Семінарське заняття №3. Феодальна держава та право країн Азії та Африки

(2 год.)

ПЛАН:

1. Основні риси східного феодалізму.

2. Арабський халіфат та мусульманське право.

3. Середньовічна держава і право в Індії.

4. Середньовічні держава і право в Китаї та Японії.

Метою даного заняття є визначення загальних рис східного феодалізму та його специфіки у державному ладі в Арабському халіфаті, Індії, Китаї та Японії. Визначення структури державного апарату, його особливостей на прикладі різних держав.

Перше питання присвячене визначенню основних особливостей східного феодалізму. Тут необхідно розглянути загальні риси соціально-економічного розвитку середньовічних країн Сходу та Африки. Слід з’ясувати, якими чинниками визначалися ці особливості, чому жодна з цих країн не досягла в цю епоху європейського рівня пізнього феодалізму, сутність поняття “теократична монархія”, головні риси, притаманні східній деспотії.

Друге питання заняття присвячене виникненню та розвиткові держави Арабський Халіфат. Слід розкрити причини виникнення Арабського халіфату, роль в цьому процесі ісламу, його вплив на державний лад Халіфату, систему управління в Арабському халіфаті та соціальну структуру населення. Необхідно також охарактеризувати мусульманське право, його головні джерела та характер; дати загальну характеристику галузей мусульманського права, судоустрою в Арабському халіфаті.

Готуючи відповідь на третє питання семінарського заняття студентам слід встановити головні етапи розвитку середньовічної держави в Індії, особливості її соціальної структури, система управління державою та її особливості на кожному з етапів. Розглядаючи середньовічне індійське право увагу, перш за все, слід приділити головним джерелам, загальній характеристиці галузей індійського права.

Розглядаючи останнє питання необхідно проаналізувати періодизацію історії середньовічної Китайської держави, соціальний та державний лад середньовічного Китаю, охарактеризувати право. Крім того, питання включає в себе розгляд утворення Японської держави та її періодизації. Необхідно з’ясувати коли й чому відбувається перехід до системи сьогунату, сутність сьогунату, систему управління в Японії. Коротко слід зупинитися на особливостях соціальної структури середньовічної Японії (система “сі-но-ко-сьо”, японське самурайство як аналог західноєвропейського рицарства). Розглядаючи середньовічне японське право необхідно охарактеризувати кодифікації та галузі права.

Джерела:

1. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для вузів: У 2‑х т. / Ред. Гончаренко В.Д. – К.: Ін Юре, 1998. – Т. 1. – С. 393-444.

2. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія. – К: Вентурі, 1998. – С. 78-83.

Основна література:

1. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 247-264.

2. Всеобщая история государства и права / Под ред. К.И. Батыра. – М.: Юристъ, 1999. – С. 195-216.

3. История государства и права зарубежных стран. В 2‑х ч.: Учебник для вузов / Под ред. Н.А. Крашенинниковой, О.А. Жидкова. – 2‑е изд., стереотип. – М.: Изд‑во НОРМА; Инфра, 1999 – 2000. – Т. 1. – С. 487-620.

4. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2004. – С. 421-496.

5. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник для студ. юридичних спец. вузів / Худож. оформл. В.М. Зеленько. – Харків: Право, 2001. – С. 126-144.

6. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. 2‑ге вид. – Львів: “Новий світ”, 2004. – С. 266-281.

7. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права: Учебник. – 2‑е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1996. – С. 228-237.

Додаткова література:

1. Беляев Е.А. Арабы, ислам и арабский халифат в раннее средневековье. – М., 1965.

2. Васильев Л.С. Китай. У истоков политической культуры: Жоу-гун // Азия и Африка сегодня. – 1983. – №12.

3. Васильев Л.С. История Востока: В 2‑х томах. – Т. 1–2. – М., 1989.

4. Галанза П. Феодальное государство и право. – М., 1961.

5. Феодальний суд. Феодалізм і держава // Себайн Д., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997. – С. 196-217.

6. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права: Учебник. – М.: Высш. шк., 1983. – 656 с.

7. Черниловский З. История феодального государства и права. – М., 1959.

Семінарське заняття №4. Буржуазне право в Європі

(2 год.)

ПЛАН:

1. Виникнення, становлення та розвиток буржуазного права.

2. Англосаксонська система буржуазного права.

3. Континентальна система буржуазного права.

4. Буржуазне законодавство про працю.

Готуючи відповідь на перше питання семінарського заняття студенти повинні дати відповідь на такі питання: якими були передумови виникнення буржуазного права; у чому полягали його відмінності від права попередньої епохи; де слід шукати його витоки; які його основоположні принципи, характерні ознаки, тенденції розвитку?

Оскільки в розглядуваний період відбувається остаточне оформлення двох найбільш розповсюджених правових систем сучасності, наступні два питання присвячено їх становленню та розвиткові.

Розглядаючи друге питання, необхідно, перш за все, зупинитися на характеристиці джерел права (ця проблема передбачає історичну ретроспективу, визначення витоків прецеденту як джерела права, розгляду ролі в цьому процесі практики роз’їзних судів тощо). Потрібно визначити прийнятий для того часу розподіл права на галузі. Необхідно приділити час характеристиці загального права та права справедливості, їх відмінностей, створенню в Англії єдиної правової системи. Яким чином англосаксонська правова система стала найпоширенішою в світі? Подальший розгляд цього питання передбачає визначення основ правового регулювання та його еволюції в сфері цивільного, торгівельного, шлюбно-сімейного, кримінального права тощо.

Розглядаючи третє питання семінарського заняття, необхідно, перш за все, визначити відмінності романо-германської правової сім’ї від англосаксонської (зокрема, за складом джерел права, історичними витоками, іншими ознаками). Розгляд цього питання повинен базуватися, здебільшого, на вивченні права двох країн – Франції та Німеччини. Необхідно проаналізувати кодифікаційні процеси в названих державах. Особливу увагу потрібно приділити законодавству в сфері цивільного, торгівельного сімейного та кримінального права, але слід зважати й на інші. Спробуйте порівняти правове регулювання одних і тих же відносин у Франції та Німеччині, у країнах різних правових сімей.

Останнє питання семінару присвячене розвиткові буржуазного законодавства про працю. Необхідно визначити, довкола яких проблем розгорталася боротьба робітників за свої права до початку ХХ століття. Потрібно простежити закріплення основних прав робітників у законодавстві різних держав (8‑годинний робочий день, обмеження праці жінок, дітей, право на профспілки, страйки тощо).

Джерела:

1. Хрестоматия истории государства и права зарубежных стран / Под ред.З.М. Черниловского. – М.: Юрид. лит., 1984. – С. 280-339.

2. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Учеб. для вузов / Ред. К.И. Батыр. – Т. 2. – М.: “Юристъ”, 2002. – С. 49-52; 169-296.

3. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для вузів: У 2‑х т. / Ред. Гончаренко В.Д. – К.: Ін Юре, 1998. – Т. 2. – С. 3-359.

4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія. – К: Вентурі, 1998. – С. 107-187.

Основна література:

1. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 297-304; 438-590.

2. Всеобщая история государства и права / Под ред. К.И. Батыра. – М.: Юристъ, 1999. – С. 326-358.

3. История государства и права зарубежных стран. В 2‑х ч.: Учебник для вузов / Под ред. Н.А. Крашенинниковой, О.А. Жидкова. – 2‑е изд., стереотип. – М.: Изд‑во НОРМА; Инфра, 2000. – Т. 2. – С. 516-708.

4. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2004. – С. 222-242.

5. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник для студ. юридичних спец. вузів / Худож. оформл. В.М. Зеленько. – Харків: Право, 2001. – С. 152-202; 275-304.

6. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – С. 341-347; 381-387; 414-418.

7. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. 2‑ге вид. – Львів: “Новий світ”, 2004. – С. 318-322; 333-337; 360-361.

8. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права: Учебник. – 2‑е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1996. – С. 374-419.

Додаткова література:

1. Арисов Н.Н. Французский гражданский кодекс 1804 года. – М., 1972.

2. Батыр К., Громаков Б., Селезнев Н., Федькин Г., Черниловский З. История буржуазного государства и права (1640-1917). – М., 1964.

3. Батыр К.И. История государства и права Франции периода французской революции 1789-1794 годов. – М., 1984.

4. Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США. – Л., 1982.

5. Бергман Гарольд Дж. Право і революція. Формування західної традиції права: Наук. вид. – К.: IRIS, 2001. – 652 с.

6. Бережний Я. Законодавче закріплення поняття права на свободу совісті на тлі буржуазних революцій // Право України. – 2002. – №10. – С. 129-132.

7. Жидков О. История буржуазного права. – М., 1971.

8. Калашников В.М. До виникнення кримінальної юстиції в Сполучених Штатах Америки (перша половина ХVІІ сторіччя) // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – №1. – С. 215-225.

9. Калашников В.М. Еволюція інститутів держави і права у північноамериканських колоніях європейських країн (17-18 ст). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. – 263 с.

10. Клочков В. Джерела створення прокуратури (Рим, Англія, Німеччина, Росія, Франція) // Право України. – 2001. – №7. – С. 105.

11. Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1986.

12. Петрова Л.В. Європейські принципи верховенства права: історія чи сучасність // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2002. – №45-48. – С. 260-263.

13. Поулсен Ч. Избирательное право для женщин // Поулсен Ч. Английские бунтари. – М., 1987. – С. 249-265.

14. Страхов М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і в Північній Америці. – К., 1991.

15. Тоцкий П.Н. К вопросу о конституировании суверенитета личности, веротерпимости и системы гражданских свобод во Франции в 1789-1791 гг. (Социально-философский и политико-правовой аспекты) // Записки історичного факультету / Одеський держ. ун‑т ім. І.І. Мечникова. – Одеса, 1999. – Вип. 8. – С. 254-250.

16. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права: Учебник. – М.: Высш. шк., 1983. – 656 с.

Семінарське заняття №5.Історія держави новітнього часу

(2 год.)

ПЛАН:

1. Державний устрій та державний лад США.

2. Особливості розвитку держави у Великобританії у новітню епоху.

3. Державний лад Франції.

4. Державність Німеччини Новітнього часу.

5. Японська держава в період новітньої історії.

Метою заняття є усвідомлення студентами тенденцій розвитку державності в новітній час на прикладі провідних західних держав; закріпити навички роботи з конституційно-правовими актами. Необхідно простежити основні зміни в устрої розвинених західних держав, в організації влади, становлення демократії. Зокрема, студенти повинні вміти класифікувати держави новітнього часу, характеризувати: роль виконавчої влади, співвідношення центральної влади та самоврядування, влади монарха у обмежених монархіях. Студенти повинні аналізувати зміни в конституціях держав цього періоду, визначати методи та засоби встановлення тоталітарних режимів у державах.

Перше питання присвячене розвиткові США. Основні аспекти, на яких необхідно зосередити увагу – розвиток механізму та апарату держави (нові органи, зміна функцій та повноважень існуючих). Необхідно звернути увагу на зміну виконавчої влади загалом та Президента США зокрема, особливо після великої депресії. Необхідно визначити зміну співвідношення між повноваженнями штатів та федеральної влади, пояснити, чим це зумовлено; розкрити структуру органів влади штатів та їх компетенцію, структуру і повноваження федеральних органів влади. Крім того, необхідно приділити увагу порядку формування органів влади, зокрема, боротьбі за загальне виборче право, проти расизму й сегрегації. Слід назвати основні зміни до конституції США.

Розглядаючи особливості розвитку держави Великобританії в новітню епоху, студенти повинні приділити найбільшу увагу таким питанням: розвиток британського парламентаризму (зміна співвідношення між палатами); роль влади монарха у Великобританії, аналіз його повноважень; розпад Британської колоніальної імперії і утворення Співдружності націй; основні зміни в конституційному, виборчому праві тощо.

Розгляд третього питання семінарського заняття передбачає висвітлення питань, присвячених розвиткові ІІІ, ІV та V республік у Франції. Необхідно дати загальну характеристику форми держави, державного ладу кожної із названих республік відповідно до її конституції. Крім того, увагу необхідно приділити таким питанням: велика депресія і боротьба з нею, Народний фронт, Вішістський режим, розпад Французької колоніальної імперії та намагання влади стримати цей процес, зокрема, з допомогою яких положень Конституції ІV республіки? Чим була зумовлена криза ІV республіки? Становлення V республіки, її конституції. Сучасний розвиток Франції.

Розвиток держави в Німеччині можна розпочати із закінчення І Світової війни та революції. Необхідно проаналізувати основні положення Веймарської конституції 1919 року, визначити форму німецької держави відповідно до неї, державний лад. Слід простежити становлення нацистської держави в рамках Веймарської республіки (розглянути основні закони на шляху до цього). Потрібно також охарактеризувати розвиток держав, що виникли після поразки Німеччини у ІІ Світовій війні – ФРН та НДР (їх конституції, форма держави, державний лад). Насамкінець, треба приділити увагу подіям та актам, що призвели до об’єднання Німеччини та припинення щодо неї повноважень Союзників.

Розглядаючи п’яте питання семінарського заняття, необхідно здійснити невеличкий екскурс в історію, дати стислу характеристику державного ладу Японії відповідно до Конституції 1889 року, простежити його еволюцію впродовж І половини ХХ століття – періоду, коли відбувається становлення японської мілітаристської держави і японської колоніальної імперії. Також слід визначити історичні та конституційні засади сучасної Японії, які було закладено після ІІ Світової війни, її державний устрій відповідно до повоєнної конституції. Зокрема, необхідно з’ясувати форму держави, роль імператорської влади (можна порівняти із Великобританією).

Джерела:

1. Хрестоматия истории государства и права зарубежных стран / Под ред.З.М. Черниловского. – М.: Юрид. лит., 1984. – С. 340-464.

2. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Учеб. для вузов / Ред. К.И. Батыр. – Т. 2. – М.: “Юристъ”, 2002. – С. 297-416.

3. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для вузів: У 2‑х т. / Ред. Гончаренко В.Д. – К.: Ін Юре, 1998. – Т. 2. – С. 360-523.

4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія. – К: Вентурі, 1998. – С. 188-198; 224-242.

Основна література:

1. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 344-466.

2. Всеобщая история государства и права / Под ред. К.И. Батыра. – М.: Юристъ, 1999. – С. 359-430.

4. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / Під заг. ред. д‑ра юр. Наук О.М. Джужи. – К.: НАВСУ, “Правові джерела”, 2000. – С. 314-343.

5. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2001. – С. 339-403.

6. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник для студ. юридичних спец. вузів / Худож. оформл. В.М. Зеленько. – Харків: Право, 2001. – С. 307-365; 373-377.

7. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – С. 323-341; 367-380; 405-413; 448-460.

8. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. 2‑ге вид. – Львів: “Новий світ”, 2004. – С. 367-444.

9. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права: Учебник. – 2‑е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1996. – С. 420-524.

10. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1997. – С. 249-299.

Додаткова література:

1. Амплеева А. Германия после объединения // Преподавание истории в школе. – 2002. – №5. – С. 12-16.

2. Амплеева А.А. Германия на пути к единству // Преподавание истории в школе. – 2002. – №3. – С. 60-64.

3. Англия и доминионы в 1944-1945 гг. // Всемирная история: В 24 т. – Минск, 1997. – Т.24. – С. 383-389.

4. Арах М. Европейский союз: видение политического объединения. – М., 1998.

5. Ахтамзян А.А. Федеративная Республика Германия в конце ХХ в. // Новая и новейшая история. – 1999. – №4. – С. 35-50.

6. Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США. – Л., 1982.

7. Брацлавский Д.Я. Администрация Буша и Конгресс: первые итоги // США. Экономика, политика, идеология. – 1990. – №2. – С. 70-76.

8. Бусигіна І. Німецький федералізм: історія, сучасний стан, потенціал реформування // Ї. – 2002. – №23. – С. 33-51.

9. Виллар К. Франция в начале 30-х гг. // Французский ежегодник. 1981. – М., 1983. – С. 70-90.

10. Волков М.Я. Распад колониальной системы империализма. – М., 1978.

11. Волков Н.В., Попов В.В. Эпоха неоколониализма не состоялась? // Международная жизнь. – 1988. – №10. – С. 116-127.

12. Врядування у Сполучених Штатах: Нарис. – Б/м: Інформ. Аг‑во Сполучених Штатів, 1989. – 128 с.

13. Галкин А. Германский фашизм. – М., 1989.

14. Галкин И.В., Альфред Э. Смит и консервативная политическая традиция в 20‑30‑е гг. // Проблемы американистики: Консерватизм в США: прошлое и настоящее. – М., 1990. – С. 90-110.

15. Галкин И.В., Тарасов А.А. Место административной реформы в преобразованиях периода “нового курса” 1930-х гг. в США // Вестник Московского университета. Сер.8. История. – 1992. – №4. – С. 3-16.

16. Голль Ш де. Мемуары надежд. Обновление 1958-1962 гг. Институты французского государства // Новая и новейшая история. – 1993. – №3. – С. 210-230.

17. Головнин В. Осень императора // Эхо планеты. – 1988. – №33. – С. 20-23.

18. Государственное право буржуазных и освободившихся стран: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. “Правоведение” / Под ред. Б.А. Стародубского и В.Е. Чиркина. – 3‑е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1986. – 431 с.

19. Государственное право зарубежных стран: Учеб. пособ. – М.: Форум, Инфра-М, 2000. – 488 с.

20. Желев Желю. Тоталитарное государство. – М., 1991.

21. История США. – М., 1985. – Т.3. (1918-1945 гг.)

22. История фашизма в Западной Европе. – М., 1978.

23. Каррі Д.П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх. – К.: Веселка, 1993. – 192 с.

24. Колониализм, неоколониализм, апартеид // М’Боу А.-М. Время народов. – М., 1985. – С. 100-119.

25. Конституции буржуазных государств. – М., 1981.

26. Коптельцев В. Германская Демократическая Республика // Международный ежегодник. 1990. – М., 1990. – С. 165-170.

27. Краснов И.М. Президентские выборы в США 1924: (Из истории американского буржуазного парламентаризма) // Новая и новейшая история. – 1979. – №6. – С. 60-69.

28. Крушение колониальной системы империализма в Азии // История международных отношений и внешней политики СССР. – М., 1987. – Т.2. – С. 81-92.

29. Кудряченко А. Об’єднана Німеччина в новій Європі // Політика і час. – 1993. – №5. – С. 15-21.

30. Лозовицький О. Голлізм – державотворча ідеологія П’ятої республіки Франції // Історія України. – 2002. – №40. – С. 6-7.

31. Мельников Д., Черная Л. Империя смерти. – М., 1988.

32. Мирский Г.И. “Третий мир”: Общество, власть, армия. – М., 1989.

33. Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / 6‑е изд., перераб. и дополн. – М.: Белые альвы, 1999. – 456 с.

34. Никитин В.А. Консерватизм и проблема государственного регулирования в США в годы “просперити” // Американский ежегодник. – М., 1986. – С. 24-46.

35. Никитин М.Д. Колониализм в тропической Африке (некоторые аспекты изучения) // Восток. – 1998. – №1. – С. 65-79.

36. Очерки новейшей истории Японии. – М., 1957.

37. Пархомчук О.С. Криза колоніалізму. Вихід країн, що визволилися, на міжнародну арену // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті рр.). – К., 1999. – С. 97-110.

38. Пархомчук О.С. Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті рр.). – К., 1999. – С. 221-235.

39. Питчас Р. Устройство администрации: Реформа в новых землях (бывшей ГДР) // Гутен Таг. – 1991. – №5. – С. 7.

40. Политика фашистских правительств Германии и Италии // Всемирная история. – Минск, 1996. – Т.22. – С. 319-350.

41. Принципы функционирования двухпартийной системы США: история и современные традиции. Ч.2. 1918-1988. – М., 1989.

42. Радек К.Б. Немецкий ноябрь (Крушение германского империализма) // Ежегодник германской истории. 1988. – М., 1991. – С. 105-120.

43. Смирнов В.П. Франция на исходе ХХ века // Новая и новейшая история. – 2000. – №2. – С. 49-69.

44. Согрин В. Становление демократии: История политической системы США // Наука и жизнь. – 1990. – №6. – С. 16-22.

45. Солнцев В. Тосики Кайфу: Политический портрет премьер-министра Японии // Эхо планеты. – 1990. – №3. – С. 14-17.

46. Стародубский Б.А. Политические режимы европейских буржуазных партий. – Свердловск, 1989.

47. Французская республика. Конституция и законодательные акты. – М., 1989.

48. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права: Учебник. – М.: Высш. шк., 1983. – 656 с.

49. Шаповал В.Я. Державний лад країн світу: Довідник / Українська Правнича Фундація; Укр. Центр Правничих студій. – К., 1999. – 320 с.

50. Язьков Е.Ф. Народный Фронт во Франции // Язьков Е.Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время (1918-1945). – М., 1998. – С. 274-312.

51. Яровий В.І. Берлінська криза 1948-1949 рр. та утворення двох німецьких держав // Яровий В.І. Новітня історія країн Східної Європи. 40-і – 90-і рр. ХХ ст. – К., 1997. – С. 120-127.

Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 143; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 123 4 5 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!