль у попередженні цієї злочинності відіграють заходи технічного характеру, пов'язані з удосконаленням технологій виробництва, і передусім гірничодобувної, металургійної, хімічної галузей господарства, які негативно впливають на навколишнє середовище; раціональним використанням земель, лісових і водних запасів, надр; зменшенням шкідливого впливу на різноманітні природні об'єкти шляхом їх забруднення. При цьому до уваги треба брати географічні, кліматичні й інші фактори, що можуть впливати на поведінку людини, характер її праці, самооцінку тощо.
|
|
|
Важливе значення має також формування високої еколого-правової культури і свідомості як на загальному, так й індивідуальному рівнях. На вирішення цього завдання мають бути спрямовані зусилля державних та громадських організацій, Саме тут створюється реальна можливість подолання суб'єктивних факторів екологічних злочинів, як то: некомпетентність, відомчість, безконтрольність, безвідповідальне ставлення до природи. В цьому плані неоціненну роль може відіграти правова пропаганда та широка
гласність правоохоронної діяльності усіх її суб'єктів, виховання у громадян нетерпимості до екологічних правопорушень. Попередження екологічної злочинності передбачає також застосування примусових заходів, які включають заходи адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення норм природоохоронного законодавства. Якраз у цій сфері ще існує чимало нерозв'язаних проблем, пов'язаних з реалізацією принципу невідворотності покарання за скоєний злочин.
Суб'єктами профілактики екологічних злочинів є правоохоронні органи, природоохоронні інспекції, громадські організації, відомчі органи контролю тощо. Методи профілактики включають безпосередній нагляд за станом природних об'єктів шляхом обходів, патрулювання, перевірок; охорону об'єктів від неправомірного проникнення на них; встановлення пропускного режиму; вилучення знарядь учинення екологічних злочинів тощо. Особливе місце займає здійснення нагляду за дотриманням правових норм, що регламентують екологічні правовідносини. Це - прокурорський нагляд, діяльність дозвільної системи, адміністративний нагляд.
Важливе профілактичне значення має також подальше вдосконалення природоохоронного законодавства. Насамперед, йдеться про те, щоб на основі широких кримінологічних досліджень та економічної політики держави провести науково обґрунтовану криміналізацію і декриміналізацію суспільно небезпечних посягань на навколишнє природне середовище.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 70; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!